
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.13
23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
2025.10.13
22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
2025.10.13
22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
2025.10.13
20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно , безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно , безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
2025.10.13
06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
2025.10.13
04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.12
19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
2025.10.12
19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
2025.10.12
14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
2025.10.12
12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.
2025.10.11
22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.
2025.10.11
22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає
2025.10.11
20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!
Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...
2025.10.11
17:55
Першу людину створив Бог,
і цією людиною була жінка,
яка природно, можливо від Бога,
народила сина ( ребро Адама тут ні до чого).
Згодом поміж батьком і сином
виникла суперечка.
Син став анти Богом,
тобто Сатаною.
Між ними і досі іде війна.
2025.10.11
15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста
вічей дім дивацький
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Мандри в космосі 59. 36. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Четверт
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі 59. 36. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Четверт
Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму” (вибрані тексти не Поетичних Майстерень).
ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
ЧЕТВЕРТИЙ РОЗДІЛ
Історія чистого розуму
Цей заголовок (Titel) , стоїть, тільки тут, на одному місці - для його визначення, в системі (в складенім), як останнього (Stelle zu bezeichnen übrigbleibt-місце для відзначати останнім-залишати) - котре мусить заповнятися (ausgefüllt-нафаршироватися) , завжди. Я задовольняюсь, з одної, голої трансцендентальної-що виводить за межі, точки зору, названої природою чистого розуму (Natur der reinen Vernunft) , спільного - побіжного (einen flüchtigen-об’єднаного-мимохідь) погляду на сукупність - колись вироблену для сьогодні (bisherigen Bearbeitungen-до сьогочасного вироблення) , те ж саме - що казати (zu werfen-для казати) - звичайно, як на мій погляд, але, - будівля постає-бачиться тільки в руйнуваннях. (Я. Анонім: …правда, завжди (Gebäude, aber nur in Ruinen vorstellt-будинок, але лиш в руїні представляється) -бачиться з руїною разом, а без історії… а без руїни - якої тобі правди?) .
Дуже показово є (merkwürdig genug-гідно багато) , що вона-історія, може іти далі, зверх натуральну-мудрість (natürlicherweise-природно-розумний) , не інакше (nicht anders) як, щоб людина в дитячому-віці (im Kindesalter) філософії, починала від цього (davon anfingen-з цього братися) , де ми, тепер, краще бажали б закінчувати (jetzt lieber endigen möchten-зараз любо закінчувати хотілось) - тим, щоб, спочатку (zuerst-до першу) свідомість Божа (die Erkenntnis Gottes) - а там і сподівання (und die Hoffnung) уже на властивості (Beschaffenheit-становище) іншого (решти) світу - як уже готового, для вивчення. Що (історія) є, теж - давнім вживанням, ще від дикого становища (rohen Zustande-необробленого-сирого здійснення) народностей (Völker) , що може було останнім (übrig-зайвим) , перед введенням грубих релігіє-понятть (grobe Religionsbegriffe eingeführt) , що, таким чином, утруднювало це все, в не просвітницько-інформативній формі-частині (nicht den aufgeklärteren Teil-не в-просвітлюючій частині) , для присвячення себе до уже безперешкодного розшуку над цей предмет-сюжет - де легко бачити одне, - щоб видавати за ґрунтовне та достовірне, отак - не можуть (es keine-воно жодне) без явної влади (unsichtbaren Macht-без-очевидної сили) цим світом правити, для крайнього задоволення - замість загинути (gefallen-подобатися-fallen-загинути) , - щоб там, через те, принаймні, на іншому світі щасливим бути, аніж мати, тут, якийсь спосіб життя. Звідти його богослов’я (Theologie) і мораль (Moral) - ці два спонукальні пружини, або, точки стосунків (Beziehungspunkte-стосунків-пункти) - краще, для всього вирахування-пошуків розуму мати (abgezogenen Vernunftforschungen-вирахувати розумо-дослідження) , щоб цьому себе, потім, назавжди (jederzeit) присвятити. Перше (erstere) , тим часом, маємо, власне це, що голий-один спекулятивний (лат.speculatio – вистежування) розум, через і згідно (nach und nach-на і через) в справах рухає, який, в результаті, під цим іменем метафізики (Namen der Metaphysik-назвою після-фізики) так славно ремісникує (so berühmt geworden-так славетно промишляє). (Я. Анонім: і упевненість в тому, що світ від Бога - і я вже можу… а краще - і я від Бога і метафізика-після фізика, і фізика… а термінологічні вирішення у просторі історії, - це все проблема вирішима… вже).
