Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.10
22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув.
Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?»
«Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь.
«Ні! Там, за рогом, усім
2025.12.10
20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
2025.12.10
16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
2025.12.10
15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.
Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.
Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові
2025.12.10
14:29
Якби я знав дванадцять мов,
То був би мов Франко немов.
Всіма руками і ногами
Я лезом лізу між світами,
Шукаю істини горіх
Щоби спокутувать свій гріх.
Не хочу знати навіть де ти?
Не простягай свої лабети!
2025.12.10
14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?
Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?
Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення
2025.12.10
13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні
2025.12.10
04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й.
Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення.
Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера
2025.12.09
22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.
2025.12.09
18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.
Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.
Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,
2025.12.09
17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?
Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?
Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,
2025.12.09
17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.
Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.
Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
2025.12.09
15:07
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…
2025.12.09
12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
2025.12.09
09:12
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.
Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.
Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.
2025.12.09
06:23
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
пітерпен
Мовби все за п’ять хвилин водевіль. Пітерпен & маман додивляються мультики. Потім вкладають спатки його. Жодних телячих ніжностей. Ультрамариновий пролиск світильної лампадки з народно-демократичної -ської республіки. Метафізика шторових тіней, скупана в місячнім сяйві, перетворює кімнату на cameraobscura. Спатки зовсім не хочеться, тоді пітерпен уявляє себе вже дорослим & поспіль, через океани-моря, материки з островами, вітрильники, аероплани, екваторіальні ліси де позачаїлися родичі зоопаркових істот, камінні ієрогліфи джунґлів urbium, п’янкі гулянки & мордобійчик на салуні. Все це можна довго розсмаковувати в захоплюючих деталях.
Відчува, що на нього поглипують, припалює джон плейєр спешл. Всміхаючись самими зубами. Завжди напоготові, о витівко, штуко заради штуки, запросто залюбки. Все чистая благодійність. Щодо ролі, хай би гібрид Боґарта й Зіґі Стардаста, або під час кеп Вілард, із напалмом зрання. Венді отут: контактного розміру сепійна фотка, в бумажнику. Таки, подивиться разом нові мультики завжди знайдеш із ким. А що пітерпену обов’язково щастить, він здавна й сам роздуплив. Не якийсь вам гламурний хват П’єро анітрохи, а втім віват П’єрові & процвіта хай. Відтак окей, ма, ходімо вкладатися. І всамітнений хлопчик скоцюблений до аромату авантюрних талмудів із нотками антикварно~музейними, та й до світу.
Щастя усвідомлюється, для прикладу, посунувши за шибкою вхідного барабана в розважальний комерційний комплекс, тимчасом його, пітерпена, збадьорює співаним словом не мадонна чи абба, але Нікі Стівенс у складі групи Флітвуд Мек. І вино, яке він завчасно назирив, незмінно тамка стоїть, а оцей ізнічев’я непоганий шоколад & акційна (вжеж) знижка. Ненав’язливо завітати до сусідки, на годинку. Вино нормальне. Сусідка таке собі, просто посидіти за келішками, казкуючи про казки. Тоді й вином на себе проллється, отже светра треба буде запрати. Принагідно оповісти за страждання юного вертера, майже ромео, діла минулих століть.
Або, як тип один, під ніком гіперіона, потерпаючи од недосконалостей людських, був застрелився умг-у, вдома на самоті, попередньо попоївши мусаки з оливками. Був винен гроші. Відписав судвиконавцям чорновий рукопис свого романа-щоденника (загалом—нечитабельне). Нині й присно очікуватиме возз’єднання з душею коханою нанебесі, до настання теї врочистої миті аж. Тамтешній час, передають, довго-довго тягнеться. Пиши з голови книжки, поки не обридне самому. Гуляй із ким забажаєш у шахи, співай в хорі. Іноді мож затіяти сафарі на крокодилів тамтешніх, небесних таких мультяшних.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пітерпен
Мовби все за п’ять хвилин водевіль. Пітерпен & маман додивляються мультики. Потім вкладають спатки його. Жодних телячих ніжностей. Ультрамариновий пролиск світильної лампадки з народно-демократичної -ської республіки. Метафізика шторових тіней, скупана в місячнім сяйві, перетворює кімнату на cameraobscura. Спатки зовсім не хочеться, тоді пітерпен уявляє себе вже дорослим & поспіль, через океани-моря, материки з островами, вітрильники, аероплани, екваторіальні ліси де позачаїлися родичі зоопаркових істот, камінні ієрогліфи джунґлів urbium, п’янкі гулянки & мордобійчик на салуні. Все це можна довго розсмаковувати в захоплюючих деталях.
Відчува, що на нього поглипують, припалює джон плейєр спешл. Всміхаючись самими зубами. Завжди напоготові, о витівко, штуко заради штуки, запросто залюбки. Все чистая благодійність. Щодо ролі, хай би гібрид Боґарта й Зіґі Стардаста, або під час кеп Вілард, із напалмом зрання. Венді отут: контактного розміру сепійна фотка, в бумажнику. Таки, подивиться разом нові мультики завжди знайдеш із ким. А що пітерпену обов’язково щастить, він здавна й сам роздуплив. Не якийсь вам гламурний хват П’єро анітрохи, а втім віват П’єрові & процвіта хай. Відтак окей, ма, ходімо вкладатися. І всамітнений хлопчик скоцюблений до аромату авантюрних талмудів із нотками антикварно~музейними, та й до світу.
Щастя усвідомлюється, для прикладу, посунувши за шибкою вхідного барабана в розважальний комерційний комплекс, тимчасом його, пітерпена, збадьорює співаним словом не мадонна чи абба, але Нікі Стівенс у складі групи Флітвуд Мек. І вино, яке він завчасно назирив, незмінно тамка стоїть, а оцей ізнічев’я непоганий шоколад & акційна (вжеж) знижка. Ненав’язливо завітати до сусідки, на годинку. Вино нормальне. Сусідка таке собі, просто посидіти за келішками, казкуючи про казки. Тоді й вином на себе проллється, отже светра треба буде запрати. Принагідно оповісти за страждання юного вертера, майже ромео, діла минулих століть.
Або, як тип один, під ніком гіперіона, потерпаючи од недосконалостей людських, був застрелився умг-у, вдома на самоті, попередньо попоївши мусаки з оливками. Був винен гроші. Відписав судвиконавцям чорновий рукопис свого романа-щоденника (загалом—нечитабельне). Нині й присно очікуватиме возз’єднання з душею коханою нанебесі, до настання теї врочистої миті аж. Тамтешній час, передають, довго-довго тягнеться. Пиши з голови книжки, поки не обридне самому. Гуляй із ким забажаєш у шахи, співай в хорі. Іноді мож затіяти сафарі на крокодилів тамтешніх, небесних таких мультяшних.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
