ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирохович Андрій
2021.10.18 12:53
ціхутко ціхутко ціхутко
сміється дитиняче-весело-весело
так ніби лоскочуть ребра і п'яти
ціхутко хлопчику мій каже
а то ти завше метушливо і хутко
ніби крадеш ніби брешеш ніби зловили і зараз знехотя битимуть
світ ловить тебе ніби кіт паперову мишу

Іван Потьомкін
2021.10.18 11:38
Таж і хочу лиш це:
Позабуть гірку мить,
Серця крик, заблукалий в пустині,
Повернутись і жить,
Як жилося колись,-
Ой, дубочку ти мій...
Ой, озерце моє ти синє...

Ігор Герасименко
2021.10.18 10:10
Нависла ненависна сіра хмара,
похмура і жахлива, як мара.
Та думка буйнобарвна, наче ара:
«Вам, – закричала, – допоможе Ра!»
«Нам, – заспівала, – допоможе Ра!» –
Надія гарнобарвна, наче ара.
Загинула, розтанула мара,
і стала білоайстровою хмара.

Олена Музичук
2021.10.18 09:30
Я поспішаю на урок.
Не буду ранити словами,
якщо найбільше помилок
ми наробили між рядками.

Почую не один дзвінок,
побачу декого між нами
і не поставлю у куток,

Ігор Деркач
2021.10.18 09:25
Ніхто не знає достеменно,
якій кебеті завдяки
пересікаються таємно
непересічні диваки.

І чують їх у ночі темні
далекі душі крізь віки,
коли у небі ойкумени

Тетяна Левицька
2021.10.18 09:24
Місяць — дозрілою скибкою дині,
вікна — очицями в чорну пітьму.
Боже Всевишній, у чому ж ми винні?
Я не збагну, все ніяк, не збагну.

Листя на вітрі тремтить від застуди,
Хмара плахтиною світ поглина —
все оповила туманом полуди.

Віктор Кучерук
2021.10.18 05:40
Не дає мені заснути
Суміш споминів і мрій, –
І донині незабутий
Неповторний образ твій.
Та і як не пригадати,
Наодинці уночі, –
Дівки коси вогкуваті
На юначому плечі.

Ярослав Чорногуз
2021.10.17 21:23
Багрянцем укрилися осені щоки,
І тішить природи прощальна краса.
І смуток проймає справдешній, глибокий,
Що день відлітає кудись в небеса.

Посидь-бо зі мною, отут ще, на лавці.
Чарівнощі ніжні, як мед, розливай.
Невидимі -- вітру — пориви-ласкавці

Олександр Бобошко Заколотний
2021.10.17 18:42
У цім падлючім світі все не так,
але на той, сучаснику, не квапся.
Щотижня все дорожче білі капці;
й не втиснешся
у транспорт
за п’ятак.

Від тих, що ТАМ,– ні слова… Хто б сказа

Микола Дудар
2021.10.17 18:02
Відтепер, відтепер
Світ поважчав на центнер
Ну а я, ну а я…
В тілі знову бугая
І не мав і нема
Ліків "звиду" зокрема
Запалю, запалю
Відпочину і звалю…

Володимир Бойко
2021.10.17 17:47
Наші білі і пухнасті,
Їхні чорні і гидкі,
Їхніх конче візьме трясця
І трафлятимуть шляки.

Отакі резони грізні
Побутують далебі.
Править логіка залізна

Ігор Деркач
2021.10.17 15:03
Помагаю осені як можу,
устеляю всі її путі –
гори, доли, урвища круті,
може, і зігрітися поможу.

Поспішаю на дороги ті,
де й вона готує тепле ложе
до зими... і це на неї схоже –

Олена Музичук
2021.10.17 14:58
І до мого саду залітає
фея коронована щодня
і щодня на себе приміряє
шати золотого убрання.

Іноді на подіумі плаю
одягає у руно ягня,
то у синє-вирі біля гаю

Іван Потьомкін
2021.10.17 13:37
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку вина випить.
Випив першу – стрепенувся,
Випив другу – похитнувся.
Ноги, руки мліють.
«Чи не вічної отрути ти в вино підлила?...»
«Та невже ж дурна така я чи несамовита,
Щоб своєму коха

Татьяна Квашенко
2021.10.17 13:08
Прощальная нежность октябрьских речных вечеров
Подарит на память перо придорожных павлинов.
Золой заметает следы от недавних костров.
А Буг не готов к холодам, от заката малинов.
А Буг хорошеет при осени – старый коньяк.
И выдержки точно ему занимат

Олена Побийголод
2021.10.17 11:06
Висоцький. «Стріли Робін Гуда»

Між вечірніх заклять та оплавлених свіч,
між уявних пригод та віршованих строф
жили діти книжкові, не знаючи січ,
нудячись від дитячих своїх катастроф.

