Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.07
12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
2025.12.07
08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
2025.12.07
06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
2025.12.07
04:57
Володимиру Діброві
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
2025.12.06
22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
2025.12.06
15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний.
«Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з
2025.12.06
05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
2025.12.05
17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
2025.12.05
15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
2025.12.05
14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
2025.12.05
14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
2025.12.05
11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться.
«Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р
2025.12.05
09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
2025.12.05
09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011) /
Публіцистика
/
"З низів я бачу все" (2008)
КРУГЛИЙ СТІЛ
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КРУГЛИЙ СТІЛ
Сидимо невеличким гуртом за круглим, як і все досконало-викінчене на цьому світі, столом на подвір’ї батьківської садиби народного депутата України Олександра Миколайовича Стешенка.
В округлому вечірньому небі над нами кругловидиться повний місяць. На круглих тарілках – усе також кругле своєю достиглістю і доречністю при круговій розмові споріднених духом друзів-соратників: політиків, поетів, музикантів, співаків… І слово, кругле, немов обруч, перекочується по круговій орбіті першоспасівського маковійного застілля.
Сашко Стешенко, поминаючи не так давно померлу маму-берегиню, виглядає не як політик чи дипломат – він просто вдячний і засмучений син, гостинний господар, добрий товариш.
Говоримо про життя. Про літературу та мистецтво. І про політику, звісно. Агресію північних сусідів-братів супроти нашої союзниці Грузії… Розпаношеність сватівських маргіналів, які чомусь ненавидять своє кровноукраїнське… Про криводушність окремо взятих кривоносих петрушенченків… Про «патріотизм» славнозвісного (розганебного) шляховика-реформатора (деформатора!) Корлякова, який до всього раніше присвоєного прикрав ще й ціле село з усіма його людськими душами…
Мені дуже затишно в компанії гострого на слово, розумного та дотепного Стешенка, доброго мого друга Володимира Просіна, сватівських поета Миколи і композитора Василя, україномовного росіянина Віктора і незгідного з нами співака Олександра. Вечір вийшов на славу: цікавий, змістовний, сповнений найкращих емоцій та вражень, які проходять і забуваються нешвидко, або й залишаються з тобою назавжди.
Люблю Сватове, бо в ньому й сьогодні України більше, аніж у стольному Києві. Минеться липнево-серпнева спека, перегорять-дотліють у своїй лютості та жадібності всілякі «регіонали», «вітренківці», комуняки-шовінюги… А Батьківщина зостанеться з нами і в нас самих. Бо вона – наша Батьківщина! І ми її ніколи не віддамо на поталу «піссуарщикам» тихонівсько-єфремівського розливу. А тим паче на пограбунок голенко-корляківським «депутатам» трьох і більше скликань.
Свідок нам у цьому – кругловидий місяць над нашим круглим столом!
12.08.2008
В округлому вечірньому небі над нами кругловидиться повний місяць. На круглих тарілках – усе також кругле своєю достиглістю і доречністю при круговій розмові споріднених духом друзів-соратників: політиків, поетів, музикантів, співаків… І слово, кругле, немов обруч, перекочується по круговій орбіті першоспасівського маковійного застілля.
Сашко Стешенко, поминаючи не так давно померлу маму-берегиню, виглядає не як політик чи дипломат – він просто вдячний і засмучений син, гостинний господар, добрий товариш.
Говоримо про життя. Про літературу та мистецтво. І про політику, звісно. Агресію північних сусідів-братів супроти нашої союзниці Грузії… Розпаношеність сватівських маргіналів, які чомусь ненавидять своє кровноукраїнське… Про криводушність окремо взятих кривоносих петрушенченків… Про «патріотизм» славнозвісного (розганебного) шляховика-реформатора (деформатора!) Корлякова, який до всього раніше присвоєного прикрав ще й ціле село з усіма його людськими душами…
Мені дуже затишно в компанії гострого на слово, розумного та дотепного Стешенка, доброго мого друга Володимира Просіна, сватівських поета Миколи і композитора Василя, україномовного росіянина Віктора і незгідного з нами співака Олександра. Вечір вийшов на славу: цікавий, змістовний, сповнений найкращих емоцій та вражень, які проходять і забуваються нешвидко, або й залишаються з тобою назавжди.
Люблю Сватове, бо в ньому й сьогодні України більше, аніж у стольному Києві. Минеться липнево-серпнева спека, перегорять-дотліють у своїй лютості та жадібності всілякі «регіонали», «вітренківці», комуняки-шовінюги… А Батьківщина зостанеться з нами і в нас самих. Бо вона – наша Батьківщина! І ми її ніколи не віддамо на поталу «піссуарщикам» тихонівсько-єфремівського розливу. А тим паче на пограбунок голенко-корляківським «депутатам» трьох і більше скликань.
Свідок нам у цьому – кругловидий місяць над нашим круглим столом!
12.08.2008
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
