
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.12
22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
2025.07.12
18:15
Постійне прагнення контролювати все — від найменших дрібниць до невизначеного майбутнього — насправді є величезним тягарем. Це не просто неефективно, а й трагічно. Уявіть: ви безперервно виснажуєте себе занепокоєнням, мозок постійно прокручує найгірші сце
2025.07.12
14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
2025.07.12
13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
2025.07.12
12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
2025.07.12
10:12
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2025.07.12
09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
2025.07.12
07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
2025.07.12
05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
2025.07.11
21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
2025.07.11
18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
2025.07.11
06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
2025.07.11
05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
2025.07.11
00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього.
Де ванька напаскудив – там і «русскій дух».
Велика брехня – спосіб реалізації великої політики.
Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні.
Велич у спадок не передається,
2025.07.10
21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
2025.07.10
14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!
Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!
Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Мандри в космосі 59. 36. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Четверт
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі 59. 36. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Четверт
Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму” (вибрані тексти не Поетичних Майстерень).
ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
ЧЕТВЕРТИЙ РОЗДІЛ
Історія чистого розуму
Цей заголовок (Titel) , стоїть, тільки тут, на одному місці - для його визначення, в системі (в складенім), як останнього (Stelle zu bezeichnen übrigbleibt-місце для відзначати останнім-залишати) - котре мусить заповнятися (ausgefüllt-нафаршироватися) , завжди. Я задовольняюсь, з одної, голої трансцендентальної-що виводить за межі, точки зору, названої природою чистого розуму (Natur der reinen Vernunft) , спільного - побіжного (einen flüchtigen-об’єднаного-мимохідь) погляду на сукупність - колись вироблену для сьогодні (bisherigen Bearbeitungen-до сьогочасного вироблення) , те ж саме - що казати (zu werfen-для казати) - звичайно, як на мій погляд, але, - будівля постає-бачиться тільки в руйнуваннях. (Я. Анонім: …правда, завжди (Gebäude, aber nur in Ruinen vorstellt-будинок, але лиш в руїні представляється) -бачиться з руїною разом, а без історії… а без руїни - якої тобі правди?) .
Дуже показово є (merkwürdig genug-гідно багато) , що вона-історія, може іти далі, зверх натуральну-мудрість (natürlicherweise-природно-розумний) , не інакше (nicht anders) як, щоб людина в дитячому-віці (im Kindesalter) філософії, починала від цього (davon anfingen-з цього братися) , де ми, тепер, краще бажали б закінчувати (jetzt lieber endigen möchten-зараз любо закінчувати хотілось) - тим, щоб, спочатку (zuerst-до першу) свідомість Божа (die Erkenntnis Gottes) - а там і сподівання (und die Hoffnung) уже на властивості (Beschaffenheit-становище) іншого (решти) світу - як уже готового, для вивчення. Що (історія) є, теж - давнім вживанням, ще від дикого становища (rohen Zustande-необробленого-сирого здійснення) народностей (Völker) , що може було останнім (übrig-зайвим) , перед введенням грубих релігіє-понятть (grobe Religionsbegriffe eingeführt) , що, таким чином, утруднювало це все, в не просвітницько-інформативній формі-частині (nicht den aufgeklärteren Teil-не в-просвітлюючій частині) , для присвячення себе до уже безперешкодного розшуку над цей предмет-сюжет - де легко бачити одне, - щоб видавати за ґрунтовне та достовірне, отак - не можуть (es keine-воно жодне) без явної влади (unsichtbaren Macht-без-очевидної сили) цим світом правити, для крайнього задоволення - замість загинути (gefallen-подобатися-fallen-загинути) , - щоб там, через те, принаймні, на іншому світі щасливим бути, аніж мати, тут, якийсь спосіб життя. Звідти його богослов’я (Theologie) і мораль (Moral) - ці два спонукальні пружини, або, точки стосунків (Beziehungspunkte-стосунків-пункти) - краще, для всього вирахування-пошуків розуму мати (abgezogenen Vernunftforschungen-вирахувати розумо-дослідження) , щоб цьому себе, потім, назавжди (jederzeit) присвятити. Перше (erstere) , тим часом, маємо, власне це, що голий-один спекулятивний (лат.speculatio – вистежування) розум, через і згідно (nach und nach-на і через) в справах рухає, який, в результаті, під цим іменем метафізики (Namen der Metaphysik-назвою після-фізики) так славно ремісникує (so berühmt geworden-так славетно промишляє). (Я. Анонім: і упевненість в тому, що світ від Бога - і я вже можу… а краще - і я від Бога і метафізика-після фізика, і фізика… а термінологічні вирішення у просторі історії, - це все проблема вирішима… вже).
Я хочу, тепер (jetzt die Zeiten-теперішнього часу) , не розпізнаючи куди ця або та зміна метафізики-після-фізики, влучить, помічаючи, лиш значніші ідеї (Verschiedenheit Idee) , які тут-в метафізиці, призводить до істотніших революцій (hauptsächlichsten Revolutionen-головно-реальніших революцій) , зобразити в одних - побіжних зауваженнях (flüchtigen Abrisse-мимохідних зносках) . І туди-сюди (da-там; тут;) я об’єднаю один - потрійний намір (eine dreifache Absicht-одної три-кратної мети) на якому (яких) робляться, зростаючи, поважні зміни на цій сцені суперечки.
1. У взятому до уваги, всьому нашому розумо-свідомленні (Vernunfterkenntnisse-розумо-пізнаванні) , деякі (особи) будучи (waren) голими сенсуалістами (від фр. sensualisme, лат. Sensus- сприйняття, відчуття) , та інші - голими інтелектуал-філософами (Intellektualphilosophen) (фр. intellectuel, англ. intellectual - людьми, що займається критичним мисленням, та філософією) . Епікур може (kann) прираховуватись (vornehmste-підв’язуватись) до них за філософією почуттєвості, Платон - стане (werden) наголошувати на інтелектуальному. Проте цю різницю школи, таку тонку (so subtil) , вони також, повинні мати добре усвідомленою (hatte schon angefangen-добре ув’язнену) з найдавнішого часу і повинні мати, собі (hat sich) , довго та безперервно отримуваною. Відстоювання від першого, в предметі-сюжеті відчуття (Gegenständen der Sinne) , буде одною дійсністю, все решта - буде самовпевненістю (übrige sei Einbildung-зайвою було уявленням-зарозумілістю) ; ствердження від другого (інтелектуального) - кажуть для порівняння: в відчуттях (Sinnen) - ніщо є як сіяння (ist nichts als Schein-є ніщо як світло) , - тільки розсудок (Verstand) усвідомить (erkennt-пізнає) дійсне. Навколо все суперечливо (stritten-strieten-сперечатися-сваритися) , але перше ж, розсудкове, поняття (Verstandesbegriffen-розсудкове-поняття-ідея) , хоч воно-саме є від не реальності (doch eben nicht Realität ab-проте рівно не реальності з) , але тільки в них (логіків) поняття винятково-логічне (ihnen nurlogisch-їх лиш-логічні) , проте в інших - містичне. Той (Jene) поширюватиме (räumten-просторитиме) одне (ein) інтелектуальне поняття-ідею (Begriffe) , але взяту за голо-чутливу предметність (bloß sensible Gegenständean-голу чутливість предмета-в) . Цей (Diese) вимагає, щоб предмет удержувати голо в думках-інтелігібельним (bloß intelligibel -пізнаване в думках інтелігента) , бути і триматися одного світогляду (Anschauung-погляду) не через відчуття (keinen Sinnen-жодного відчуття) та проводжати, як думку (Meinung) , тільки через збентежений (verwirrten) чистий розсудок (reinen Verstand-невинний розсудок) .