Дітям завжди досадна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Мандри в космосі 59. 36. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Четверт
Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму” (вибрані тексти не Поетичних Майстерень).

ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
ЧЕТВЕРТИЙ РОЗДІЛ
Історія чистого розуму

    Цей заголовок (Titel) , стоїть, тільки тут, на одному місці - для його визначення, в системі (в складенім), як останнього (Stelle zu bezeichnen übrigbleibt-місце для відзначати останнім-залишати) - котре мусить заповнятися (ausgefüllt-нафаршироватися) , завжди. Я задовольняюсь, з одної, голої трансцендентальної-що виводить за межі, точки зору, названої природою чистого розуму (Natur der reinen Vernunft) , спільного - побіжного (einen flüchtigen-об’єднаного-мимохідь) погляду на сукупність - колись вироблену для сьогодні (bisherigen Bearbeitungen-до сьогочасного вироблення) , те ж саме - що казати (zu werfen-для казати) - звичайно, як на мій погляд, але, - будівля постає-бачиться тільки в руйнуваннях. (Я. Анонім: …правда, завжди (Gebäude, aber nur in Ruinen vorstellt-будинок, але лиш в руїні представляється) -бачиться з руїною разом, а без історії… а без руїни - якої тобі правди?) .
   Дуже показово є (merkwürdig genug-гідно багато) , що вона-історія, може іти далі, зверх натуральну-мудрість (natürlicherweise-природно-розумний) , не інакше (nicht anders) як, щоб людина в дитячому-віці (im Kindesalter) філософії, починала від цього (davon anfingen-з цього братися) , де ми, тепер, краще бажали б закінчувати (jetzt lieber endigen möchten-зараз любо закінчувати хотілось) - тим, щоб, спочатку (zuerst-до першу) свідомість Божа (die Erkenntnis Gottes) - а там і сподівання (und die Hoffnung) уже на властивості (Beschaffenheit-становище) іншого (решти) світу - як уже готового, для вивчення. Що (історія) є, теж - давнім вживанням, ще від дикого становища (rohen Zustande-необробленого-сирого здійснення) народностей (Völker) , що може було останнім (übrig-зайвим) , перед введенням грубих релігіє-понятть (grobe Religionsbegriffe eingeführt) , що, таким чином, утруднювало це все, в не просвітницько-інформативній формі-частині (nicht den aufgeklärteren Teil-не в-просвітлюючій частині) , для присвячення себе до уже безперешкодного розшуку над цей предмет-сюжет - де легко бачити одне, - щоб видавати за ґрунтовне та достовірне, отак - не можуть (es keine-воно жодне) без явної влади (unsichtbaren Macht-без-очевидної сили) цим світом правити, для крайнього задоволення - замість загинути (gefallen-подобатися-fallen-загинути) , - щоб там, через те, принаймні, на іншому світі щасливим бути, аніж мати, тут, якийсь спосіб життя. Звідти його богослов’я (Theologie) і мораль (Moral) - ці два спонукальні пружини, або, точки стосунків (Beziehungspunkte-стосунків-пункти) - краще, для всього вирахування-пошуків розуму мати (abgezogenen Vernunftforschungen-вирахувати розумо-дослідження) , щоб цьому себе, потім, назавжди (jederzeit) присвятити. Перше (erstere) , тим часом, маємо, власне це, що голий-один спекулятивний (лат.speculatio – вистежування) розум, через і згідно (nach und nach-на і через) в справах рухає, який, в результаті, під цим іменем метафізики (Namen der Metaphysik-назвою після-фізики) так славно ремісникує (so berühmt geworden-так славетно промишляє). (Я. Анонім: і упевненість в тому, що світ від Бога - і я вже можу… а краще - і я від Бога і метафізика-після фізика, і фізика… а термінологічні вирішення у просторі історії, - це все проблема вирішима… вже).
   Я хочу, тепер (jetzt die Zeiten-теперішнього часу) , не розпізнаючи куди ця або та зміна метафізики-після-фізики, влучить, помічаючи, лиш значніші ідеї (Verschiedenheit Idee) , які тут-в метафізиці, призводить до істотніших революцій (hauptsächlichsten Revolutionen-головно-реальніших революцій) , зобразити в одних - побіжних зауваженнях (flüchtigen Abrisse-мимохідних зносках) . І туди-сюди (da-там; тут;) я об’єднаю один - потрійний намір (eine dreifache Absicht-одної три-кратної мети) на якому (яких) робляться, зростаючи, поважні зміни на цій сцені суперечки.
