ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 День слов'янської писемності і культури
24 мая, День славянской письменности и культуры: значение, история и традиции

Алиса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
24 мая в Украине отмечают День славянской письменности и культуры. Он ежегодно отмечается во многих странах мира.
Сегодня также отмечается день Святых равноапостольных Кирилла и Мефодия, принесших на славянскую землю письменность и приобщивших славянские народы к мировой цивилизации, мировой культуре.
История
Кирилл (827-869 гг.) и его старший брат Мефодий (815-885 гг.) родились в семье военачальника в городе Солунь (теперь Салоники, Греция), по происхождению – болгары.
Кирилл учился в Константинополе при дворе византийского императора Михаила ІІІ, где одним из его учителей был Фотий. Хорошо знал славянский, греческий, латинский, арабский язык и иврит. Был патриаршим библиотекарем, преподавал философию в Константинопольской высшей школе.
Мефодий рано поступил на военную службу, в течение 10 лет руководил заселенной славянами областью Македонии. Преподавал в Константинопольской высшей школе. Постригшись в монахи, стал игуменом монастыря Полихрон на берегу Мраморного моря.
В 863 году Кирилл и Мефодий по приглашению князя Ростислава переселились в Моравию, чтобы проповедовать христианство. Перед отъездом Кирилл создал один из первых славянских алфавитов (в науке нет единой точки зрения – кириллицу или глаголицу). Вместе братья переводили на церковнославянский язык церковные книги.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Значение
В Украине праздник учрежден в 2004 году указом президента в поддержку инициативы органов государственной власти, Национальной академии наук Украины, общественных и религиозных организаций, а также с учетом исторического и просветительского значения наследия славянских первоучителей в национальной культуре.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Традиции
Празднование памяти святых братьев еще в давние времена было принято у всех славянских народов, но затем, под влиянием различных исторических и политических обстоятельств, было забыто.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
В начале XIX века, вместе с возрождением славянских народностей, возродилась и память о славянских первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Перевела на украинский язык 24.05.20 10.32
24 травня День слов'янської писемності і культури: значення, історія і традиції
Аліса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
24 травня в Україні відзначають День слов'янської писемності і культури. Він щорічно відзначається в багатьох країнах світу.
Сьогодні також відзначається день Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які принесли на слов'янську землю писемність і приобщивших слов'янські народи до світової цивілізації, світової культури.
Історія
Кирило (827-869 рр..) і його старший брат Мефодій (815-885 рр..) народилися в сім'ї воєначальника в місті Солуні (тепер Салоніки, Греція), за походженням – болгари.
Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла ІІІ, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, арабську мову і іврит. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольської вищої школи.
Мефодій рано вступив на військову службу, протягом 10 років керував заселеної слов'янами областю Македонії. Викладав в Константинопольської вищої школи. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря.
У 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселилися до Моравії, щоб проповідувати християнство. Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиної точки зору – кирилицю чи глаголицю). Разом брати переводили на церковнослов'янську мову церковні книги.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Значення
В Україні свято засновано в 2004 році указом президента на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій, а також з урахуванням історичного й просвітницького значення спадщини слов'янських первоучителей в національній культурі.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Традиції
Святкування пам'яті святих братів ще в давні часи було прийнято у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуто.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
На початку XIX століття, разом з відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Переклала на українську мову 24.05.20 10.32




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-24 10:44:19
Переглядів сторінки твору 376
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній