Яка сутність полювантизму - нового виду малювання?

Полювантизм. Що це? Новий метод малювання – полювання на полотні. Як це відбувається? Художник використовує спеціальні насадки – стріли, які вміло зануривши у фарбу, випускає з лука на полотно, або картон чи дерев’яну поверхню. Перед початком дії продумується композиція, колористика, проєктується траєкторія польоту стріли. Авторка винаходу – ужгородська мисткиня Юлія Єгорова – Рогова мовить так: «Полювантизм - це таке мистецьке реаліті – шоу, летючий пензель з фарбами, який переносить на полотно мою образну думку. Давайте пограємо в полювантизм, тільки в полювання на щастя…».

Полювантизм відноситься до синкретичних видів мистецтва, а значить, має кілька каналів впливу на особу. Синкретичність, ознака первісного мистецтва, в якому музика, танці, спів є неподільним цілим. В полювантичному живописі неважко помітити і прямі ознаки театралізовано – мистецького дійства, та деякі інші складники. Які головні ознаки театральної вистави? Творче відображення життя в сценічній дії за участі акторів. В нашому випадку роль акторів виконують глядачі, бо хто ж не хоче вполювати щастя?…

Для того щоб привабити усе світле, бажане у своє життя, треба вміти готуватися до дня прийдешнього з позитивними думками, ця ідея закладена і в полювантизм. Тут на допомогу може прийти налаштування на колір. Червоний, до прикладу, активізує силу фізичну, дає силу переконань, підвищує цінність усього, що можна побачити довкруж. Жовтий, - медитація на нього потрібна тоді, коли треба швидко виконати великий обсяг роботи. Синій допомагає стримувати емоції, колір холодний, сприяє баченню подій без ілюзій, колір інтуїції. Білий – універсальний, обіймає, містить у собі сім барв рай – дуги. День, котрий планується із застосуванням кольорової палітри буде наповненим, цікавим і радісним.

«Дао (шлях даний, А.Б.) говорить, будь – яку дію може бути перетворено в священну дію. Це може бути і стрільба із лука…», - Ошо. Необхідно розуміти, що знання і пізнання різні поняття. Знання – то інформація, пізнання – розуміння.

В Китаї і Японії є школи стрільби з лука і фехтування, але на дверях приміщення, де вчаться стріляти, почеплена табличка – Зал Медитації. Будь – яка дія чинена з повним розумінням, стає медитацією. Дія нереальна, реальність те, яке розуміння ви привносите в неї, як ви її виконуєте. Наприклад, багато людей моляться, та роблять це дуже по земному. Їх молитви не є справжніми, бо що в них священного? Дуже все звично, приземлено… Ошо переконаний, що: «Навіть оці земні мистецтва стрільби із лука і фехтування можна перетворити в ненасильницькі мистецтва. В цьому велика революція…».

Его чоловіче начало, а дао вірить в жіноче. Его агресивне, жіноче начало чуттєве. Дао вірить в чуттєвість. Чоловіче начало має устремління до проникнення, жіноче – приймає в себе, поглинає. ЧОЛОВІК – СКЕЛЯ, ЖІНКА – ВОДА.

Даоси твердять, що СПРАВЖНЄ МИСТЕЦТВО – ПОБАЧИТИ ДЖЕРЕЛО, ЗВІДКИ СТРІЛА ЧЕРПАЄ СВОЮ ЕНЕРГІЮ. ХТО Є УСПІШНИМ? ЩО Є ЕНЕРГІЯ? ЯКИЙ СВІТ ЗНАХОДИТЬСЯ ВСЕРЕДИНІ ВАС? ОСЬ ІСТИННА ЦІЛЬ. Якщо це і Ваша ціль, але ви не попадаєте у зовнішню мішень, не засмучуйтеся… Майстер Херрігель казав: «… Ти повинен взяти лук, але не бути виконавцем, натягнути тятиву, не натягуючи її, і прицілитися, не прицілюючись. Не має бути жодної напруги, ніякого зусилля, ніякої дії з твоєї сторони. ТОДІ ТИ БУДЕШ ЗНАХОДИТИСЯ В ЦЕНТРІ …».