    1. У взятому до уваги, всьому нашому розумо-свідомленні (Vernunfterkenntnisse-розумо-пізнаванні) , деякі (особи) будучи (waren) голими сенсуалістами (від фр. sensualisme, лат. Sensus- сприйняття, відчуття) , та інші - голими інтелектуал-філософами (Intellektualphilosophen) (фр. intellectuel, англ. intellectual - людьми, що займається критичним мисленням, та філософією) . Епікур може (kann) прираховуватись (vornehmste-підв’язуватись) до них за філософією почуттєвості, Платон - стане (werden) наголошувати на інтелектуальному. Проте цю різницю школи, таку тонку (so subtil) , вони також, повинні мати добре усвідомленою (hatte schon angefangen-добре ув’язнену) з найдавнішого часу і повинні мати, собі (hat sich) , довго та безперервно отримуваною. Відстоювання від першого, в предметі-сюжеті відчуття (Gegenständen der Sinne) , буде одною дійсністю, все решта - буде самовпевненістю (übrige sei Einbildung-зайвою було уявленням-зарозумілістю) ; ствердження від другого (інтелектуального) - кажуть для порівняння: в відчуттях (Sinnen) - ніщо є як сіяння (ist nichts als Schein-є ніщо як світло) , - тільки розсудок (Verstand) усвідомить (erkennt-пізнає) дійсне. Навколо все суперечливо (stritten-strieten-сперечатися-сваритися) , але перше ж, розсудкове, поняття (Verstandesbegriffen-розсудкове-поняття-ідея) , хоч воно-саме є від не реальності (doch eben nicht Realität ab-проте рівно не реальності з) , але тільки в них (логіків) поняття винятково-логічне (ihnen nurlogisch-їх лиш-логічні) , проте в інших - містичне. Той (Jene) поширюватиме (räumten-просторитиме) одне (ein) інтелектуальне поняття-ідею (Begriffe) , але взяту за голо-чутливу предметність (bloß sensible Gegenständean-голу чутливість предмета-в) . Цей (Diese) вимагає, щоб предмет удержувати голо в думках-інтелігібельним (bloß intelligibel -пізнаване в думках інтелігента) , бути і триматися одного світогляду (Anschauung-погляду) не через відчуття (keinen Sinnen-жодного відчуття) та проводжати, як думку (Meinung) , тільки через збентежений (verwirrten) чистий розсудок (reinen Verstand-невинний розсудок) .
    2. У взятому до уваги. Джерело походження (Ursprungs) чистого розумо-свідомлення (reiner Vernunfterkenntnisse) , чи воно похідне з досвіду (Erfahrung) - або незалежно від досвіду - однак, має своє джерело в розумі (Vernunft) . Арістотель, - як глава емпіричного (als das Haupt der Empiristen-як шеф твореного в розсудку) , проте Платон - ноологічного (Noologisten- (від грец. nus — дух і logos — вчення) вчення про природу та сутність людської розумності) - можуть бути пошанованими (werden-стати) тут. А вже Лок, представник - новіших часів першого (емпіричного-досягнутого в розсудку), а Лейбніц, - цього, останнього (ноологічності), (незважаючи на достатню відстань від цієї містичної системи), таким чином, вони, все ж, в цих суперечках мають щось такого, що не може приносити-робити їхнього вирішення (keiner-жодне) . Найменше зводить Епікур, з свого боку, згідно його сенсуалістичної ( від лат. sensus — сприйняття, почуття) системи (де відчуття - джерело знань), багато-раз, наполегливо (тому що він йде не з його ключової над границі досвіду назовні (niemals-ніколи) ), як Арістотель і Лок, (але особливо останній) потім вони мають всі поняття-ідеї і основні правила похідними з досвіду, наскільки в користування іде той-самий, що він може тримати буття Бога (Dasein Gottes) і безсмертя душі (хоч обидва предмети-сюжети лежать - цілими за границею можливого досвіду) так само, явно, їх проявляють, як - яке не будь математичне наукове положення (Lehrsatz) .
