ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.07.10 09:02
Як незасіяна рілля,
до злив і сонця збайдужіла,
так само довга скна твоя
без сильного, як сім’я, тіла.

Так само сиплеться сніжок,
з якого зими ліплять замок,
розтане, й знов – на посошк –

Віктор Кучерук
2020.07.10 08:11
Хмільний, як брага, запах матіоли,
Від вітру намагаючись втекти, –
Опівночі наповнює поволі
Кімнати напівсонної кути.
Мовчазно і безбарвно осідає
Все далі й глибше в почорнілу хлань,
Як і рої наївних і безкраїх
Останніх і прощальних сподівань.

Микола Соболь
2020.07.10 07:09
Хай ніч розсудить і зведе рахунки
Валькірії не місце на землі.
Потрапив у тенета до чаклунки,
А чари її ніжні, але злі.

Тремчу від стужі у жарких обіймах
І не рятує "Отче наш..." мене...
Ну відпусти, тебе благаю, відьмо!

Ігор Деркач
2020.07.09 22:56
– А пам'ятаєш, на Купайла
у лісі папороть цвіла
і ти мені пообіцяла,
.................................?
– А пам'ятаєш, вечорами
свіча горіла у вікні,
а я тинявся за тинами,
.................................?

Євген Федчук
2020.07.09 19:52
Тече, тече Дніпро-Ріка
І течія його стрімка,
Не здатна сила ніяка
Її спинити.
А вище Хортиці колись
Як за пороги трохи вниз
Був кажуть гарний перевіз.
І ним ходити.

Сергій Губерначук
2020.07.09 09:15
Не взнаки тобі плакати,
названий брате.
Я з тобою, як з матір’ю
разом ридаю.
А сміюся – без тебе,
бо іншого знаю,
і тепер з ним одним
я, як є, винуватий.

Віктор Кучерук
2020.07.09 06:22
Огидно руку в руку брати
І промовлять якісь слова,
Коли на дружби циферблаті
Секундна стрілка лиш жива.
Дарма шикуєшся в кільватер
У сподіванні дальших справ, –
Негідний вчинок твій, як фатум,
Ланцюг стосунків розірвав...

Дума Козак
2020.07.08 23:02
Давно не бачив я таких скрутних часів.
Гадаю, для країни це критичні роки…
Ми опинились за межею бідності усі,
але, нажаль, по різні її боки…

Серго Сокольник
2020.07.08 22:27
Зі хмар полону, де розтанув мар лід
Цілунків сонячних із місячним гало,
Упали на осоння перші краплі
Небесних сліз, які пролиті за теплом

Надій на те, що ніби неможливе,
Та все ж омріяне, мов літній зорепад,
Що здійснення бажання породив у

Іван Потьомкін
2020.07.08 21:58
Підійшов Олекса, став біля вікна.
Марусенька в хаті, та чомусь сумна.
Постукав легенько тричі у вікно:
«Пусти, люба, в хату. Не бачились давно».
«Ой хоч стукай, Лексієчко, не стукай.
Піди собі Галюточки пошукай».
«Нащо ж брала перстники і коралі теж

Євген Федчук
2020.07.08 19:43
Як у Києві на горі крутій
Жив колись страшний трьохголовий змій.
Не в печері жив – на самій горі
І в страху були і малі, й старі.
Бо не їв той змій ні свиней, ні кіз,
М’ясо лиш людське залюбки він гриз.
І навкруг гори все кістки лежать,
Та боїться

Олександр Панін
2020.07.08 15:02
Лабіринти Сновидінь

Душа померлої дружини
Розмовляє із коханою
Колишнього чоловіка

***

Ігор Шоха
2020.07.08 14:29
І винайти нічого я не міг,
і навичок ученого не маю,
та висуваю носа за поріг
і день новий,буває, відкриваю.

***
І бозна-чим забита голова,
і вітер виє і війною віє,

Ігор Деркач
2020.07.08 13:23
Ідуть поети. Їхня роль така –
у пору смути суще освітити,
аби платили інші менше мито,
коли життя не варте п’ятака.

Їх проводжають авгури-піїти,
у кого доля не така тяжка
на фоні оглашенного совка,

Галина Сливка
2020.07.08 13:10
Леготом, леготом... Ниткою променя
В голчине вушко щасливе і зболене
Вперто всиляю - шитво ж бо не скінчене...
Крила журавчині долею мічені...
Ритмом пульсуючим - серцю не байдуже -
Помисли з діями зв'язую в райдугу.
Шляху мелодію зросять сльозинам

Віктор Кучерук
2020.07.08 08:23
Болюче щось, неначе жало,
Зненацька душу обпекло
І так мені недобре стало,
Як ще ніколи не було.
Умить згорьовано подумав,
Що вірю в завтрашнє дарма,
Адже навколо стільки суму,
Що місця радощам нема.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Прості поради праведного Олексія
Простые советы праведного Алексия
https://archive.smiruponitke.info/article/prostie-soveti-pravednogo-aleksiya
Кто бы мы ни были, какое бы занятие ни лежало на нас – домом ли править или общественную должность исполнять, земные ли дела вести или о небесном пещись, обрабатывать ли поле или работать в мастерской, – везде мы с честным прохождением дела своего звания призваны соединять исполнение христианских обязанностей.

***

Бог не исполняет нашей молитвы оттого, что просимое не принесет пользы.

***

За собой следить надо. Как видишь, что подходит прилог оскорбить, сказать колкость, сейчас же его прогнать, а то потом пойдет желание, а за ним дело.

***

А за зло надо платить добром. Часто бывает, что эти люди (враги) говорят нам то, чего мы сами-то за собой не замечаем.

***

Мы должны разгружать друг друга, когда видим, что человеку тяжело; нужно подойти к нему, взять на себя его груз, облегчить, помочь чем можно, так поступая, входя в других, живя с ними, можно совсем отречься от своего я, совсем про него забыть. Вот когда мы будем иметь это и молитву, тогда мы нигде не пропадем, куда бы мы ни пришли и с кем бы мы ни встретились.

***

При скорбях не роптать и не спорить с Богом нужно, а с благодарностью к Нему молиться. Господь не так, как люди; люди, если что-либо от кого потерпят, стараются отплатить, но Господь и в скорбях старается нас исправить. Если бы мы знали, как терпят другие, то не роптали бы.

***

Всех объять любовью может только Господь, а поэтому полюбить всех мы можем только через Христа.

***

Случаев нет на земле; все от Господа, все наши встречи не случайны. Господь нас сталкивает с людьми не напрасно. Мы вот все относимся к людям, встречающимся с нами в жизни, равнодушно, без внимания, а между тем Господь его к тебе приводит, чтобы ты дал ему то, чего у него нет; помог ему; конечно, не в материальном смысле, но более широком: научил любви, смирению, кротости, словом, привел бы ко Христу своим примером. Если ты ему откажешь, ни в чем не послужишь, то помни, что он все-таки не будет лишен этого. Господь дает тебе случай сделать добро, приблизиться к Нему; если ты не хочешь, Он найдет другого человека, который даст требующему должное и нужное ему.

***

Господь так близок ко всем нам, так нас любит, что всегда готов помочь нам. Поэтому, когда нападают помыслы, обратись ко Господу; чувствуешь, закипает злоба, ненависть к кому-нибудь, воззови к Божией Матери: «Владычице, помоги мне, я немощен, я не могу, мне хочется быть добрым, помоги же мне», – сердечно, слезно помолись, а потом, знаете, как мать со всех ног бежит к ребенку, когда он заплачет, что-нибудь с ним случится, так Господь нас любит и всегда поможет.

***

Co смирением диавол не может бороться. А у нас его и нет, мы все думаем о себе, все стараемся устроить свое счастье сами, ставим себя на место Бога; а всякий гордый человек – несчастный человек, он удаляется от Бога; поэтому святые избегали чести, боясь, что они загордятся и удалятся от Господа, перестанут служить Ему, а начнут служить своему я.

***

Вы видите, други, духовное помрачение сопровождается удалением Света, просвещающего всякого человека, и глубоким мраком, темнотою. Кому не страшна эта тьма, кто не ужасается ее? Кто не будет готов бежать из нее, чтобы скорее придти в чудный, вожделенный свет Спасения? Будем понимать и верить, что только Свет Христов, Свет духовный есть величайшее благо, есть совершенство, блаженство. Будем верить и стремиться к Нему, к Свету Христову.

***

Какие молитвы угодны Богу? Те, в которых мы просим себе действительно полезного и молимся о славе Божией и о благе ближних, то есть являем любовь к Богу и ближним.

***

Взывая «Отче», мы исповедуем, что любим Бога, как Отца; говоря «Отче наш», мы признаем всех христиан братьями и молимся не за себя только, но и за них.

***

Христианина мы не представляем себе как существо чисто духовное, отрешенное от всех земных забот и привязанностей. Он прежде всего житель земли, которая неминуемо действует на него и налагает свои обязанности и условия существования; он сын своего отечества, которому служит, и член человечества, к которому принадлежит, и вместе с тем он существо, одаренное умом и сердцем, с потребностями святой веры, знания и добра, со стремлениями к высшему развитию на земле для неба. Согласно с этим призванием лежат на нем многоразличные заботы: по отношению к миру – его долг трудиться и устроить свое внешнее благополучие, по отношению к отечеству – честно проходить обязанности своего звания и служить на пользу общую и, сверх того, заниматься делом души своей, украшая себя чистотою совести и добрыми делами.
Перевела на украинский язык 2.05.20 7.42

Прості поради праведного Олексія
https://archive.smiruponitke.info/article/prostie-soveti-pravednogo-aleksiya
Хто б ми не були, яке б заняття не лежало на нас – будинком чи правити або громадську посаду виконувати, земні справи вести або про небесне пильнувати, обробляти поле або працювати в майстерні, – скрізь ми з чесним проходженням справи свого звання покликані поєднувати виконання християнських обов'язків.

