ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Бондар
2020.08.15 13:00
роки не лікують
роки віддаляють від спогадів
і дні наче фільтри
все більше ущільнюють час
ретельно просіюють
кроки і крики і здогади
із рештків усього
формуючи зрештою

Ярослав Чорногуз
2020.08.15 08:45
Прохолодне сонце ледве-ледве гріє,
Де-не-де жовтіє листя й обліта.
Де ти заховалась – моя світла мріє?
Чи втекла у вирій літа теплота?!

У саду схололім затужила туя,
У зелених косах – пасмо золоте.
В самоті замерзлій тихо засумую,

Віктор Кучерук
2020.08.15 08:03
Благословила сина мати
На долю світлу і легку, –
Щоби щасливим і багатим
Він був на довгому віку.
Але не сталось, як бажалось,
А відбулося навпаки, –
Тому і крає серце жалість
За нагромаджені роки…

Сонце Місяць
2020.08.15 00:36
матусин синок
перестріне
таткову доню

їм буде нормально
нічого що все без гроша
океани небесні
від самого інколи ранку

Іван Потьомкін
2020.08.14 23:04
В Израиле многое связывается с чудом. Вот так и я, без году неделя израильтянин, совершенно непонятным образом будто бы заглянул в саму историю Государства Израиль. Как живые, выходили ко мне Хаим Вейцман, Бен-Гурион, Голда Меир, Моше Даян, Ицхак Рабин...

Тата Рівна
2020.08.14 21:33
Пані А. помирала одна у незатишнім схроні
Там фіранки засмикнуті ще від минулого літа
Там немає нікого кімната порожня й закрита
Ніби бутель з-під вишень. І вуста мала пані — червоні

Пані А. — Не Аманда, не Аннушка, не Амелі —
Просто пані, яку вже

Ігор Деркач
2020.08.14 21:11
А на Русі помішані усі
на Україні, троні і на Путі.
А чудаки, мерсі,
у білої Русі
гадають, що вони не майдануті.

***
А у миру триває пандемія

Євген Федчук
2020.08.14 20:02
Тривожно у Плоскині на душі.
То зайде у шатро, то вийде з нього,
Посидить біля вогнища курного
І знову до шатра свого спішить.
Вже завтра битва, а йому ніяк
Не розігнати сумніви й тривоги.
І слово клятви, дане перед Богом,
Пече у воєводиних грудях.

Олександр Сушко
2020.08.14 18:32
Є в Едемі цар. Ума - палата,
У державних справах ні бум-бум.
Спільники його цілують ззаду,
Я ж гризу за вухо і губу.

Сиплю сатиричної цикути,
Аби влади увімкнувсь оркестр.
Пропоную і тобі гризнути,

Віта Парфенович
2020.08.14 16:05
Я стою біля вікна і вдивляюся у лінію горизонту, з висоти багатоповерхівки видно набагато більше, аніж знизу. Околиця міста, далі дачні ділянки. Повітря прозоре, сьогодні можна роздивитися набагато далі, аніж іншого дня. Перебираю пальцями рук, заводячи

Сергій Губерначук
2020.08.14 10:34
Біле каміння
у синьому небі –
Софія стара,
золота собою.
В сонячнім тлінні
майнули молебні –
ликів священних
мара над тобою.

Віктор Кучерук
2020.08.14 08:52
Палає вогнище на лузі
І звівся дим на повен зріст,
Бо позбирались давні друзі
Із ближчих сіл і дальніх міст.
Ясніють мрійно темні хащі,
Іскринки сяють повсякчас, –
І теплі згадки про найкращі
Часи витають поміж нас.

Микола Соболь
2020.08.14 08:34
Малесенька шавка лякливо
іззаду так хоче кусь-кусь,
дивлюся на неї глумливо
і сміх пробирає чомусь.
І шкода стає недолугу,
бо може ж творити добро,
але соціальну напругу
породжує шавки нутро.

Дума Козак
2020.08.14 00:03
Завітало в гості мальовниче літо
і заколосились сонячно хліба.
Налилась пшениця, достигає жито,
віти свої миє у ріці верба.

Голубі волошки заплело у косу.
дарувало щедро лагідне тепло,
та лягли у лузі морогу покоси

Євген Федчук
2020.08.13 19:51
Хан Куря хитрий, справжній, син степів,
Він голови дарма не підставляє,
Коли потрібно – не жаліє слів,
А коли треба – вовком налітає.
Тут тільки так і можна виживати,
Бо у степу своїх – чужих нема.
Хто не навчивсь хитрити і вбивати,
На долю сподіва

Сонце Місяць
2020.08.13 13:00
Поет спав би, але не спиться йому. Тьмяно зелений злотий надвечір. Серпокрили в серпанку позлітковому хаотично гасають за власним вереском. Те саме й на землі, дітлахи розпущені й маніпулятори, хаотично гасають etc. Ще не зовсім призахідне сонце плавить д
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович (1983) / Проза