Я хочу, тепер (jetzt die Zeiten-теперішнього часу) , не розпізнаючи куди ця або та зміна метафізики-після-фізики, влучить, помічаючи, лиш значніші ідеї (Verschiedenheit Idee) , які тут-в метафізиці, призводить до істотніших революцій (hauptsächlichsten Revolutionen-головно-реальніших революцій) , зобразити в одних - побіжних зауваженнях (flüchtigen Abrisse-мимохідних зносках) . І туди-сюди (da-там; тут;) я об’єднаю один - потрійний намір (eine dreifache Absicht-одної три-кратної мети) на якому (яких) робляться, зростаючи, поважні зміни на цій сцені суперечки.
1. У взятому до уваги, всьому нашому розумо-свідомленні (Vernunfterkenntnisse-розумо-пізнаванні) , деякі (особи) будучи (waren) голими сенсуалістами (від фр. sensualisme, лат. Sensus- сприйняття, відчуття) , та інші - голими інтелектуал-філософами (Intellektualphilosophen) (фр. intellectuel, англ. intellectual - людьми, що займається критичним мисленням, та філософією) . Епікур може (kann) прираховуватись (vornehmste-підв’язуватись) до них за філософією почуттєвості, Платон - стане (werden) наголошувати на інтелектуальному. Проте цю різницю школи, таку тонку (so subtil) , вони також, повинні мати добре усвідомленою (hatte schon angefangen-добре ув’язнену) з найдавнішого часу і повинні мати, собі (hat sich) , довго та безперервно отримуваною. Відстоювання від першого, в предметі-сюжеті відчуття (Gegenständen der Sinne) , буде одною дійсністю, все решта - буде самовпевненістю (übrige sei Einbildung-зайвою було уявленням-зарозумілістю) ; ствердження від другого (інтелектуального) - кажуть для порівняння: в відчуттях (Sinnen) - ніщо є як сіяння (ist nichts als Schein-є ніщо як світло) , - тільки розсудок (Verstand) усвідомить (erkennt-пізнає) дійсне. Навколо все суперечливо (stritten-strieten-сперечатися-сваритися) , але перше ж, розсудкове, поняття (Verstandesbegriffen-розсудкове-поняття-ідея) , хоч воно-саме є від не реальності (doch eben nicht Realität ab-проте рівно не реальності з) , але тільки в них (логіків) поняття винятково-логічне (ihnen nurlogisch-їх лиш-логічні) , проте в інших - містичне. Той (Jene) поширюватиме (räumten-просторитиме) одне (ein) інтелектуальне поняття-ідею (Begriffe) , але взяту за голо-чутливу предметність (bloß sensible Gegenständean-голу чутливість предмета-в) . Цей (Diese) вимагає, щоб предмет удержувати голо в думках-інтелігібельним (bloß intelligibel -пізнаване в думках інтелігента) , бути і триматися одного світогляду (Anschauung-погляду) не через відчуття (keinen Sinnen-жодного відчуття) та проводжати, як думку (Meinung) , тільки через збентежений (verwirrten) чистий розсудок (reinen Verstand-невинний розсудок) .
