ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Проза

 віньєтка
 
поки пританцьовувальний негритянський блюз переходить у білий рок-н-рол, таємну зброю холодної війни, якій нічого протиставити, як вечірні сутінки переходять у ранкові, як умирає попіл, породжуючи фіміам, як фіміамний дим умирає за мить ані до чого, поки умирання розмежовується із загибеллю, якій вірогідно щастить, гортаючи дальше в рекламаційну агресію, депресуючу павзу, лаймовий трешак —
 
auctor ego швендяє своїм квіпрокво, коридором люстерним, порталом за відчуттям привокзалі, між неони луна-парків, опріч афіші кінотеатрів розкошів проминулих розшуком арлекінади ґатунку вищого—магії, якій не складаєш мито, через патетику, мелодраму, випадкове шобулó, навіть якщо б не тó —
 
останній покупець чесно скаже:
мені два біляші & каву.

 
 
 

 
 
 
& типу анонс:
 
 . . . циркова-задзеркальна інфіналь відбувається в декупажний спосіб, опівночі, на південному схилі птолемеївського цирку—небо чистий кришталь, а десь по центру того кришталю срібернопрозорим аерозолем вже начертане cheps, діючі фантомні фігури проходять авторизацію, попивається revō, завезення & монтаж декорацій та реквізиту триває. . . .
 
 
 
 
 
 
 
 

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-02-07 00:16:38
Переглядів сторінки твору 7750
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.11 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-07 15:31:46 ]
Нормально читається - особливо, якщо сам читач мислить приблизно такими ж категоріями. Коли серйозне - це не обов'язково про любов-кохання-тато-мати-держава-баба-дід. Гумор коли не про самогон і про хвороби, а описова частина - не про небо-долини-полонини etc.
Молодіжний напій так званий слабоалкоголь теж доречний. Полюбляв сам колись. Він впливає на психомоторику в обох напрямках. Вставляє, одним словом, якщо було і про нього.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-07 20:09:04 ]
авжеж, auctor & сам щороку безалкогольніш
вставляє чи впирає а чи доставляє -
це нива для майбутніх професіоналів у царині прикладної лінгвістики....

річ трохи нав’язана безперечно. але якщо вже чесно
auctor нав’язується так чи інакше, й зусібіч
це все можливо має більший смисл для книги, але
це мовби перформенс
дуже такий символічний

дякую Вам,

користуючись нагодою передаю вітання
люб’язним серцю вуайєрам
усім




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2020-02-09 17:29:22 ]
А що ж тим бідолашним вуайєрам лишається? Приходять, читають... Знайомі слова скотчем між собою скріплюють, незнайомі - виловлюють та після полоскання у словниках туди ж доліплюють, потім, відійшовши трохи вбік, намагаються все оте якось окинути поглядом і осягнути думкою... А воно в картинку все одно не складається. Ото постоїш, поплачеш над власною убогістю та й валиш в закат, бо ж хіба вигадаєш щось вумне, коли сам предмет розмови невідомий ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-02-10 03:19:27 ]
ну оце практично вийшло однім із найліпших дописів
на тему вуайєризму в модернізмові, не плутать з модерном. . .

& так, я ж скучів, о Грен
так само ж