 Ілюзія близькості
Ти розмовою береш його собі. Ніби статуетку з полички у крамниці з милими дрібницями і розглядаєш його, торкаючи обережно простір і цінності.
-От послухайте, - звертаєшся на Ви, вибудовуючи заздалегідь дистанцію.
Він вмощується зручніше на дивані і слухає, а ти читаєш. Читаєш про життя інших людей, про мудрість світу і високі матерії.
Він мовчить, слухаючи твій голос, а ти робиш паузи, щоб розчути шелест його дихання.
- Спробуй! – говориш нишком собі, а йому – А ось іще така історія…
Ти читаєш вголос і поволі згадуєш усі ті курйози, пов’язані з голосом. Як працювала на фірмі і «вибивала» борги, як у голос твій закохувалися чоловіки, які ніколи не бачили тебе наяву. Як потім вони призначали зустріч і ти думала, а, може, ось воно, щастя.
-Я з Вами хочу поділитися – говориш ти і віриш, що світло, яке ти відчуваєш від книги, воно необхідне і потрібне, і ти зараз не менш як посол світла.
-А як Вам ось це? – допитуєшся зворотного зв’язку? – і це не просто цікавість, ти вивчаєш мірила його, твого співрозмовника.
На перший погляд він розумний, гарний, вихований. Тембр голосу нагадує одного випадкового знайомого з відпочинку, але ти говориш – стоп! – і розглядаєш далі, оголюючи душу. І думаєш, вставляючи до розмови короткі курйозні оповідки про себе, що ти оголюєш зараз душу. Ти даєш йому туди поглянути, можливо, зацікавитися, зачепитися, знайти для себе виняткове щось, цікаве і оригінальне, віднайти загублене.
Конекшн – слово виринає несподівано, конекшн, він або є, або нема, і ти намагаєшся намацати саме його. Усміхаєшся, згадуючи крилате «юніт не з нашого комьюніті» і думаєш, а якщо і направду так? Якщо цей юніт таки не з твого комьюніті ні разу? Вертиш його, приглядаєшся. Мовчазний, сухуватий… Ні, сухий, і нуднуватий, чи як? Сирі сірники, які важко запалити… Але ж ти запальничка!
Ніч налягає, скоро північ, і ти все вдивляєшся, вслухаючись, демонструючи стриптиз душі. А потім думаєш про те, що спати можна і без пристрасті, і це буде приблизно те саме, що жити з людиною, яка тебе не запалює, яка тухне і помалу згасає. Він щось там теж говорить у розмові про звичайний секс… А ти думаєш, як він про це говорить, так, ніби справити потребу… і це тебе бентежить…
Його серця не торкалася любов – говорить щось тобі, а твого – палаючого і сповненого жаги торкалася не раз, навіть якщо це був не виважений реальністю крок, ти його робила, пам’ятаєш? Йшла на побачення всліпу, ризикувала, гралася, випробовувала себе на міцність. Ти грала і граєшся дотепер, прагнучи осягнути своє тіло, душу, єдність. Ти набралася сміливості взяти його до рук з полиці і покрутити, хоча могла і не робити цього ніколи. Ваша розмова не закінчена і ти чекаєш на продовження, тепло промовляючи його ім’я. Він твоє ім’я повторює теж, і це говорить про те, що буде ще одна розмова…





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-07-22 17:08:46
Переглядів сторінки твору 176
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2020.08.14 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2020-07-23 13:03:12 ]
Відчувається, що не вигадка, а щось справжнє, життєве - таке, яке може трапитися.
Намагаючись дивитися, тбм, в корінь, я не зміг не помітити і деяких дрібниць, які зараз трапляються дедалі частіше - навіть на сторінках інтернет-видань - порталів і всякої всячини цього світу.
Я процитую:
"навіть якщо це був не виважений реальністю крок, ти його робила, пам’ятаєш?"
"Невиважений" у даному випадку треба писати разом.
Цей прикметник може бути і дієприкметником.
Якщо прикметник, то заперечувальна частка "не" пишеться окремо, коли далі йде протиставлення.
Якщо дієприкметник, то дієприкметниковий зворот був би таким як: "крок, не виважений" кимось або завдяки чомусь. Або ще далі якось ще.

Вибач мені оце нудне пояснення, але була слушна нагода. І я знаю, що ти вдячна слухачка-читачка-власниця червоного атестату. І мені є ким пишатися :)
Коротенькі твої шкіци чи як їх там називають відкривають темні кімнати чи кутки людських переживань, роздумів тощо.
Вони читаються. Нічого не дратує. Можна подумки продовжити сюжет, бо щось має бути ще - якісь там діалоги, нескромні або ще якісь пропозиції.

Стосовно "коннекшн". Можливо, "коннект" було би краще. Бо "коннекшн" - це з'єднання.
А "коннект" - це контакт. "Воно" і "він", якщо мислити займенниками.
Втім, не мені радити. Я ж не фахівець з іноземних мов. Аматор.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2020-07-23 17:01:42 ]
щиро вдячна за все, так, продовження буде, хочу написати його


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-07-23 16:51:42 ]
"не виважений реальністю крок" - написано добре. У даному впадку дієприкметник має має пояснювальне слово "реальністю", тому пишеться окремо з НЕ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2020-07-23 17:02:02 ]
Вітаю, вдячна Вам за прочитання і коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2020-07-23 16:52:26 ]
має має = має