ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.30
12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
2025.11.30
10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
2025.11.29
18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Насолода мріяти...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Насолода мріяти...
Наслажденье мечтать, кто может здесь поспорить, не ныть , не плакать, не страдать, стремиться быть свободным…
Чаще всматриваться ввысь, восходом солнца любоваться, природу и людей любить и чаще ими восхищаться…
Наслаждение мечтать, чувствовать пульс жизни, строить планы, созидать, изучать науки, открывать свои таланты, жить в гармонии, без скуки…
Наслаждение мечтать - это вдохновляет, утром хочется вставать, просыпаться рано, времени нет унывать, сколько дел ведь надо сделать…
Вечером взглянуть на звезды, отыскать свою, ей поведать все секреты,
вместе помечтать…
Наслаждение мечтать, с оптимизмом день встречать, жить красиво, многолико, бороться с слабостью и ленью, стараться побеждать…
Интересным делом заниматься, милосердным, внимательным и добрым быть и такими же людьми стараться окружать…
Наслаждение мечтать, это так не просто, видеть все в красивом цвете, серость как бы и не замечать…Лучше чувствовать себя ребенком и наивно все мечтать, мечтать…. Это даст заряд для новых и хороших дел, главное самому в это поверить и Всевышнего за все поблагодарить!!!
20.06.17( написаны в больнице)
Насолода мріяти, хто може тут посперечатися, не нити, не плакати, не страждати, прагнути бути вільним ...
Найчастіше вдивлятися вгору, сходом сонця милуватися, природу і людей любити і частіше ними захоплюватися ...
Насолода мріяти, відчувати пульс життя, будувати плани, творити, вивчати науки, відкривати свої таланти, жити в гармонії, без нудьги ...
Насолода мріяти - це надихає, вранці хочеться вставати, прокидатися рано, часу немає сумувати, скільки справ треба зробити ...
Увечері поглянути на зірки, відшукати свою, їй розповісти всі секрети,
разом помріяти ...
Насолода мріяти, з оптимізмом день зустрічати, жити красиво, багатолико, боротися з слабкістю і лінню, намагатися перемагати ...
Цікавою справою займатися, милосердним, уважним і добрим бути і такими ж людьми намагатися оточувати ...
Насолода мріяти, це так не просто, бачити все в красивому кольорі, сірість не помічати ... Краще відчувати себе дитиною і наївно все мріяти, мріяти .... Це дасть заряд для нових і хороших справ, головне самому в це повірити і Всевишнього за все подякувати !!!
20.06.17 (написані в лікарні)
На фото – мій малюнок.
Чаще всматриваться ввысь, восходом солнца любоваться, природу и людей любить и чаще ими восхищаться…
Наслаждение мечтать, чувствовать пульс жизни, строить планы, созидать, изучать науки, открывать свои таланты, жить в гармонии, без скуки…
Наслаждение мечтать - это вдохновляет, утром хочется вставать, просыпаться рано, времени нет унывать, сколько дел ведь надо сделать…
Вечером взглянуть на звезды, отыскать свою, ей поведать все секреты,
вместе помечтать…
Наслаждение мечтать, с оптимизмом день встречать, жить красиво, многолико, бороться с слабостью и ленью, стараться побеждать…
Интересным делом заниматься, милосердным, внимательным и добрым быть и такими же людьми стараться окружать…
Наслаждение мечтать, это так не просто, видеть все в красивом цвете, серость как бы и не замечать…Лучше чувствовать себя ребенком и наивно все мечтать, мечтать…. Это даст заряд для новых и хороших дел, главное самому в это поверить и Всевышнего за все поблагодарить!!!
20.06.17( написаны в больнице)
Насолода мріяти, хто може тут посперечатися, не нити, не плакати, не страждати, прагнути бути вільним ...
Найчастіше вдивлятися вгору, сходом сонця милуватися, природу і людей любити і частіше ними захоплюватися ...
Насолода мріяти, відчувати пульс життя, будувати плани, творити, вивчати науки, відкривати свої таланти, жити в гармонії, без нудьги ...
Насолода мріяти - це надихає, вранці хочеться вставати, прокидатися рано, часу немає сумувати, скільки справ треба зробити ...
Увечері поглянути на зірки, відшукати свою, їй розповісти всі секрети,
разом помріяти ...
Насолода мріяти, з оптимізмом день зустрічати, жити красиво, багатолико, боротися з слабкістю і лінню, намагатися перемагати ...
Цікавою справою займатися, милосердним, уважним і добрим бути і такими ж людьми намагатися оточувати ...
Насолода мріяти, це так не просто, бачити все в красивому кольорі, сірість не помічати ... Краще відчувати себе дитиною і наївно все мріяти, мріяти .... Це дасть заряд для нових і хороших справ, головне самому в це повірити і Всевишнього за все подякувати !!!
20.06.17 (написані в лікарні)
На фото – мій малюнок.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1383 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1383 seconds