Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.02
21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
2026.09.02
19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
2026.09.02
15:32
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
2026.09.02
14:52
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
2026.09.02
13:21
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
2026.09.02
12:34
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
2026.09.02
07:00
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
2026.09.01
22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
2026.09.01
21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
2026.09.01
20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
2026.09.01
17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
2026.09.01
10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
2026.09.01
07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
2026.08.31
21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
2026.08.31
20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Цікаві факти про газети
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цікаві факти про газети
10 интересных фактов о газетах
Интересные факты о газетах
Несмотря на то, что интернет постепенно вытесняет газеты, они до сих пор не теряют популярности. Многим людям попросту нравится перелистывать шуршащие листы бумаги, читая по дороге на работу или во время отдыха. И действительно, что-то в этом есть — приятнее держать в руках газету, чем читать текст с экрана. По крайней мере, некоторые люди считают именно так.
Интересные факты о газетах
Задолго до их изобретения их прообразом стали рукописные сводки новостей.
Своим названием газеты обязаны итальянской мелкой монетке «газетта». Около 4 веков назад итальянцы платили одну такую монету, чтобы прочитать ежедневный листок с новостями, который вывешивали в определённом месте.
Первые газеты выпускались в Древнем Риме. Их развешивали по городу и доставляли знатным патрициям. Они носили новостной характер, но Юлий Цезарь распорядился включать в них сводки о принятых сенатом решениях (см. интересные факты о Цезаре).
Первая в мире газета в привычном понимании этого слова начала издаваться в Китае около 1200 лет назад. Она называлась «Столичный вестник». Изготавливалась она методом оттиска иероглифов на доске.
Настоящие бумажные газеты стали доступны широкой публике в середине XV века, когда европейский первопечатник Иоганн Гутенберг изобрёл печатный станок, чем в разы удешевил производство печатной продукции.
В XVII веке во Франции газета La Gazette была настолько популярна, что некоторые сообщения в неё писал лично король. Она же стала первой, в которой стала публиковаться платная реклама.
Первая газета в США была опубликована лишь в 1690 году, но из-за скабрезного содержания её первый выпуск оказался последним. Следующая американская газета появилась лишь спустя 14 лет.
В мире до сих пор выпускается одна рукописная газета, «Мусальман». Издаётся она в Индии, в городе Ченнаи, и создаётся писцами на языке урду. После создания образца она размножается с помощью печатного станка.
Самой популярной в мире газетой является британское издание Guardian. Оно издаётся уже около 200 лет.
http://xn--80aexocohdp.xn--p1ai/10-
Перевела на украинский язык 3.05.20 9.40
10 цікавих фактів про газети
Цікаві факти про газети
Незважаючи на те, що інтернет поступово витісняє газети, вони досі не втрачають популярності. Багатьом людям просто подобається перегортати шарудять аркуші паперу, читаючи по дорозі на роботу або під час відпочинку. І справді, щось у цьому є — приємніше тримати в руках газету, ніж читати текст з екрану. Принаймні, деякі люди вважають саме так.
Цікаві факти про газетах
Задовго до винаходу їх прообразом стали рукописні зведення новин.
Своєю назвою газети зобов'язані італійської дрібній монеті «газетта». Близько 4 століть тому італійці платили одну таку монету, щоб прочитати щоденний листок з новинами, який вивішували в певному місці.
Перші газети випускалися в Стародавньому Римі. Їх розвішували по місту і доставляли знатних патриціїв. Вони носили новинний характер, але Юлій Цезар розпорядився включати в них відомості про прийняті сенатом рішеннях (див. цікаві факти про Цезаря).
Перша в світі газета у звичному розумінні цього слова почала видаватися в Китаї близько 1200 років тому. Вона називалася «Столичний вісник». Виготовлялася вона методом відбитка ієрогліфів на дошці.
Справжні паперові газети стали доступні широкій публіці в середині XV століття, коли європейський першодрукар Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат, ніж в рази здешевило виробництво друкованої продукції.
У XVII столітті у Франції газета La Gazette була настільки популярна, що деякі повідомлення в неї писав особисто король. Вона ж стала першою, в якій стала публікуватися платна реклама.
Перша газета в США була опублікована лише у 1690 році, але через скабрезного змісту її перший випуск виявився останнім. Наступна американська газета з'явилася лише через 14 років.
У світі досі випускається одна рукописна газета, «Мусальман». Видається вона в Індії, в місті Ченнаї, і створюється писарів на мові урду. Після створення зразка вона розмножується за допомогою друкарського верстата.
