Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.06
16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.
2026.09.06
15:10
1
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?
2026.09.06
11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
2026.09.06
08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
2026.09.06
07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
2026.09.06
00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
2026.09.05
22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
2026.09.05
21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби
У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби
У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті
2026.09.05
18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
2026.09.05
13:20
був ліс
несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
2026.09.05
13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.
Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.
Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.
2026.09.05
11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.
Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.
Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
2026.09.05
11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
2026.09.05
07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
2026.09.05
04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
2026.09.05
04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Роздуми із щоденника
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Роздуми із щоденника
* * *
Це не є дивним для багатьох: але щире відчуття горішнього бачення Історії наполягає митця не втомлюватися одноосібно, а вершити наші справи на майбутнє! Отож я стулився з Вами в своєму завбачливому ставленні – і прозорився своїми багатьма новими думками! Дивно, але Ваша щирість спонукає до серйозної розмови про Сучасність. Час не є відстороненою штукою (чи ба Мистецтвом по-польськи) взагалі – Наш Час, Наша Ціль, крізь яку ми або губимося безталанно, або прозріваємо в загальних вирішеннях є неоконсервативною по суті! Доба Консерватизму, завдяки якій ми так завбачливо анонсували нові дослідження (а їх стане досить), складає неабиякий потенціял для таких пошуковців фантастичного етнобіозу з Майбутньою Україною, як Ви чи я. Свій народ ми відчуваємо краще, аніж хто з чужинців. Хай за це і не матимемо гідної відповіді (адже тепер вони вже слабкі і кволі), то зворотній шлях думки – до височини Премудрості, Праукраїнської Істини для патріота – найдорожчий.
* * *
А не завжди думається складно.
А хто дивився в очі кохання – міг запросто пролишитися на цій жахливо-прекрасній планеті. Одна моя Велика Подруга порадила нам заспокоїтися. Але чи варто, коли ти надто гарно усвідомлюєш історію свого роду? Який ще міцніше зв’язаний зв’язок міг прислужитися? Моє серце – фантастика! По правді кажучи, на цій землі мало місця. Місце – це є час. А коли батько Іван повідав мені про цю смертельну небезпеку, що нависла над Україною, я змовчувався кардинально! Померши на Придністров’ю, він прийшов до мого діда, дід зробив Нову Вкраїну, зумовивши мене, та так, щоб я його ніколи не бачив. 20 Думок за межами системи!
А що тепер? Назовні виходить мій єдиний ворог – Я. Народ обрав мене Президентом? Ні! Народ обрав Мене! З якою силою я піду на нове випробування? Мій статус зберігає мій народ. Це речення читатиметься як завгодно – бо невідомо, де підмет.
А не завжди думається складно…
2011 р.
Це не є дивним для багатьох: але щире відчуття горішнього бачення Історії наполягає митця не втомлюватися одноосібно, а вершити наші справи на майбутнє! Отож я стулився з Вами в своєму завбачливому ставленні – і прозорився своїми багатьма новими думками! Дивно, але Ваша щирість спонукає до серйозної розмови про Сучасність. Час не є відстороненою штукою (чи ба Мистецтвом по-польськи) взагалі – Наш Час, Наша Ціль, крізь яку ми або губимося безталанно, або прозріваємо в загальних вирішеннях є неоконсервативною по суті! Доба Консерватизму, завдяки якій ми так завбачливо анонсували нові дослідження (а їх стане досить), складає неабиякий потенціял для таких пошуковців фантастичного етнобіозу з Майбутньою Україною, як Ви чи я. Свій народ ми відчуваємо краще, аніж хто з чужинців. Хай за це і не матимемо гідної відповіді (адже тепер вони вже слабкі і кволі), то зворотній шлях думки – до височини Премудрості, Праукраїнської Істини для патріота – найдорожчий.
* * *
А не завжди думається складно.
А хто дивився в очі кохання – міг запросто пролишитися на цій жахливо-прекрасній планеті. Одна моя Велика Подруга порадила нам заспокоїтися. Але чи варто, коли ти надто гарно усвідомлюєш історію свого роду? Який ще міцніше зв’язаний зв’язок міг прислужитися? Моє серце – фантастика! По правді кажучи, на цій землі мало місця. Місце – це є час. А коли батько Іван повідав мені про цю смертельну небезпеку, що нависла над Україною, я змовчувався кардинально! Померши на Придністров’ю, він прийшов до мого діда, дід зробив Нову Вкраїну, зумовивши мене, та так, щоб я його ніколи не бачив. 20 Думок за межами системи!
А що тепер? Назовні виходить мій єдиний ворог – Я. Народ обрав мене Президентом? Ні! Народ обрав Мене! З якою силою я піду на нове випробування? Мій статус зберігає мій народ. Це речення читатиметься як завгодно – бо невідомо, де підмет.
А не завжди думається складно…
2011 р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
