Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.12
14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
2026.04.12
10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
2026.04.12
09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько
2026.04.11
22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2026.04.11
16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл
2026.04.11
15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.
Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.
Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,
2026.04.11
13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)
Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!
Підіймайся на зарядку,
Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!
Підіймайся на зарядку,
2026.04.10
21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв
2026.04.10
21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).
Давно не ходять сюди туристи,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).
Давно не ходять сюди туристи,
2026.04.10
19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.
Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.
Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,
2026.04.10
18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми
2026.04.10
18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,
Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,
Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся
2026.04.10
18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.
Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.
Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -
2026.04.10
16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути
2026.04.10
14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних
Твій шизоїде 21-й вік
Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних
Твій шизоїде 21-й вік
Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі
2026.04.10
11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення.
Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Дух свободи
Ох і затуркали простий люд баєчкою, що часник допомагає від вампірів! Ох і наплели! А люди й вірять. Насправді ж, від упиряк допомагають квашені огірки. І капуста, до речі, також. Тушкована теж годиться. Тут головне ловкенько її наїстися на ніч (десь з цебро або невеличкі ночовки для коня) і тоді спокійно лягайте спати. Повірте - всі злі капосники, які аж рояться біля праведного люду, як тільки почують моцний дух з-під ковдри – тікають від нього, як чорти від ладану.
Жодна армія світу не обходиться без цього благословенного овочу, особливо та, яка веде наступальні війни. Російські збройні сили запрошують навіть попів, аби ті кропили святою водою овочесховища та довбанки, обкладені брилами льоду, в яких роками накопичуються стратегічні запаси цієї зброї масового знищення. Звідси й переможні війни над своїми найближчими сусідами – українцями, грузинами, фінами та японцями. На черзі китайці. Мені військовий аташе по секрету розповів, що ночами, таємно, вже цілий рік підвозять ешелонами качанисту під китайський кордон. І коли пролунають перші залпи з російських вгодованих дуп у сторону Піднебесної – почнеться всесвітній Армагедон. Як на мене – хай краще туди стріляють, а не в сторону України.
Хоча наш очільник, останнім часом, трохи вчадів від того моцного духу, оскільки спілкується по телефону з кремлівським чортом мало не щотижня. Мабуть, внюхався і звик, як наркоман до конопель. Кажуть, скоро до престольної на колінах попоповзе заключати мир. А те, що українці цього не бажають - його не обходить: він не українець ні по духу, ні по крові. Ще й кацапомовний на додачу.
І команда у нього підходяща: ніхто на фронті не воював, ніхто на плитах Майдану свободу не виборював, в буцегарнях за свої переконання не сидів, в мордовських таборах та на засланні не був.
А був манюпунький карлик веселим клоуном, артистом оригінального жанру, на корпоративах та закордонних вояжах паскудив Україну та українців як тільки міг. І повією її називав, і калікою.
То що ж нам, простим громадянам, належить зробити?
Правильно! Необхідно наїстися капусти, вийти на Банкову, коли туди під’їде кортеж із випадково-тимчасовим керівником держави, і зробити потужний багатотисячний залп з усіх «стволів».
А мій кум вважає, що пшуканням тут не допоможеш. Позавчора взяв мегафона, став перед місцевим клубом, в якому влаштував собі чергове збіговисько районний осередок команди «ГЕ»., і давай читати свої вірші на все містечко. А почав він так:
Нетяма-землячок! Ти знаєш що накоїв?
Кому вручив корону? Дотумкав? Ех, якби ж…
Лукавці-крутії, - оце твої «герої»!
Суспільні паразити, полюючі на гріш…
І що б ви думали? Увесь райцентр за півгодини збігся на майдан і до вечора слухав промови мого друга, фермерів, лікарів, учителів тощо. Осередок «ГЕ» розчинився у натовпі. А людей ставало все більше та більше, несанкціонований мітинг перетворився на стихійну демонстрацію протесту. Поприбігали торговці м’ясом із закривавленими ножаками, фермери з вилами, лісоруби з сокирами. вагітні мами з бультер'єрами без намордників.
Тільки люта злива з градом розігнала невдоволених людей. А так і не знаю чим би закінчилося народне невдоволення.
Сидимо зараз з кумом на кухні, гріємося. Він бурчить:
- Потрібно, аби люд утопився в нестатках, щоб не стало грошей і на окрайця хліба, щоб за несплату боргів роботяг почали масово викидати з їхніх осель, щоб припинили платити жебрацьку зарплату навіть у конвертах , відключили світло, воду, газ, опалення. А саме головне – забрали землю. І аж тоді (можливо!) – сонна біомаса розліпить свої баньки, візьме до руки вила і не дасть можливості цій тлі, яка нині при владі, добігти до кордону з награбованим, як це вдалося Януковичу.
А як Ви гадаєте, шановні друзі, що нині потрібно: капуста чи вила? Я правий чи мій кум? Га?
Якщо я – давайте збирати качанисту прямо зараз, допоки землю не продали ізям, беням та абрамам. Адресу, куди привозити плоди природи, дам кожному окремо в месенджері, аби не довідалися сатаністи та не зірвали нам спецоперацію.
Прошу звернути увагу на те, що овочі повинні бути найвищого ґатунку, свіжі, не репані, не гризені зайцями, оскільки ними доведеться годувати іноземних туристів та послів дружніх нам країн.
Сподіваюся, що кияни до нас поставляться з розумінням, оскільки звикли дихати смородом правителів, які міняються на печерських пагорбах з космічною швидкістю.
Ну, а поки будемо готуватися до акції «Капуста спасе Україну!» у Вас є час відвідати мій творчий вечір, який відбудеться 30 листопада ( субота) в Музеї літератури України за адресою: м. Київ, бул. Богдана Хмельницького , 11. Початок о 16-00. Можливо, прямо там і домовимося про наші подальші дії в цьому напрямі.
Усім цьом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дух свободи
Ох і затуркали простий люд баєчкою, що часник допомагає від вампірів! Ох і наплели! А люди й вірять. Насправді ж, від упиряк допомагають квашені огірки. І капуста, до речі, також. Тушкована теж годиться. Тут головне ловкенько її наїстися на ніч (десь з цебро або невеличкі ночовки для коня) і тоді спокійно лягайте спати. Повірте - всі злі капосники, які аж рояться біля праведного люду, як тільки почують моцний дух з-під ковдри – тікають від нього, як чорти від ладану.
Жодна армія світу не обходиться без цього благословенного овочу, особливо та, яка веде наступальні війни. Російські збройні сили запрошують навіть попів, аби ті кропили святою водою овочесховища та довбанки, обкладені брилами льоду, в яких роками накопичуються стратегічні запаси цієї зброї масового знищення. Звідси й переможні війни над своїми найближчими сусідами – українцями, грузинами, фінами та японцями. На черзі китайці. Мені військовий аташе по секрету розповів, що ночами, таємно, вже цілий рік підвозять ешелонами качанисту під китайський кордон. І коли пролунають перші залпи з російських вгодованих дуп у сторону Піднебесної – почнеться всесвітній Армагедон. Як на мене – хай краще туди стріляють, а не в сторону України.
Хоча наш очільник, останнім часом, трохи вчадів від того моцного духу, оскільки спілкується по телефону з кремлівським чортом мало не щотижня. Мабуть, внюхався і звик, як наркоман до конопель. Кажуть, скоро до престольної на колінах попоповзе заключати мир. А те, що українці цього не бажають - його не обходить: він не українець ні по духу, ні по крові. Ще й кацапомовний на додачу.
І команда у нього підходяща: ніхто на фронті не воював, ніхто на плитах Майдану свободу не виборював, в буцегарнях за свої переконання не сидів, в мордовських таборах та на засланні не був.
А був манюпунький карлик веселим клоуном, артистом оригінального жанру, на корпоративах та закордонних вояжах паскудив Україну та українців як тільки міг. І повією її називав, і калікою.
То що ж нам, простим громадянам, належить зробити?
Правильно! Необхідно наїстися капусти, вийти на Банкову, коли туди під’їде кортеж із випадково-тимчасовим керівником держави, і зробити потужний багатотисячний залп з усіх «стволів».
А мій кум вважає, що пшуканням тут не допоможеш. Позавчора взяв мегафона, став перед місцевим клубом, в якому влаштував собі чергове збіговисько районний осередок команди «ГЕ»., і давай читати свої вірші на все містечко. А почав він так:
Нетяма-землячок! Ти знаєш що накоїв?
Кому вручив корону? Дотумкав? Ех, якби ж…
Лукавці-крутії, - оце твої «герої»!
Суспільні паразити, полюючі на гріш…
І що б ви думали? Увесь райцентр за півгодини збігся на майдан і до вечора слухав промови мого друга, фермерів, лікарів, учителів тощо. Осередок «ГЕ» розчинився у натовпі. А людей ставало все більше та більше, несанкціонований мітинг перетворився на стихійну демонстрацію протесту. Поприбігали торговці м’ясом із закривавленими ножаками, фермери з вилами, лісоруби з сокирами. вагітні мами з бультер'єрами без намордників.
Тільки люта злива з градом розігнала невдоволених людей. А так і не знаю чим би закінчилося народне невдоволення.
Сидимо зараз з кумом на кухні, гріємося. Він бурчить:
- Потрібно, аби люд утопився в нестатках, щоб не стало грошей і на окрайця хліба, щоб за несплату боргів роботяг почали масово викидати з їхніх осель, щоб припинили платити жебрацьку зарплату навіть у конвертах , відключили світло, воду, газ, опалення. А саме головне – забрали землю. І аж тоді (можливо!) – сонна біомаса розліпить свої баньки, візьме до руки вила і не дасть можливості цій тлі, яка нині при владі, добігти до кордону з награбованим, як це вдалося Януковичу.
А як Ви гадаєте, шановні друзі, що нині потрібно: капуста чи вила? Я правий чи мій кум? Га?
Якщо я – давайте збирати качанисту прямо зараз, допоки землю не продали ізям, беням та абрамам. Адресу, куди привозити плоди природи, дам кожному окремо в месенджері, аби не довідалися сатаністи та не зірвали нам спецоперацію.
Прошу звернути увагу на те, що овочі повинні бути найвищого ґатунку, свіжі, не репані, не гризені зайцями, оскільки ними доведеться годувати іноземних туристів та послів дружніх нам країн.
Сподіваюся, що кияни до нас поставляться з розумінням, оскільки звикли дихати смородом правителів, які міняються на печерських пагорбах з космічною швидкістю.
Ну, а поки будемо готуватися до акції «Капуста спасе Україну!» у Вас є час відвідати мій творчий вечір, який відбудеться 30 листопада ( субота) в Музеї літератури України за адресою: м. Київ, бул. Богдана Хмельницького , 11. Початок о 16-00. Можливо, прямо там і домовимося про наші подальші дії в цьому напрямі.
Усім цьом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