2. У взятому до уваги. Джерело походження (Ursprungs) чистого розумо-свідомлення (reiner Vernunfterkenntnisse) , чи воно похідне з досвіду (Erfahrung) - або незалежно від досвіду - однак, має своє джерело в розумі (Vernunft) . Арістотель, - як глава емпіричного (als das Haupt der Empiristen-як шеф твореного в розсудку) , проте Платон - ноологічного (Noologisten- (від грец. nus — дух і logos — вчення) вчення про природу та сутність людської розумності) - можуть бути пошанованими (werden-стати) тут. А вже Лок, представник - новіших часів першого (емпіричного-досягнутого в розсудку), а Лейбніц, - цього, останнього (ноологічності), (незважаючи на достатню відстань від цієї містичної системи), таким чином, вони, все ж, в цих суперечках мають щось такого, що не може приносити-робити їхнього вирішення (keiner-жодне) . Найменше зводить Епікур, з свого боку, згідно його сенсуалістичної ( від лат. sensus — сприйняття, почуття) системи (де відчуття - джерело знань), багато-раз, наполегливо (тому що він йде не з його ключової над границі досвіду назовні (niemals-ніколи) ), як Арістотель і Лок, (але особливо останній) потім вони мають всі поняття-ідеї і основні правила похідними з досвіду, наскільки в користування іде той-самий, що він може тримати буття Бога (Dasein Gottes) і безсмертя душі (хоч обидва предмети-сюжети лежать - цілими за границею можливого досвіду) так само, явно, їх проявляють, як - яке не будь математичне наукове положення (Lehrsatz) .
3. У взятому до уваги - методі . Якщо щось (Wenn man etwas-коли man дещо) називають методом і, таким чином, це мусить бути одною справою згідно основного правила (nach Grundsätzen sein) . Тепер можна (kann man) ставити вже (jetzt-зараз) на (in-в) цю полицю (Fache-до фаху) , до пануючого методу природо-дослідження в (in-на) натуралістичне до науково-ловно-дільного (szientifischeeinteilen-природничо-науково-рибаленого-ділити) . Натуральність чистого розуму бере собі за основне правило: щоб через загальний розум, без науки (яку вона називає здоровим (gesunde-міцний) розумом), у взятому, собі, до уваги, піднятому (erhabensten-величнішому) питанні, виводить це завдання свідомлення метафізики-в після-фізиці, велить добиватись більшого, як тільки, через спекуляції (лат.speculatio – вистежування) . Це так, як-наче твердити, про розміри та відстані планети місяця (Mondes) певніше (sicherer nach-вірніше згідно) через окомір, - ніж (як), через математичну зайво-слівність (Umschweife) - можлива якась достеменна точність (bestimmen könne) . Хоч це і буде голою мізологією (bloße Misologie-голою науко-ненависністю) , - вживати за основне правило-аксіому (auf Grundsätze) , хоч яким є воно безглуздим (ungereimteste-білим-неримованим) , - всякий зневажливий, штучний, засіб сприймається (angerühmt заохочує-ласкавлює) , як один-власний метод для розширення в пізнаванні (Erkenntnis-свідомленні) . Тому що справи багатьох натуралістів з недоліком (aus Mangel mehrerer-від дефект багато хто) стосуватимуться перегляду, таким чином, щоб їм не брати до ноші (zur Last legen- до ноші ложити) з основи (nichts-ніщо) . Наслідуючи простий розум, собі - без того, щоб його незнання (Unwissenheit-необізнанність) славити як один метод, - мізологія зобов’язана містити цю таємницю (Geheimnis enthalten-секрет утримувати) , приносячи (herauszuholen-назовні-до-приносити) істину (Wahrheit-правду) з глибокого джерела Демокріта (Demokrits) . Quod sapio, satis est mihi; non ego curo, esse quod Arcesilas aerumnosique Solones, Pers. - ("Що знаю – того мені й досить; я не прагну дорівнюватися до Аркесілая та заклопотаного Солона" (лат. - з четвертої сатири Персія) ) - це є їх девіз, за задоволенням котрого і, з виявом гідності (vergnügt-весело- und beifallswürdig-та схвально-достойно) можна собі жити, без того щоб через науку собі тривожитись (zu bekümmern-до піклуватись) , й збивати з пантелику ще й справи інших (Geschäft zu verwirren-справ до розладу) .
Якщо тільки спостерігач (einer-одного) науково-кваліфікаційного методу (szientifischen Methode-sсientiа лат.-природничо-наукового-fischen нім.-рибалення метод) знайде так, як він має, тут, вибір (Wahl-обрання) , або-або (entweder) , - або догматично або-скептично (oderskeptisch-або-скептично) , на всю справу (Fällen-зруб) але, однак, зобов’язаний поводитись систематично-складаючи. Якщо я тут, наголошуючи (nenne-іменуючи) , на зауважених, першому, відомому Вольфу (Христіан фон Вольф (нім. Christian Freiherr von Wolff) філософ періоду після Лейбніца і до Канта) , та другому - Давид Гюм- таким чином, я врешті, можу мій теперішній намір, згідно, залишити неназваним (ungenannt) . Ще одним відкритим є критичний шлях. Якщо читач-збирач цього (філософії критики), в моєму товаристві прямуючи (durchzuwandern-крізь-до-для-мандрувати) повинен люб’язно (Gefälligkeit) і терпеливо (Geduld) поводись так, чи хоче він зараз судити (urteilen-висловлювати міркування) - чи ні (nicht) , якщо воно йому бажане, для того йому належить подаватись обочинами військової дороги (Fußsteig zur Heeresstraße-тротуар для військової дороги) для виконання того, що численні сторіччя не могло виконуватись, і чого, перед цим виходом на теперішнє (gegenwärtigen-до-сучаснісність) , зміг досягти: тим самим, людський розум - в цьому, в чому допитливий він завжди (jederzeit) , але, й досі - щоб приходити до повноти задоволення - працювати повинен намарно (vergeblich).
(Я. Анонім: для наукового методу - “мізологія зобов’язана містити цю таємницю (Geheimnis enthalten-секрет утримувати)”, та послуговуватись “Критикою чистого розуму”… як методом… завжди намарно (vergeblich)).
ENDE-КІНЕЦЬ
27.08.20р. с. Юрівка
ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
ЧЕТВЕРТИЙ РОЗДІЛ
Історія чистого розуму
Цей заголовок (Titel) , стоїть, тільки тут, на одному місці - для його визначення, в системі (в складенім), як останнього (Stelle zu bezeichnen übrigbleibt-місце для відзначати останнім-залишати) - котре мусить заповнятися (ausgefüllt-нафаршироватися) , завжди. Я задовольняюсь, з одної, голої трансцендентальної-що виводить за межі, точки зору, названої природою чистого розуму (Natur der reinen Vernunft) , спільного - побіжного (einen flüchtigen-об’єднаного-мимохідь) погляду на сукупність - колись вироблену для сьогодні (bisherigen Bearbeitungen-до сьогочасного вироблення) , те ж саме - що казати (zu werfen-для казати) - звичайно, як на мій погляд, але, - будівля постає-бачиться тільки в руйнуваннях. (Я. Анонім: …правда, завжди (Gebäude, aber nur in Ruinen vorstellt-будинок, але лиш в руїні представляється) -бачиться з руїною разом, а без історії… а без руїни - якої тобі правди?) .
Дуже показово є (merkwürdig genug-гідно багато) , що вона-історія, може іти далі, зверх натуральну-мудрість (natürlicherweise-природно-розумний) , не інакше (nicht anders) як, щоб людина в дитячому-віці (im Kindesalter) філософії, починала від цього (davon anfingen-з цього братися) , де ми, тепер, краще бажали б закінчувати (jetzt lieber endigen möchten-зараз любо закінчувати хотілось) - тим, щоб, спочатку (zuerst-до першу) свідомість Божа (die Erkenntnis Gottes) - а там і сподівання (und die Hoffnung) уже на властивості (Beschaffenheit-становище) іншого (решти) світу - як уже готового, для вивчення. Що (історія) є, теж - давнім вживанням, ще від дикого становища (rohen Zustande-необробленого-сирого здійснення) народностей (Völker) , що може було останнім (übrig-зайвим) , перед введенням грубих релігіє-понятть (grobe Religionsbegriffe eingeführt) , що, таким чином, утруднювало це все, в не просвітницько-інформативній формі-частині (nicht den aufgeklärteren Teil-не в-просвітлюючій частині) , для присвячення себе до уже безперешкодного розшуку над цей предмет-сюжет - де легко бачити одне, - щоб видавати за ґрунтовне та достовірне, отак - не можуть (es keine-воно жодне) без явної влади (unsichtbaren Macht-без-очевидної сили) цим світом правити, для крайнього задоволення - замість загинути (gefallen-подобатися-fallen-загинути) , - щоб там, через те, принаймні, на іншому світі щасливим бути, аніж мати, тут, якийсь спосіб життя. Звідти його богослов’я (Theologie) і мораль (Moral) - ці два спонукальні пружини, або, точки стосунків (Beziehungspunkte-стосунків-пункти) - краще, для всього вирахування-пошуків розуму мати (abgezogenen Vernunftforschungen-вирахувати розумо-дослідження) , щоб цьому себе, потім, назавжди (jederzeit) присвятити. Перше (erstere) , тим часом, маємо, власне це, що голий-один спекулятивний (лат.speculatio – вистежування) розум, через і згідно (nach und nach-на і через) в справах рухає, який, в результаті, під цим іменем метафізики (Namen der Metaphysik-назвою після-фізики) так славно ремісникує (so berühmt geworden-так славетно промишляє). (Я. Анонім: і упевненість в тому, що світ від Бога - і я вже можу… а краще - і я від Бога і метафізика-після фізика, і фізика… а термінологічні вирішення у просторі історії, - це все проблема вирішима… вже).
Я хочу, тепер (jetzt die Zeiten-теперішнього часу) , не розпізнаючи куди ця або та зміна метафізики-після-фізики, влучить, помічаючи, лиш значніші ідеї (Verschiedenheit Idee) , які тут-в метафізиці, призводить до істотніших революцій (hauptsächlichsten Revolutionen-головно-реальніших революцій) , зобразити в одних - побіжних зауваженнях (flüchtigen Abrisse-мимохідних зносках) . І туди-сюди (da-там; тут;) я об’єднаю один - потрійний намір (eine dreifache Absicht-одної три-кратної мети) на якому (яких) робляться, зростаючи, поважні зміни на цій сцені суперечки.
1. У взятому до уваги, всьому нашому розумо-свідомленні (Vernunfterkenntnisse-розумо-пізнаванні) , деякі (особи) будучи (waren) голими сенсуалістами (від фр. sensualisme, лат. Sensus- сприйняття, відчуття) , та інші - голими інтелектуал-філософами (Intellektualphilosophen) (фр. intellectuel, англ. intellectual - людьми, що займається критичним мисленням, та філософією) . Епікур може (kann) прираховуватись (vornehmste-підв’язуватись) до них за філософією почуттєвості, Платон - стане (werden) наголошувати на інтелектуальному. Проте цю різницю школи, таку тонку (so subtil) , вони також, повинні мати добре усвідомленою (hatte schon angefangen-добре ув’язнену) з найдавнішого часу і повинні мати, собі (hat sich) , довго та безперервно отримуваною. Відстоювання від першого, в предметі-сюжеті відчуття (Gegenständen der Sinne) , буде одною дійсністю, все решта - буде самовпевненістю (übrige sei Einbildung-зайвою було уявленням-зарозумілістю) ; ствердження від другого (інтелектуального) - кажуть для порівняння: в відчуттях (Sinnen) - ніщо є як сіяння (ist nichts als Schein-є ніщо як світло) , - тільки розсудок (Verstand) усвідомить (erkennt-пізнає) дійсне. Навколо все суперечливо (stritten-strieten-сперечатися-сваритися) , але перше ж, розсудкове, поняття (Verstandesbegriffen-розсудкове-поняття-ідея) , хоч воно-саме є від не реальності (doch eben nicht Realität ab-проте рівно не реальності з) , але тільки в них (логіків) поняття винятково-логічне (ihnen nurlogisch-їх лиш-логічні) , проте в інших - містичне. Той (Jene) поширюватиме (räumten-просторитиме) одне (ein) інтелектуальне поняття-ідею (Begriffe) , але взяту за голо-чутливу предметність (bloß sensible Gegenständean-голу чутливість предмета-в) . Цей (Diese) вимагає, щоб предмет удержувати голо в думках-інтелігібельним (bloß intelligibel -пізнаване в думках інтелігента) , бути і триматися одного світогляду (Anschauung-погляду) не через відчуття (keinen Sinnen-жодного відчуття) та проводжати, як думку (Meinung) , тільки через збентежений (verwirrten) чистий розсудок (reinen Verstand-невинний розсудок) .
2. У взятому до уваги. Джерело походження (Ursprungs) чистого розумо-свідомлення (reiner Vernunfterkenntnisse) , чи воно похідне з досвіду (Erfahrung) - або незалежно від досвіду - однак, має своє джерело в розумі (Vernunft) . Арістотель, - як глава емпіричного (als das Haupt der Empiristen-як шеф твореного в розсудку) , проте Платон - ноологічного (Noologisten- (від грец. nus — дух і logos — вчення) вчення про природу та сутність людської розумності) - можуть бути пошанованими (werden-стати) тут. А вже Лок, представник - новіших часів першого (емпіричного-досягнутого в розсудку), а Лейбніц, - цього, останнього (ноологічності), (незважаючи на достатню відстань від цієї містичної системи), таким чином, вони, все ж, в цих суперечках мають щось такого, що не може приносити-робити їхнього вирішення (keiner-жодне) . Найменше зводить Епікур, з свого боку, згідно його сенсуалістичної ( від лат. sensus — сприйняття, почуття) системи (де відчуття - джерело знань), багато-раз, наполегливо (тому що він йде не з його ключової над границі досвіду назовні (niemals-ніколи) ), як Арістотель і Лок, (але особливо останній) потім вони мають всі поняття-ідеї і основні правила похідними з досвіду, наскільки в користування іде той-самий, що він може тримати буття Бога (Dasein Gottes) і безсмертя душі (хоч обидва предмети-сюжети лежать - цілими за границею можливого досвіду) так само, явно, їх проявляють, як - яке не будь математичне наукове положення (Lehrsatz) .
