ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Музика осіннього дощу
Музика осіннього дощу
Чується надворі крізь фіранку.
Водяну завісу опущу
На печаль замисленого ранку.

Щось вона шепоче, шелестить,
Сріблом посипає тротуари.
І вив’язує за ниттю — нить,
Філософські пише мемуари.

І “легато”* тягнуть скрипалі
На химерно-хмарних диво-струнах.
Флажолети, паузи малі -
Мов різкі і пристрасні цілунки.

Як ударні, барабанить дах,
Ніби черги строчить з кулемета.
Дощ гойдається на всіх вітрах,
Мов чергуючи падіння й злети.

На “димінуендо”** тихий стук -
Поять краплі темінь асфальтову.
Шумовиння чарівливий звук
Навіває пісню колискову.

*Легато (зв’язний звук) — італ. муз. термін.
**Димінуендо (затихаючи) — італ. муз. термін.

14 вересня 7528 р. (2020)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-09-14 06:13:16
Переглядів сторінки твору 4396
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.352 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.352 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2020-09-14 12:09:54 ]
Спасибі за лекцію з теорії музики, прочитану з глибоким почуттям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 17:44:27 ]
Аби на користь пішло, дорогий пане Іване!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Скрипка (Л.П./Л.П.) [ 2020-09-14 14:18:27 ]
Приємно слухати такий дощ, навіть у осінню негоду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 17:47:14 ]
А мені приємно читати такі щирі відгуки! Дякую, дорога Лідіє! Вітаю на "Майстернях"!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 17:32:43 ]
Легато - м'який, плавний перехід від одного звуку до іншого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 17:50:32 ]
Це менш точно сказано. Головне - в легато це зв'язний звук на відміну від уривчастого рубато.
Для чого ці уточнення? Аби показати, що і ми, Химко, люди?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 22:10:22 ]
Для того, аби ти точно знав, що таке легато. Я ж, усе ж таки, музичну школу закінчував. По класу вокалу. І легато відпрацьовував на повну. І стаккато, до речі, також. Колись покажу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 22:36:46 ]
А я теж закінчував студію при капелі, яка припрівнюється до муз. школи і закінчував Інститут мистецтв НПІ ім. Драгоманова, і маю вищу освіту музичну і працюю за фахом в Національному колективі на відміну від тебе. Я в десять разів краще за тебе знаю, що таке легато, бо диригент щодня нам це товче на репетиції!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 22:12:58 ]
І "чується з-за двору, крізь фіранку", або із двору. а не надворі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 22:39:48 ]
Це ти сам так пиши, і твори далі свій поетичний несмак. А в мене слово, як музика ллється, а як написати по - твоєму, то будеш спотикатися на кожному кроці, як олень, що яйцем зачепився за пень, і вже буде не легато, а тупе рубато, втямив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 23:33:20 ]
Невірно, друже. Не варто настовбурчуватися. Ось дивися: "Надворі" відповівдає на питання "де?". А "із двору" - на питання "звідки". Ще й "крізь фіранку". Відчуваєш нюанс? Він тонкий, але зримий. Де і через що, або звідки і через що? І куди летить цей звук. Вчися, друже. Я тобі поганого ніколи не підказую. Бо люблю тебе і поважаю. Не поспішай мене кпинити. Спочатку подумай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-15 01:58:04 ]
Правильно ти кажеш: де чується дощ? Надворі! Все вірно. У мене вірно написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-15 01:59:49 ]
Це ти вчися, як писати вірші. Ти не маєш смаку елементарного сам, і чіпляєшся до дрібниць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-09-15 06:48:58 ]
Та хоч напиши "Й надворі, й крізь фіранку". І там чується, і там. Ти ж написав, що чується надворі, і тут бац! - крізь фіранку! Це ж зовсім інші місця. "Із двору, крізь фіранку". Розумієш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-15 08:55:57 ]
Ну і що? Це продовження одного смислового ряду надворі крізь фіранку. Не займайся софістикою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-09-15 16:57:41 ]
Прекрасний вірш, Ярославе! Стільки знахідок нових у ньому і дуже доречні музичні терміни вплітаються у музику дощу сріблом душі поета. Мені б дуже хотілося в поезії бачити ось такі незвичні, красиві образи, які вражають чарівністю слова і думки! Дякую, дорогий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-16 09:15:15 ]
Дякую, дорога Таню! Натхнення тобі невичерпного!))))