Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.08
20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.
Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.
Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
2026.04.08
19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі
2026.04.08
17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)
ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?
Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес
(20.07.1963 - 08.04.2026)
ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?
Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес
2026.04.08
16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.
Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.
Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі
2026.04.08
11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка!
По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич
2026.04.08
08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.
2026.04.08
06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.
Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.
Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,
2026.04.07
22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
2026.04.07
20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом
2026.04.07
20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
04.26
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
04.26
2026.04.07
19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
2026.04.07
18:59
І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
2026.04.07
18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
2026.04.07
18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
2026.04.07
11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
2026.04.07
08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
День слов'янської писемності і культури
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
День слов'янської писемності і культури
24 мая, День славянской письменности и культуры: значение, история и традиции
Алиса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
24 мая в Украине отмечают День славянской письменности и культуры. Он ежегодно отмечается во многих странах мира.
Сегодня также отмечается день Святых равноапостольных Кирилла и Мефодия, принесших на славянскую землю письменность и приобщивших славянские народы к мировой цивилизации, мировой культуре.
История
Кирилл (827-869 гг.) и его старший брат Мефодий (815-885 гг.) родились в семье военачальника в городе Солунь (теперь Салоники, Греция), по происхождению – болгары.
Кирилл учился в Константинополе при дворе византийского императора Михаила ІІІ, где одним из его учителей был Фотий. Хорошо знал славянский, греческий, латинский, арабский язык и иврит. Был патриаршим библиотекарем, преподавал философию в Константинопольской высшей школе.
Мефодий рано поступил на военную службу, в течение 10 лет руководил заселенной славянами областью Македонии. Преподавал в Константинопольской высшей школе. Постригшись в монахи, стал игуменом монастыря Полихрон на берегу Мраморного моря.
В 863 году Кирилл и Мефодий по приглашению князя Ростислава переселились в Моравию, чтобы проповедовать христианство. Перед отъездом Кирилл создал один из первых славянских алфавитов (в науке нет единой точки зрения – кириллицу или глаголицу). Вместе братья переводили на церковнославянский язык церковные книги.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Значение
В Украине праздник учрежден в 2004 году указом президента в поддержку инициативы органов государственной власти, Национальной академии наук Украины, общественных и религиозных организаций, а также с учетом исторического и просветительского значения наследия славянских первоучителей в национальной культуре.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Традиции
Празднование памяти святых братьев еще в давние времена было принято у всех славянских народов, но затем, под влиянием различных исторических и политических обстоятельств, было забыто.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
В начале XIX века, вместе с возрождением славянских народностей, возродилась и память о славянских первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Перевела на украинский язык 24.05.20 10.32
24 травня День слов'янської писемності і культури: значення, історія і традиції
Аліса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
24 травня в Україні відзначають День слов'янської писемності і культури. Він щорічно відзначається в багатьох країнах світу.
Сьогодні також відзначається день Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які принесли на слов'янську землю писемність і приобщивших слов'янські народи до світової цивілізації, світової культури.
Історія
Кирило (827-869 рр..) і його старший брат Мефодій (815-885 рр..) народилися в сім'ї воєначальника в місті Солуні (тепер Салоніки, Греція), за походженням – болгари.
Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла ІІІ, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, арабську мову і іврит. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольської вищої школи.
Мефодій рано вступив на військову службу, протягом 10 років керував заселеної слов'янами областю Македонії. Викладав в Константинопольської вищої школи. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря.
У 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселилися до Моравії, щоб проповідувати християнство. Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиної точки зору – кирилицю чи глаголицю). Разом брати переводили на церковнослов'янську мову церковні книги.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Значення
В Україні свято засновано в 2004 році указом президента на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій, а також з урахуванням історичного й просвітницького значення спадщини слов'янських первоучителей в національній культурі.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Традиції
Святкування пам'яті святих братів ще в давні часи було прийнято у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуто.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
На початку XIX століття, разом з відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Переклала на українську мову 24.05.20 10.32
Алиса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
24 мая в Украине отмечают День славянской письменности и культуры. Он ежегодно отмечается во многих странах мира.
Сегодня также отмечается день Святых равноапостольных Кирилла и Мефодия, принесших на славянскую землю письменность и приобщивших славянские народы к мировой цивилизации, мировой культуре.
История
Кирилл (827-869 гг.) и его старший брат Мефодий (815-885 гг.) родились в семье военачальника в городе Солунь (теперь Салоники, Греция), по происхождению – болгары.
Кирилл учился в Константинополе при дворе византийского императора Михаила ІІІ, где одним из его учителей был Фотий. Хорошо знал славянский, греческий, латинский, арабский язык и иврит. Был патриаршим библиотекарем, преподавал философию в Константинопольской высшей школе.
Мефодий рано поступил на военную службу, в течение 10 лет руководил заселенной славянами областью Македонии. Преподавал в Константинопольской высшей школе. Постригшись в монахи, стал игуменом монастыря Полихрон на берегу Мраморного моря.
В 863 году Кирилл и Мефодий по приглашению князя Ростислава переселились в Моравию, чтобы проповедовать христианство. Перед отъездом Кирилл создал один из первых славянских алфавитов (в науке нет единой точки зрения – кириллицу или глаголицу). Вместе братья переводили на церковнославянский язык церковные книги.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Значение
В Украине праздник учрежден в 2004 году указом президента в поддержку инициативы органов государственной власти, Национальной академии наук Украины, общественных и религиозных организаций, а также с учетом исторического и просветительского значения наследия славянских первоучителей в национальной культуре.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Традиции
Празднование памяти святых братьев еще в давние времена было принято у всех славянских народов, но затем, под влиянием различных исторических и политических обстоятельств, было забыто.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
В начале XIX века, вместе с возрождением славянских народностей, возродилась и память о славянских первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Перевела на украинский язык 24.05.20 10.32
24 травня День слов'янської писемності і культури: значення, історія і традиції
Аліса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
24 травня в Україні відзначають День слов'янської писемності і культури. Він щорічно відзначається в багатьох країнах світу.
Сьогодні також відзначається день Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які принесли на слов'янську землю писемність і приобщивших слов'янські народи до світової цивілізації, світової культури.
Історія
Кирило (827-869 рр..) і його старший брат Мефодій (815-885 рр..) народилися в сім'ї воєначальника в місті Солуні (тепер Салоніки, Греція), за походженням – болгари.
Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла ІІІ, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, арабську мову і іврит. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольської вищої школи.
Мефодій рано вступив на військову службу, протягом 10 років керував заселеної слов'янами областю Македонії. Викладав в Константинопольської вищої школи. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря.
У 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселилися до Моравії, щоб проповідувати християнство. Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиної точки зору – кирилицю чи глаголицю). Разом брати переводили на церковнослов'янську мову церковні книги.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Значення
В Україні свято засновано в 2004 році указом президента на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій, а також з урахуванням історичного й просвітницького значення спадщини слов'янських первоучителей в національній культурі.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Традиції
Святкування пам'яті святих братів ще в давні часи було прийнято у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуто.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
На початку XIX століття, разом з відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Переклала на українську мову 24.05.20 10.32
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
