Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.08
16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
2025.11.08
15:39
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
2025.11.08
11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
2025.11.07
21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
2025.11.07
16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
2025.11.07
16:29
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
2025.11.07
13:41
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
2025.11.06
21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.06
21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
2025.11.06
17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
2025.11.06
17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
2025.11.06
15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
2025.11.06
13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
2025.11.06
09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
2025.11.06
01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
пітерпен
Мовби все за п’ять хвилин водевіль. Пітерпен & маман додивляються мультики. Потім вкладають спатки його. Жодних телячих ніжностей. Ультрамариновий пролиск світильної лампадки з народно-демократичної -ської республіки. Метафізика шторових тіней, скупана в місячнім сяйві, перетворює кімнату на cameraobscura. Спатки зовсім не хочеться, тоді пітерпен уявляє себе вже дорослим & поспіль, через океани-моря, материки з островами, вітрильники, аероплани, екваторіальні ліси де позачаїлися родичі зоопаркових істот, камінні ієрогліфи джунґлів urbium, п’янкі гулянки & мордобійчик на салуні. Все це можна довго розсмаковувати в захоплюючих деталях.
Відчува, що на нього поглипують, припалює джон плейєр спешл. Всміхаючись самими зубами. Завжди напоготові, о витівко, штуко заради штуки, запросто залюбки. Все чистая благодійність. Щодо ролі, хай би гібрид Боґарта й Зіґі Стардаста, або під час кеп Вілард, із напалмом зрання. Венді отут: контактного розміру сепійна фотка, в бумажнику. Таки, подивиться разом нові мультики завжди знайдеш із ким. А що пітерпену обов’язково щастить, він здавна й сам роздуплив. Не якийсь вам гламурний хват П’єро анітрохи, а втім віват П’єрові & процвіта хай. Відтак окей, ма, ходімо вкладатися. І всамітнений хлопчик скоцюблений до аромату авантюрних талмудів із нотками антикварно~музейними, та й до світу.
Щастя усвідомлюється, для прикладу, посунувши за шибкою вхідного барабана в розважальний комерційний комплекс, тимчасом його, пітерпена, збадьорює співаним словом не мадонна чи абба, але Нікі Стівенс у складі групи Флітвуд Мек. І вино, яке він завчасно назирив, незмінно тамка стоїть, а оцей ізнічев’я непоганий шоколад & акційна (вжеж) знижка. Ненав’язливо завітати до сусідки, на годинку. Вино нормальне. Сусідка таке собі, просто посидіти за келішками, казкуючи про казки. Тоді й вином на себе проллється, отже светра треба буде запрати. Принагідно оповісти за страждання юного вертера, майже ромео, діла минулих століть.
Або, як тип один, під ніком гіперіона, потерпаючи од недосконалостей людських, був застрелився умг-у, вдома на самоті, попередньо попоївши мусаки з оливками. Був винен гроші. Відписав судвиконавцям чорновий рукопис свого романа-щоденника (загалом—нечитабельне). Нині й присно очікуватиме возз’єднання з душею коханою нанебесі, до настання теї врочистої миті аж. Тамтешній час, передають, довго-довго тягнеться. Пиши з голови книжки, поки не обридне самому. Гуляй із ким забажаєш у шахи, співай в хорі. Іноді мож затіяти сафарі на крокодилів тамтешніх, небесних таких мультяшних.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пітерпен
Мовби все за п’ять хвилин водевіль. Пітерпен & маман додивляються мультики. Потім вкладають спатки його. Жодних телячих ніжностей. Ультрамариновий пролиск світильної лампадки з народно-демократичної -ської республіки. Метафізика шторових тіней, скупана в місячнім сяйві, перетворює кімнату на cameraobscura. Спатки зовсім не хочеться, тоді пітерпен уявляє себе вже дорослим & поспіль, через океани-моря, материки з островами, вітрильники, аероплани, екваторіальні ліси де позачаїлися родичі зоопаркових істот, камінні ієрогліфи джунґлів urbium, п’янкі гулянки & мордобійчик на салуні. Все це можна довго розсмаковувати в захоплюючих деталях.
Відчува, що на нього поглипують, припалює джон плейєр спешл. Всміхаючись самими зубами. Завжди напоготові, о витівко, штуко заради штуки, запросто залюбки. Все чистая благодійність. Щодо ролі, хай би гібрид Боґарта й Зіґі Стардаста, або під час кеп Вілард, із напалмом зрання. Венді отут: контактного розміру сепійна фотка, в бумажнику. Таки, подивиться разом нові мультики завжди знайдеш із ким. А що пітерпену обов’язково щастить, він здавна й сам роздуплив. Не якийсь вам гламурний хват П’єро анітрохи, а втім віват П’єрові & процвіта хай. Відтак окей, ма, ходімо вкладатися. І всамітнений хлопчик скоцюблений до аромату авантюрних талмудів із нотками антикварно~музейними, та й до світу.
Щастя усвідомлюється, для прикладу, посунувши за шибкою вхідного барабана в розважальний комерційний комплекс, тимчасом його, пітерпена, збадьорює співаним словом не мадонна чи абба, але Нікі Стівенс у складі групи Флітвуд Мек. І вино, яке він завчасно назирив, незмінно тамка стоїть, а оцей ізнічев’я непоганий шоколад & акційна (вжеж) знижка. Ненав’язливо завітати до сусідки, на годинку. Вино нормальне. Сусідка таке собі, просто посидіти за келішками, казкуючи про казки. Тоді й вином на себе проллється, отже светра треба буде запрати. Принагідно оповісти за страждання юного вертера, майже ромео, діла минулих століть.
Або, як тип один, під ніком гіперіона, потерпаючи од недосконалостей людських, був застрелився умг-у, вдома на самоті, попередньо попоївши мусаки з оливками. Був винен гроші. Відписав судвиконавцям чорновий рукопис свого романа-щоденника (загалом—нечитабельне). Нині й присно очікуватиме возз’єднання з душею коханою нанебесі, до настання теї врочистої миті аж. Тамтешній час, передають, довго-довго тягнеться. Пиши з голови книжки, поки не обридне самому. Гуляй із ким забажаєш у шахи, співай в хорі. Іноді мож затіяти сафарі на крокодилів тамтешніх, небесних таких мультяшних.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
