ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Тиша така, як до краю наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим, опинившись непроханим гостем
сонних дерев, що у воду зайшли по коліна.
Вогкі й тремкі, древні творива п

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тамара Шкіндер
2019.11.17 09:28
Коли самотня наступає ніч
Під злато-блиском темної вуалі,
Далекий спомин доторкнеться пліч
І перлами розсипле на скрижалі

Ось ті хвилини-зерна збіглих літ.
Не сіються - густе занадто сито.
Нуртує душу ще медовий цвіт

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарія словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:

Серго Сокольник
2019.11.16 21:42
сучасне еротично-драматичне оповідання*** Ти вже не так часто, як колись, приходиш у мої сни... Я все рідше роздивляюсь у комп’ютері твої фото... Десь у коробці досі лежать напівзношені, колись подаровані мені тобою в нашу останню зустріч туфлі, що д

Олександр Сушко
2019.11.16 19:25
Дорогі друзі!
Запрошую Вас на мій спільний з поетом Олександром Обрієм творчий вечір у Національному музеї літератури в м. Києві. Захід відбудеться 30 листопада. Початок о 16-00. Ведуча - Нобелівський лауреат у галузі літератури за 2018 рік Ольга Токарч

Галина Михайлик
2019.11.16 18:44
Відома біблійна притча про таланти і про прямий обов'язок наділених ними їх розвивати, спонукає мене поділитись власним досвідом пошуку щастя і віднайдення його у моїй творчій діяльності. Музика, поезія, прикладне мистецтво – ось три складові мого коду,

Олег Вишень
2019.11.16 17:37
Чуттєвий світ безкраїй, неосяжний.
Світ розуму надповнений хімер.

Тиран, що так боїться смерті,
Палач, що смерті той жада,-
Мій розум, що не хоче вмерти,
І звільнення бажаюча душа.

Микола Дудар
2019.11.16 17:32
Зголошуютесь на пізнє визнання
У партитурі вільних місць доволі...
І досить продиратись навмання
Учора ви дожерли свій
Пуд солі…

І випрямтесь… Полиште той тягар
Оте ярмо, де неуч ви у справі, - нікудишній

Володимир Бойко
2019.11.16 16:47
Алкоголіки в селищі Димері
Опинилися в іншому вимірі.
Напросилася п'янь
До інопланетян
І скінчилось пияцтво у Димері.

Землевласники під Кобеляками
Подорожніх цькували собаками.

Сергій Губерначук
2019.11.16 16:28
Бог боронив од напасті зграю.
Біля латаття збирав.
Люди ніколи не бачили раю.
Хмиз догорав.
Вони розбігались за здобиччю знову
й тягнули в загальний котел
кішку, собаку, вівцю, корову.
На скелі сидів орел.

Іван Потьомкін
2019.11.16 13:22
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Оксана Логоша
2019.11.16 11:41
Листопадило...Листя падало
Вже останнє.Ось розтане і нестане
Його долі.Віти голі.Ніби й воля-
Ниють рани-"Рано,рано..."

Затуманило...За туманами
Павутинно.Понад тином
Сушить прядиво жовте прадиво-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Юра Ясінський
2019.11.13

Станіслав Н
2019.11.12

Микола Кора
2019.09.01

Анастасія Романюк
2019.08.04

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Віктор Сурженко
2019.06.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Лише той долею обдарований щасливою...
Лишь тот судьбою одарен счастливой,
Тот радостен, чье сердце справедливо. Альбукасим Фирдоуси
Прочитала это мудрое изречение и решила познакомиться с биографией автора.
Фирдоуси — Биография. История жизни. Профессиональные и личные достижения.
08.03.2019 - Leave a Comment

Великий персидский поэт Фирдоуси родился примерно в 935 году. Полное его имя —Хаким Абулькасим Мансур Хасан Фирдоуси Туси. Он является автором шедевра мировой литературы — эпической поэмы «Шахнаме». Считается также, что написал поэму «Юсуф и Зулейха».
Биография
Место его рождения — персидский город Тус в Хоросане. Информации о его семье довольно мало. Одни исследователи говорят, что его отцом был бедный человек, другие утверждают, что тот был помещиком, дехканином. Родители будущего поэта были шиитами и жили не слишком богато, так как их поместья были невелики и большого дохода не приносили. Известно, что мальчик сумел получить отличное образование, свободно говорил по-арабски и по-персидски. Считается, что он владел пехлеви. Это старинный язык доисламской эпохи страны. За широту знаний Фирдоуси получил прозвище Хаким. В переводе это означает ученый, мудрец.
Творчество
Долгое время поэт жил в Газни. Этот город находится на территории современного Афганистана. Там он состоял при дворе султана Махмуда Газневидского. Над своим основным произведением «Шахнаме» начал работать в 978 году. Через 16 лет он завершил написание первой редакции. В 1010 — второй. Поэму Фирдоуси посвятил султану, но тому она не понравилась. Причина понятна — в произведении утверждалось, что править народом могут лишь те, кому власть перешла по наследству. Люди же, взявшие ее силой, право на нее не имеют. По преданию, поэт ничего не получил за свой труд, за что сильно обиделся на султана. В сильном гневе он написал сатиру. В ней присутствовал намек на то, что султан был потомком раба.

