
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.10
08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
2025.07.09
22:40
Я хочу заплутатись у твоєму волоссі,
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.
2025.07.09
12:20
Куди ведеш, дорого чарівна?
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?
Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?
Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,
2025.07.09
09:25
Не розтискати рук.
Взаємно не розтискати.
Серця воркуючий звук –
Кохати!
Кохати!!
Кожну сумісну мить.
Є лиш вона і тільки.
Щастям душа бринить.
Взаємно не розтискати.
Серця воркуючий звук –
Кохати!
Кохати!!
Кожну сумісну мить.
Є лиш вона і тільки.
Щастям душа бринить.
2025.07.09
08:10
Біла хмара, наче гребінь,
і дорога в синє небо
від порога пролягла.
Відчиняю навстіж хвіртку...
без хлібини йду в мандрівку,
сіль змахнувши із чола.
Оминаю: ріки, доли,
переліски, житнє поле,
і дорога в синє небо
від порога пролягла.
Відчиняю навстіж хвіртку...
без хлібини йду в мандрівку,
сіль змахнувши із чола.
Оминаю: ріки, доли,
переліски, житнє поле,
2025.07.09
06:33
Хоч ще від сутіні до світу
Пташки співають там і тут,
Та вже на спад звертає літо
І дні коротшими стають.
Крокує літо безупинно
І не збивається з ходи, –
То кличуть ягоди в малинник,
То в сад запрошують плоди.
Пташки співають там і тут,
Та вже на спад звертає літо
І дні коротшими стають.
Крокує літо безупинно
І не збивається з ходи, –
То кличуть ягоди в малинник,
То в сад запрошують плоди.
2025.07.09
04:09
Не знав я що мені потрібна ти
Не бачив я що ти чекала
Когось хто поряд би сприяв
Своє співати хай вже як
І я мінявся
Бачу все тебе
Знаю є у мене ти
Не бачив я що ти чекала
Когось хто поряд би сприяв
Своє співати хай вже як
І я мінявся
Бачу все тебе
Знаю є у мене ти
2025.07.09
01:03
Назва.......................................................................Стор.
1 Кращим людям Землі ........................................... 3
2 За щастя однодумців ............................................ 4
3 Українцям ....................
1 Кращим людям Землі ........................................... 3
2 За щастя однодумців ............................................ 4
3 Українцям ....................
2025.07.08
21:39
Поет поселився у далекому лісі
і зарився листям.
Він зрозумів марнотність слави,
йому не потрібні
жодні визнання, жодні премії.
Його основними рецензентами
є птахи, а істориками літератури -
ведмеді. Він укривається
і зарився листям.
Він зрозумів марнотність слави,
йому не потрібні
жодні визнання, жодні премії.
Його основними рецензентами
є птахи, а істориками літератури -
ведмеді. Він укривається
2025.07.08
21:03
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
2025.07.08
20:28
Сказала ти: до всього я готова,
Той -- кращий світ, чому б і не піти?!
Бо цей дарує дрібку лиш любові,
Зіткався ледь не весь із гіркоти.
До кого більш прихильним буде небо?
Один раз - так, а другий буде ні?!
Це ми зі смертю б'ємося за тебе...
Той -- кращий світ, чому б і не піти?!
Бо цей дарує дрібку лиш любові,
Зіткався ледь не весь із гіркоти.
До кого більш прихильним буде небо?
Один раз - так, а другий буде ні?!
Це ми зі смертю б'ємося за тебе...
2025.07.08
05:18
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.
2025.07.07
21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо
2025.07.07
13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!
І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!
І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,
2025.07.07
08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2024.05.20
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Панін (1948) /
Поеми
Танок - герць
За народними мотивами.
" Де блукала ти
протягом ночі,
Мов примара,
додому прийшла,
Чом замріяні очі
дівочі
Стали наче холодна
зола!?" --
" Танці … зовсім …
позбавили … тями"… --
" Не дури хвору матір,
не смій!" --
"Файний… пан… проводжав…
мальований"… --
"То не пан! То – облудливий
Змій!
" Доню, доню,
дитина кохана..,
Я красива була
молода,
Я любила
негідника-пана,
І спливало життя,
як вода.
Він дівчат молоденьких
морочить,
Ненаситний пекельний
ласун,
Він потроху виснажує,
точить,
Як вино, випиває
красу…
Він – потвора,
гріхами покрита,
Він катує чужого,
свого"… --
" Та не вийшло мене
спокусити,
Не зумів,
я здолала його!
…Ми зійшлись у смертельнім
двобої,
Між потворних кружляли
тіней,
Скаженів темний ліс,
божеволів,
Танцювали ми
хоро* смертей.
Обпікали вмовляння
та зваби,
Що дівчат на погибель
ведуть,
Та вони не змогли
подолати
Оберіг мій –
“ Ненависть і Лють”!
Чорним Огнем спокуса
палала,
Насувалась
Стіна Вогняна,
Та Ненависть спокусу
здолала,
Нечестивця спалила
вона!
…До чаклунських поселень
ходила,
Вчилась там
не коритись йому…
Я хотіла, зуміла
і вбила!
І за вбивство
я Кару прийму!" --
" То не вбивство,
зробила ти благо,
Хай розвіється
чорний дурман:
Він – твій батько!" --
"Не батько ніякий!
Справжній батько –
відлюдник Іван!
Ви із батьком
жили у любові,
У любові
зростала і я,
А чаклун - заморочив,
знедолив,
Затуманилась
пам'ять твоя,
Та розчавлена згуби
змія!
Чорна кривда не мучить,
не душить,
Повертається щастя
назад,
Відновляються скривджені
душі
Заморочених
бідних дівчат.
Об’єднається
наша родина,
Прийде батько,
розвіє біду..,
Рідний дім я навіки
покину,
У обитель жіночу
піду:
Відворотне закляття
не зняти -
Вже зійшла
нещаслива зоря,
Я ніколи не зможу
кохати,
Це – спокута,
це – Кара моя!"
___________
* ХОРО – народний танок-хоровод.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Танок - герць
За народними мотивами.
" Де блукала ти
протягом ночі,
Мов примара,
додому прийшла,
Чом замріяні очі
дівочі
Стали наче холодна
зола!?" --
" Танці … зовсім …
позбавили … тями"… --
" Не дури хвору матір,
не смій!" --
"Файний… пан… проводжав…
мальований"… --
"То не пан! То – облудливий
Змій!
" Доню, доню,
дитина кохана..,
Я красива була
молода,
Я любила
негідника-пана,
І спливало життя,
як вода.
Він дівчат молоденьких
морочить,
Ненаситний пекельний
ласун,
Він потроху виснажує,
точить,
Як вино, випиває
красу…
Він – потвора,
гріхами покрита,
Він катує чужого,
свого"… --
" Та не вийшло мене
спокусити,
Не зумів,
я здолала його!
…Ми зійшлись у смертельнім
двобої,
Між потворних кружляли
тіней,
Скаженів темний ліс,
божеволів,
Танцювали ми
хоро* смертей.
Обпікали вмовляння
та зваби,
Що дівчат на погибель
ведуть,
Та вони не змогли
подолати
Оберіг мій –
“ Ненависть і Лють”!
Чорним Огнем спокуса
палала,
Насувалась
Стіна Вогняна,
Та Ненависть спокусу
здолала,
Нечестивця спалила
вона!
…До чаклунських поселень
ходила,
Вчилась там
не коритись йому…
Я хотіла, зуміла
і вбила!
І за вбивство
я Кару прийму!" --
" То не вбивство,
зробила ти благо,
Хай розвіється
чорний дурман:
Він – твій батько!" --
"Не батько ніякий!
Справжній батько –
відлюдник Іван!
Ви із батьком
жили у любові,
У любові
зростала і я,
А чаклун - заморочив,
знедолив,
Затуманилась
пам'ять твоя,
Та розчавлена згуби
змія!
Чорна кривда не мучить,
не душить,
Повертається щастя
назад,
Відновляються скривджені
душі
Заморочених
бідних дівчат.
Об’єднається
наша родина,
Прийде батько,
розвіє біду..,
Рідний дім я навіки
покину,
У обитель жіночу
піду:
Відворотне закляття
не зняти -
Вже зійшла
нещаслива зоря,
Я ніколи не зможу
кохати,
Це – спокута,
це – Кара моя!"
___________
* ХОРО – народний танок-хоровод.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію