ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Життєві афоризми Еміля Золя
Жизненные афоризмы Эмиля Золя
https://archive.smiruponitke.info/article/zhiznennie-aforizmi-emilya-zolya
29 сентября – день памяти выдающегося французского писателя Эмиля Золя.

За свою жизнь Золя создал множество романов, которые навсегда вошли в классику мировой литературы.

Писатель был одним из основоположников «реализма». В своих книгах он всегда пытался показать жизнь без прикрас, такой, какой видел ее в своем окружении.

«Буржуазия именно такова, как я ее рисую в своих романах; если в моих сочинениях много грязи, так это потому, что ее в жизни столько же», - уверял писатель.

В этом материале собраны самые острые цитаты Золя, которые лучше всего передают идеалы и настроения общества.

Весь смысл жизни заключается в бесконечном завоевании неизвестного, в вечном усилии познать больше.

Воля к жизни, участие в выполнении ее далекой и таинственной цели оправдывает саму жизнь.

Гнев является всегда плохим советником.

Даже ничтожный прогресс требует долгих лет мучительного вызревания.

Деятельность заключает награду в самой себе.

Действовать, создавать, вступать в борьбу с обстоятельствами, побеждать их или чувствовать себя побежденным, вот вся радость; все человеческое здоровье заключается в этом!

Единственное счастье в жизни - это постоянное стремление вперед.

Если вы скроете правду и зароете ее в землю, она непременно вырастет и приобретет такую силу, что однажды вырвется и сметет все на своем пути.

Мысль - тоже действие; нет ничего плодотворнее ее влияния на мир.

Надо идти вперед, все вперед, с жизнью, которая никогда не останавливается.

Ненавидеть - значит любить, ощущать свою горячую, великодушную натуру, жить в презрении к постыдным и дурным вещам...

Я ненавижу никчемных и беспомощных людей... Ненавижу тех, кто следует за стадом... Если я чего-нибудь и стою, то потому, что одинок и ненавижу.

Никогда еще люди не относились друг к другу с таким ожесточением, никогда еще не были в такой степени ослеплены, как в наше время, когда они стали воображать, что знают все.

Остроумие часто граничит с полной глупостью.

Писатель является одновременно исследователем и экспериментатором.

Пока супругов соединяет страсть, они всегда будут в мире, несмотря на серьезные размолвки.

Произведение искусства - это уголок мироздания, увиденный сквозь призму определенного темперамента.

Смех - это сила, которой вынуждены покоряться великие мира сего.

Страдания правого - приговор неправому.

Суеверие опасно, допускать его существование - в этом даже есть известная трусость.

Относиться к нему терпимо - не значит ли это навсегда примириться с невежеством, возродить мрак средневековья?

Суеверие ослабляет, оглупляет.

Художественное произведение есть кусок природы, профильтрованный сквозь темперамент художника.

Честность, порядочность - это уже половина счастья.
Перевела на украинский язык 2.05.20 8.00


Життєві афоризми Еміля Золя
https://archive.smiruponitke.info/article/zhiznennie-aforizmi-emilya-zolya
29 вересня – день пам'яті видатного французького письменника Еміля Золя.

За своє життя Золя створив безліч романів, які назавжди увійшли в класику світової літератури.

Письменник був одним з основоположників «реалізму». У своїх книгах він завжди намагався показати життя без прикрас, такою, якою бачив її у своєму оточенні.

«Буржуазія саме така, як я її малюю у своїх романах; якщо в моїх творах багато бруду, так це тому, що її в житті стільки ж», - запевняв письменник.

У цьому матеріалі зібрані найбільш гострі цитати Золя, які найкраще передають ідеали і настрої суспільства.

Весь сенс життя полягає в нескінченному завоюванні невідомого, у вічному зусиллі пізнати більше.

Воля до життя, участь у виконанні її далекою і таємничої мети виправдовує саму життя.

Гнів є завжди поганим радником.

Навіть незначний прогрес вимагає довгих років болісного визрівання.

Діяльність укладає нагороду в самій собі.

Діяти, створювати, вступати в боротьбу з обставинами, перемагати їх або відчувати себе переможеним, ось вся радість; все людське здоров'я полягає в цьому!

Єдине щастя в житті - це постійне прагнення вперед.

Якщо ви приховаєте правду і зароете її в землю, вона неодмінно виросте і придбає таку силу, що колись вирветься і змете все на своєму шляху.

Думка - теж дія; немає нічого плідніше її впливу на світ.

Треба йти вперед, все вперед, з життям, яка ніколи не зупиняється.

Ненавидіти - значить любити, відчувати свою гарячу, м'якший натуру, жити в презирстві до ганебним і поганим речам...

Я ненавиджу ницих і безпорадних людей... Ненавиджу тих, хто слідує за стадом... Якщо я чого-небудь і стою, то тому, що самотній і ненавиджу.

Ніколи ще люди не ставилися один до одного з такою жорстокістю, ніколи ще не були в такій мірі засліплені, як у наш час, коли вони стали уявляти, що знають все.

Дотепність часто межує з повною дурістю.

Письменник є одночасно дослідником і експериментатором.

Поки подружжя з'єднує пристрасть, вони завжди будуть в світі, незважаючи на серйозні сварки.

Твір мистецтва - це куточок всесвіту, побачений крізь призму певного темпераменту.

Сміх - це сила, якою вимушені підкорятися великі світу цього.

Страждання правого - вирок неправому.

Марновірство небезпечно, допускати його існування - в цьому навіть є відома боягузтво.

Ставитися до нього терпимо - чи не означає це назавжди примиритися з невіглаством, відродити морок середньовіччя?

Марновірство послаблює, оглупляет.

Художній твір є шматок природи, профільтрований крізь темперамент художника.

Чесність, порядність - це вже половина щастя.
Переклала на українську мову 2.05.20 8.00




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-02 08:08:37
Переглядів сторінки твору 264
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.18 17:55
Автор у цю хвилину відсутній