Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.13
20:33
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!
То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!
То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!
2026.01.13
20:03
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити.
Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили.
Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає
2026.01.13
16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.
Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.
Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.
2026.01.13
12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,
2026.01.13
10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.
2026.01.12
22:25
Із Леоніда Сергєєва
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
2026.01.12
20:10
І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
2026.01.12
15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
2026.01.12
14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю (світ ластиком стер)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю (світ ластиком стер)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
2026.01.11
23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
2026.01.11
21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Поеми
нетлінки
Навіщо дивитися в
цьому дурдомі
Тримайся за миску
зганяй з ліжка
Все так буває
як пише книжка
Або не буває
це ж андеґраунд
Кошлаті & шизі
у хостелі вбитім
Веселі & крейзі
чимало поезій
Для того хто вибіг
на мить на ментик
Йому пробачайте
на пів сантименті
Що далі незна
така розмальовка
Індастріал~ пост
& бензинскипидар
Старається дехто
виходить ловко
Душа роздягається
червоне світло
Лінзи тремтять
супер джізес крайст
Стар
вечірнє читання в
Алькові мислей
прогулянки там ж
Все незмінне & там ж
питання питання
Злиденна харизма
& діаманти
& Годі
ватсоне
Хіромант на
зводі а на сході
Воюют
ссука чуєш
Воюют
нах
✴
Керуак запалює піч
уповзає в дійсність
Ледь початий рулон
& наступний стакан
Ми висловлюєм
щирість безвихідну
При сходинах
руїнам землистим
Переходячи в приспів
& задумуйся сам
Формат ворогам назло
немож почекати ізвісно
В нереальній зимі
трохи снів
Поки гинуть сніги
білошум
Незадушений звіку
сутінкова церковність
Словá
жодна пристрасть
Але все ще не
вечір майн дáме
Для когось
не вечір
Жодного разу більш
й андеґраунд
Нічим не хренове слово
або все суєта
Єклезіястом згідно з
& суламіта вжеж
Суєта собі
✴
Ми летимо на кулі
поміж комет & смíття
Демони черви віруси
збуджені пацани
Що через кого лляється
чи викидали зцвіле
Допоки вони лунають
кипарисові д н ı
Пресвітлі
небеснобрами
Прочинені
ексклюзивно
Бажав би тільки
& попрохав бога
Ексклюзивно
чому б ні
Й манекени з
перуками скрізь
Вивищуються
продаючи вам із
Суперзнижкою
панчішки різні
Приймають платіжні
картки
Не всякі кредитки
& поруч них
Розїжджають
таксисти
Й поліція
шпарить
Інколи
&
Пойма
оцим
✴
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
нетлінки
Навіщо дивитися в
цьому дурдомі
Тримайся за миску
зганяй з ліжка
Все так буває
як пише книжка
Або не буває
це ж андеґраунд
Кошлаті & шизі
у хостелі вбитім
Веселі & крейзі
чимало поезій
Для того хто вибіг
на мить на ментик
Йому пробачайте
на пів сантименті
Що далі незна
така розмальовка
Індастріал~ пост
& бензинскипидар
Старається дехто
виходить ловко
Душа роздягається
червоне світло
Лінзи тремтять
супер джізес крайст
Стар
вечірнє читання в
Алькові мислей
прогулянки там ж
Все незмінне & там ж
питання питання
Злиденна харизма
& діаманти
& Годі
ватсоне
Хіромант на
зводі а на сході
Воюют
ссука чуєш
Воюют
нах
✴
Керуак запалює піч
уповзає в дійсність
Ледь початий рулон
& наступний стакан
Ми висловлюєм
щирість безвихідну
При сходинах
руїнам землистим
Переходячи в приспів
& задумуйся сам
Формат ворогам назло
немож почекати ізвісно
В нереальній зимі
трохи снів
Поки гинуть сніги
білошум
Незадушений звіку
сутінкова церковність
Словá
жодна пристрасть
Але все ще не
вечір майн дáме
Для когось
не вечір
Жодного разу більш
й андеґраунд
Нічим не хренове слово
або все суєта
Єклезіястом згідно з
& суламіта вжеж
Суєта собі
✴
Ми летимо на кулі
поміж комет & смíття
Демони черви віруси
збуджені пацани
Що через кого лляється
чи викидали зцвіле
Допоки вони лунають
кипарисові д н ı
Пресвітлі
небеснобрами
Прочинені
ексклюзивно
Бажав би тільки
& попрохав бога
Ексклюзивно
чому б ні
Й манекени з
перуками скрізь
Вивищуються
продаючи вам із
Суперзнижкою
панчішки різні
Приймають платіжні
картки
Не всякі кредитки
& поруч них
Розїжджають
таксисти
Й поліція
шпарить
Інколи
&
Пойма
оцим
✴
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