2. У взятому до уваги. Джерело походження (Ursprungs) чистого розумо-свідомлення (reiner Vernunfterkenntnisse) , чи воно похідне з досвіду (Erfahrung) - або незалежно від досвіду - однак, має своє джерело в розумі (Vernunft) . Арістотель, - як глава емпіричного (als das Haupt der Empiristen-як шеф твореного в розсудку) , проте Платон - ноологічного (Noologisten- (від грец. nus — дух і logos — вчення) вчення про природу та сутність людської розумності) - можуть бути пошанованими (werden-стати) тут. А вже Лок, представник - новіших часів першого (емпіричного-досягнутого в розсудку), а Лейбніц, - цього, останнього (ноологічності), (незважаючи на достатню відстань від цієї містичної системи), таким чином, вони, все ж, в цих суперечках мають щось такого, що не може приносити-робити їхнього вирішення (keiner-жодне) . Найменше зводить Епікур, з свого боку, згідно його сенсуалістичної ( від лат. sensus — сприйняття, почуття) системи (де відчуття - джерело знань), багато-раз, наполегливо (тому що він йде не з його ключової над границі досвіду назовні (niemals-ніколи) ), як Арістотель і Лок, (але особливо останній) потім вони мають всі поняття-ідеї і основні правила похідними з досвіду, наскільки в користування іде той-самий, що він може тримати буття Бога (Dasein Gottes) і безсмертя душі (хоч обидва предмети-сюжети лежать - цілими за границею можливого досвіду) так само, явно, їх проявляють, як - яке не будь математичне наукове положення (Lehrsatz) .
3. У взятому до уваги - методі . Якщо щось (Wenn man etwas-коли man дещо) називають методом і, таким чином, це мусить бути одною справою згідно основного правила (nach Grundsätzen sein) . Тепер можна (kann man) ставити вже (jetzt-зараз) на (in-в) цю полицю (Fache-до фаху) , до пануючого методу природо-дослідження в (in-на) натуралістичне до науково-ловно-дільного (szientifischeeinteilen-природничо-науково-рибаленого-ділити) . Натуральність чистого розуму бере собі за основне правило: щоб через загальний розум, без науки (яку вона називає здоровим (gesunde-міцний) розумом), у взятому, собі, до уваги, піднятому (erhabensten-величнішому) питанні, виводить це завдання свідомлення метафізики-в після-фізиці, велить добиватись більшого, як тільки, через спекуляції (лат.speculatio – вистежування) . Це так, як-наче твердити, про розміри та відстані планети місяця (Mondes) певніше (sicherer nach-вірніше згідно) через окомір, - ніж (як), через математичну зайво-слівність (Umschweife) - можлива якась достеменна точність (bestimmen könne) . Хоч це і буде голою мізологією (bloße Misologie-голою науко-ненависністю) , - вживати за основне правило-аксіому (auf Grundsätze) , хоч яким є воно безглуздим (ungereimteste-білим-неримованим) , - всякий зневажливий, штучний, засіб сприймається (angerühmt заохочує-ласкавлює) , як один-власний метод для розширення в пізнаванні (Erkenntnis-свідомленні) . Тому що справи багатьох натуралістів з недоліком (aus Mangel mehrerer-від дефект багато хто) стосуватимуться перегляду, таким чином, щоб їм не брати до ноші (zur Last legen- до ноші ложити) з основи (nichts-ніщо) . Наслідуючи простий розум, собі - без того, щоб його незнання (Unwissenheit-необізнанність) славити як один метод, - мізологія зобов’язана містити цю таємницю (Geheimnis enthalten-секрет утримувати) , приносячи (herauszuholen-назовні-до-приносити) істину (Wahrheit-правду) з глибокого джерела Демокріта (Demokrits) . Quod sapio, satis est mihi; non ego curo, esse quod Arcesilas aerumnosique Solones, Pers. - ("Що знаю – того мені й досить; я не прагну дорівнюватися до Аркесілая та заклопотаного Солона" (лат. - з четвертої сатири Персія) ) - це є їх девіз, за задоволенням котрого і, з виявом гідності (vergnügt-весело- und beifallswürdig-та схвально-достойно) можна собі жити, без того щоб через науку собі тривожитись (zu bekümmern-до піклуватись) , й збивати з пантелику ще й справи інших (Geschäft zu verwirren-справ до розладу) .
