ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оранжевый Олег Олег (1946) / Публіцистика

 Забезпечення якості,або "Мужик, ты чё, гадить сюда пришел?"

"Мужик, ты чё, гадить сюда пришел?"

Сергій Довлатов

    В 1982 році я був відряджений у містечко П...но С...кого району.

    Електричка, що вранці рано виїхала з Білоруського вокзалу, тяглася довго, на кожну станцію викидаючи десант похмільних роботяг з авоськами, у яких бовталися загорнені в газети сніданки. Із прорваних у газетах дір стирчали м’яті руді батони.

    Туалети у вагонах були закриті. І не просто закриті, а наглухо забиті гнутими іржавими шурупами. Ті, кому виявилося несила перенести дорожні тяготи, пристроювалися між вагонами. Запашок в електричці стояв ще той, і дивлячись на батони, я відчував, як до горла підкочує огидна грудка ранкового поспішного сніданку.

    Вийшовши з електрички в Серпухові, я озирнувся в пошуках довгоочікуваного закладу. Платформа на всю довжину була обладнана щаблями, по яких, не створюючи товкучки, зручно було спуститися прямо на велику автостанцію. Вийшов я приблизно посередині платформи, і в обох кінцях її побачив знайомі обриси типової пристанційної споруди. Ліве було традиційно облуплене, замість високо розташованих віконець зяяли порожні, як у знаменитому будинку Павлова, чорні провалля. Праве, навпроти, було доглянуто, блищало свіжою лицювальною плиткою. «Платний?» - подумав я. Це було б суперновинкою, про це тільки ходили неясні ідеї. І я рішуче попрямував туди.

    Входячи, я закинув за спину сумку й почав розстібатися, але зненацька побачив напроти входу, де в типовому туалеті звично розташовується бетонно-кахельне корито пісуара, буфетну стійку й руду зі збитим волоссям буфетницю за нею. Уздовж правої стіни, як і годиться, були кабінки з узвишшями; у кожній кабінці був пригвинчений до стіни столік-поличка, і стояли по двоє-троє розвеселі мужики із кружками пінного пива.

Вигляд у мене був зовсім очманілий, і мужики дружно загоготали, а один сказав:

-Э-э, мужик, ты чё, гадить сюда пришёл?

    Я б забув геть-чисто цю сцену, але років п’ятнадцять по тому прочитав майже точний її опис у Довлатова, теж від першої особи. Підозрюю, що він стояв серед тих веселунів, а може бути, ця репліка стала в них звичною розвагою.

   Наступне незабутнє враження від туалету лишилося в мене після відпустки в місті Бердянську. У центрі міста, біля літнього кінотеатру, стандартна споруда після останнього сеансу була освітлена тільки яскравими південними зірками через звично вибиті вікна. З натхнення я здогадався запалити запальничку, і це врятувало мене. Із запальничкою в руках я пробалансував меж безладно розташованими купами продуктів життєдіяльності курортників і провалами в бетонній панелі підлоги...

    Але вершиною всього був туалет у терміналі «А» нового Пітсбургського аеропорту.

    Нікого не здивувати сьогодні блискучою кахельно-хромовою чистотою. Але було там дещо, що заслуговувало уваги. Наприклад, відходячи від більш-менш звичайної фаянсової споруди й не знайшовши важеля або крана, я виявив, що злив води включається автоматично. Умивальник теж не мав кранів, але коли в пошуках кнопки я провів руку під трубкою, з якої, по моїх поняттях, повинна була литися вода, вона відразу й полилася.

    Поруч із краном стирчала ще одна трубка; навчений, я підніс до неї долоню, і в неї плюнуло запашним рідким милом. Ну й звичайно ж, рукосушка теж вмикалася автоматично. Тільки, на відміну від наших деренчливих апаратів, працювала майже безшумно.

    Тоді ж, у Питтсбурзі, я вперше познайомився з ідеологією quality assurance - забезпечення якості. І під час довгого польоту назад, у Київ, міркував про це.

    Саме це, quality assurance, і було причиною розбіжностей між американським і вітчизняним туалетом.

Американці-колеги з неабияким скепсисом ставилися до цього самого assurance, до величезної кількості паперу, затрачуваній на попутну діяльність. І тільки один з них, літній колега - мій однофамілець, помітив, що головна користь від quality assurance - це обов’язковість установлення критеріїв якості на початку будь-якої розробки.

    Я згадав це, і подумки визначив, який критерій був установлений на початку проектування американської вбиральні. Це вимога максимального дотримання гігієни, заради якого не жалували значних витрат. Така ж вимога, як видно, було виставлено й конструкторам звичайного фонтанчика для питної води.

    Цей пристрій заслуговує окремого опису.

    Більш-менш звична чаша з нержавійки, тільки трохи нижча, не «шпинделяла» безупинно. Я пошукав кран і побачив на бічній поверхні чаші велику кнопку з опуклим малюнком правої долоні. Після приємно м’якого натискання кнопки потекла вода. Струмінчик лився не вертикально, а під кутом градусів 30, і сопло, з якого він вибивався, було прикрито згори витонченим блискучим пелюстком, щоб до нього не можна було присмоктатися. Напившись, я раптом помітив з іншого боку чаші ще одну долонну кнопку, але на ній була зображена опукла ліва рука!!! Конструктор подбав і про ліваків!

    Гігієнічність була, зважаючи на все, не новою вимогою. У туалеті термінала аеропорту ім. Кеннеді, помітно вже зіпсованого часом, не було такої електроніки. Але воду в умивальнику теж не потрібно було включати руками. Уздовж умивальника попереду була планка, що притискалася торсом, і текла вода. У якомусь іншому місті Америки під умивальником для цього була педаль...

    Уявляю собі хід міркувань людини, яка ставила завдання проектувальникам і конструкторам. «Споруда, призначена для виконання гігієнічних процедур великої кількості людей, повинна бути максимально гігієнічною. Повинна бути технічними та організаційними мірами попереджена можливість поширення небезпечних інфекцій, для чого треба максимально виключити необхідність фізичного контакту з поверхнями санітарно-технічного обладунка». І так далі. І думаю, дійсно, у забезпеченні якості проектування найголовніше обов’язковість установлення базових функціональних критеріїв і багатоступінчаста перевірка повноти їхньої реалізації.

    Отже головним для забезпечення якості є Завдання. «Кожна сформульована задача містить розв’язання у неявному вигляді». При розробці системи забезпечення якості треба про це завжди пам’ятати, інакше ця система назавжди лишиться усього лише зведенням малозрозумілих правил, що можуть послуговуватись добрим інструментом примусу та роблення кар’єри та аж ніяк не призведуть до підвищення якості спільного продукту підприємства.

P.S. Пару років тому я відвідав ще одну визначну пам’ятку - убиральню першого в історії європейської цивілізації парламенту в Ефесі. Довга мармурова лава з рядом акуратних отворів, відполірованих задами сенаторів, а вірніше, їхніх рабів, що гріли місце чекаючи власників, і напевно коротали час за анекдотами й плітками. Вузький жолоб для обмивання, розташований напроти сидінь. Голова, звичайно, сидів першим по струменю води... Але й у ті далекі античні часи туалет вигідно відрізнявся від серпуховского й бердянського...

Це поновлення знищеної зловмисними новими власниками на сайті Хайвей публікації від 2007 р.
Постійна адреса 13 років була http://h.ua/story/45481/





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-03-13 16:32:06
Переглядів сторінки твору 648
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.905 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.905 / 5.08)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2025.06.18 10:43
Автор у цю хвилину відсутній