ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.03.07 00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.

І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн

Богдан Манюк
2026.03.06 21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі


Фірма

З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.

Юрко Бужанин
2026.03.06 18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,

Артур Сіренко
2026.03.06 17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,

С М
2026.03.06 16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде

Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати

Юрій Лазірко
2026.03.06 16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову

Артур Курдіновський
2026.03.06 15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.

Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,

Олена Побийголод
2026.03.06 11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)

А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими

Борис Костиря
2026.03.06 11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.

Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,

Юрій Гундарів
2026.03.06 09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма

Богдан Манюк
2026.03.06 07:58
продовження)

Ярослав Саландяк

Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,

Віктор Кучерук
2026.03.06 06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро

Артур Курдіновський
2026.03.06 00:43
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.

Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",

Володимир Бойко
2026.03.06 00:21
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів. Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність. Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади. Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги. Злочинам сприяють б

Богдан Манюк
2026.03.05 19:21
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах

Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук

Євген Федчук
2026.03.05 17:59
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 День слов'янської писемності і культури
24 мая, День славянской письменности и культуры: значение, история и традиции

Алиса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
24 мая в Украине отмечают День славянской письменности и культуры. Он ежегодно отмечается во многих странах мира.
Сегодня также отмечается день Святых равноапостольных Кирилла и Мефодия, принесших на славянскую землю письменность и приобщивших славянские народы к мировой цивилизации, мировой культуре.
История
Кирилл (827-869 гг.) и его старший брат Мефодий (815-885 гг.) родились в семье военачальника в городе Солунь (теперь Салоники, Греция), по происхождению – болгары.
Кирилл учился в Константинополе при дворе византийского императора Михаила ІІІ, где одним из его учителей был Фотий. Хорошо знал славянский, греческий, латинский, арабский язык и иврит. Был патриаршим библиотекарем, преподавал философию в Константинопольской высшей школе.
Мефодий рано поступил на военную службу, в течение 10 лет руководил заселенной славянами областью Македонии. Преподавал в Константинопольской высшей школе. Постригшись в монахи, стал игуменом монастыря Полихрон на берегу Мраморного моря.
В 863 году Кирилл и Мефодий по приглашению князя Ростислава переселились в Моравию, чтобы проповедовать христианство. Перед отъездом Кирилл создал один из первых славянских алфавитов (в науке нет единой точки зрения – кириллицу или глаголицу). Вместе братья переводили на церковнославянский язык церковные книги.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Значение
В Украине праздник учрежден в 2004 году указом президента в поддержку инициативы органов государственной власти, Национальной академии наук Украины, общественных и религиозных организаций, а также с учетом исторического и просветительского значения наследия славянских первоучителей в национальной культуре.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
Традиции
Празднование памяти святых братьев еще в давние времена было принято у всех славянских народов, но затем, под влиянием различных исторических и политических обстоятельств, было забыто.
24 мая, День славянской письменности и культуры: история, традиции
В начале XIX века, вместе с возрождением славянских народностей, возродилась и память о славянских первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Перевела на украинский язык 24.05.20 10.32
24 травня День слов'янської писемності і культури: значення, історія і традиції
Аліса Литвинова 24.05.2020 05:00
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
24 травня в Україні відзначають День слов'янської писемності і культури. Він щорічно відзначається в багатьох країнах світу.
Сьогодні також відзначається день Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які принесли на слов'янську землю писемність і приобщивших слов'янські народи до світової цивілізації, світової культури.
Історія
Кирило (827-869 рр..) і його старший брат Мефодій (815-885 рр..) народилися в сім'ї воєначальника в місті Солуні (тепер Салоніки, Греція), за походженням – болгари.
Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла ІІІ, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, арабську мову і іврит. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольської вищої школи.
Мефодій рано вступив на військову службу, протягом 10 років керував заселеної слов'янами областю Македонії. Викладав в Константинопольської вищої школи. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря.
У 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселилися до Моравії, щоб проповідувати християнство. Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиної точки зору – кирилицю чи глаголицю). Разом брати переводили на церковнослов'янську мову церковні книги.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Значення
В Україні свято засновано в 2004 році указом президента на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій, а також з урахуванням історичного й просвітницького значення спадщини слов'янських первоучителей в національній культурі.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
Традиції
Святкування пам'яті святих братів ще в давні часи було прийнято у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуто.
24 травня День слов'янської писемності і культури: історія, традиції
На початку XIX століття, разом з відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителях.
Источникhttps://nashemisto.dp.ua/2020/05/24/24-maja-den-sl...
Переклала на українську мову 24.05.20 10.32




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-05-24 10:44:19
Переглядів сторінки твору 416
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній