Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.11
23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.
2025.11.11
22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
2025.11.11
19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
2025.11.11
18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.
І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине
2025.11.11
18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише
2025.11.11
16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
2025.11.11
10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…
2025.11.11
10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
2025.11.11
10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.
Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
2025.11.11
06:57
Артур Курдіновський
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
2025.11.10
23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.
Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі
2025.11.10
22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?
Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –
2025.11.10
22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,
2025.11.10
22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.
Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –
2025.11.10
19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
1
Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
2025.11.10
17:28
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.
Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Мамина молитва
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мамина молитва
Мамина молитва
Стану на колени.
Помолюсь Богу.
Дай счастливую детям в
Жизни дорогу.
Дай дождаться старость,
Видеть внуков, и почувствовать
Радость, взяв их на руки.
Сколько возраст судился, дай
Здоровье иметь.
Чтобы никому из родных
Обузой не стать..
Соломия Украинец
Прочитала эту мудрую молитву, однако для себя решила некоторые слова заменить, с учетом советов моей мудрой родственницы Лидии Васильевны, которая говорит,что как к Богу Всевышнему, так и к людям нужно обращаться с благодарностью с просьбой ПОМОГИ, а не дай....
Мамина молитва
Стану на колени.
Помолюсь Богу.
Помоги иметь счастливую детям в
Жизни дорогу.
Помоги дождаться старость,
Видеть внуков, и почувствовать
Радость, взяв их на руки.
Сколько возраст судился, помоги
Здоровье иметь.
Чтобы никому из родных
Обузой не стать..
6.07.20 8.12
Мамина молитва
Стану на коліна.
Помолюся Богу.
Дай щасливу дітям у
Житті дорогу.
Дай діждати старість,
Бачити онуків, і відчути
Радість, взявши їх на руки.
Скільки вік судився, дай
Здоров»я мати.
Щоб нікому з рідних
Тягарем не стати..
Соломія Українець
Прочитала цю мудру молитву, проте для себе вирішила деяки слова замінити, з урахуванням порад моєї мудрої родички Лідії Василівни, яка говорить,що як до Бога Всевишнього, так і до людей потрібно звертатись з подякою з проханням ДОПОМОЖИ, а не дай....
Мамина молитва
Стану на коліна.
Помолюся Богу.
Допоможи мати щасливу дітям у
Житті дорогу.
Допоможи діждати старість,
Бачити онуків, і відчути
Радість, взявши їх на руки.
Скільки вік судився, допоможи
Здоров»я мати.
Щоб нікому з рідних
Тягарем не стати..
6.07.20 8.12
Стану на колени.
Помолюсь Богу.
Дай счастливую детям в
Жизни дорогу.
Дай дождаться старость,
Видеть внуков, и почувствовать
Радость, взяв их на руки.
Сколько возраст судился, дай
Здоровье иметь.
Чтобы никому из родных
Обузой не стать..
Соломия Украинец
Прочитала эту мудрую молитву, однако для себя решила некоторые слова заменить, с учетом советов моей мудрой родственницы Лидии Васильевны, которая говорит,что как к Богу Всевышнему, так и к людям нужно обращаться с благодарностью с просьбой ПОМОГИ, а не дай....
Мамина молитва
Стану на колени.
Помолюсь Богу.
Помоги иметь счастливую детям в
Жизни дорогу.
Помоги дождаться старость,
Видеть внуков, и почувствовать
Радость, взяв их на руки.
Сколько возраст судился, помоги
Здоровье иметь.
Чтобы никому из родных
Обузой не стать..
6.07.20 8.12
Мамина молитва
Стану на коліна.
Помолюся Богу.
Дай щасливу дітям у
Житті дорогу.
Дай діждати старість,
Бачити онуків, і відчути
Радість, взявши їх на руки.
Скільки вік судився, дай
Здоров»я мати.
Щоб нікому з рідних
Тягарем не стати..
Соломія Українець
Прочитала цю мудру молитву, проте для себе вирішила деяки слова замінити, з урахуванням порад моєї мудрої родички Лідії Василівни, яка говорить,що як до Бога Всевишнього, так і до людей потрібно звертатись з подякою з проханням ДОПОМОЖИ, а не дай....
Мамина молитва
Стану на коліна.
Помолюся Богу.
Допоможи мати щасливу дітям у
Житті дорогу.
Допоможи діждати старість,
Бачити онуків, і відчути
Радість, взявши їх на руки.
Скільки вік судився, допоможи
Здоров»я мати.
Щоб нікому з рідних
Тягарем не стати..
6.07.20 8.12
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