***

Бог не виконує нашої молитви тому, що бажане не принесе користі.

***

За собою стежити треба. Як бачиш, що підходить прилог образити, сказати колючість, зараз же його прогнати, а то потім піде бажання, а за ним справу.

***

А за зло треба платити добром. Часто буває, що ці люди (вороги) говорять нам те, чого ми самі за собою не помічаємо.

***

Ми повинні розвантажувати один одного, коли бачимо, що людині важко, потрібно підійти до нього, взяти на себе його вантаж, полегшити, допомогти чим можна, так поступаючи, входячи в інших, живучи з ними, можна зовсім відректися від свого "я", зовсім про нього забути. От коли ми будемо мати це і молитву, тоді ми ніде не пропадемо, куди б ми не прийшли і з ким би ми не зустрілися.

***

При скорботах не нарікати і не сперечатися з Богом потрібно, а з вдячністю до Нього молитися. Господь не так, як люди; люди, якщо що-небудь від кого потерплять, намагаються відплатити, але Господь і в скорботах намагається нас виправити. Якби ми знали, як інші терплять, то не нарікали б.

***

Всіх обійняти любов'ю може тільки Господь, а тому полюбити всіх ми можемо тільки через Христа.

***

Випадків немає на землі; все від Господа, всі наші зустрічі не випадкові. Господь нас зіштовхує з людьми не марно. Ми всі ставимося до людей, що трапляються з нами в житті, байдуже, без уваги, а між тим Господь його призводить до тебе, щоб ти дав йому те, чого у нього немає; допоміг йому; звичайно, не в матеріальному сенсі, але більш широкому: навчив любові, смирення, лагідності, словом, привів би до Христа своїм прикладом. Якщо ти йому відмовиш, ні в чому не послужиш, то пам'ятай, що він все-таки не буде позбавлений цього. Господь дає тобі випадок зробити добро, наблизитися до Нього; якщо ти не хочеш, Він знайде іншої людини, який дасть вимагає належне й потрібне йому.

***

Господь близький до всіх нас, так нас любить, що завжди готовий допомогти нам. Тому, коли нападають помисли, звернися до Господа; відчуваєш, закипає злість, ненависть до кого-небудь, заклич до Божої Матері: «Владичице, поможи мені, я немічний, я не можу, мені хочеться бути добрим, допоможи мені», – сердечно, слізно помолися, а потім, знаєте, як мати з усіх ніг біжить до дитини, коли він заплаче, щось з ним станеться, так Господь нас любить і завжди допоможе.

***

Co смиренням диявол не може боротися. А у нас його немає, ми всі думаємо про себе, все намагаємося влаштувати своє щастя самі, ставимо себе на місце Бога; а всякий горда людина – нещасна людина, він віддаляється від Бога; тому святі уникали честі, боячись, що вони загордятся і втечуть від Господа, перестануть слугувати Йому, а почнуть служити своєму я.

***

Ви бачите, други, духовне затьмарення супроводжується видаленням Світла, просвіщає кожну людину, і глибоким мороком, темрявою. Кому не страшна ця темрява, хто не жахається її? Хто не буде готовий бігти з неї, щоб швидше прийти в дивний жаданий світло Спасіння? Будемо розуміти і вірити, що тільки Світло Христове, духовний Світ є найбільше благо, є досконалість, блаженство. Будемо вірити і прагнути до Нього, до Світла Христового.

***

Які молитви угодні Богу? Ті, в яких ми просимо собі дійсно корисного та молимося про славу Божу і про благо ближніх, тобто являємо любов до Бога і ближніх.

***

Волаючи «Отче», ми визнаємо, що любимо Бога, як Батька; кажучи «Отче наш», ми визнаємо всіх християн братами і молимося не за себе, а й за них.

***

Християнина ми не уявляємо собі як істота чисто духовна, відчужений від усіх земних турбот і прихильностей. Він насамперед житель землі, яка неминуче діє на нього і накладає свої обов'язки і умови існування; він син своєї вітчизни, якому служить, і член людства, до якого належить, і разом з тим він істота, обдароване розумом і серцем, з потребами святої віри, знання і добра, з прагненнями до вищого розвитку на землі для неба. Згідно з цим покликанням лежать на ньому многоразличные турботи: по відношенню до світу – його обов'язок трудитися і влаштувати своє зовнішнє благополуччя, по відношенню до батьківщини – чесно проходити обов'язки свого звання і служити на користь загальну і, крім того, займатися справою душі своєї, прикрашаючи себе чистотою совісті та добрими справами.
Переклала на українську мову 2.05.20 7.42





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-02 07:52:43
Переглядів сторінки твору 33
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.000 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2020.07.10 05:57
Автор у цю хвилину відсутній