Якщо тільки спостерігач (einer-одного) науково-кваліфікаційного методу (szientifischen Methode-sсientiа лат.-природничо-наукового-fischen нім.-рибалення метод) знайде так, як він має, тут, вибір (Wahl-обрання) , або-або (entweder) , - або догматично або-скептично (oderskeptisch-або-скептично) , на всю справу (Fällen-зруб) але, однак, зобов’язаний поводитись систематично-складаючи. Якщо я тут, наголошуючи (nenne-іменуючи) , на зауважених, першому, відомому Вольфу (Христіан фон Вольф (нім. Christian Freiherr von Wolff) філософ періоду після Лейбніца і до Канта) , та другому - Давид Гюм- таким чином, я врешті, можу мій теперішній намір, згідно, залишити неназваним (ungenannt) . Ще одним відкритим є критичний шлях. Якщо читач-збирач цього (філософії критики), в моєму товаристві прямуючи (durchzuwandern-крізь-до-для-мандрувати) повинен люб’язно (Gefälligkeit) і терпеливо (Geduld) поводись так, чи хоче він зараз судити (urteilen-висловлювати міркування) - чи ні (nicht) , якщо воно йому бажане, для того йому належить подаватись обочинами військової дороги (Fußsteig zur Heeresstraße-тротуар для військової дороги) для виконання того, що численні сторіччя не могло виконуватись, і чого, перед цим виходом на теперішнє (gegenwärtigen-до-сучаснісність) , зміг досягти: тим самим, людський розум - в цьому, в чому допитливий він завжди (jederzeit) , але, й досі - щоб приходити до повноти задоволення - працювати повинен намарно (vergeblich).
(Я. Анонім: для наукового методу - “мізологія зобов’язана містити цю таємницю (Geheimnis enthalten-секрет утримувати)”, та послуговуватись “Критикою чистого розуму”… як методом… завжди намарно (vergeblich)).
ENDE-КІНЕЦЬ
27.08.20р. с. Юрівка
ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
ЧЕТВЕРТИЙ РОЗДІЛ
Історія чистого розуму
Цей заголовок (Titel) , стоїть, тільки тут, на одному місці - для його визначення, в системі (в складенім), як останнього (Stelle zu bezeichnen übrigbleibt-місце для відзначати останнім-залишати) - котре мусить заповнятися (ausgefüllt-нафаршироватися) , завжди. Я задовольняюсь, з одної, голої трансцендентальної-що виводить за межі, точки зору, названої природою чистого розуму (Natur der reinen Vernunft) , спільного - побіжного (einen flüchtigen-об’єднаного-мимохідь) погляду на сукупність - колись вироблену для сьогодні (bisherigen Bearbeitungen-до сьогочасного вироблення) , те ж саме - що казати (zu werfen-для казати) - звичайно, як на мій погляд, але, - будівля постає-бачиться тільки в руйнуваннях. (Я. Анонім: …правда, завжди (Gebäude, aber nur in Ruinen vorstellt-будинок, але лиш в руїні представляється) -бачиться з руїною разом, а без історії… а без руїни - якої тобі правди?) .
Дуже показово є (merkwürdig genug-гідно багато) , що вона-історія, може іти далі, зверх натуральну-мудрість (natürlicherweise-природно-розумний) , не інакше (nicht anders) як, щоб людина в дитячому-віці (im Kindesalter) філософії, починала від цього (davon anfingen-з цього братися) , де ми, тепер, краще бажали б закінчувати (jetzt lieber endigen möchten-зараз любо закінчувати хотілось) - тим, щоб, спочатку (zuerst-до першу) свідомість Божа (die Erkenntnis Gottes) - а там і сподівання (und die Hoffnung) уже на властивості (Beschaffenheit-становище) іншого (решти) світу - як уже готового, для вивчення. Що (історія) є, теж - давнім вживанням, ще від дикого становища (rohen Zustande-необробленого-сирого здійснення) народностей (Völker) , що може було останнім (übrig-зайвим) , перед введенням грубих релігіє-понятть (grobe Religionsbegriffe eingeführt) , що, таким чином, утруднювало це все, в не просвітницько-інформативній формі-частині (nicht den aufgeklärteren Teil-не в-просвітлюючій частині) , для присвячення себе до уже безперешкодного розшуку над цей предмет-сюжет - де легко бачити одне, - щоб видавати за ґрунтовне та достовірне, отак - не можуть (es keine-воно жодне) без явної влади (unsichtbaren Macht-без-очевидної сили) цим світом правити, для крайнього задоволення - замість загинути (gefallen-подобатися-fallen-загинути) , - щоб там, через те, принаймні, на іншому світі щасливим бути, аніж мати, тут, якийсь спосіб життя. Звідти його богослов’я (Theologie) і мораль (Moral) - ці два спонукальні пружини, або, точки стосунків (Beziehungspunkte-стосунків-пункти) - краще, для всього вирахування-пошуків розуму мати (abgezogenen Vernunftforschungen-вирахувати розумо-дослідження) , щоб цьому себе, потім, назавжди (jederzeit) присвятити. Перше (erstere) , тим часом, маємо, власне це, що голий-один спекулятивний (лат.speculatio – вистежування) розум, через і згідно (nach und nach-на і через) в справах рухає, який, в результаті, під цим іменем метафізики (Namen der Metaphysik-назвою після-фізики) так славно ремісникує (so berühmt geworden-так славетно промишляє). (Я. Анонім: і упевненість в тому, що світ від Бога - і я вже можу… а краще - і я від Бога і метафізика-після фізика, і фізика… а термінологічні вирішення у просторі історії, - це все проблема вирішима… вже).
Я хочу, тепер (jetzt die Zeiten-теперішнього часу) , не розпізнаючи куди ця або та зміна метафізики-після-фізики, влучить, помічаючи, лиш значніші ідеї (Verschiedenheit Idee) , які тут-в метафізиці, призводить до істотніших революцій (hauptsächlichsten Revolutionen-головно-реальніших революцій) , зобразити в одних - побіжних зауваженнях (flüchtigen Abrisse-мимохідних зносках) . І туди-сюди (da-там; тут;) я об’єднаю один - потрійний намір (eine dreifache Absicht-одної три-кратної мети) на якому (яких) робляться, зростаючи, поважні зміни на цій сцені суперечки.
1. У взятому до уваги, всьому нашому розумо-свідомленні (Vernunfterkenntnisse-розумо-пізнаванні) , деякі (особи) будучи (waren) голими сенсуалістами (від фр. sensualisme, лат. Sensus- сприйняття, відчуття) , та інші - голими інтелектуал-філософами (Intellektualphilosophen) (фр. intellectuel, англ. intellectual - людьми, що займається критичним мисленням, та філософією) . Епікур може (kann) прираховуватись (vornehmste-підв’язуватись) до них за філософією почуттєвості, Платон - стане (werden) наголошувати на інтелектуальному. Проте цю різницю школи, таку тонку (so subtil) , вони також, повинні мати добре усвідомленою (hatte schon angefangen-добре ув’язнену) з найдавнішого часу і повинні мати, собі (hat sich) , довго та безперервно отримуваною. Відстоювання від першого, в предметі-сюжеті відчуття (Gegenständen der Sinne) , буде одною дійсністю, все решта - буде самовпевненістю (übrige sei Einbildung-зайвою було уявленням-зарозумілістю) ; ствердження від другого (інтелектуального) - кажуть для порівняння: в відчуттях (Sinnen) - ніщо є як сіяння (ist nichts als Schein-є ніщо як світло) , - тільки розсудок (Verstand) усвідомить (erkennt-пізнає) дійсне. Навколо все суперечливо (stritten-strieten-сперечатися-сваритися) , але перше ж, розсудкове, поняття (Verstandesbegriffen-розсудкове-поняття-ідея) , хоч воно-саме є від не реальності (doch eben nicht Realität ab-проте рівно не реальності з) , але тільки в них (логіків) поняття винятково-логічне (ihnen nurlogisch-їх лиш-логічні) , проте в інших - містичне. Той (Jene) поширюватиме (räumten-просторитиме) одне (ein) інтелектуальне поняття-ідею (Begriffe) , але взяту за голо-чутливу предметність (bloß sensible Gegenständean-голу чутливість предмета-в) . Цей (Diese) вимагає, щоб предмет удержувати голо в думках-інтелігібельним (bloß intelligibel -пізнаване в думках інтелігента) , бути і триматися одного світогляду (Anschauung-погляду) не через відчуття (keinen Sinnen-жодного відчуття) та проводжати, як думку (Meinung) , тільки через збентежений (verwirrten) чистий розсудок (reinen Verstand-невинний розсудок) .
2. У взятому до уваги. Джерело походження (Ursprungs) чистого розумо-свідомлення (reiner Vernunfterkenntnisse) , чи воно похідне з досвіду (Erfahrung) - або незалежно від досвіду - однак, має своє джерело в розумі (Vernunft) . Арістотель, - як глава емпіричного (als das Haupt der Empiristen-як шеф твореного в розсудку) , проте Платон - ноологічного (Noologisten- (від грец. nus — дух і logos — вчення) вчення про природу та сутність людської розумності) - можуть бути пошанованими (werden-стати) тут. А вже Лок, представник - новіших часів першого (емпіричного-досягнутого в розсудку), а Лейбніц, - цього, останнього (ноологічності), (незважаючи на достатню відстань від цієї містичної системи), таким чином, вони, все ж, в цих суперечках мають щось такого, що не може приносити-робити їхнього вирішення (keiner-жодне) . Найменше зводить Епікур, з свого боку, згідно його сенсуалістичної ( від лат. sensus — сприйняття, почуття) системи (де відчуття - джерело знань), багато-раз, наполегливо (тому що він йде не з його ключової над границі досвіду назовні (niemals-ніколи) ), як Арістотель і Лок, (але особливо останній) потім вони мають всі поняття-ідеї і основні правила похідними з досвіду, наскільки в користування іде той-самий, що він може тримати буття Бога (Dasein Gottes) і безсмертя душі (хоч обидва предмети-сюжети лежать - цілими за границею можливого досвіду) так само, явно, їх проявляють, як - яке не будь математичне наукове положення (Lehrsatz) .
3. У взятому до уваги - методі . Якщо щось (Wenn man etwas-коли man дещо) називають методом і, таким чином, це мусить бути одною справою згідно основного правила (nach Grundsätzen sein) . Тепер можна (kann man) ставити вже (jetzt-зараз) на (in-в) цю полицю (Fache-до фаху) , до пануючого методу природо-дослідження в (in-на) натуралістичне до науково-ловно-дільного (szientifischeeinteilen-природничо-науково-рибаленого-ділити) . Натуральність чистого розуму бере собі за основне правило: щоб через загальний розум, без науки (яку вона називає здоровим (gesunde-міцний) розумом), у взятому, собі, до уваги, піднятому (erhabensten-величнішому) питанні, виводить це завдання свідомлення метафізики-в після-фізиці, велить добиватись більшого, як тільки, через спекуляції (лат.speculatio – вистежування) . Це так, як-наче твердити, про розміри та відстані планети місяця (Mondes) певніше (sicherer nach-вірніше згідно) через окомір, - ніж (як), через математичну зайво-слівність (Umschweife) - можлива якась достеменна точність (bestimmen könne) . Хоч це і буде голою мізологією (bloße Misologie-голою науко-ненависністю) , - вживати за основне правило-аксіому (auf Grundsätze) , хоч яким є воно безглуздим (ungereimteste-білим-неримованим) , - всякий зневажливий, штучний, засіб сприймається (angerühmt заохочує-ласкавлює) , як один-власний метод для розширення в пізнаванні (Erkenntnis-свідомленні) . Тому що справи багатьох натуралістів з недоліком (aus Mangel mehrerer-від дефект багато хто) стосуватимуться перегляду, таким чином, щоб їм не брати до ноші (zur Last legen- до ноші ложити) з основи (nichts-ніщо) . Наслідуючи простий розум, собі - без того, щоб його незнання (Unwissenheit-необізнанність) славити як один метод, - мізологія зобов’язана містити цю таємницю (Geheimnis enthalten-секрет утримувати) , приносячи (herauszuholen-назовні-до-приносити) істину (Wahrheit-правду) з глибокого джерела Демокріта (Demokrits) . Quod sapio, satis est mihi; non ego curo, esse quod Arcesilas aerumnosique Solones, Pers. - ("Що знаю – того мені й досить; я не прагну дорівнюватися до Аркесілая та заклопотаного Солона" (лат. - з четвертої сатири Персія) ) - це є їх девіз, за задоволенням котрого і, з виявом гідності (vergnügt-весело- und beifallswürdig-та схвально-достойно) можна собі жити, без того щоб через науку собі тривожитись (zu bekümmern-до піклуватись) , й збивати з пантелику ще й справи інших (Geschäft zu verwirren-справ до розладу) .
Якщо тільки спостерігач (einer-одного) науково-кваліфікаційного методу (szientifischen Methode-sсientiа лат.-природничо-наукового-fischen нім.-рибалення метод) знайде так, як він має, тут, вибір (Wahl-обрання) , або-або (entweder) , - або догматично або-скептично (oderskeptisch-або-скептично) , на всю справу (Fällen-зруб) але, однак, зобов’язаний поводитись систематично-складаючи. Якщо я тут, наголошуючи (nenne-іменуючи) , на зауважених, першому, відомому Вольфу (Христіан фон Вольф (нім. Christian Freiherr von Wolff) філософ періоду після Лейбніца і до Канта) , та другому - Давид Гюм- таким чином, я врешті, можу мій теперішній намір, згідно, залишити неназваним (ungenannt) . Ще одним відкритим є критичний шлях. Якщо читач-збирач цього (філософії критики), в моєму товаристві прямуючи (durchzuwandern-крізь-до-для-мандрувати) повинен люб’язно (Gefälligkeit) і терпеливо (Geduld) поводись так, чи хоче він зараз судити (urteilen-висловлювати міркування) - чи ні (nicht) , якщо воно йому бажане, для того йому належить подаватись обочинами військової дороги (Fußsteig zur Heeresstraße-тротуар для військової дороги) для виконання того, що численні сторіччя не могло виконуватись, і чого, перед цим виходом на теперішнє (gegenwärtigen-до-сучаснісність) , зміг досягти: тим самим, людський розум - в цьому, в чому допитливий він завжди (jederzeit) , але, й досі - щоб приходити до повноти задоволення - працювати повинен намарно (vergeblich).
(Я. Анонім: для наукового методу - “мізологія зобов’язана містити цю таємницю (Geheimnis enthalten-секрет утримувати)”, та послуговуватись “Критикою чистого розуму”… як методом… завжди намарно (vergeblich)).
ENDE-КІНЕЦЬ
27.08.20р. с. Юрівка
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МІДНО-ВЕРШНИКОВІСТЬ та СВЯЩЕННО-КОРІВНІСТЬ ДІЙСНОСТІ "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 35. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Урок трансцендентального методу Розді"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 35. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Урок трансцендентального методу Розді"
Про публікацію