ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 День слов'янської писемності і культури
24 мая, День славянской письменности и культуры: значение, история и традиции

Алиса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
24 мая в Украине отмечают День славянской письменности и культуры. Он ежегодно отмечается во многих странах мира.
Сегодня также отмечается день Святых равноапостольных Кирилла и Мефодия, принесших на славянскую землю письменность и приобщивших славянские народы к мировой цивилизации, мировой культуре.
История
Кирилл (827-869 гг.) и его старший брат Мефодий (815-885 гг.) родились в семье военачальника в городе Солунь (теперь Салоники, Греция), по происхождению – болгары.
Кирилл учился в Константинополе при дворе византийского императора Михаила ІІІ, где одним из его учителей был Фотий. Хорошо знал славянский, греческий, латинский, арабский язык и иврит. Был патриаршим библиотекарем, преподавал философию в Константинопольской высшей школе.
Мефодий рано поступил на военную службу, в течение 10 лет руководил заселенной славянами областью Македонии. Преподавал в Константинопольской высшей школе. Постригшись в монахи, стал игуменом монастыря Полихрон на берегу Мраморного моря.
В 863 году Кирилл и Мефодий по приглашению князя Ростислава переселились в Моравию, чтобы проповедовать христианство. Перед отъездом Кирилл создал один из первых славянских алфавитов (в науке нет единой точки зрения – кириллицу или глаголицу). Вместе братья переводили на церковнославянский язык церковные книги.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Значение
В Украине праздник учрежден в 2004 году указом президента в поддержку инициативы органов государственной власти, Национальной академии наук Украины, общественных и религиозных организаций, а также с учетом исторического и просветительского значения наследия славянских первоучителей в национальной культуре.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Традиции
Празднование памяти святых братьев еще в давние времена было принято у всех славянских народов, но затем, под влиянием различных исторических и политических обстоятельств, было забыто.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
В начале XIX века, вместе с возрождением славянских народностей, возродилась и память о славянских первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Перевела на украинский язык 24.05.20 10.32
24 травня День слов'янської писемності і культури: значення, історія і традиції
Аліса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
24 травня в Україні відзначають День слов'янської писемності і культури. Він щорічно відзначається в багатьох країнах світу.
Сьогодні також відзначається день Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які принесли на слов'янську землю писемність і приобщивших слов'янські народи до світової цивілізації, світової культури.
Історія
Кирило (827-869 рр..) і його старший брат Мефодій (815-885 рр..) народилися в сім'ї воєначальника в місті Солуні (тепер Салоніки, Греція), за походженням – болгари.
Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла ІІІ, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, арабську мову і іврит. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольської вищої школи.
Мефодій рано вступив на військову службу, протягом 10 років керував заселеної слов'янами областю Македонії. Викладав в Константинопольської вищої школи. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря.
У 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселилися до Моравії, щоб проповідувати християнство. Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиної точки зору – кирилицю чи глаголицю). Разом брати переводили на церковнослов'янську мову церковні книги.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Значення
В Україні свято засновано в 2004 році указом президента на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій, а також з урахуванням історичного й просвітницького значення спадщини слов'янських первоучителей в національній культурі.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Традиції
Святкування пам'яті святих братів ще в давні часи було прийнято у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуто.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
На початку XIX століття, разом з відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Переклала на українську мову 24.05.20 10.32




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-24 10:44:19
Переглядів сторінки твору 570
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній