
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.16
16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.
Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.
Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим
2025.10.16
10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
2025.10.16
10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…
Я тобі в цій вічності побуду
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…
Я тобі в цій вічності побуду
2025.10.16
06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?
2025.10.15
23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.
Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.
Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,
2025.10.15
22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
2025.10.15
21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
2025.10.15
15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.
Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.
Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати
2025.10.15
14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки
2025.10.15
12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.
2025.10.14
22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
2025.10.14
21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
2025.10.14
20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
2025.10.14
19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
2025.10.14
12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією.
Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть.
Злі генії добре вміють прикидатися добрими.
Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників.
Імідж благод
2025.10.14
10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сонце Місяць /
Проза
пітерпен
Мовби все за п’ять хвилин водевіль. Пітерпен & маман додивляються мультики. Потім вкладають спатки його. Жодних телячих ніжностей. Ультрамариновий пролиск світильної лампадки з народно-демократичної -ської республіки. Метафізика шторових тіней, скупана в місячнім сяйві, перетворює кімнату на cameraobscura. Спатки зовсім не хочеться, тоді пітерпен уявляє себе вже дорослим & поспіль, через океани-моря, материки з островами, вітрильники, аероплани, екваторіальні ліси де позачаїлися родичі зоопаркових істот, камінні ієрогліфи джунґлів urbium, п’янкі гулянки & мордобійчик на салуні. Все це можна довго розсмаковувати в захоплюючих деталях.
Відчува, що на нього поглипують, припалює джон плейєр спешл. Всміхаючись самими зубами. Завжди напоготові, о витівко, штуко заради штуки, запросто залюбки. Все чистая благодійність. Щодо ролі, хай би гібрид Боґарта й Зіґі Стардаста, або під час кеп Вілард, із напалмом зрання. Венді отут: контактного розміру сепійна фотка, в бумажнику. Таки, подивиться разом нові мультики завжди знайдеш із ким. А що пітерпену обов’язково щастить, він здавна й сам роздуплив. Не якийсь вам гламурний хват П’єро анітрохи, а втім віват П’єрові & процвіта хай. Відтак окей, ма, ходімо вкладатися. І всамітнений хлопчик скоцюблений до аромату авантюрних талмудів із нотками антикварно~музейними, та й до світу.
Щастя усвідомлюється, для прикладу, посунувши за шибкою вхідного барабана в розважальний комерційний комплекс, тимчасом його, пітерпена, збадьорює співаним словом не мадонна чи абба, але Нікі Стівенс у складі групи Флітвуд Мек. І вино, яке він завчасно назирив, незмінно тамка стоїть, а оцей ізнічев’я непоганий шоколад & акційна (вжеж) знижка. Ненав’язливо завітати до сусідки, на годинку. Вино нормальне. Сусідка таке собі, просто посидіти за келішками, казкуючи про казки. Тоді й вином на себе проллється, отже светра треба буде запрати. Принагідно оповісти за страждання юного вертера, майже ромео, діла минулих століть.
Або, як тип один, під ніком гіперіона, потерпаючи од недосконалостей людських, був застрелився умг-у, вдома на самоті, попередньо попоївши мусаки з оливками. Був винен гроші. Відписав судвиконавцям чорновий рукопис свого романа-щоденника (загалом—нечитабельне). Нині й присно очікуватиме возз’єднання з душею коханою нанебесі, до настання теї врочистої миті аж. Тамтешній час, передають, довго-довго тягнеться. Пиши з голови книжки, поки не обридне самому. Гуляй із ким забажаєш у шахи, співай в хорі. Іноді мож затіяти сафарі на крокодилів тамтешніх, небесних таких мультяшних.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пітерпен
Мовби все за п’ять хвилин водевіль. Пітерпен & маман додивляються мультики. Потім вкладають спатки його. Жодних телячих ніжностей. Ультрамариновий пролиск світильної лампадки з народно-демократичної -ської республіки. Метафізика шторових тіней, скупана в місячнім сяйві, перетворює кімнату на cameraobscura. Спатки зовсім не хочеться, тоді пітерпен уявляє себе вже дорослим & поспіль, через океани-моря, материки з островами, вітрильники, аероплани, екваторіальні ліси де позачаїлися родичі зоопаркових істот, камінні ієрогліфи джунґлів urbium, п’янкі гулянки & мордобійчик на салуні. Все це можна довго розсмаковувати в захоплюючих деталях.
Відчува, що на нього поглипують, припалює джон плейєр спешл. Всміхаючись самими зубами. Завжди напоготові, о витівко, штуко заради штуки, запросто залюбки. Все чистая благодійність. Щодо ролі, хай би гібрид Боґарта й Зіґі Стардаста, або під час кеп Вілард, із напалмом зрання. Венді отут: контактного розміру сепійна фотка, в бумажнику. Таки, подивиться разом нові мультики завжди знайдеш із ким. А що пітерпену обов’язково щастить, він здавна й сам роздуплив. Не якийсь вам гламурний хват П’єро анітрохи, а втім віват П’єрові & процвіта хай. Відтак окей, ма, ходімо вкладатися. І всамітнений хлопчик скоцюблений до аромату авантюрних талмудів із нотками антикварно~музейними, та й до світу.
Щастя усвідомлюється, для прикладу, посунувши за шибкою вхідного барабана в розважальний комерційний комплекс, тимчасом його, пітерпена, збадьорює співаним словом не мадонна чи абба, але Нікі Стівенс у складі групи Флітвуд Мек. І вино, яке він завчасно назирив, незмінно тамка стоїть, а оцей ізнічев’я непоганий шоколад & акційна (вжеж) знижка. Ненав’язливо завітати до сусідки, на годинку. Вино нормальне. Сусідка таке собі, просто посидіти за келішками, казкуючи про казки. Тоді й вином на себе проллється, отже светра треба буде запрати. Принагідно оповісти за страждання юного вертера, майже ромео, діла минулих століть.
Або, як тип один, під ніком гіперіона, потерпаючи од недосконалостей людських, був застрелився умг-у, вдома на самоті, попередньо попоївши мусаки з оливками. Був винен гроші. Відписав судвиконавцям чорновий рукопис свого романа-щоденника (загалом—нечитабельне). Нині й присно очікуватиме возз’єднання з душею коханою нанебесі, до настання теї врочистої миті аж. Тамтешній час, передають, довго-довго тягнеться. Пиши з голови книжки, поки не обридне самому. Гуляй із ким забажаєш у шахи, співай в хорі. Іноді мож затіяти сафарі на крокодилів тамтешніх, небесних таких мультяшних.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію