ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.05.26 12:23
Коли Тамара прокинулася, то почула, що на вулиці стугонить осінній дощ. Великі, шумні краплини торохкотіли, ляскали по підвіконню лоджії, тарабанили дробом. Не хотілося розплющувати очі. Вона любила дощ. Лежала б і слухала б мелодію дощу безкінечно, вишу

Олександр Сушко
2020.05.26 11:46
Невірці, православні чи погани -
Яка різниця? Всі - моя сім'я.
І первісток не мій, і не останній,
Але для всіх добрезний вітчим я.

Паплюжити своїх богів негоже,
Тому вони й потрапили в біду.
Ви ж - чужаки, Дажбоже і Свароже,

Олена Лоза
2020.05.26 11:06
Макового шовку хитавиця,

Полум'ям на тлі бетонних стін

Спалахне її легка спідниця,

Що прикрила гостроту колін,

Сергій Губерначук
2020.05.26 09:17
Люди псуються. Годинники – теж.
Стрілка мінливо погрожує.
Гинуть легенди, стрибаючи з веж
в прірвища новопороджені.

Тільки Тебе я несу крізь думки,
вірю у Тебе єдиного,
Дух відмикає старезні замки

Олександр Сушко
2020.05.26 06:56
Знову прийшла поліція, цього разу з двірником. Питали жінку де чоловік, аби вручити повістку в воєнкомат. Сказала, що поїхав на заробітки десь під три чорти, а як повернеться – неодмінно до них навідається. От розумниця! А я що? Після праці їду не до ха

Микола Соболь
2020.05.26 06:13
Ось мій Батько, подивись росіє,
Ти мені у вічі подивись!
Бо якщо козак зерна не сіє,
То його душа злетіла ввись.
Я не плачу. Козаки не плачуть…
Та настане божий день коли
Самопала я заб’ю на вдачу
Бо ми є Вкраїнські соколи…

Іван Потьомкін
2020.05.25 22:05
– Никогда не думал, – догнал меня во время вечерней прогулки один из знакомых, – чтобы стихи так быстро становились действительностью во сне... Не прекращая ходьбы, мы начали подниматься по крутой лестнице, преодолев последнюю ступеньку, отдышались немно

Ігор Деркач
2020.05.25 21:19
Оспівую і волю, і свободу,
і не рахую лайки за сонет,
але мені за це немає оди,
що у сучліті є такий поет.

Нечесана поезія у моді,
тому богема має пієтет.
Що не папуга – то із уст народу

Євген Федчук
2020.05.25 19:05
В одному українському селі
Жила козачка на ім’я Горпина.
Багато літ, як чоловік загинув,
Синочки залишилися малі.
Росли вони, як із води, немов.
Із кожним роком все гарніш ставали
І мужності та сили набирали.
Адже у них текла козацька кров.

Олександр Панін
2020.05.25 15:46
За народними мотивами


Іде Козак,
З гілки Русалонька гукає:
«Гей, Козаче, не поспішай,
Моє проханнячко швидше сповняй!
Ось тобі стебло шипшини, а ось –

Сергій Губерначук
2020.05.25 11:29
Ти промайнула пташкою у просинь,
у провесінь,
та той бік океану впала досі,
навіяна моя, ще вчора осінь…
Не в голосі,
що марно струни рве, біда моя,
не в колесі,
що місяцем зійде і упаде на полюсі,

Олександр Сушко
2020.05.25 09:19
У світі лихо! Горе від ума!
Кум хоче жити мінімум століття.
Коронавірусу боїшся? Ох дарма!
От хрящик в зубі - це уже страхіття.

Кричить жона: - Ховайся, муже, в льох
Та прихопи з арахісом батончик!
І керівник держави - "Янелох" -

Тетяна Левицька
2020.05.25 09:16
Бувай, матусю, не хвилюйся, машину гнати не будемо... знаю...все добре... заспокойся... - Я, міцно обнявши заплакану маму, швидко сіла в новеньку "Ладу". На той час це була шикарна машина кольору гнилої вишні з велюровими чохлами і хромовими ручка

Микола Дудар
2020.05.25 08:29
А дощ іде. А дощ іде…
У світі повідомлень
Страхи повсюду… Я - ніде
Штовхаюсь поміж втомлень

Сердиті думи… в забутті
Народжені до мене
Блаженний святости трудій

Микола Соболь
2020.05.25 05:48
Чи стане вітер у пригоді
На цій насупленій горі?
Де навіть час волає: «Годі!» –
І не зростають чагарі.
Мабуть, отут відьмацьке кодло
Перекликається вночі
І хмари виставили кудли
Й летять з усіх усюд сичі…

Ярослав Чорногуз
2020.05.25 03:09
Цвіт осипається бузку,
Минає час весни розмаю.
Та маю віру я таку:
Кохання не перецвітає.