3. У взятому до уваги - методі . Якщо щось (Wenn man etwas-коли man дещо) називають методом і, таким чином, це мусить бути одною справою згідно основного правила (nach Grundsätzen sein) . Тепер можна (kann man) ставити вже (jetzt-зараз) на (in-в) цю полицю (Fache-до фаху) , до пануючого методу природо-дослідження в (in-на) натуралістичне до науково-ловно-дільного (szientifischeeinteilen-природничо-науково-рибаленого-ділити) . Натуральність чистого розуму бере собі за основне правило: щоб через загальний розум, без науки (яку вона називає здоровим (gesunde-міцний) розумом), у взятому, собі, до уваги, піднятому (erhabensten-величнішому) питанні, виводить це завдання свідомлення метафізики-в після-фізиці, велить добиватись більшого, як тільки, через спекуляції (лат.speculatio – вистежування) . Це так, як-наче твердити, про розміри та відстані планети місяця (Mondes) певніше (sicherer nach-вірніше згідно) через окомір, - ніж (як), через математичну зайво-слівність (Umschweife) - можлива якась достеменна точність (bestimmen könne) . Хоч це і буде голою мізологією (bloße Misologie-голою науко-ненависністю) , - вживати за основне правило-аксіому (auf Grundsätze) , хоч яким є воно безглуздим (ungereimteste-білим-неримованим) , - всякий зневажливий, штучний, засіб сприймається (angerühmt заохочує-ласкавлює) , як один-власний метод для розширення в пізнаванні (Erkenntnis-свідомленні) . Тому що справи багатьох натуралістів з недоліком (aus Mangel mehrerer-від дефект багато хто) стосуватимуться перегляду, таким чином, щоб їм не брати до ноші (zur Last legen- до ноші ложити) з основи (nichts-ніщо) . Наслідуючи простий розум, собі - без того, щоб його незнання (Unwissenheit-необізнанність) славити як один метод, - мізологія зобов’язана містити цю таємницю (Geheimnis enthalten-секрет утримувати) , приносячи (herauszuholen-назовні-до-приносити) істину (Wahrheit-правду) з глибокого джерела Демокріта (Demokrits) . Quod sapio, satis est mihi; non ego curo, esse quod Arcesilas aerumnosique Solones, Pers. - ("Що знаю – того мені й досить; я не прагну дорівнюватися до Аркесілая та заклопотаного Солона" (лат. - з четвертої сатири Персія) ) - це є їх девіз, за задоволенням котрого і, з виявом гідності (vergnügt-весело- und beifallswürdig-та схвально-достойно) можна собі жити, без того щоб через науку собі тривожитись (zu bekümmern-до піклуватись) , й збивати з пантелику ще й справи інших (Geschäft zu verwirren-справ до розладу) .
Якщо тільки спостерігач (einer-одного) науково-кваліфікаційного методу (szientifischen Methode-sсientiа лат.-природничо-наукового-fischen нім.-рибалення метод) знайде так, як він має, тут, вибір (Wahl-обрання) , або-або (entweder) , - або догматично або-скептично (oderskeptisch-або-скептично) , на всю справу (Fällen-зруб) але, однак, зобов’язаний поводитись систематично-складаючи. Якщо я тут, наголошуючи (nenne-іменуючи) , на зауважених, першому, відомому Вольфу (Христіан фон Вольф (нім. Christian Freiherr von Wolff) філософ періоду після Лейбніца і до Канта) , та другому - Давид Гюм- таким чином, я врешті, можу мій теперішній намір, згідно, залишити неназваним (ungenannt) . Ще одним відкритим є критичний шлях. Якщо читач-збирач цього (філософії критики), в моєму товаристві прямуючи (durchzuwandern-крізь-до-для-мандрувати) повинен люб’язно (Gefälligkeit) і терпеливо (Geduld) поводись так, чи хоче він зараз судити (urteilen-висловлювати міркування) - чи ні (nicht) , якщо воно йому бажане, для того йому належить подаватись обочинами військової дороги (Fußsteig zur Heeresstraße-тротуар для військової дороги) для виконання того, що численні сторіччя не могло виконуватись, і чого, перед цим виходом на теперішнє (gegenwärtigen-до-сучаснісність) , зміг досягти: тим самим, людський розум - в цьому, в чому допитливий він завжди (jederzeit) , але, й досі - щоб приходити до повноти задоволення - працювати повинен намарно (vergeblich).
(Я. Анонім: для наукового методу - “мізологія зобов’язана містити цю таємницю (Geheimnis enthalten-секрет утримувати)”, та послуговуватись “Критикою чистого розуму”… як методом… завжди намарно (vergeblich)).
ENDE-КІНЕЦЬ
27.08.20р. с. Юрівка
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МІДНО-ВЕРШНИКОВІСТЬ та СВЯЩЕННО-КОРІВНІСТЬ ДІЙСНОСТІ "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 35. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Урок трансцендентального методу Розді"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 35. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Урок трансцендентального методу Розді"
Про публікацію