После этого разгневался Махмуд, из-за чего Фирдоуси пришлось бежать из страны. Остаток жизни он был вынужден провести в бедности и скитаниях. Есть еще одна легенда о поэте. Говорят, что незадолго до его кончины султан услышал от одного из своих приближенных понравившийся ему стих. Ему сказали, что это отрывок из «Шахнаме», автор которого живет в бедности. Султан велел отправить ему богатый дар, но Фирдоуси не успел его получить, так как умер. Произошло это в 1020 году. Похоронили поэта в родном городе Тусе, в собственном саду. Через некоторое время над могилой был возведен мавзолей, который стал объектом поклонения народа и местом паломничества.
На его могиле были многие известные люди, в частности, поэт Низами. Паломники приходили на могилу поэта в XV веке и даже позже. Но через некоторое время гробница пришла в упадок и была восстановлена лишь в первой половине XX века, к празднованию 1000-летия Фирдоуси.
Related PostsЛише
Лише той долею обдарований щасливою,
Той радісний, чиє серце справедливо. Альбукасім Фірдоусі
Прочитала цей мудрий вислів і вирішила познайомитися з біографією автора.
Фірдоусі - Біографія. Історія життя. Професійні та особисті досягнення.
08.03.2019 - Leave a Comment
Великий персидський поет Фірдоусі народився приблизно в 935 році. Повне його ім'я -Хакім Абулькасім Мансур Хасан Фірдоусі Тусі. Він є автором шедевра світової літератури - епічної поеми «Шахнаме». Вважається також, що написав поему «Юсуф і Зулейха».
Біографія
Місце його народження - перське місто Тус в Хоросані. Інформації про його родину досить мало. Одні дослідники кажуть, що його батьком був бідний чоловік, інші стверджують, що той був поміщиком, дехканина. Батьки майбутнього поета були шиїтами і жили не дуже заможно, так як їх маєтки були невеликі і великого доходу не приносили. Відомо, що хлопчик зумів отримати чудову освіту, вільно говорив по-арабськи і по-перському. Вважається, що він володів пехлеві. Це старовинна мова доісламської епохи країни. За широту знань Фірдоусі отримав прізвисько Хакім. У перекладі це означає вчений, мудрець.
Творчість
Довгий час поет жив в Газні. Це місто знаходиться на території сучасного Афганістану. Там він перебував при дворі султана Махмуда Газневідського. Над своїм головним твором «Шахнаме» почав працювати в 978 році. Через 16 років він завершив написання першої редакції. У 1010 - другої. Поему Фірдоусі присвятив султанові, але тому вона не сподобалася. Причина зрозуміла - у творі стверджувалося, що правити народом можуть лише ті, кому влада перейшла у спадок. Люди ж, які взяли її силою, право на неї не мають. За переказами, поет нічого не отримав за свою працю, за що сильно образився на султана. У сильному гніві він написав сатиру. У ній був присутній натяк на те, що султан був нащадком раба.
Після цього розгнівався Махмуд, через що Фірдоусі довелося бігти з країни. Залишок життя він був змушений провести в бідності і поневіряннях. Є ще одна легенда про поета. Кажуть, що незадовго до його смерті султан почув від одного зі своїх наближених сподобався йому вірш. Йому сказали, що це уривок з «Шахнаме», автор якого живе в бідності. Султан звелів відправити йому багатий дар, але Фірдоусі не встиг його отримати, так як помер. Сталося це 1020 році. Поховали поета в рідному місті Тусе, у власному саду. Через деякий час над могилою було зведено мавзолей, який став об'єктом поклоніння народу і місцем паломництва.
На його могилі були багато відомих людей, зокрема, поет Нізамі. Паломники приходили на могилу поета в XV столітті і навіть пізніше. Але через деякий час гробниця занепала і була відновлена лише в першій половині XX століття, до святкування 1000-річчя Фірдоусі.
Related Posts
Переклала на українську мову 11.10.19 12.45


Краткая биография Абулькасима Фирдоуси (935 - 1020).
Автора популярных произведений Абулькасима Фирдоуси (полное имя - Хаким Абулькасим Мансур Хасан Фирдоуси Туси) считают национальным поэтом в Иране, Узбекистане, Таджикистане, Афганистане. Об этом величайшем персидском стихотворце известно очень мало, не сохранилось даже сведений о его настоящем имени. Родился он в промежутке между 932-936 гг. в Иране; его родиной было предместье города Тус.
Информация о семье, отце Фирдоуси крайне противоречива. Если одни биографы считали его бедным человеком, то другие - вполне богатым и оставившим сыну приличное наследство. Многие исследователи придерживаются мнения, что он был сыном помещика-феодала, дехканина, и предполагают, что семья жила не слишком роскошно.
Практически отсутствует информация о детских и юношеских годах будущего поэта. Его образование для того времени было хорошим, он прекрасно владел персидским и арабским, т.е. литературными языками современного ему Ирана. Не исключено, что он знал пехлеви, язык домусульманской эпохи. Именно благодаря широте познаний ему досталось прозвище Хаким, т.е. «ученый, мудрец», а его поэтический псевдоним Фирдоуси звучит в переводе как «райский».
В истории литературы Фирдоуси остался, в первую очередь, как автор известной поэмы «Шахнаме». Над этим начатым поэтом Дакики произведением он взялся работать в 976 г.; в 994 г. была готова первая редакция, в 1010 г. - вторая. Ее получил в дар от поэта султан Махмуд Газневид. Предания утверждают, что подарок не пришелся по вкусу, т.к. основная мысль произведения заключалась в том, что право на власть над народом имеют люди, которым правление досталось по наследству, а не благодаря власти силы. Еще одна известная легенда гласит, что Фирдоуси не получил платы за свой труд. Будучи разгневанным, он сочинил сатиру, прозрачно намекавшую на происхождение султана от раба. Гнев правителя вынудил дерзкого поэта покинуть страну и до конца жизни скитаться, претерпевая серьезные лишения. Более распространена такая точка зрения, что великий поэт провел всю жизнь в бедности и неизвестности, ведь его «Шахнаме» предстала общественному взору и прославила его только к концу жизни.
Как бы там ни было, поэма «Шахнаме» быстро стала чрезвычайно популярной. Охватывающая историю Иранского государства с периода побед А. Македонского, она была написана блестящим литературным языком, стала образцом для многочисленных подражаний. Ее перевели на большое количество европейских языков; появлению русской версии одной из ее частей читатели XIX в. были обязаны В. Жуковскому.
Биография Фирдоуси закончилась там же, где и началась, - в его родном городе, в 1020 г. В 1934 г., в ознаменование тысячелетнего юбилея со дня рождения гордости персидской поэзии его могилу украсили мавзолеем.
tp://www.wisdoms.one/biografiya_abulkasim_firdousi
Коротка біографія Абулькасіма Фірдоусі (935 - 1020).
Автора популярних творів Абулькасіма Фірдоусі (повне ім'я - Хакім Абулькасім Мансур Хасан Фірдоусі Тусі) вважають національним поетом в Ірані, Узбекистані, Таджикистані, Афганістані. Про цього відомого перського поета відомо дуже мало, не збереглося навіть відомостей про його справжнє ім'я. Народився він в проміжку між 932-936 рр. в Ірані; його батьківщиною було передмістя міста Тус.
Інформація про сім'ю, батька Фірдоусі вкрай суперечлива. Якщо одні біографи вважали його бідною людиною, то інші - цілком багатим і залишившим синові пристойну спадщину. Багато дослідників дотримуються думки, що він був сином поміщика-феодала, дехканина, і припускають, що сім'я жила не дуже розкішно.
Практично відсутня інформація про дитячі та юнацькі роки майбутнього поета. Його освіта для того часу було хорошою, він прекрасно володів перським і арабським, тобто літературними мовами сучасного йому Ірану. Не виключено, що він знав пехлеві, мову домусульманськаої епохи. Саме завдяки широті знань йому дісталося прізвисько Хакім, тобто «Вчений, мудрець», а його поетичний псевдонім Фірдоусі звучить в перекладі як «райський».
В історії літератури Фірдоусі залишився, в першу чергу, як автор відомої поеми «Шахнаме». Над цим розпочатим поетом Дакики твором він взявся працювати в 976 р .; в 994 р була готова перша редакція, в 1010 р - друга. Її отримав в дар від поета султан Махмуд Газневидів. Стверджують, що подарунок не припав до смаку, тому що основна думка твору полягала в тому, що право на владу над народом мають люди, яким правління дісталося у спадок, а не завдяки владі сили. Ще одна відома легенда говорить, що Фірдоусі не отримав плати за свою працю. Будучи розгніваним, він склав сатиру, прозоро натякав на походження султана від раба. Гнів імператора змусив зухвалого поета покинути країну і до кінця життя поневірятися, зазнаючи серйозні нестатки. Більш поширена така точка зору, що великий поет провів все життя в бідності і невідомості, адже його «Шахнаме» постала громадському погляду і прославила його тільки до кінця життя.
Як би там не було, поема «Шахнаме» швидко стала надзвичайно популярною. Охоплює історію Іранської держави з періоду перемог А. Македонського, вона була написана блискучою літературною мовою, стала зразком для численних наслідувань. Її перевели на велику кількість європейських мов; появі російської версії однієї з її частин читачі XIX в. були зобов'язані В. Жуковському.
Біографія Фірдоусі закінчилася там же, де і почалася, - в його рідному місті, 1020 р У 1934 р, в ознаменування тисячолітнього ювілею з дня народження гордості перської поезії його могилу прикрасили мавзолеєм.
tp: //www.wisdoms.one/biografiya_abulkasim_firdousi

Высказывания, афоризмы и цитаты Абулькасима Фирдоуси персидского поэта
*Лишь в разуме счастье, беда без него, Лишь разум — богатство, нужда без него.

*О том поразмыслив, что ждет впереди,
Цель выбрав благую, к ней прямо иди.

*Науку все глубже постигнуть стремись,
Познания вечного жаждой томись.
Лишь первых познаний блеснет тебе свет,
Узнаешь: предела для знания нет.

*С душою твердой, чуждый обольщенья,
Взирай, мудрец, на взлеты и паденья.

*Мир удивителен; и нет ни в ком
Из смертных разуменья обо всем.

*Не усердствуй некстати.

*Лишь тот судьбою одарен счастливой, Тот радостен, чье сердце справедливо!

*Пустыня - земной наш, случайный приют,
Где горе и радость бок о бок живут.
Отсчитан судьбою здесь каждый наш час -
Что дарит, сама похищает у нас.
Но дрогнет земля, и раскатится гром,
Поднимутся вопли и стоны кругом,
И прерван в пустыне упорный наш труд.
Нас снова к обители горней зовут.
Плод наших трудов кто-то новый пожнет,
Пожнет, но и сам он уйдет в свой черед.
Так было с тех пор, как живет человек,
И этот закон не состарится ввек.
Взять доброе имя с собой не забудь -
К бессмертью оно открывает нам путь.
А если мы жили в корысти и зле -
Смерть все обнажит, что таилось во мгле.


*И радость, и скорбь, все минует, как сон, -
Жить вечно никто на земле не рожден.
Когда ты прославился доблестью дел,
Будь царь или раб - твой бессмертен удел.

*Мудрец сказал: «Коль ты: умен, пойми ты,
Что все деянья с их причиной слиты».

*Кто врага лелеет своего, Безумцем в мире назовут того.

*От разума - печаль и наслаждение,
От разума величье и паденье.

*Не решай ничего опрометчиво, Не подумавши — действовать нечего.

*Ты разумом вникни поглубже, пойми,
Что значит для нас называться людьми.

*Таков закон дворца, где правит зло:
То ты в седле, то - на тебе седло.

*С серпом великан по лужайке идет.
И все, что увяло, и все, что цветет,
Срезает равно беспощадной рукой,
Мольбою не тронуть его никакой,
Мы травы, а время - косарь, что на луг
Ступив, без разбору все косит вокруг;
Всех губит, не глядя, кто молод, кто сед,
Губя, не щадит и младенческих лет.
Таков нашей жизни извечный закон,
Ведь каждый рожденный для смерти рожден;
В дверь входит, выходит из двери другой.
Измерен наш век беспощадной рукой.

*Лишь к смерти лежит пред родившимся путь,
Будь пахарем он иль владыкою будь.

*Если путь твой к познанию мира ведет,
Как бы ни был он долог и труден — вперед!

*Чтоб быть справедливым возмездье могло, Лишь злом воздавать подобает за зло.

*Раздавши дары, не печалься о них,
Знай цену, о сын мой, сокровищ земных.
Знай, царственной доли достоин лишь тот,
Кто с легкостью отдал бы в дар небосвод.

*Стараются, ищут сокровищ земных...
И люди уйдут, и сокровища их.
Смешаемся с прахом - удел наш таков,
Сокроет ланиты могильный покров.

*Кто ропщет на своих учителей,
Для тех в сто раз ученье тяжелей.

*Тайной не пребудет слово. Есть тайна двух, но тайны нет у трех, И всем известна тайна четырех.

*Добру, милосердью, любви научись,
Быть радостным, великодушным стремись.
Вот благо несущий единственный путь -
Будь меньшим иль в мире прославленным будь.
Коль славу оставил недобрую - знай,
Отринут тебя Вседержитель и рай.

*Не диво, что знаньем богаты сыны, Которые мудрым отцом взращены.

*Дела переносить на завтра неумно; Что завтра может быть, нам ведать не дано.

*Кто увидит, что делу конец дурной,
Откажись от такого любой ценой.

*Уж если оказал кому-нибудь услугу, Не поминай о ней ты ни врагу, ни другу.

*Пусть разум твой направляет дела.
Он душу твою не допустит до зла.

*Нарушающим обет В душе народа уваженья нет!

*И солнце и бури - все выдержат смело
Высокое слово и доброе дело.

*Не уколовшись шипами, розы не сорвёшь.

*Был первым в мире создан разум наш,
Он - страж души, трех стражей
верный страж,
Те трое суть язык, глаза и уши:
Чрез них добро и зло вкушают души.


*Венец, краса всего живого - разум,
Признай, что бытия основа - разум.

*Все в мире покроется пылью забвенья, Лишь двое не знают ни смерти, ни тленья: Лишь дело героя да речь мудреца Проходят столетья, не зная конца.

*Доблесть — достояние стремящихся к высокой цели.

*Мир только вечен.
Наша жизнь мгновенна.
Но имя остается во Вселенной.
Лишь добрые деяния народ
Прославит.
Остальное - все умрет.

*На радость потомство судьбой нам дано,
Нам собственной жизни дороже оно.
Для сердца роднее прибежища нет,
И связи теснее не ведает свет.

*О мир, как дивно круг ты: совершаешь -
Ломаешь то, а это исправляешь!

*Таков уж судьбы непреложный закон:
Один ниспровержен - другой вознесен,
Паденьем сменяется взлет в высоту.
Безумен, кто верит в земную тщету.

*Если дело достойно завершено, Вознесет и прославит тебя оно.

*Где правда проступает сквозь туман,
Там терпит поражение обман...


*И тот, в ком светоч разума горит,
Дурных деяний в мире не свершит.

*Лучшая жена из всех на свете жен
Та, которой муж и в старости пленен.
http://www.wisdoms.one/aforizmi_abulkasim_firdousi

Висловлювання, афоризми та цитати Абулькасіма Фірдоусі перського поета
* Лише в розумі щастя, біда без нього, Лише розум - багатство, потреба без нього.

* Про те поміркувавши, що чекає попереду,
Мета вибравши благо, до нього прямо йди.

* Науку все глибше осягнути прагни,
Пізнання вічного спрагою томись.
Лише перших пізнань блисне тобі світло,
Дізнаєшся: межі для знання немає.

* З душею твердою, чужді зваблювання,
Взирай, мудрець, на злети і падіння.

* Світ дивовижний; і немає ні в кого
З смертних розуміння про все.

* Не старайся недоречно.
* Лише той долею обдарований щасливою, той радісний, чиє серце справедливо!

* Пустеля - земний наш, випадковий притулок,
Де горе і радість пліч-о-пліч живуть.
Відрахував долею тут кожен наш час -
Що дарує, сама викрадає у нас.
Але диригент земля, і гуркіт грому,
Піднімуться крики і стогони кругом,
І перервана в пустелі завзята наша праця.
Нас знову до обителі горні звуть.
Плід наших праць хтось новий пожне,
Пожне, а й сам він піде в свій час.
Так було з тих пір, як живе людина,
І цей закон не постаріє повік.
Взяти добре ім'я з собою не забудь -
До безсмертя воно відкриває нам шлях.
А якщо ми жили в користі і злі -
Смерть все оголить, що таїлося в імлі.
* І радість, і скорбота, все мине, як сон, -
Жити вічно ніхто на землі не народжений.
Коли ти прославився доблестю справ,
Будь цар або раб - твоя безсмертна доля.

* Мудрець сказав: «Якщо ти: розумний, зрозумій ти,
Що всі дії з їх причиною злиті ».

* Хто ворога плекає свого, безумцем в світі назвуть того.

* Від розуму - печаль і насолода,
Від розуму велич і падінья.

* Не вирішуй нічого необачно, не подумавши - не дій нічого.
* Ти розумом вникни глибше, зрозумій,
Що значить для нас називатися людьми.

* Такий закон палацу, де править зло:
То ти в сідлі, то - на тобі сідло.

* З серпом велетень на галявині йде.
І все, що зів'яло, і все, що цвіте,
Зрізає одно нещадною рукою,
Благанням не зворушити його ніяким,
Ми трави, а час - косар, що на луг
Ступивши, без розбору все косить навколо;
Всіх губить, не дивлячись, хто молодий, хто сивий,
Гублячи, не щадить і дитячих років.
Такий нашому житті одвічний закон,
Адже кожний народжений для смерті народжений;
У двері входить, виходить з дверей інший.
Виміряно наше століття нещадною рукою.

* Лише до смерті лежить перед народженим шлях,
Будь орачем він чи володарем будь.

* Якщо шлях твій до пізнання світу веде,
Як би не був він довгий і важкий - вперед!
* Щоб бути справедливим відплати могло, лише злом віддячувати личить за зло.

* Роздаєш дари, не журися про них,
Знай ціну, син мій, скарбів земних.
Знай, царственої частки гідний лише той,
Хто з легкістю віддав би в дар небосхил.

* Намагаються, шукають скарбів земних ...
І люди підуть, і скарби їх.
Змішати з прахом - доля наша така,
Сховає скроня могильний покров.

* Хто нарікає на своїх вчителів,
Для тих в сто раз наука важче.
* Таємним перебувати не буде слово. Є таємниця двох, але таємниці немає у трьох, і всім відома таємниця чотирьох.

* Добру, милосердю, любові навчися,
Бути радісним, великодушним прагни.
Ось благо несе єдиний шлях -
Будь меншим чи в світі прославленим будь.
Якщо славу залишив недобру - знай,
Я вигнаний з тебе Вседержитель і рай.

* Не диво, що знанням багаті сини, які мудрим батьком вирощені.

* Справи переносити на завтра нерозумно; що завтра може бути, нам відати не дано.
* Хто побачить, що й по всьому поганий,
Відмовся від такого за всяку ціну.

* Якщо вже надав комусь послугу, не нагадуй про неї ти ні ворогові, ні другові.

* Нехай розум твій направляє справи.
Він душу твою не допустить до зла.

* Порушує обітницю в душі народу поваги немає!

* І сонце і бурі - все витримають сміливо
Високе слово і добрі справи.

* Не вколовшись шипами, троянди не зірвеш.
* Був першим в світі створено розум наш,
Він - страж душі, трьох вартою
вірний страж,
Ті троє суть язик, очі і вуха:
Через них добро і зло куштують душі.


* Вінець, краса всього живого - розум,
Визнай, що буття основа - розум.

* Все в світі покриється пилом забуття, лиш двоє не знають ні смерті, ні тліну: лише справа героя так мова мудреця проходять століття, не знаючи кінця.

* Доблість - надбання прагнути до високої мети.
* Мир тільки вічний.
Наше життя миттєвє.
Але ім'я залишається у Всесвіті.
Лише добрі діяння народ
Прославить.
Решта - все помре.

* На радість потомство долею нам дано,
Нам власного життя дорожче воно.
Для серця рідніше притулку немає,
І зв'язку тісніше не відає світло.

* Про світ, як дивно коли ти: робиш -
ламаєш те, а це виправляєш!
* Такий вже долі непорушний закон:
Один ніспровержений - інший піднесений,
Падінням змінюється зліт у висоту.
Божевільний, хто вірить в земну марноту.

* Якщо справа гідно завершена, піднесе і прославить тебе вона.

* Де правда проступає крізь туман,
Там зазнає поразки обман ...


* І той, в кого світоч розуму горить,
Поганих діянь в світі не звершить.
* Краща дружина з усіх на світі дружин
Та, якою чоловік і в старості полонений.
http://www.wisdoms.one/aforizmi_abulkasim_firdousi

Переклала на українську мову 11.10.19 12.45







Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-10-12 06:22:20
Переглядів сторінки твору 19
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.004 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2019.11.14 16:42
Автор у цю хвилину відсутній