Найпопулярнішою в світі газетою є британське видання Guardian. Воно видається вже близько 200 років.
http://xn--80aexocohdp.xn--p1ai/10-
Переклала на українську мову 3.05.20 9.40
Интересные факты о газетах
Несмотря на то, что интернет постепенно вытесняет газеты, они до сих пор не теряют популярности. Многим людям попросту нравится перелистывать шуршащие листы бумаги, читая по дороге на работу или во время отдыха. И действительно, что-то в этом есть — приятнее держать в руках газету, чем читать текст с экрана. По крайней мере, некоторые люди считают именно так.
Интересные факты о газетах
Задолго до их изобретения их прообразом стали рукописные сводки новостей.
Своим названием газеты обязаны итальянской мелкой монетке «газетта». Около 4 веков назад итальянцы платили одну такую монету, чтобы прочитать ежедневный листок с новостями, который вывешивали в определённом месте.
Первые газеты выпускались в Древнем Риме. Их развешивали по городу и доставляли знатным патрициям. Они носили новостной характер, но Юлий Цезарь распорядился включать в них сводки о принятых сенатом решениях (см. интересные факты о Цезаре).
Первая в мире газета в привычном понимании этого слова начала издаваться в Китае около 1200 лет назад. Она называлась «Столичный вестник». Изготавливалась она методом оттиска иероглифов на доске.
Настоящие бумажные газеты стали доступны широкой публике в середине XV века, когда европейский первопечатник Иоганн Гутенберг изобрёл печатный станок, чем в разы удешевил производство печатной продукции.
В XVII веке во Франции газета La Gazette была настолько популярна, что некоторые сообщения в неё писал лично король. Она же стала первой, в которой стала публиковаться платная реклама.
Первая газета в США была опубликована лишь в 1690 году, но из-за скабрезного содержания её первый выпуск оказался последним. Следующая американская газета появилась лишь спустя 14 лет.
В мире до сих пор выпускается одна рукописная газета, «Мусальман». Издаётся она в Индии, в городе Ченнаи, и создаётся писцами на языке урду. После создания образца она размножается с помощью печатного станка.
Самой популярной в мире газетой является британское издание Guardian. Оно издаётся уже около 200 лет.
http://xn--80aexocohdp.xn--p1ai/10-
Перевела на украинский язык 3.05.20 9.40
10 цікавих фактів про газети
Цікаві факти про газети
Незважаючи на те, що інтернет поступово витісняє газети, вони досі не втрачають популярності. Багатьом людям просто подобається перегортати шарудять аркуші паперу, читаючи по дорозі на роботу або під час відпочинку. І справді, щось у цьому є — приємніше тримати в руках газету, ніж читати текст з екрану. Принаймні, деякі люди вважають саме так.
Цікаві факти про газетах
Задовго до винаходу їх прообразом стали рукописні зведення новин.
Своєю назвою газети зобов'язані італійської дрібній монеті «газетта». Близько 4 століть тому італійці платили одну таку монету, щоб прочитати щоденний листок з новинами, який вивішували в певному місці.
Перші газети випускалися в Стародавньому Римі. Їх розвішували по місту і доставляли знатних патриціїв. Вони носили новинний характер, але Юлій Цезар розпорядився включати в них відомості про прийняті сенатом рішеннях (див. цікаві факти про Цезаря).
Перша в світі газета у звичному розумінні цього слова почала видаватися в Китаї близько 1200 років тому. Вона називалася «Столичний вісник». Виготовлялася вона методом відбитка ієрогліфів на дошці.
Справжні паперові газети стали доступні широкій публіці в середині XV століття, коли європейський першодрукар Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат, ніж в рази здешевило виробництво друкованої продукції.
У XVII столітті у Франції газета La Gazette була настільки популярна, що деякі повідомлення в неї писав особисто король. Вона ж стала першою, в якій стала публікуватися платна реклама.
Перша газета в США була опублікована лише у 1690 році, але через скабрезного змісту її перший випуск виявився останнім. Наступна американська газета з'явилася лише через 14 років.
У світі досі випускається одна рукописна газета, «Мусальман». Видається вона в Індії, в місті Ченнаї, і створюється писарів на мові урду. Після створення зразка вона розмножується за допомогою друкарського верстата.
Найпопулярнішою в світі газетою є британське видання Guardian. Воно видається вже близько 200 років.
http://xn--80aexocohdp.xn--p1ai/10-
Переклала на українську мову 3.05.20 9.40
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
