Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Роздуми із щоденника
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Роздуми із щоденника
* * *
Це не є дивним для багатьох: але щире відчуття горішнього бачення Історії наполягає митця не втомлюватися одноосібно, а вершити наші справи на майбутнє! Отож я стулився з Вами в своєму завбачливому ставленні – і прозорився своїми багатьма новими думками! Дивно, але Ваша щирість спонукає до серйозної розмови про Сучасність. Час не є відстороненою штукою (чи ба Мистецтвом по-польськи) взагалі – Наш Час, Наша Ціль, крізь яку ми або губимося безталанно, або прозріваємо в загальних вирішеннях є неоконсервативною по суті! Доба Консерватизму, завдяки якій ми так завбачливо анонсували нові дослідження (а їх стане досить), складає неабиякий потенціял для таких пошуковців фантастичного етнобіозу з Майбутньою Україною, як Ви чи я. Свій народ ми відчуваємо краще, аніж хто з чужинців. Хай за це і не матимемо гідної відповіді (адже тепер вони вже слабкі і кволі), то зворотній шлях думки – до височини Премудрості, Праукраїнської Істини для патріота – найдорожчий.
* * *
А не завжди думається складно.
А хто дивився в очі кохання – міг запросто пролишитися на цій жахливо-прекрасній планеті. Одна моя Велика Подруга порадила нам заспокоїтися. Але чи варто, коли ти надто гарно усвідомлюєш історію свого роду? Який ще міцніше зв’язаний зв’язок міг прислужитися? Моє серце – фантастика! По правді кажучи, на цій землі мало місця. Місце – це є час. А коли батько Іван повідав мені про цю смертельну небезпеку, що нависла над Україною, я змовчувався кардинально! Померши на Придністров’ю, він прийшов до мого діда, дід зробив Нову Вкраїну, зумовивши мене, та так, щоб я його ніколи не бачив. 20 Думок за межами системи!
А що тепер? Назовні виходить мій єдиний ворог – Я. Народ обрав мене Президентом? Ні! Народ обрав Мене! З якою силою я піду на нове випробування? Мій статус зберігає мій народ. Це речення читатиметься як завгодно – бо невідомо, де підмет.
А не завжди думається складно…
2011 р.
Це не є дивним для багатьох: але щире відчуття горішнього бачення Історії наполягає митця не втомлюватися одноосібно, а вершити наші справи на майбутнє! Отож я стулився з Вами в своєму завбачливому ставленні – і прозорився своїми багатьма новими думками! Дивно, але Ваша щирість спонукає до серйозної розмови про Сучасність. Час не є відстороненою штукою (чи ба Мистецтвом по-польськи) взагалі – Наш Час, Наша Ціль, крізь яку ми або губимося безталанно, або прозріваємо в загальних вирішеннях є неоконсервативною по суті! Доба Консерватизму, завдяки якій ми так завбачливо анонсували нові дослідження (а їх стане досить), складає неабиякий потенціял для таких пошуковців фантастичного етнобіозу з Майбутньою Україною, як Ви чи я. Свій народ ми відчуваємо краще, аніж хто з чужинців. Хай за це і не матимемо гідної відповіді (адже тепер вони вже слабкі і кволі), то зворотній шлях думки – до височини Премудрості, Праукраїнської Істини для патріота – найдорожчий.
* * *
А не завжди думається складно.
А хто дивився в очі кохання – міг запросто пролишитися на цій жахливо-прекрасній планеті. Одна моя Велика Подруга порадила нам заспокоїтися. Але чи варто, коли ти надто гарно усвідомлюєш історію свого роду? Який ще міцніше зв’язаний зв’язок міг прислужитися? Моє серце – фантастика! По правді кажучи, на цій землі мало місця. Місце – це є час. А коли батько Іван повідав мені про цю смертельну небезпеку, що нависла над Україною, я змовчувався кардинально! Померши на Придністров’ю, він прийшов до мого діда, дід зробив Нову Вкраїну, зумовивши мене, та так, щоб я його ніколи не бачив. 20 Думок за межами системи!
А що тепер? Назовні виходить мій єдиний ворог – Я. Народ обрав мене Президентом? Ні! Народ обрав Мене! З якою силою я піду на нове випробування? Мій статус зберігає мій народ. Це речення читатиметься як завгодно – бо невідомо, де підмет.
А не завжди думається складно…
2011 р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
