Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011) /
Публіцистика
/
"З низів я бачу все" (2008)
КРУГЛИЙ СТІЛ
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КРУГЛИЙ СТІЛ
Сидимо невеличким гуртом за круглим, як і все досконало-викінчене на цьому світі, столом на подвір’ї батьківської садиби народного депутата України Олександра Миколайовича Стешенка.
В округлому вечірньому небі над нами кругловидиться повний місяць. На круглих тарілках – усе також кругле своєю достиглістю і доречністю при круговій розмові споріднених духом друзів-соратників: політиків, поетів, музикантів, співаків… І слово, кругле, немов обруч, перекочується по круговій орбіті першоспасівського маковійного застілля.
Сашко Стешенко, поминаючи не так давно померлу маму-берегиню, виглядає не як політик чи дипломат – він просто вдячний і засмучений син, гостинний господар, добрий товариш.
Говоримо про життя. Про літературу та мистецтво. І про політику, звісно. Агресію північних сусідів-братів супроти нашої союзниці Грузії… Розпаношеність сватівських маргіналів, які чомусь ненавидять своє кровноукраїнське… Про криводушність окремо взятих кривоносих петрушенченків… Про «патріотизм» славнозвісного (розганебного) шляховика-реформатора (деформатора!) Корлякова, який до всього раніше присвоєного прикрав ще й ціле село з усіма його людськими душами…
Мені дуже затишно в компанії гострого на слово, розумного та дотепного Стешенка, доброго мого друга Володимира Просіна, сватівських поета Миколи і композитора Василя, україномовного росіянина Віктора і незгідного з нами співака Олександра. Вечір вийшов на славу: цікавий, змістовний, сповнений найкращих емоцій та вражень, які проходять і забуваються нешвидко, або й залишаються з тобою назавжди.
Люблю Сватове, бо в ньому й сьогодні України більше, аніж у стольному Києві. Минеться липнево-серпнева спека, перегорять-дотліють у своїй лютості та жадібності всілякі «регіонали», «вітренківці», комуняки-шовінюги… А Батьківщина зостанеться з нами і в нас самих. Бо вона – наша Батьківщина! І ми її ніколи не віддамо на поталу «піссуарщикам» тихонівсько-єфремівського розливу. А тим паче на пограбунок голенко-корляківським «депутатам» трьох і більше скликань.
Свідок нам у цьому – кругловидий місяць над нашим круглим столом!
12.08.2008
В округлому вечірньому небі над нами кругловидиться повний місяць. На круглих тарілках – усе також кругле своєю достиглістю і доречністю при круговій розмові споріднених духом друзів-соратників: політиків, поетів, музикантів, співаків… І слово, кругле, немов обруч, перекочується по круговій орбіті першоспасівського маковійного застілля.
Сашко Стешенко, поминаючи не так давно померлу маму-берегиню, виглядає не як політик чи дипломат – він просто вдячний і засмучений син, гостинний господар, добрий товариш.
Говоримо про життя. Про літературу та мистецтво. І про політику, звісно. Агресію північних сусідів-братів супроти нашої союзниці Грузії… Розпаношеність сватівських маргіналів, які чомусь ненавидять своє кровноукраїнське… Про криводушність окремо взятих кривоносих петрушенченків… Про «патріотизм» славнозвісного (розганебного) шляховика-реформатора (деформатора!) Корлякова, який до всього раніше присвоєного прикрав ще й ціле село з усіма його людськими душами…
Мені дуже затишно в компанії гострого на слово, розумного та дотепного Стешенка, доброго мого друга Володимира Просіна, сватівських поета Миколи і композитора Василя, україномовного росіянина Віктора і незгідного з нами співака Олександра. Вечір вийшов на славу: цікавий, змістовний, сповнений найкращих емоцій та вражень, які проходять і забуваються нешвидко, або й залишаються з тобою назавжди.
Люблю Сватове, бо в ньому й сьогодні України більше, аніж у стольному Києві. Минеться липнево-серпнева спека, перегорять-дотліють у своїй лютості та жадібності всілякі «регіонали», «вітренківці», комуняки-шовінюги… А Батьківщина зостанеться з нами і в нас самих. Бо вона – наша Батьківщина! І ми її ніколи не віддамо на поталу «піссуарщикам» тихонівсько-єфремівського розливу. А тим паче на пограбунок голенко-корляківським «депутатам» трьох і більше скликань.
Свідок нам у цьому – кругловидий місяць над нашим круглим столом!
12.08.2008
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