    3. У взятому до уваги - методі . Якщо щось (Wenn man etwas-коли man дещо) називають методом і, таким чином, це мусить бути одною справою згідно основного правила (nach Grundsätzen sein) . Тепер можна (kann man) ставити вже (jetzt-зараз) на (in-в) цю полицю (Fache-до фаху) , до пануючого методу природо-дослідження в (in-на) натуралістичне до науково-ловно-дільного (szientifischeeinteilen-природничо-науково-рибаленого-ділити) . Натуральність чистого розуму бере собі за основне правило: щоб через загальний розум, без науки (яку вона називає здоровим (gesunde-міцний) розумом), у взятому, собі, до уваги, піднятому (erhabensten-величнішому) питанні, виводить це завдання свідомлення метафізики-в після-фізиці, велить добиватись більшого, як тільки, через спекуляції (лат.speculatio – вистежування) . Це так, як-наче твердити, про розміри та відстані планети місяця (Mondes) певніше (sicherer nach-вірніше згідно) через окомір, - ніж (як), через математичну зайво-слівність (Umschweife) - можлива якась достеменна точність (bestimmen könne) . Хоч це і буде голою мізологією (bloße Misologie-голою науко-ненависністю) , - вживати за основне правило-аксіому (auf Grundsätze) , хоч яким є воно безглуздим (ungereimteste-білим-неримованим) , - всякий зневажливий, штучний, засіб сприймається (angerühmt заохочує-ласкавлює) , як один-власний метод для розширення в пізнаванні (Erkenntnis-свідомленні) . Тому що справи багатьох натуралістів з недоліком (aus Mangel mehrerer-від дефект багато хто) стосуватимуться перегляду, таким чином, щоб їм не брати до ноші (zur Last legen- до ноші ложити) з основи (nichts-ніщо) . Наслідуючи простий розум, собі - без того, щоб його незнання (Unwissenheit-необізнанність) славити як один метод, - мізологія зобов’язана містити цю таємницю (Geheimnis enthalten-секрет утримувати) , приносячи (herauszuholen-назовні-до-приносити) істину (Wahrheit-правду) з глибокого джерела Демокріта (Demokrits) . Quod sapio, satis est mihi; non ego curo, esse quod Arcesilas aerumnosique Solones, Pers. - ("Що знаю – того мені й досить; я не прагну дорівнюватися до Аркесілая та заклопотаного Солона" (лат. - з четвертої сатири Персія) ) - це є їх девіз, за задоволенням котрого і, з виявом гідності (vergnügt-весело- und beifallswürdig-та схвально-достойно) можна собі жити, без того щоб через науку собі тривожитись (zu bekümmern-до піклуватись) , й збивати з пантелику ще й справи інших (Geschäft zu verwirren-справ до розладу) .
    Якщо тільки спостерігач (einer-одного) науково-кваліфікаційного методу (szientifischen Methode-sсientiа лат.-природничо-наукового-fischen нім.-рибалення метод) знайде так, як він має, тут, вибір (Wahl-обрання) , або-або (entweder) , - або догматично або-скептично (oderskeptisch-або-скептично) , на всю справу (Fällen-зруб) але, однак, зобов’язаний поводитись систематично-складаючи. Якщо я тут, наголошуючи (nenne-іменуючи) , на зауважених, першому, відомому Вольфу (Христіан фон Вольф (нім. Christian Freiherr von Wolff) філософ періоду після Лейбніца і до Канта) , та другому - Давид Гюм- таким чином, я врешті, можу мій теперішній намір, згідно, залишити неназваним (ungenannt) . Ще одним відкритим є критичний шлях. Якщо читач-збирач цього (філософії критики), в моєму товаристві прямуючи (durchzuwandern-крізь-до-для-мандрувати) повинен люб’язно (Gefälligkeit) і терпеливо (Geduld) поводись так, чи хоче він зараз судити (urteilen-висловлювати міркування) - чи ні (nicht) , якщо воно йому бажане, для того йому належить подаватись обочинами військової дороги (Fußsteig zur Heeresstraße-тротуар для військової дороги) для виконання того, що численні сторіччя не могло виконуватись, і чого, перед цим виходом на теперішнє (gegenwärtigen-до-сучаснісність) , зміг досягти: тим самим, людський розум - в цьому, в чому допитливий він завжди (jederzeit) , але, й досі - щоб приходити до повноти задоволення - працювати повинен намарно (vergeblich).
(Я. Анонім: для наукового методу - “мізологія зобов’язана містити цю таємницю (Geheimnis enthalten-секрет утримувати)”, та послуговуватись “Критикою чистого розуму”… як методом… завжди намарно (vergeblich)).


ENDE-КІНЕЦЬ
   27.08.20р. с. Юрівка





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-08-27 16:50:55
Переглядів сторінки твору 711
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2021.06.23 05:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-08-27 16:55:37 ]
ось і кінець - ENDE