Чи знаєте Ви різницю між тим, коли робите щось і не робите, але дозволяєте цьому статися? Якщо знаєте, то зрозумієте цю притчу, якщо ж ні, то буде важкувато…
Коли береш в руки лук і стріли, дивишся в ціль, то глибоко всередині дивишся на себе. Ціль стає другорядною. Стріла свідомості набуває двояку спрямованість, це те, що Г. Гурджиєв називав самоспогадом.

Ошо був переконаний: «Людина не повинна боятися темряви. Світло, нехай навіть тьмяне, все одно сильніше найчорнішої темряви. Взагалі, темрява не наділена ніякою силою. СИЛА Є У СВІТЛА…».
Будда прозрівших поділив на дві когорти. І перші, і другі мають однаковий статус, немає вищих і нижчих, всі є частинами відпочаткової природи. Тим не менше, він (Будда) окреслив дві категорії, одних назвав архата – той, хто прозрів, але зберігає мовчанку, друга – бодхісатва. Ці особи також осягнули вищу мудрість, але взяли на себе додатковий обов’язок, - передати іншим знання, чи щонайменше – бодай поверхневу уяву про те, що відчуває прозрівший…

Архата – індивід, який досягнувши вищої мудрості геть забуває усіх тих, які ще не вийшли із темряви. Йому достатньо досягнути прозріння, інші його не цікавлять. Він вважає, що допомогти можна лише самому собі. Архата доносить до людей суттєву ідею: допомога ближньому є втручанням у його життя і долю. Тому не назвеш його егоїстом…

Архат називають хінаянами – то маленький човник, на котрому одна людина може переплисти річку. Бодхісатв Будда називає махаянами, на такому пароплаві тисячі людей можуть дістатися до протилежного берега. Є люди сповнені великого співчуття. Вони опісля просвітлення хочуть поділитися радістю, поділитися осягнутою ними істиною. Співчуття їх шлях. Бодхісатва провідник, він прагне допомогти заблукавшим у сутінках…

Коли містики говорять про істину, їх не розуміють науковці. На думку вчених містики говорять мовою парадоксів, тут вони вбачають протиріччя, бо керуються логікою. Містики дійсно мовлять парадоксально, себто нелогічно. Парадокс спроможний зрозуміти тільки медитуючий. Якщо людина не пізнала нічого поверх розуму, вона не зрозуміє парадокс. Це захист, вбудований захист: говорити парадоксально… Парадокс – єдиний метод означити те, що дійсно істинне. Логіка – це завжди половина, вона нічого не охоплює повністю.

Сутнісне наповнення полювантизму, його філософія, близькі до того, що практикують бодхісатви. Новий напрям шириться Україною, прийде час з ним познайомиться Європа, а там – Південна та Північна Америки, і навіть – така далека Австралія. Джерела цього напрямку витікають з далеких віків, проте, він (напрям) є водночас дуже відповідним мистецьким викликам сьогодення. Ще одна синкретична риса полювантизму…

Під орудою акторки Агнесси Цвелодуб відбувся перформанс надихнутий ідеєю полювантизму. Цим мистецьким дійством зацікавився музикант Тарас Коломацький. Захопилася ідеєю полювантизму і Марія Пиріжок, вона створює авторський одяг ручної роботи з конопляного полотна, Марія переконана – конопляний одяг володіє сакральною силою...

Ю. Евола мовив і про наступне: «Він (Захід) більше не знає природи. Природа для західних людей перестала бути живим тілом із символів, богів, і ритуалів – блискучим Космосом, в якому, як «царство в царстві», вільно рухається людина…». Написано в 1928 році… Про «цивілізаційні» посуви Московії (РФ) не згадую, адже це антипод не тільки нашої держави. Певен, подих свіжого вітру відродженої духовості повіє на стару Європу і Світ зі сторони України.

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.

«УКРАЇНСЬКИЙ РЕПОРТЕР».

Картина Юлії Єгорової - Рогової "Кульбабки".