Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.28
21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.
- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.
- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-
2026.08.28
19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.
Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.
Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о
2026.08.28
17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
2026.08.28
16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
2026.08.28
14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
2026.08.28
11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)
«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)
«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор
2026.08.28
07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.
2026.08.27
21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий
2026.08.27
16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
2026.08.27
15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.
А харчується вночі.
Умина не калачі,
їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.
під листочком спить щодня.
А харчується вночі.
Умина не калачі,
їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.
2026.08.27
13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.
Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.
Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
2026.08.27
12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,
Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,
Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,
2026.08.27
10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ
ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
2026.08.27
07:17
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.
2026.08.26
21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
2026.08.26
19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили.
Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Цікаві факти про газети
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цікаві факти про газети
10 интересных фактов о газетах
Интересные факты о газетах
Несмотря на то, что интернет постепенно вытесняет газеты, они до сих пор не теряют популярности. Многим людям попросту нравится перелистывать шуршащие листы бумаги, читая по дороге на работу или во время отдыха. И действительно, что-то в этом есть — приятнее держать в руках газету, чем читать текст с экрана. По крайней мере, некоторые люди считают именно так.
Интересные факты о газетах
Задолго до их изобретения их прообразом стали рукописные сводки новостей.
Своим названием газеты обязаны итальянской мелкой монетке «газетта». Около 4 веков назад итальянцы платили одну такую монету, чтобы прочитать ежедневный листок с новостями, который вывешивали в определённом месте.
Первые газеты выпускались в Древнем Риме. Их развешивали по городу и доставляли знатным патрициям. Они носили новостной характер, но Юлий Цезарь распорядился включать в них сводки о принятых сенатом решениях (см. интересные факты о Цезаре).
Первая в мире газета в привычном понимании этого слова начала издаваться в Китае около 1200 лет назад. Она называлась «Столичный вестник». Изготавливалась она методом оттиска иероглифов на доске.
Настоящие бумажные газеты стали доступны широкой публике в середине XV века, когда европейский первопечатник Иоганн Гутенберг изобрёл печатный станок, чем в разы удешевил производство печатной продукции.
В XVII веке во Франции газета La Gazette была настолько популярна, что некоторые сообщения в неё писал лично король. Она же стала первой, в которой стала публиковаться платная реклама.
Первая газета в США была опубликована лишь в 1690 году, но из-за скабрезного содержания её первый выпуск оказался последним. Следующая американская газета появилась лишь спустя 14 лет.
В мире до сих пор выпускается одна рукописная газета, «Мусальман». Издаётся она в Индии, в городе Ченнаи, и создаётся писцами на языке урду. После создания образца она размножается с помощью печатного станка.
Самой популярной в мире газетой является британское издание Guardian. Оно издаётся уже около 200 лет.
http://xn--80aexocohdp.xn--p1ai/10-
Перевела на украинский язык 3.05.20 9.40
10 цікавих фактів про газети
Цікаві факти про газети
Незважаючи на те, що інтернет поступово витісняє газети, вони досі не втрачають популярності. Багатьом людям просто подобається перегортати шарудять аркуші паперу, читаючи по дорозі на роботу або під час відпочинку. І справді, щось у цьому є — приємніше тримати в руках газету, ніж читати текст з екрану. Принаймні, деякі люди вважають саме так.
Цікаві факти про газетах
Задовго до винаходу їх прообразом стали рукописні зведення новин.
Своєю назвою газети зобов'язані італійської дрібній монеті «газетта». Близько 4 століть тому італійці платили одну таку монету, щоб прочитати щоденний листок з новинами, який вивішували в певному місці.
Перші газети випускалися в Стародавньому Римі. Їх розвішували по місту і доставляли знатних патриціїв. Вони носили новинний характер, але Юлій Цезар розпорядився включати в них відомості про прийняті сенатом рішеннях (див. цікаві факти про Цезаря).
Перша в світі газета у звичному розумінні цього слова почала видаватися в Китаї близько 1200 років тому. Вона називалася «Столичний вісник». Виготовлялася вона методом відбитка ієрогліфів на дошці.
Справжні паперові газети стали доступні широкій публіці в середині XV століття, коли європейський першодрукар Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат, ніж в рази здешевило виробництво друкованої продукції.
У XVII столітті у Франції газета La Gazette була настільки популярна, що деякі повідомлення в неї писав особисто король. Вона ж стала першою, в якій стала публікуватися платна реклама.
Перша газета в США була опублікована лише у 1690 році, але через скабрезного змісту її перший випуск виявився останнім. Наступна американська газета з'явилася лише через 14 років.
У світі досі випускається одна рукописна газета, «Мусальман». Видається вона в Індії, в місті Ченнаї, і створюється писарів на мові урду. Після створення зразка вона розмножується за допомогою друкарського верстата.
Найпопулярнішою в світі газетою є британське видання Guardian. Воно видається вже близько 200 років.
http://xn--80aexocohdp.xn--p1ai/10-
Переклала на українську мову 3.05.20 9.40
Интересные факты о газетах
Несмотря на то, что интернет постепенно вытесняет газеты, они до сих пор не теряют популярности. Многим людям попросту нравится перелистывать шуршащие листы бумаги, читая по дороге на работу или во время отдыха. И действительно, что-то в этом есть — приятнее держать в руках газету, чем читать текст с экрана. По крайней мере, некоторые люди считают именно так.
Интересные факты о газетах
Задолго до их изобретения их прообразом стали рукописные сводки новостей.
Своим названием газеты обязаны итальянской мелкой монетке «газетта». Около 4 веков назад итальянцы платили одну такую монету, чтобы прочитать ежедневный листок с новостями, который вывешивали в определённом месте.
Первые газеты выпускались в Древнем Риме. Их развешивали по городу и доставляли знатным патрициям. Они носили новостной характер, но Юлий Цезарь распорядился включать в них сводки о принятых сенатом решениях (см. интересные факты о Цезаре).
Первая в мире газета в привычном понимании этого слова начала издаваться в Китае около 1200 лет назад. Она называлась «Столичный вестник». Изготавливалась она методом оттиска иероглифов на доске.
Настоящие бумажные газеты стали доступны широкой публике в середине XV века, когда европейский первопечатник Иоганн Гутенберг изобрёл печатный станок, чем в разы удешевил производство печатной продукции.
В XVII веке во Франции газета La Gazette была настолько популярна, что некоторые сообщения в неё писал лично король. Она же стала первой, в которой стала публиковаться платная реклама.
Первая газета в США была опубликована лишь в 1690 году, но из-за скабрезного содержания её первый выпуск оказался последним. Следующая американская газета появилась лишь спустя 14 лет.
В мире до сих пор выпускается одна рукописная газета, «Мусальман». Издаётся она в Индии, в городе Ченнаи, и создаётся писцами на языке урду. После создания образца она размножается с помощью печатного станка.
Самой популярной в мире газетой является британское издание Guardian. Оно издаётся уже около 200 лет.
http://xn--80aexocohdp.xn--p1ai/10-
Перевела на украинский язык 3.05.20 9.40
10 цікавих фактів про газети
Цікаві факти про газети
Незважаючи на те, що інтернет поступово витісняє газети, вони досі не втрачають популярності. Багатьом людям просто подобається перегортати шарудять аркуші паперу, читаючи по дорозі на роботу або під час відпочинку. І справді, щось у цьому є — приємніше тримати в руках газету, ніж читати текст з екрану. Принаймні, деякі люди вважають саме так.
Цікаві факти про газетах
Задовго до винаходу їх прообразом стали рукописні зведення новин.
Своєю назвою газети зобов'язані італійської дрібній монеті «газетта». Близько 4 століть тому італійці платили одну таку монету, щоб прочитати щоденний листок з новинами, який вивішували в певному місці.
Перші газети випускалися в Стародавньому Римі. Їх розвішували по місту і доставляли знатних патриціїв. Вони носили новинний характер, але Юлій Цезар розпорядився включати в них відомості про прийняті сенатом рішеннях (див. цікаві факти про Цезаря).
Перша в світі газета у звичному розумінні цього слова почала видаватися в Китаї близько 1200 років тому. Вона називалася «Столичний вісник». Виготовлялася вона методом відбитка ієрогліфів на дошці.
Справжні паперові газети стали доступні широкій публіці в середині XV століття, коли європейський першодрукар Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат, ніж в рази здешевило виробництво друкованої продукції.
У XVII столітті у Франції газета La Gazette була настільки популярна, що деякі повідомлення в неї писав особисто король. Вона ж стала першою, в якій стала публікуватися платна реклама.
Перша газета в США була опублікована лише у 1690 році, але через скабрезного змісту її перший випуск виявився останнім. Наступна американська газета з'явилася лише через 14 років.
У світі досі випускається одна рукописна газета, «Мусальман». Видається вона в Індії, в місті Ченнаї, і створюється писарів на мові урду. Після створення зразка вона розмножується за допомогою друкарського верстата.
Найпопулярнішою в світі газетою є британське видання Guardian. Воно видається вже близько 200 років.
http://xn--80aexocohdp.xn--p1ai/10-
Переклала на українську мову 3.05.20 9.40
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
