ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть вірша,
Хоча про Ксерокса можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 День слов'янської писемності і культури
24 мая, День славянской письменности и культуры: значение, история и традиции

Алиса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
24 мая в Украине отмечают День славянской письменности и культуры. Он ежегодно отмечается во многих странах мира.
Сегодня также отмечается день Святых равноапостольных Кирилла и Мефодия, принесших на славянскую землю письменность и приобщивших славянские народы к мировой цивилизации, мировой культуре.
История
Кирилл (827-869 гг.) и его старший брат Мефодий (815-885 гг.) родились в семье военачальника в городе Солунь (теперь Салоники, Греция), по происхождению – болгары.
Кирилл учился в Константинополе при дворе византийского императора Михаила ІІІ, где одним из его учителей был Фотий. Хорошо знал славянский, греческий, латинский, арабский язык и иврит. Был патриаршим библиотекарем, преподавал философию в Константинопольской высшей школе.
Мефодий рано поступил на военную службу, в течение 10 лет руководил заселенной славянами областью Македонии. Преподавал в Константинопольской высшей школе. Постригшись в монахи, стал игуменом монастыря Полихрон на берегу Мраморного моря.
В 863 году Кирилл и Мефодий по приглашению князя Ростислава переселились в Моравию, чтобы проповедовать христианство. Перед отъездом Кирилл создал один из первых славянских алфавитов (в науке нет единой точки зрения – кириллицу или глаголицу). Вместе братья переводили на церковнославянский язык церковные книги.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Значение
В Украине праздник учрежден в 2004 году указом президента в поддержку инициативы органов государственной власти, Национальной академии наук Украины, общественных и религиозных организаций, а также с учетом исторического и просветительского значения наследия славянских первоучителей в национальной культуре.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Традиции
Празднование памяти святых братьев еще в давние времена было принято у всех славянских народов, но затем, под влиянием различных исторических и политических обстоятельств, было забыто.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
В начале XIX века, вместе с возрождением славянских народностей, возродилась и память о славянских первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Перевела на украинский язык 24.05.20 10.32
24 травня День слов'янської писемності і культури: значення, історія і традиції
Аліса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
24 травня в Україні відзначають День слов'янської писемності і культури. Він щорічно відзначається в багатьох країнах світу.
Сьогодні також відзначається день Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які принесли на слов'янську землю писемність і приобщивших слов'янські народи до світової цивілізації, світової культури.
Історія
Кирило (827-869 рр..) і його старший брат Мефодій (815-885 рр..) народилися в сім'ї воєначальника в місті Солуні (тепер Салоніки, Греція), за походженням – болгари.
Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла ІІІ, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, арабську мову і іврит. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольської вищої школи.
Мефодій рано вступив на військову службу, протягом 10 років керував заселеної слов'янами областю Македонії. Викладав в Константинопольської вищої школи. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря.
У 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселилися до Моравії, щоб проповідувати християнство. Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиної точки зору – кирилицю чи глаголицю). Разом брати переводили на церковнослов'янську мову церковні книги.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Значення
В Україні свято засновано в 2004 році указом президента на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій, а також з урахуванням історичного й просвітницького значення спадщини слов'янських первоучителей в національній культурі.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Традиції
Святкування пам'яті святих братів ще в давні часи було прийнято у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуто.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
На початку XIX століття, разом з відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Переклала на українську мову 24.05.20 10.32




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-24 10:44:19
Переглядів сторінки твору 483
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній