Отж, вечір бадьоро обривається з ритму. Вуличні пси повагом конвоюють бродячих туристів. Пакуються букети в ранкові газети, пахкотить свіжозмелена кава, яку тут одразу й варять. Типажі виходять на шпацер. Гуляють & цілюються, полонези Огінського, що не крок, димок цигарок із ментолом. А просто за рогом в когось вже вивертають кишені, або ще трощать склотару, випорожнюють сечові міхури. Там свої граффіті й геройства окремі. І незабутній салон краси бордельного левла запалює сяйва в вікнах нумерів, тай розстелює простирадла, за деякий час таки засуває кляті штори, а неподалік дотусовують гурії, про яких однотипні цинічні стегна, запаморочливі обцаси, інфантильні молочні залози, лаковані шкірянки, мрійливе обсмикування довгих зачісок. Проповзаючий транспорт, чим убогіше тачка, тим драматичніший з неї лунає хіпхоп. Трохи ще далі за рогом узагалі марокканський квартал, там і окремий локальний фест-фуд, пахкотить свіжозварена куркума, яку тут одразу й мелять. Полюбляють пошлятися всякого типу расисти & діляги лівацькі, в чаді численних кальянів. Здаються в оренду навіть кладівки, погодинно, а то й похвилинно. Содом -енд- Гемор джойнт сток кемпні. Оксамитовий, мася, сезон, еротичні ох–хо, неврози
 
Хамфрі Боґарт, біля ломбарду, із кількістю котрих конкурують хіба алкомаркети, сідає в таксі, через деякий час з’ясовуючи, що його везуть не зовсім туди, куди домовлявся. Але йому всеодно в принципі. Гуляки на тротуарах трохи не танцюють, працівники пруть на автопілоті, вандали собі на розслабоні. Патруль сюди навідується зрідка, головним чином, напередодні значніших держсвят. О вже ці зацентрові житлові масиви, промзони, металобази. Прикупити цигарок in loco із відчуттями відтінку авантюри. Посони гинуть за желізом. Кажу, там в них є чоткі канали. Зара, в оцій локації, трохи тре чекати. Скрипаль, крає повітря мов штурмовик, утім осміяти цей плач жодному й зась. Само собою запросто надбати, чи надибати ворогів—та будь-який привід. Дрібна решта від тебе зляже на рамена вишибали, й під ноги трохи не танцюючих гуляк тротуарних, чи на крайняк поїде в дубáрну трупарню. Ще поки триває катання в таксі, Боґі непоспіхом поймає намір витягнути з кишені запальничку зіппо, раптово й натомість виринає на сцену розочка з кришталевої карафки, взята неясно де. Водій-таксист реагує блискавично & знаменито, водночас тиснучи на гальма й ховаючись підкермо. Автівку заносить й кидає розвертаючи градусів так на сто. Боґі артистично прикидається таким, що знепритомнів, таксист же вистрибує в ніч, сповнену протягів ксенонових. Боґі сповзає щільніш долу, поки шибки авта страхітливо~ лунко розстрілюються із автоматичної зброї солідного калібру, дехто з перехожих ахкає-зойкає. Жи знову не схтіли ділити щось бразилійського типу якогось імпорту, тоті бандюгани. Або раптом теракт. І повзе інтригуюча павза. Боґі живий егеж, на хвилинку заскочений, але на спантеличення не претендуючий. Ребро його долоні змітає скляне кришиво із лацканів, його пальці поправляють вузол ділової краватки, його примружений погляд прискіпливо обстежує уніформно-фірмове борсаліно. Помилка це чи що інше, але вибратися на вірний пішохід бажано-терміново. Потім буде смисл передзвонити за секретним одним номером, а там ще опісля може й послідкувати за деким. Поблукати під туриста вуличками, що гостинні й не стовідсотково. Спожити мовчазного азійського фест-сі-фуду. Помиловуючись там, чи сям, із клієнтками в пошукові—на кінець, вірогідно й підстрелити декого—мож і декількох, діючи в рамках самозахисту ça dépend . . . . Звісно ж, Боґі лагідно всміхається панянці з мопсиком, за якою назирці ординарний екс-сексапільний маніяк & Вам би, гадаю, мала би припасти до смаку одна інсталяція, в дискретнім плейсі & якби зненацька Вас зацікавило. . . Не вислуховуючи злидаря, що надалі вициганює якщо не цигарку то бодай 40 копійок, недозловжив-бо, із релаксною байдужістю роздивляючись на вивіски й вітрини, за котрими відбувається теж багацько всякого. Інкасаторські сирени через армагеддонський алярм невідкладної медбригади контрапунктами симфонічної стихії астрально вечірньої. Сотні тисяч неявних голосів із усіх усюд, що моляться мовби торгуються до своїх кумирів ймення їм легіон, зазвичаєм аби лиш тільки торгнутися. Майже кожен прохач ладен офірувати причетній кумирні жертви, жертви, й патетика о цім саме кадансі особиста й окрема. Ще нагадуємо про инших, тих, кому незле чується цеї саме пори, котрих навряд задуриш літургіями, голограмними підсвітками, фейєрверками порожняковими, зигзагами й демаршами епік-алко, p.p. Обізнані стосовно цеї саме ночі, та й до ночі наступної, залюбки. А щодо інцидентів, так воно мало кого влаштовує, коли ліхтариком в самі окуляри, із тупо випитуванням & ніяк достоту—якихсь немудрених очевидностей, задля висновків дедальше спонтанніших, та бо давно ясно все зрозуміло, ну але шчо тепер, пане мусор. Тоість на ділі все це зовсім нетак було, та понятно шо—було, я так і кáжу――