ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2025.03.31 14:15
Білопінний весняний обрс черешневого саду
Відцвітав у дитинстві, натомість рожеві плоди
Піднімаючи високо, в сонці купаючи знадно:
- Що, мала, не дістанеш? А спробуй но і підлети!

То ж ставала в нагоді драбина і дідові руки,
Найміцніша опора для н

С М
2025.03.31 13:31
Піпли прийшли послухать
Ще хтось виходив і грав
Дехто квіти роздавав, як хотів
В Монтереї
В Монтереї

Янголи усміхалися
Музикувала любов

Іван Потьомкін
2025.03.31 12:32
Ламаний гріш вам, філософи
вічного життя після смерті...
Ламаний гріш вам за ваші зморшки.
А я обираю плоть, що страждає
в ім’я нігтя пальця мойого,
що такий звичний мені й симпатичний.
А я обираю насолоду просту й білу:
на омите водою, свіже тіл

Тетяна Левицька
2025.03.31 10:34
Не вдавай, коханий, що у нас все добре,
чи хіба не бачу, що не так усе?
Перелляла щастя у пекельне горе,
на вітрилах доля в небеса несе.

Не жалій, бо жалість
не любов, а мука,
божевілля сонне тугою в очах.

Віктор Кучерук
2025.03.31 05:29
Іще природа так собі,
Але змінився настрій,
Коли побачив на вербі
Гурт котиків сріблястих.
Порі весняній завдяки,
Уже з’явились звично
Оці красунчики м’які,
Пухнасті, невеличкі.

Ольга Олеандра
2025.03.30 22:59
Торкаюся твого волосся легесеньким рухом повітря.
Спи, любий, тобі це здалося. Безшумно відкрилася хвіртка,
Впустивши невидиму постать – лиш натяк на обриси тіла
Із ночі відлитої гості, що тебе торкнутись хотіла.

У доторку трохи побуду. Ти дихаєш зв

Ігор Шоха
2025.03.30 22:42
Ще не уміють пересічні люди
єднати сили із останніх сил
у симбіозі Заратустри, Будди
та Ієгови.. на один копил.

Та уповають люди пересічні
і віруючі на одного з трьох...
у цьому світі нації не вічні

Борис Костиря
2025.03.30 21:21
Будинок розтрощений.
Із нього безглуздо стирчать
його кістки.
Із розбитої цегли
виривається крик.
Зі зруйнованого шиферу
проглядає безнадія.
Розсипана глина

Олександр Сушко
2025.03.30 20:28
Добрий вечір!
Пам'ятаєте мою давню сатиру? Так нині народилася пісня.
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fyoutube.com%2Fwatch%3Fv%3D0eOQuDvyoSQ%26si%3DB8u56oeYOP9ybCqz%26fbclid%3DIwZXh0bgNhZW0CMTEAAR36wg8CYI1N9vkuYWd0Pj4bH-NiZrlqbEweQVyntTnrnC

Євген Федчук
2025.03.30 16:01
Як почалася ця страшна війна,
Я все іще наївно сподівався,
Що, коли б ворог врешті-решт дізнався,
Якою є кривавою вона,
Коли загине з десять тисяч їх,
Вони тоді, нарешті схаменуться,
Щоб швидше до Московії вернуться.
Бо ж на убій ітиме лише псих.

Віктор Кучерук
2025.03.30 14:32
Вимолив у долі
Ту, якою снив,
І відчув поволі
Пахощі весни.
Поглядом вбираю
Барви весняні, -
Добре, як у раї,
З любою мені.

Юлія Щербатюк
2025.03.30 14:30
Отак і душа загрубіла
Про тебе тепер не бринить.
Волосся давно побіліло,
В очах відбуяла блакить.

Хоч образ, роками затертий,
У споминах часом торкне.
Минуле, уквітчане терном

Борис Костиря
2025.03.29 20:04
Розум, заритий у пісок, -
це заритий у землю смисл.
Серед навколишнього безумства
розум розпечений
на нещадному сонці
і заритий у темряву
безкінечних пісків.
Розум визирає з піску,

Борис Костиря
2025.03.29 19:46
Повернення зими, повернення додому,
Повернення у хаос, до основ.
І споконвічну філософську втому
Ти покаладеш в іржу старих заков.

Повернення зими в нестямному двобої
Життя і смерті, світла і пітьми.
Повернення зими крізь видиво любові,

Юрій Лазірко
2025.03.29 17:43
дощ у душі
краплини тебе
мов день без небес
він видихся весь
у вірші

2.
спогадів дим

Світлана Пирогова
2025.03.29 16:45
Ранкова тиша начебто позує
крізь скло віконне. Досить падко!
А щохвилини сподівання всує.
Підтримка світу лише пара?
Розвіяна. Байдужа і на місці.
І день новий щось ще готує...
Які випробування хаос містить?
Господь лиш чує серця стукіт.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Буколик / Проза

 Стендаль. «Торвальдо і Дорліска»

Переклав Василь Білоцерківський

Після шумливого успіху «Єлизавети» Россіні викликали до Рима на карнавал 1816 року; там він створив для театру Валле доволі посередню оперу semi-seria [1] «Торвальдо і Дорліска» і для театру Арджентіна – свого славетного «Севільського цирульника». Россіні написав «Торвальдо» для двох перших басів – Ґаллі та Реморіні; 1816 року Лаблаш і Цукеллі ще були мало відомі. Тенорові партії виконував Доменіко Донцеллі, тоді ще чудовий і сповнений вогню співак.
У великій арії Дорліски вигук
Ah! Tovaldo!
Dove sei?[2],
виконаний широко і сміливо, завжди справляв сильне враження. Продовженням цієї арії слугує терцет тирана, коханця і воротаря-буфа:
Ah, quell raggio di speranza![3]
та і вся опера загалом, мабуть, принесла би знаменитість якому-небудь пересічному композиторові, але популярності Россіні вона нічого не додає. Вона подібна до поганого роману Вальтера Скотта, суперника композитора за європейською славою. Звичайно, якийсь невідомий автор, написавши «Пірата» чи «Абата», відразу перестав би бути другорядним письменником. Великого майстра завжди вирізняє сміливість лінії, зневага до дрібниць, грандіозність мазка: він уміє заощаджувати увагу, цілковито скеровуючи її на те, що важливе. Як Вальтер Скотт тричі повторює одне слово у фразі, так Россіні повторює один і той самий зворот мелодії, яку виконують почергово кларнет, скрипка і гобой.
Один начерк Корреджо говорить мені більше, аніж ціла велика, ретельно написана картина Шарля Лебрена або когось із наших великих живописців.
В опері «Торвальдо і Дорліска», лібрето якої своєю безглуздою одноманітністю і повною відсутністю всілякої індивідуальності у стилі й віршах нагадує мені переклад якої-небудь бульварної мелодрами, – тиран співає чудове agitato. Це одна з найкрасивіших арій для баса; тому Лаблаш і Ґаллі постійно виконують її на концертах. Аби ті читачі, яким не випало її чути, не шкодували про те, додам, що ця арія – не щось інше, а знаменитий дует у другій дії «Отелло»:
Non m’inganno, al mio rivale [4].


1. Напівсерйозну (іт.). Тобто оперу, в якій поєднано елементи драматичні й комічні.
2. Ах, Торвальдо! Де ти є? (Іт.)
3. Ах, цей промінь надії! (Іт.)
4. Я не ошукуюся; моєму суперникові… (Іт.)


З книжки "Життя Россіні".




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-11-30 12:29:25
Переглядів сторінки твору 735
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КЛАСИКА
ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.02.15 01:18
Автор у цю хвилину відсутній