Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
пітерпен
Мовби все за п’ять хвилин водевіль. Пітерпен & маман додивляються мультики. Потім вкладають спатки його. Жодних телячих ніжностей. Ультрамариновий пролиск світильної лампадки з народно-демократичної -ської республіки. Метафізика шторових тіней, скупана в місячнім сяйві, перетворює кімнату на cameraobscura. Спатки зовсім не хочеться, тоді пітерпен уявляє себе вже дорослим & поспіль, через океани-моря, материки з островами, вітрильники, аероплани, екваторіальні ліси де позачаїлися родичі зоопаркових істот, камінні ієрогліфи джунґлів urbium, п’янкі гулянки & мордобійчик на салуні. Все це можна довго розсмаковувати в захоплюючих деталях.
Відчува, що на нього поглипують, припалює джон плейєр спешл. Всміхаючись самими зубами. Завжди напоготові, о витівко, штуко заради штуки, запросто залюбки. Все чистая благодійність. Щодо ролі, хай би гібрид Боґарта й Зіґі Стардаста, або під час кеп Вілард, із напалмом зрання. Венді отут: контактного розміру сепійна фотка, в бумажнику. Таки, подивиться разом нові мультики завжди знайдеш із ким. А що пітерпену обов’язково щастить, він здавна й сам роздуплив. Не якийсь вам гламурний хват П’єро анітрохи, а втім віват П’єрові & процвіта хай. Відтак окей, ма, ходімо вкладатися. І всамітнений хлопчик скоцюблений до аромату авантюрних талмудів із нотками антикварно~музейними, та й до світу.
Щастя усвідомлюється, для прикладу, посунувши за шибкою вхідного барабана в розважальний комерційний комплекс, тимчасом його, пітерпена, збадьорює співаним словом не мадонна чи абба, але Нікі Стівенс у складі групи Флітвуд Мек. І вино, яке він завчасно назирив, незмінно тамка стоїть, а оцей ізнічев’я непоганий шоколад & акційна (вжеж) знижка. Ненав’язливо завітати до сусідки, на годинку. Вино нормальне. Сусідка таке собі, просто посидіти за келішками, казкуючи про казки. Тоді й вином на себе проллється, отже светра треба буде запрати. Принагідно оповісти за страждання юного вертера, майже ромео, діла минулих століть.
Або, як тип один, під ніком гіперіона, потерпаючи од недосконалостей людських, був застрелився умг-у, вдома на самоті, попередньо попоївши мусаки з оливками. Був винен гроші. Відписав судвиконавцям чорновий рукопис свого романа-щоденника (загалом—нечитабельне). Нині й присно очікуватиме возз’єднання з душею коханою нанебесі, до настання теї врочистої миті аж. Тамтешній час, передають, довго-довго тягнеться. Пиши з голови книжки, поки не обридне самому. Гуляй із ким забажаєш у шахи, співай в хорі. Іноді мож затіяти сафарі на крокодилів тамтешніх, небесних таких мультяшних.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пітерпен
Мовби все за п’ять хвилин водевіль. Пітерпен & маман додивляються мультики. Потім вкладають спатки його. Жодних телячих ніжностей. Ультрамариновий пролиск світильної лампадки з народно-демократичної -ської республіки. Метафізика шторових тіней, скупана в місячнім сяйві, перетворює кімнату на cameraobscura. Спатки зовсім не хочеться, тоді пітерпен уявляє себе вже дорослим & поспіль, через океани-моря, материки з островами, вітрильники, аероплани, екваторіальні ліси де позачаїлися родичі зоопаркових істот, камінні ієрогліфи джунґлів urbium, п’янкі гулянки & мордобійчик на салуні. Все це можна довго розсмаковувати в захоплюючих деталях.
Відчува, що на нього поглипують, припалює джон плейєр спешл. Всміхаючись самими зубами. Завжди напоготові, о витівко, штуко заради штуки, запросто залюбки. Все чистая благодійність. Щодо ролі, хай би гібрид Боґарта й Зіґі Стардаста, або під час кеп Вілард, із напалмом зрання. Венді отут: контактного розміру сепійна фотка, в бумажнику. Таки, подивиться разом нові мультики завжди знайдеш із ким. А що пітерпену обов’язково щастить, він здавна й сам роздуплив. Не якийсь вам гламурний хват П’єро анітрохи, а втім віват П’єрові & процвіта хай. Відтак окей, ма, ходімо вкладатися. І всамітнений хлопчик скоцюблений до аромату авантюрних талмудів із нотками антикварно~музейними, та й до світу.
Щастя усвідомлюється, для прикладу, посунувши за шибкою вхідного барабана в розважальний комерційний комплекс, тимчасом його, пітерпена, збадьорює співаним словом не мадонна чи абба, але Нікі Стівенс у складі групи Флітвуд Мек. І вино, яке він завчасно назирив, незмінно тамка стоїть, а оцей ізнічев’я непоганий шоколад & акційна (вжеж) знижка. Ненав’язливо завітати до сусідки, на годинку. Вино нормальне. Сусідка таке собі, просто посидіти за келішками, казкуючи про казки. Тоді й вином на себе проллється, отже светра треба буде запрати. Принагідно оповісти за страждання юного вертера, майже ромео, діла минулих століть.
Або, як тип один, під ніком гіперіона, потерпаючи од недосконалостей людських, був застрелився умг-у, вдома на самоті, попередньо попоївши мусаки з оливками. Був винен гроші. Відписав судвиконавцям чорновий рукопис свого романа-щоденника (загалом—нечитабельне). Нині й присно очікуватиме возз’єднання з душею коханою нанебесі, до настання теї врочистої миті аж. Тамтешній час, передають, довго-довго тягнеться. Пиши з голови книжки, поки не обридне самому. Гуляй із ким забажаєш у шахи, співай в хорі. Іноді мож затіяти сафарі на крокодилів тамтешніх, небесних таких мультяшних.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
