ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Василь Кузів
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Панін (1948) / Поеми

 Танок - герць

За народними мотивами.



" Де блукала ти

протягом ночі,

Мов примара,

додому прийшла,

Чом замріяні очі

дівочі

Стали наче холодна

зола!?" --

" Танці … зовсім …

позбавили … тями"… --

" Не дури хвору матір,

не смій!" --

"Файний… пан… проводжав…

мальований"… --


"То не пан! То – облудливий

Змій!

" Доню, доню,

дитина кохана..,

Я красива була

молода,

Я любила

негідника-пана,


І спливало життя,

як вода.

Він дівчат молоденьких

морочить,

Ненаситний пекельний

ласун,

Він потроху виснажує,

точить,

Як вино, випиває

красу…

Він – потвора,

гріхами покрита,

Він катує чужого,

свого"… --

" Та не вийшло мене

спокусити,

Не зумів,

я здолала його!

…Ми зійшлись у смертельнім

двобої,

Між потворних кружляли

тіней,

Скаженів темний ліс,

божеволів,

Танцювали ми

хоро* смертей.


Обпікали вмовляння

та зваби,

Що дівчат на погибель

ведуть,

Та вони не змогли

подолати

Оберіг мій –

“ Ненависть і Лють”!

Чорним Огнем спокуса

палала,

Насувалась

Стіна Вогняна,


Та Ненависть спокусу

здолала,

Нечестивця спалила

вона!

…До чаклунських поселень

ходила,

Вчилась там

не коритись йому…

Я хотіла, зуміла

і вбила!

І за вбивство

я Кару прийму!" --

" То не вбивство,

зробила ти благо,

Хай розвіється

чорний дурман:

Він – твій батько!" --

"Не батько ніякий!


Справжній батько –

відлюдник Іван!


Ви із батьком

жили у любові,

У любові

зростала і я,

А чаклун - заморочив,

знедолив,

Затуманилась

пам'ять твоя,

Та розчавлена згуби

змія!

Чорна кривда не мучить,

не душить,

Повертається щастя

назад,

Відновляються скривджені

душі

Заморочених

бідних дівчат.


Об’єднається

наша родина,

Прийде батько,

розвіє біду..,

Рідний дім я навіки

покину,

У обитель жіночу

піду:

Відворотне закляття

не зняти -

Вже зійшла

нещаслива зоря,

Я ніколи не зможу

кохати,

Це – спокута,

це – Кара моя!"
___________
* ХОРО – народний танок-хоровод.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-02-05 18:55:25
Переглядів сторінки твору 2578
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.623 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.559 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2021.02.02 00:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-05 21:30:00 ]
Все воно цікаве - тим більше, що з інтервалами. Можна між ними зупинятися, щоби впоратися з враженнями та обращами, які виникають в читацькій уяві.
А чи є де-небудь робоча версія Вашого мюзиклу?

Читач не з братства "гугломанів",
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Панін (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-06 00:24:03 ]
Дякую за коментар, шановний пане Юрію.

Цей вірш єдине, що маю.

Зичу творчих досягнень.