ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Панін
2020.05.26 23:01
Миниатюры


"Наколка"

У бродяги,
у Серого Волка,
Криминальная где-то

Олександр Сушко
2020.05.26 21:23
На 74-му році життя помер український письменник і перекладач, член Українського ПЕН та Національної спілки письменників України Мойсей Фішбейн. Джерело: Facebook-сторінка голови спілки письменників України Михайла Сидоржевського Пряма мова Сидоржев

Євген Федчук
2020.05.26 20:05
Проводжає парубок дівчину додому.
Йдуть повільно стежкою. Літо, а, проте,
Їй, напевно, холодно в платтячку легкому,
Тож до нього тулиться, а він аж цвіте.
Соловей старається пісні їм співати.
Зорі з неба дивляться, блимають здаля.
І вже геть забулос

Ігор Деркач
2020.05.26 18:13
           І
Всі, кому я винен – у Союзі.
Не вертаю на свої круги,
та і досі віддаю борги...
У минуле еміґрують друзі,
що не хочу, маю по заслузі,
що бажаю, додає снаги.

Марія Дем'янюк
2020.05.26 16:35
Сонце ходить в піднебессі
В жовтих черевичках,
Опустило рудий промінь
Марічці на щічки.
Усміхалася привітно,
В небеса гляділа,
Доки хмара не сховала
Сонечка вудила.

Дума Козак
2020.05.26 16:13
В ресторані Ян до танку дівку запросив
і мов кицю ту коханку на руках носив.
Пишногруду, струнконогу, у очах огонь,
не пускав і до порогу зі своїх долонь!

Почало згасати світло, грає марш оркестр –
оплатив козак рахунок і її реєстр.
Тачку визвав і

Маріанна Алетея
2020.05.26 14:57
Троянди пелюстки і сойки спів
І мрії знову ляжуть на пороги
Веселки арки, джерела розлив
Усі скарби покинуто під ноги

Солодкий сон і відгомін зірок
Не здатне серце бачити заграву
Цвітіння пишнота і тихий крок

Тетяна Левицька
2020.05.26 12:23
Коли Тамара прокинулася, то почула, що на вулиці стугонить осінній дощ. Великі, шумні краплини торохкотіли, ляскали по підвіконню лоджії, тарабанили дробом. Не хотілося розплющувати очі. Вона любила дощ. Лежала б і слухала б мелодію дощу безкінечно, вишу

Олександр Сушко
2020.05.26 11:46
Невірці, православні чи погани -
Яка різниця? Всі - моя сім'я.
І первісток не мій, і не останній,
Але для всіх добрезний вітчим я.

Паплюжити своїх богів негоже,
Тому вони й потрапили в біду.
Ви ж - чужаки, Дажбоже і Свароже,

Олена Лоза
2020.05.26 11:06
Макового шовку хитавиця,

Полум'ям на тлі бетонних стін

Спалахне її легка спідниця,

Що прикрила гостроту колін,

Сергій Губерначук
2020.05.26 09:17
Люди псуються. Годинники – теж.
Стрілка мінливо погрожує.
Гинуть легенди, стрибаючи з веж
в прірвища новопороджені.

Тільки Тебе я несу крізь думки,
вірю у Тебе єдиного,
Дух відмикає старезні замки

Олександр Сушко
2020.05.26 06:56
Знову прийшла поліція, цього разу з двірником. Питали жінку де чоловік, аби вручити повістку в воєнкомат. Сказала, що поїхав на заробітки десь під три чорти, а як повернеться – неодмінно до них навідається. От розумниця! А я що? Після праці їду не до ха

Микола Соболь
2020.05.26 06:13
Ось мій Батько, подивись росіє,
Ти мені у вічі подивись!
Бо якщо козак зерна не сіє,
То його душа злетіла ввись.
Я не плачу. Козаки не плачуть…
Та настане божий день коли
Самопала я заб’ю на вдачу
Бо ми є Вкраїнські соколи…

Іван Потьомкін
2020.05.25 22:05
– Никогда не думал, – догнал меня во время вечерней прогулки один из знакомых, – чтобы стихи так быстро становились действительностью во сне... Не прекращая ходьбы, мы начали подниматься по крутой лестнице, преодолев последнюю ступеньку, отдышались немно

Ігор Деркач
2020.05.25 21:19
Оспівую і волю, і свободу,
і не рахую лайки за сонет,
але мені за це немає оди,
що у сучліті є такий поет.

Нечесана поезія у моді,
тому богема має пієтет.
Що не папуга – то із уст народу

Євген Федчук
2020.05.25 19:05
В одному українському селі
Жила козачка на ім’я Горпина.
Багато літ, як чоловік загинув,
Синочки залишилися малі.
Росли вони, як із води, немов.
Із кожним роком все гарніш ставали
І мужності та сили набирали.
Адже у них текла козацька кров.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Дума Козак (1958) / Проза

 Гойдалка

Вступ


Фантастична, із самого піднебесся, гойдалка звисала над обривом, що майже на півтори сотні метрів стрімко підносився над лиманом. По ліву від Олексія руку Дніпро і Південний Буг уже спільними зусиллями несли свої води до Чорного моря, а те радо зустрічало їх відразу ж за островом Березань, по праву руку.
Олексій босими ногами упевнено стояв на ретельно витесаній невідомим майстром грубій сосновій дошці і, міцно тримаючи в руках льняні линви, розгойдувався все вище і вище. Коли та велетенська гойдалка линула вперед, він пролітав прямо над островом і подумки занурювався у смарагдові хвилі лиману, а на зворотному шляху – поринав поміж легкі хмарини, що білими лебедями пливли за вітром.
У такі миті Олексієви очі просто світилися радістю і майже зливалися то з прозорою бірюзою лиману, то з клаптиками блакиті, що мелькала між хмарин. Він давно вже не відчував такої легкості. Напевне ще зі студентських років, коли після закінчення десятирічки справжня хвиля юнацького кохання накрила його з головою і понесла разом із собою у новий світ людських стосунків і незнайомих досі некнижкових реалій. Щира, добродушна посмішка грала на його ледь відкритих вустах і тихенько перегукувалась з першими промінцями сонця, що через велику скляну веранду залітали в кімнату з боку Інгулу.
Ранній дзвінок сполохав ту ідилію щастя і Олексій, відкривши ще сонні очі та взявши з письмового столу телефон, вийшов на терасу другого поверху власного будинку. Біля відкритого настіж вікна він зупинився і став уважно слухати.
– Так. Зрозумів. Виїжджаю. Планую бути за п’ять-шість годин, – коротко, як колись у часи військової служби, відповідав він ранньому співбесіднику, власнику стурбованого голосу.
Телефонувала сестра. Повідомила, що батькові стало гірше і він просить сина приїхати. Протягом року хвороба поступово прогресувала і останній місяць рідні було зрозуміло, що це може статися будь-коли…
Кинувши мобільний на робочий стіл, який стояв поряд з ліжком, Олексій навіть не звернув уваги на не заправлену постіль. Поспіхом умився, одягся і, обмежившись склянкою простої води замість звичної ранкової кави, схопив «барсетку» та вискочив на ґанок. Стрибнувши до салону авто, запустив двигун і дав газу.
– Добре, що вчора встиг заправити повний бак, – мелькнуло в голові, – бо абиде нормального пального не знайти, а попереду майже пів тисячі кілометрів непростого шляху.
За пару годин, десь на середині дороги, погода різко змінилася. Налетів поривчастий боковий вітер, небо поступово затягло сірим хмаровинням. На землю спустилися сутінки. Раптом перед очима знову з’явилася та небесна гойдалка. Вона поважно спадала прямо над дорогою між двох темних грозових хмар, що закривали собою все над головою. При цьому велетенська ореля то наближалась, насуваючись майже на вітрове скло його автомобіля, то знову линула вдалечінь. Коли в черговий раз край соснової дошки з розгону наблизився майже впритул, Олексій мимоволі увібрав голову в плечі, ніби намагаючись уникнути зіткнення.
– І отак все життя… – сумливо промовив він до самого себе. – Вперед, назад, вгору, вниз… Та ще й дивись, щоб голову не знесло!

Чому раптом саме сьогодні йому пригадався той епізод піврічної давнини? – зловив себе на думці Олексій, забираючи свої роздруковані вірші зі старого, але надійного, лазерного принтера. – Вже майже пів року пройшло, а та казкова колиска час від часу спливає у нього перед очима. Але зараз не до того. Потрібно ще раз пройтися сценарієм завтрашнього виступу…





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-05-13 14:09:21
Переглядів сторінки твору 125
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.707 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.477 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.26 16:13
Автор у цю хвилину відсутній