
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
2025.09.17
02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
2025.09.17
00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
2025.09.16
23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
2025.09.16
22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
2025.09.16
21:05
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других.
Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род
2025.09.16
16:00
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
2025.09.16
14:47
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
2025.09.16
07:42
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.
2025.09.15
22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Дух свободи
Ох і затуркали простий люд баєчкою, що часник допомагає від вампірів! Ох і наплели! А люди й вірять. Насправді ж, від упиряк допомагають квашені огірки. І капуста, до речі, також. Тушкована теж годиться. Тут головне ловкенько її наїстися на ніч (десь з цебро або невеличкі ночовки для коня) і тоді спокійно лягайте спати. Повірте - всі злі капосники, які аж рояться біля праведного люду, як тільки почують моцний дух з-під ковдри – тікають від нього, як чорти від ладану.
Жодна армія світу не обходиться без цього благословенного овочу, особливо та, яка веде наступальні війни. Російські збройні сили запрошують навіть попів, аби ті кропили святою водою овочесховища та довбанки, обкладені брилами льоду, в яких роками накопичуються стратегічні запаси цієї зброї масового знищення. Звідси й переможні війни над своїми найближчими сусідами – українцями, грузинами, фінами та японцями. На черзі китайці. Мені військовий аташе по секрету розповів, що ночами, таємно, вже цілий рік підвозять ешелонами качанисту під китайський кордон. І коли пролунають перші залпи з російських вгодованих дуп у сторону Піднебесної – почнеться всесвітній Армагедон. Як на мене – хай краще туди стріляють, а не в сторону України.
Хоча наш очільник, останнім часом, трохи вчадів від того моцного духу, оскільки спілкується по телефону з кремлівським чортом мало не щотижня. Мабуть, внюхався і звик, як наркоман до конопель. Кажуть, скоро до престольної на колінах попоповзе заключати мир. А те, що українці цього не бажають - його не обходить: він не українець ні по духу, ні по крові. Ще й кацапомовний на додачу.
І команда у нього підходяща: ніхто на фронті не воював, ніхто на плитах Майдану свободу не виборював, в буцегарнях за свої переконання не сидів, в мордовських таборах та на засланні не був.
А був манюпунький карлик веселим клоуном, артистом оригінального жанру, на корпоративах та закордонних вояжах паскудив Україну та українців як тільки міг. І повією її називав, і калікою.
То що ж нам, простим громадянам, належить зробити?
Правильно! Необхідно наїстися капусти, вийти на Банкову, коли туди під’їде кортеж із випадково-тимчасовим керівником держави, і зробити потужний багатотисячний залп з усіх «стволів».
А мій кум вважає, що пшуканням тут не допоможеш. Позавчора взяв мегафона, став перед місцевим клубом, в якому влаштував собі чергове збіговисько районний осередок команди «ГЕ»., і давай читати свої вірші на все містечко. А почав він так:
Нетяма-землячок! Ти знаєш що накоїв?
Кому вручив корону? Дотумкав? Ех, якби ж…
Лукавці-крутії, - оце твої «герої»!
Суспільні паразити, полюючі на гріш…
І що б ви думали? Увесь райцентр за півгодини збігся на майдан і до вечора слухав промови мого друга, фермерів, лікарів, учителів тощо. Осередок «ГЕ» розчинився у натовпі. А людей ставало все більше та більше, несанкціонований мітинг перетворився на стихійну демонстрацію протесту. Поприбігали торговці м’ясом із закривавленими ножаками, фермери з вилами, лісоруби з сокирами. вагітні мами з бультер'єрами без намордників.
Тільки люта злива з градом розігнала невдоволених людей. А так і не знаю чим би закінчилося народне невдоволення.
Сидимо зараз з кумом на кухні, гріємося. Він бурчить:
- Потрібно, аби люд утопився в нестатках, щоб не стало грошей і на окрайця хліба, щоб за несплату боргів роботяг почали масово викидати з їхніх осель, щоб припинили платити жебрацьку зарплату навіть у конвертах , відключили світло, воду, газ, опалення. А саме головне – забрали землю. І аж тоді (можливо!) – сонна біомаса розліпить свої баньки, візьме до руки вила і не дасть можливості цій тлі, яка нині при владі, добігти до кордону з награбованим, як це вдалося Януковичу.
А як Ви гадаєте, шановні друзі, що нині потрібно: капуста чи вила? Я правий чи мій кум? Га?
Якщо я – давайте збирати качанисту прямо зараз, допоки землю не продали ізям, беням та абрамам. Адресу, куди привозити плоди природи, дам кожному окремо в месенджері, аби не довідалися сатаністи та не зірвали нам спецоперацію.
Прошу звернути увагу на те, що овочі повинні бути найвищого ґатунку, свіжі, не репані, не гризені зайцями, оскільки ними доведеться годувати іноземних туристів та послів дружніх нам країн.
Сподіваюся, що кияни до нас поставляться з розумінням, оскільки звикли дихати смородом правителів, які міняються на печерських пагорбах з космічною швидкістю.
Ну, а поки будемо готуватися до акції «Капуста спасе Україну!» у Вас є час відвідати мій творчий вечір, який відбудеться 30 листопада ( субота) в Музеї літератури України за адресою: м. Київ, бул. Богдана Хмельницького , 11. Початок о 16-00. Можливо, прямо там і домовимося про наші подальші дії в цьому напрямі.
Усім цьом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дух свободи
Ох і затуркали простий люд баєчкою, що часник допомагає від вампірів! Ох і наплели! А люди й вірять. Насправді ж, від упиряк допомагають квашені огірки. І капуста, до речі, також. Тушкована теж годиться. Тут головне ловкенько її наїстися на ніч (десь з цебро або невеличкі ночовки для коня) і тоді спокійно лягайте спати. Повірте - всі злі капосники, які аж рояться біля праведного люду, як тільки почують моцний дух з-під ковдри – тікають від нього, як чорти від ладану.
Жодна армія світу не обходиться без цього благословенного овочу, особливо та, яка веде наступальні війни. Російські збройні сили запрошують навіть попів, аби ті кропили святою водою овочесховища та довбанки, обкладені брилами льоду, в яких роками накопичуються стратегічні запаси цієї зброї масового знищення. Звідси й переможні війни над своїми найближчими сусідами – українцями, грузинами, фінами та японцями. На черзі китайці. Мені військовий аташе по секрету розповів, що ночами, таємно, вже цілий рік підвозять ешелонами качанисту під китайський кордон. І коли пролунають перші залпи з російських вгодованих дуп у сторону Піднебесної – почнеться всесвітній Армагедон. Як на мене – хай краще туди стріляють, а не в сторону України.
Хоча наш очільник, останнім часом, трохи вчадів від того моцного духу, оскільки спілкується по телефону з кремлівським чортом мало не щотижня. Мабуть, внюхався і звик, як наркоман до конопель. Кажуть, скоро до престольної на колінах попоповзе заключати мир. А те, що українці цього не бажають - його не обходить: він не українець ні по духу, ні по крові. Ще й кацапомовний на додачу.
І команда у нього підходяща: ніхто на фронті не воював, ніхто на плитах Майдану свободу не виборював, в буцегарнях за свої переконання не сидів, в мордовських таборах та на засланні не був.
А був манюпунький карлик веселим клоуном, артистом оригінального жанру, на корпоративах та закордонних вояжах паскудив Україну та українців як тільки міг. І повією її називав, і калікою.
То що ж нам, простим громадянам, належить зробити?
Правильно! Необхідно наїстися капусти, вийти на Банкову, коли туди під’їде кортеж із випадково-тимчасовим керівником держави, і зробити потужний багатотисячний залп з усіх «стволів».
А мій кум вважає, що пшуканням тут не допоможеш. Позавчора взяв мегафона, став перед місцевим клубом, в якому влаштував собі чергове збіговисько районний осередок команди «ГЕ»., і давай читати свої вірші на все містечко. А почав він так:
Нетяма-землячок! Ти знаєш що накоїв?
Кому вручив корону? Дотумкав? Ех, якби ж…
Лукавці-крутії, - оце твої «герої»!
Суспільні паразити, полюючі на гріш…
І що б ви думали? Увесь райцентр за півгодини збігся на майдан і до вечора слухав промови мого друга, фермерів, лікарів, учителів тощо. Осередок «ГЕ» розчинився у натовпі. А людей ставало все більше та більше, несанкціонований мітинг перетворився на стихійну демонстрацію протесту. Поприбігали торговці м’ясом із закривавленими ножаками, фермери з вилами, лісоруби з сокирами. вагітні мами з бультер'єрами без намордників.
Тільки люта злива з градом розігнала невдоволених людей. А так і не знаю чим би закінчилося народне невдоволення.
Сидимо зараз з кумом на кухні, гріємося. Він бурчить:
- Потрібно, аби люд утопився в нестатках, щоб не стало грошей і на окрайця хліба, щоб за несплату боргів роботяг почали масово викидати з їхніх осель, щоб припинили платити жебрацьку зарплату навіть у конвертах , відключили світло, воду, газ, опалення. А саме головне – забрали землю. І аж тоді (можливо!) – сонна біомаса розліпить свої баньки, візьме до руки вила і не дасть можливості цій тлі, яка нині при владі, добігти до кордону з награбованим, як це вдалося Януковичу.
А як Ви гадаєте, шановні друзі, що нині потрібно: капуста чи вила? Я правий чи мій кум? Га?
Якщо я – давайте збирати качанисту прямо зараз, допоки землю не продали ізям, беням та абрамам. Адресу, куди привозити плоди природи, дам кожному окремо в месенджері, аби не довідалися сатаністи та не зірвали нам спецоперацію.
Прошу звернути увагу на те, що овочі повинні бути найвищого ґатунку, свіжі, не репані, не гризені зайцями, оскільки ними доведеться годувати іноземних туристів та послів дружніх нам країн.
Сподіваюся, що кияни до нас поставляться з розумінням, оскільки звикли дихати смородом правителів, які міняються на печерських пагорбах з космічною швидкістю.
Ну, а поки будемо готуватися до акції «Капуста спасе Україну!» у Вас є час відвідати мій творчий вечір, який відбудеться 30 листопада ( субота) в Музеї літератури України за адресою: м. Київ, бул. Богдана Хмельницького , 11. Початок о 16-00. Можливо, прямо там і домовимося про наші подальші дії в цьому напрямі.
Усім цьом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію