ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Проза

 віньєтка
 
поки пританцьовувальний негритянський блюз переходить у білий рок-н-рол, таємну зброю холодної війни, якій нічого протиставити, як вечірні сутінки переходять у ранкові, як умирає попіл, породжуючи фіміам, як фіміамний дим умирає за мить ані до чого, поки умирання розмежовується із загибеллю, якій вірогідно щастить, гортаючи дальше в рекламаційну агресію, депресуючу павзу, лаймовий трешак —
 
auctor ego швендяє своїм квіпрокво, коридором люстерним, порталом за відчуттям привокзалі, між неони луна-парків, опріч афіші кінотеатрів розкошів проминулих розшуком арлекінади ґатунку вищого—магії, якій не складаєш мито, через патетику, мелодраму, випадкове шобулó, навіть якщо б не тó —
 
останній покупець чесно скаже:
мені два біляші & каву.

 
 
 
✴

 
 
 
& типу анонс:
 
 . . . циркова-задзеркальна інфіналь відбувається в декупажний спосіб, опівночі, на південному схилі птолемеївського цирку—небо чистий кришталь, а десь по центру того кришталю срібернопрозорим аерозолем вже начертане cheps, діючі фантомні фігури проходять авторизацію, попивається revō, завезення & монтаж декорацій та реквізиту триває. . . .
 
 
 
 
 
 
 
 

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-02-07 00:16:38
Переглядів сторінки твору 8238
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.11 21:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-07 15:31:46 ]
Нормально читається - особливо, якщо сам читач мислить приблизно такими ж категоріями. Коли серйозне - це не обов'язково про любов-кохання-тато-мати-держава-баба-дід. Гумор коли не про самогон і про хвороби, а описова частина - не про небо-долини-полонини etc.
Молодіжний напій так званий слабоалкоголь теж доречний. Полюбляв сам колись. Він впливає на психомоторику в обох напрямках. Вставляє, одним словом, якщо було і про нього.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-07 20:09:04 ]
авжеж, auctor & сам щороку безалкогольніш
вставляє чи впирає а чи доставляє -
це нива для майбутніх професіоналів у царині прикладної лінгвістики....

річ трохи нав’язана безперечно. але якщо вже чесно
auctor нав’язується так чи інакше, й зусібіч
це все можливо має більший смисл для книги, але
це мовби перформенс
дуже такий символічний

дякую Вам,

користуючись нагодою передаю вітання
люб’язним серцю вуайєрам
усім




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2020-02-09 17:29:22 ]
А що ж тим бідолашним вуайєрам лишається? Приходять, читають... Знайомі слова скотчем між собою скріплюють, незнайомі - виловлюють та після полоскання у словниках туди ж доліплюють, потім, відійшовши трохи вбік, намагаються все оте якось окинути поглядом і осягнути думкою... А воно в картинку все одно не складається. Ото постоїш, поплачеш над власною убогістю та й валиш в закат, бо ж хіба вигадаєш щось вумне, коли сам предмет розмови невідомий ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-10 03:19:27 ]
ну оце практично вийшло однім із найліпших дописів
на тему вуайєризму в модернізмові, не плутать з модерном. . .

& так, я ж скучів, о Грен
так само ж