
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
2025.07.01
09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Василь Буколик /
Проза
Стендаль. «Торвальдо і Дорліска»
У великій арії Дорліски вигук
Ah! Tovaldo!
Dove sei?[2],
виконаний широко і сміливо, завжди справляв сильне враження. Продовженням цієї арії слугує терцет тирана, коханця і воротаря-буфа:
Ah, quell raggio di speranza![3]
та і вся опера загалом, мабуть, принесла би знаменитість якому-небудь пересічному композиторові, але популярності Россіні вона нічого не додає. Вона подібна до поганого роману Вальтера Скотта, суперника композитора за європейською славою. Звичайно, якийсь невідомий автор, написавши «Пірата» чи «Абата», відразу перестав би бути другорядним письменником. Великого майстра завжди вирізняє сміливість лінії, зневага до дрібниць, грандіозність мазка: він уміє заощаджувати увагу, цілковито скеровуючи її на те, що важливе. Як Вальтер Скотт тричі повторює одне слово у фразі, так Россіні повторює один і той самий зворот мелодії, яку виконують почергово кларнет, скрипка і гобой.
Один начерк Корреджо говорить мені більше, аніж ціла велика, ретельно написана картина Шарля Лебрена або когось із наших великих живописців.
В опері «Торвальдо і Дорліска», лібрето якої своєю безглуздою одноманітністю і повною відсутністю всілякої індивідуальності у стилі й віршах нагадує мені переклад якої-небудь бульварної мелодрами, – тиран співає чудове agitato. Це одна з найкрасивіших арій для баса; тому Лаблаш і Ґаллі постійно виконують її на концертах. Аби ті читачі, яким не випало її чути, не шкодували про те, додам, що ця арія – не щось інше, а знаменитий дует у другій дії «Отелло»:
Non m’inganno, al mio rivale [4].
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Стендаль. «Торвальдо і Дорліска»
Переклав Василь Білоцерківський
Після шумливого успіху «Єлизавети» Россіні викликали до Рима на карнавал 1816 року; там він створив для театру Валле доволі посередню оперу semi-seria [1] «Торвальдо і Дорліска» і для театру Арджентіна – свого славетного «Севільського цирульника». Россіні написав «Торвальдо» для двох перших басів – Ґаллі та Реморіні; 1816 року Лаблаш і Цукеллі ще були мало відомі. Тенорові партії виконував Доменіко Донцеллі, тоді ще чудовий і сповнений вогню співак.
У великій арії Дорліски вигук
Ah! Tovaldo!
Dove sei?[2],
виконаний широко і сміливо, завжди справляв сильне враження. Продовженням цієї арії слугує терцет тирана, коханця і воротаря-буфа:
Ah, quell raggio di speranza![3]
та і вся опера загалом, мабуть, принесла би знаменитість якому-небудь пересічному композиторові, але популярності Россіні вона нічого не додає. Вона подібна до поганого роману Вальтера Скотта, суперника композитора за європейською славою. Звичайно, якийсь невідомий автор, написавши «Пірата» чи «Абата», відразу перестав би бути другорядним письменником. Великого майстра завжди вирізняє сміливість лінії, зневага до дрібниць, грандіозність мазка: він уміє заощаджувати увагу, цілковито скеровуючи її на те, що важливе. Як Вальтер Скотт тричі повторює одне слово у фразі, так Россіні повторює один і той самий зворот мелодії, яку виконують почергово кларнет, скрипка і гобой.
Один начерк Корреджо говорить мені більше, аніж ціла велика, ретельно написана картина Шарля Лебрена або когось із наших великих живописців.
В опері «Торвальдо і Дорліска», лібрето якої своєю безглуздою одноманітністю і повною відсутністю всілякої індивідуальності у стилі й віршах нагадує мені переклад якої-небудь бульварної мелодрами, – тиран співає чудове agitato. Це одна з найкрасивіших арій для баса; тому Лаблаш і Ґаллі постійно виконують її на концертах. Аби ті читачі, яким не випало її чути, не шкодували про те, додам, що ця арія – не щось інше, а знаменитий дует у другій дії «Отелло»:
Non m’inganno, al mio rivale [4].
1. Напівсерйозну (іт.). Тобто оперу, в якій поєднано елементи драматичні й комічні.
2. Ах, Торвальдо! Де ти є? (Іт.)
3. Ах, цей промінь надії! (Іт.)
4. Я не ошукуюся; моєму суперникові… (Іт.)
З книжки "Життя Россіні".
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Стендаль. Чи повторюється Россіні більше, ніж будь-коли? Деталі співу."
• Перейти на сторінку •
"Стендаль. Опери Россіні в Неаполі"
• Перейти на сторінку •
"Стендаль. Опери Россіні в Неаполі"
Про публікацію