Воно, мов дерево оте,
Пустило корені у гаю.
І буйно зеленню цвіте,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Радіймо!
От і підняли голову недобитки Януковича, галасують на всіх телеканалах як навіжені. Відчувають, що на хвилі народного невдоволення нинішнім очільником держави, вони скоро знову прийдуть до влади. А люди вуха розпустили, очі вилупили в екрани і вірять всьому, що каже Медведчук.
А як він цілується та обнімається з Путіним! Які дружні стосунки має з російськими гестапівцями, які насилають на Україну орди озброєних до зубів зарізяк. Забувають люди погане, оскільки пам’ятати про те, як з Росії велися обстріли України зенітними комплексами, як вирізали у наших синів на грудях тризуби так звані козаки, як гвалтували наших дочок та грабували наші домівки — дуже важко.
- Россия для меня — дружественная страна,- одказує кум. - Я служил в советской армии, еще при ней стал прапорщиком. Жена у меня россиянка. И теща, стало быть, тоже. И хоть служу я в украйонской армии, но считаю ее хреновой.
- Раз вона тобі не подобається, то чому в ній 35 років вештаєшся? Звільняйся і їдь до Росії працювати і жити. Нащо себе мучити?
- Куда я поеду? На пустое место? А тут у меня дети, трехкомнатная квартира в Киеве, жена.
- Ну так звільнися в запас. Не варто служити країні, яку ти ненавидиш.Ти ж уже пенсіонер.
- Мне зарплату платят неплохую — 12 тисяч гривен. Где на гражданке пенсионеру дают такие деньги? Нигде. Поэтому буду работать, пока не выгонят.
- А як тобі наш Президент Зеленський? Продобається?
- Нормальный мужик, на русском разговаривает, бизнес в России имеет, в армии никогда не служил. Именно такой Главнокомандующий и нужен этой армии. Рано или поздно Украина станет частью России, это неизбежно. И тогда война прекратиться. Возможно, еще доживу до того времени, когда буду служить верой и правдой матушке-России.
Поїхав до села на вихідні, там у мене шматок городу є і садок. Аж тут трах-бабах — коронавірусна блокада: транспорт зупинився, на роботу ходити ніззя, марширувати дозволено тільки по прямій — крамниця-домівка. Крок ліворуч, крок праворуч - 17 тисяч штрафу. І тупцяти обов’язково в наморднику (тобто в пов’язці на носі). А як у тих намордника на землі поратися, я вас питаю? Спробуйте натягнути той памперс і подовбатися день у землі заступом. Єдина користь — пилюка в носа так не набивається. А увечері ліг відпочити, ввімкнув телевізора - а там як не Медведчук гавкає, то Рабінович. І все їм погано, все українці не так роблять. А в кінці обов’язкове резюме: в усьому винні націонал-радикали. Тобто такі як я скотиняки, які насмілилися взяти до рук зброю і пішли вбивати російських окупантів на Донбасі.
- Етот президент служит Международному валютному фонду, а не народу Украины! - кричить Рабінович.
Я тед переконаний, що тільки ворог українського народу у важкий час може так чинити — торгувати рідною землею задля того, аби отримати капшук з грошима від МВФ. Це те ж саме, якби я з товаришами кинув бойову позицію і пішов у тил, бо в окопах стало надто жарко. А якби кожен солдат так чинив? Тільки почув стрілянину — тікав би куди очі бачать, а хірурги кидали своїх пацієнтів в операційних, як тільки уздріють кров.
Грошей у державі не вистачає. Не буде чим платити зарплати поліцаям та фіскалам. От проблема з проблем! Силовий блок повинен бути завжди нагодований свіжим сирим м’ясом власних громадян, інакше вірності від нього чекати годі. От і годують. Навіть нині, коли стало сутужно усім — силовикам зарплату не урізають. Урізають вчителям. І про це теж каже Рабінович з Медведчуком. І додають, що саме їхня політична сила здатна вивести Україну з економічної кризи та забезпечити все населення необхідними пенсіями та зарплатами.
Свого часу той Рабінович обікрав свою країну так, що сів у тюрму на 12 років. Гроші, які він поцупив у держави не знайшли і досі. А нині — Народний депутат! Говоряща собачка власної партії. Організовує проплачені мітинги в місцях де гроші лежать — біля банків, кредитних спілок, Фонду держмайна. Медведчук-юрист, працюючи колись адвокатом у свого клієнта — Василя Стуса, просив у для нього у судді більший термін ув’язнення, аніж прокурор. В профілактичних цілях, так би мовити. Та хто нині про таке пам’ятає?
А я пам“ятаю. І ще дещо. Якщо розкажу, то похапаєте до рук вила та сокири, і не дивлячись ні на який коронавірус - рвонете вчиняти правосуддя в маєток вищеназваного пана. Та, боюся, його не стратять, а підсадять в президентське крісло усі ті, хто слухає представників ОПЗЖ. Винна в усьому хохляцька забудькуватість. Або байдужість. Це вже у кого що.
Ех, дарма зранку про сумне загомонів. Погляньте яка чудова ясна днина, сонечко світить, тепло, бджілки літають, пахне прілими кізяками, які розкидують на полях працьовиті селяни. Радіти треба, людоньки, дихати свіжим весіннім повітрям і ні про що не журитися. Тому закінчую писати оцей опус і сідаю строчити про кохання або про любов. І про природу, звісно. Бо ці дві теми завжди приносять людям радість та утіху. Згодні?

09.04.2020р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-04-09 09:42:32
Переглядів сторінки твору 65
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.974 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.26 11:46
Автор у цю хвилину відсутній