Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.25
18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
2025.12.25
14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
2025.12.25
14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
2025.12.25
09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
2025.12.25
08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
2025.12.24
21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
2025.12.24
15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
2025.12.24
14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
2025.12.24
12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
2025.12.24
09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
2025.12.24
06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
2025.12.23
23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих
2025.12.23
22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Панін (1948) /
Поеми
Танок - герць
За народними мотивами.
" Де блукала ти
протягом ночі,
Мов примара,
додому прийшла,
Чом замріяні очі
дівочі
Стали наче холодна
зола!?" --
" Танці … зовсім …
позбавили … тями"… --
" Не дури хвору матір,
не смій!" --
"Файний… пан… проводжав…
мальований"… --
"То не пан! То – облудливий
Змій!
" Доню, доню,
дитина кохана..,
Я красива була
молода,
Я любила
негідника-пана,
І спливало життя,
як вода.
Він дівчат молоденьких
морочить,
Ненаситний пекельний
ласун,
Він потроху виснажує,
точить,
Як вино, випиває
красу…
Він – потвора,
гріхами покрита,
Він катує чужого,
свого"… --
" Та не вийшло мене
спокусити,
Не зумів,
я здолала його!
…Ми зійшлись у смертельнім
двобої,
Між потворних кружляли
тіней,
Скаженів темний ліс,
божеволів,
Танцювали ми
хоро* смертей.
Обпікали вмовляння
та зваби,
Що дівчат на погибель
ведуть,
Та вони не змогли
подолати
Оберіг мій –
“ Ненависть і Лють”!
Чорним Огнем спокуса
палала,
Насувалась
Стіна Вогняна,
Та Ненависть спокусу
здолала,
Нечестивця спалила
вона!
…До чаклунських поселень
ходила,
Вчилась там
не коритись йому…
Я хотіла, зуміла
і вбила!
І за вбивство
я Кару прийму!" --
" То не вбивство,
зробила ти благо,
Хай розвіється
чорний дурман:
Він – твій батько!" --
"Не батько ніякий!
Справжній батько –
відлюдник Іван!
Ви із батьком
жили у любові,
У любові
зростала і я,
А чаклун - заморочив,
знедолив,
Затуманилась
пам'ять твоя,
Та розчавлена згуби
змія!
Чорна кривда не мучить,
не душить,
Повертається щастя
назад,
Відновляються скривджені
душі
Заморочених
бідних дівчат.
Об’єднається
наша родина,
Прийде батько,
розвіє біду..,
Рідний дім я навіки
покину,
У обитель жіночу
піду:
Відворотне закляття
не зняти -
Вже зійшла
нещаслива зоря,
Я ніколи не зможу
кохати,
Це – спокута,
це – Кара моя!"
___________
* ХОРО – народний танок-хоровод.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Танок - герць
За народними мотивами.
" Де блукала ти
протягом ночі,
Мов примара,
додому прийшла,
Чом замріяні очі
дівочі
Стали наче холодна
зола!?" --
" Танці … зовсім …
позбавили … тями"… --
" Не дури хвору матір,
не смій!" --
"Файний… пан… проводжав…
мальований"… --
"То не пан! То – облудливий
Змій!
" Доню, доню,
дитина кохана..,
Я красива була
молода,
Я любила
негідника-пана,
І спливало життя,
як вода.
Він дівчат молоденьких
морочить,
Ненаситний пекельний
ласун,
Він потроху виснажує,
точить,
Як вино, випиває
красу…
Він – потвора,
гріхами покрита,
Він катує чужого,
свого"… --
" Та не вийшло мене
спокусити,
Не зумів,
я здолала його!
…Ми зійшлись у смертельнім
двобої,
Між потворних кружляли
тіней,
Скаженів темний ліс,
божеволів,
Танцювали ми
хоро* смертей.
Обпікали вмовляння
та зваби,
Що дівчат на погибель
ведуть,
Та вони не змогли
подолати
Оберіг мій –
“ Ненависть і Лють”!
Чорним Огнем спокуса
палала,
Насувалась
Стіна Вогняна,
Та Ненависть спокусу
здолала,
Нечестивця спалила
вона!
…До чаклунських поселень
ходила,
Вчилась там
не коритись йому…
Я хотіла, зуміла
і вбила!
І за вбивство
я Кару прийму!" --
" То не вбивство,
зробила ти благо,
Хай розвіється
чорний дурман:
Він – твій батько!" --
"Не батько ніякий!
Справжній батько –
відлюдник Іван!
Ви із батьком
жили у любові,
У любові
зростала і я,
А чаклун - заморочив,
знедолив,
Затуманилась
пам'ять твоя,
Та розчавлена згуби
змія!
Чорна кривда не мучить,
не душить,
Повертається щастя
назад,
Відновляються скривджені
душі
Заморочених
бідних дівчат.
Об’єднається
наша родина,
Прийде батько,
розвіє біду..,
Рідний дім я навіки
покину,
У обитель жіночу
піду:
Відворотне закляття
не зняти -
Вже зійшла
нещаслива зоря,
Я ніколи не зможу
кохати,
Це – спокута,
це – Кара моя!"
___________
* ХОРО – народний танок-хоровод.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
