ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.

Тетяна Левицька
2026.08.23 11:04
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт

Ірина Вовк
2026.08.23 09:35
Пурпурові вітрила Тарса «Кохання римського генерала коштує дорого, якщо його ціна — голова молодшої сестри». З уст цариці Клеопатри у короні Об’єднаного Єгипту …Вітер з моря здіймає поділ моїх білих шат. Цей вітер приніс у моє життя наказ, під

Віктор Кучерук
2026.08.23 07:35
Подаруй мені усмішку,
Поцілунком привітай, -
І розваж словами трішки
Душу змучену украй.
Утішай її без строку,
Пожалій усю сповна, -
Заслуговує на спокій
Віком втомлена вона.

Іван Потьомкін
2026.08.22 21:49
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.

Ольга Садкова
2026.08.22 20:17
Українському добровольцеві

По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.

Виє вітер там по роздоллю.

хома дідим
2026.08.22 19:32
у звичайних розмовах
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен

Артур Курдіновський
2026.08.22 17:23
Живу давно, неначе під наркозом,
Боюся я від нього відійти.
Упевнено крокує тиха осінь,
Мов авторка безмежної сльоти.

Домовився про подорож з обозом...
Рукопису! Не бійся! Полети
Навстріч прозорим кришталевим росам,

Артур Сіренко
2026.08.22 17:21
Мовчазний знайомий
Чи просто неговіркий бро
На ймення банальне Джо
Синьоокий як риба зубата,
Що побачила пастора Сонце,
Таки був безхатьком:
Жив серед води солоної
Та гонорово прозорої
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Дух свободи

Ох і затуркали простий люд баєчкою, що часник допомагає від вампірів! Ох і наплели! А люди й вірять. Насправді ж, від упиряк допомагають квашені огірки. І капуста, до речі, також. Тушкована теж годиться. Тут головне ловкенько її наїстися на ніч (десь з цебро або невеличкі ночовки для коня) і тоді спокійно лягайте спати. Повірте - всі злі капосники, які аж рояться біля праведного люду, як тільки почують моцний дух з-під ковдри – тікають від нього, як чорти від ладану.
Жодна армія світу не обходиться без цього благословенного овочу, особливо та, яка веде наступальні війни. Російські збройні сили запрошують навіть попів, аби ті кропили святою водою овочесховища та довбанки, обкладені брилами льоду, в яких роками накопичуються стратегічні запаси цієї зброї масового знищення. Звідси й переможні війни над своїми найближчими сусідами – українцями, грузинами, фінами та японцями. На черзі китайці. Мені військовий аташе по секрету розповів, що ночами, таємно, вже цілий рік підвозять ешелонами качанисту під китайський кордон. І коли пролунають перші залпи з російських вгодованих дуп у сторону Піднебесної – почнеться всесвітній Армагедон. Як на мене – хай краще туди стріляють, а не в сторону України.
Хоча наш очільник, останнім часом, трохи вчадів від того моцного духу, оскільки спілкується по телефону з кремлівським чортом мало не щотижня. Мабуть, внюхався і звик, як наркоман до конопель. Кажуть, скоро до престольної на колінах попоповзе заключати мир. А те, що українці цього не бажають - його не обходить: він не українець ні по духу, ні по крові. Ще й кацапомовний на додачу.
І команда у нього підходяща: ніхто на фронті не воював, ніхто на плитах Майдану свободу не виборював, в буцегарнях за свої переконання не сидів, в мордовських таборах та на засланні не був.
А був манюпунький карлик веселим клоуном, артистом оригінального жанру, на корпоративах та закордонних вояжах паскудив Україну та українців як тільки міг. І повією її називав, і калікою.
То що ж нам, простим громадянам, належить зробити?
Правильно! Необхідно наїстися капусти, вийти на Банкову, коли туди під’їде кортеж із випадково-тимчасовим керівником держави, і зробити потужний багатотисячний залп з усіх «стволів».
А мій кум вважає, що пшуканням тут не допоможеш. Позавчора взяв мегафона, став перед місцевим клубом, в якому влаштував собі чергове збіговисько районний осередок команди «ГЕ»., і давай читати свої вірші на все містечко. А почав він так:

Нетяма-землячок! Ти знаєш що накоїв?
Кому вручив корону? Дотумкав? Ех, якби ж…
Лукавці-крутії, - оце твої «герої»!
Суспільні паразити, полюючі на гріш…

І що б ви думали? Увесь райцентр за півгодини збігся на майдан і до вечора слухав промови мого друга, фермерів, лікарів, учителів тощо. Осередок «ГЕ» розчинився у натовпі. А людей ставало все більше та більше, несанкціонований мітинг перетворився на стихійну демонстрацію протесту. Поприбігали торговці м’ясом із закривавленими ножаками, фермери з вилами, лісоруби з сокирами. вагітні мами з бультер'єрами без намордників.
Тільки люта злива з градом розігнала невдоволених людей. А так і не знаю чим би закінчилося народне невдоволення.
Сидимо зараз з кумом на кухні, гріємося. Він бурчить:
- Потрібно, аби люд утопився в нестатках, щоб не стало грошей і на окрайця хліба, щоб за несплату боргів роботяг почали масово викидати з їхніх осель, щоб припинили платити жебрацьку зарплату навіть у конвертах , відключили світло, воду, газ, опалення. А саме головне – забрали землю. І аж тоді (можливо!) – сонна біомаса розліпить свої баньки, візьме до руки вила і не дасть можливості цій тлі, яка нині при владі, добігти до кордону з награбованим, як це вдалося Януковичу.
А як Ви гадаєте, шановні друзі, що нині потрібно: капуста чи вила? Я правий чи мій кум? Га?
Якщо я – давайте збирати качанисту прямо зараз, допоки землю не продали ізям, беням та абрамам. Адресу, куди привозити плоди природи, дам кожному окремо в месенджері, аби не довідалися сатаністи та не зірвали нам спецоперацію.
Прошу звернути увагу на те, що овочі повинні бути найвищого ґатунку, свіжі, не репані, не гризені зайцями, оскільки ними доведеться годувати іноземних туристів та послів дружніх нам країн.
Сподіваюся, що кияни до нас поставляться з розумінням, оскільки звикли дихати смородом правителів, які міняються на печерських пагорбах з космічною швидкістю.
Ну, а поки будемо готуватися до акції «Капуста спасе Україну!» у Вас є час відвідати мій творчий вечір, який відбудеться 30 листопада ( субота) в Музеї літератури України за адресою: м. Київ, бул. Богдана Хмельницького , 11. Початок о 16-00. Можливо, прямо там і домовимося про наші подальші дії в цьому напрямі.
Усім цьом.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-11-22 12:30:34
Переглядів сторінки твору 1951
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-11-22 19:31:09 ]
Не з усім згоден, але таки на усміх потягло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-23 04:37:25 ]
Так, друже. Коли продадуть землю і держави не стане, то залишиться нам тільки зубоскалити.