Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.04
22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!
2026.05.04
21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.
Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.
Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!
2026.05.04
21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
2026.05.04
18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!
Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!
Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -
2026.05.04
15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
2026.05.04
15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
2026.05.04
14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
2026.05.04
10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
2026.05.04
09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
2026.05.04
08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
2026.05.04
06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
2026.05.03
17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
2026.05.03
17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
2026.05.03
16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
2026.05.03
15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
2026.05.03
14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1918) /
Проза
Натхнення.
Етимологія слова.
Натхнення… Не кожному знайоме, обрані і покликані ті, кого воно відвідує. Справжнє, істинне натхнення не викличеш штучно, хоча дехто і намагається цього добитися…
Видатний, неординарний твір не народиться, якщо до автора не сходить згори, - таке особливе піднесення, вибух емоцій, тоді немає приземленості, зникає все буденне, хай і на короткі миттєвості… Взірці яскравих спалахів, високих поривань можна зустріти і в царині музики, літератури, живопису, театру, кіно, танцю…
Що об’єднує талановитих, обдарованих Вищими Силами, і, звичайно працьовитих осіб у розмаїтих сферах творчості? До них приходить НАТХНЕННЯ… Відповідно до законів шляхетності, розпочати слід з імен обдарованих українок.
…………Оперні співачки: Соломія Крушельницька, Зоряна Кушплер, Вікторія Лук’янець, диригентка Оксана Линів, керівниця «Арте – хатти» і скрипалька Мирослава Которович, скрипалька Богдана Півненко. Згадаймо неповторні народні пісні у виконанні кобзаря і лірника Василя Нечепи, представника старовинного роду Наливайків… Тарас Компаніченко, лідер гурту «Хорея Козацька», значну частину творчості якого становлять епічні твори (думи, канти, лицарські пісні…). Шлягер цілого покоління «Вона» Тараса Чубая і гурту «Плач Єремії». Проймає душу зворушливий спів молодих – Ольги Мельник (пісня «Human») і Дар’ї Петрожицької («Ederlezi»). Та перемагають, і доволі часто не найкращі. Що вдієш, у більшості такі смаки…
Із зарубіжних виконавців класики назвемо трьох тенорів світового рівня – Лучано Паваротті, Пласідо Домінго і Хосе Каррераса, не можна оминути і оперну виконавицю Монсеррат Кабальє (сопрано)… Співачки і співаки, якими захоплюються на усіх континентах – Лара Фабіан, Адель Едкінс, Мірей Матьє, Патрісія Каас, Інгрід Кап, Кріс Рі, Оскар Бентон, Аль Бано і Роміна Пауер, ряд можна продовжити…
На території літератури торкнемося імен носіїв творчості найвищого рівня, адже основне – спробувати окреслити бодай окремі ознаки осяяності. В українській поезії: від світового титана Тараса Шевченка до Василя Стуса, від Лесі Українки до Ліни Костенко, від Івана Франка до Миколи Вінграновського… В зарубіжній: Вільям Шекспір, Джордж Гордон Байрон, Йоган Вольфганг Гете, Адам Міцкевич…; в прозі - Оноре де Бальзак, Віктор Гюго, Джек Лондон, Стефан Жеромський, Гюстав Флобер, Кнут Гамсун, Мігель де Сервантес, Габріеле д’Аннунціо, Джон Голсуорсі…
Образотворче мистецтво також рясніє прізвищами художників, що подарували нам і Світові неймовірні взірці живопису. Посеред українських творців: Казимир Малевич, Михайло Бойчук, Архип Куїнджі, Сергій Васильківський, Олександр Мурашко, Адальберт Ерделі, Іван Марчук, Анатолій Криволап…
Великі митці, що належать різним народам, - Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Вінсент ван Гог, Поль Гоген, Рафаель Санті, Пітер Рубенс, Єронім Босх, Пітер Брейгель, Огюст Роден….
Історія театру на наших землях мала яскраві сторінки. Український театр корифеїв, то була шекспірівської потужності плеяда драматургів, акторів, режисерів. Які імена! Марія Заньковецька, Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Іван Карпенко – Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський.
Українське кіно. «Земля» геніального Олександра Довженка, і фільми поетичного кіно, - першим був фільм «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, а далі, - «Камінний хрест» і «Захар Беркут» Леоніда Осики, «Криниця для спраглих» і «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка, «Пропала грамота» Бориса Івченка.
Кіномистецтво різних країн багате на фільми найвищих стандартів, режисерами таких картин є – Педро Альмодовар, Луїс Бунюель, Акіро Куросава, Мартін Скорсезе, Девід Лінч, Люк Бессон, Пітер Джексон….
Мистецтво танцю із вогниками в очах здатне подарувати шалене, приголомшливе захоплення від побаченого … Український внесок у світовий балет, - то виступи зіркових хореографа і балерини Броніслави Ніжинської і її брата Вацлава, були добре знані в Європі, Броніслава короткий період співпрацювала з Лесем Курбасом. Серж Лифар (киянин),великий танцівник ХХ століття, відоме ім’я Павла Вірського, балетмейстера і керівника знаменитого Академічного ансамблю народного танцю… Це і наш унікальний гопак та аркан, і не наші – чардаш, сіртакі, танго…
Вертаймо до письменства і художників. У чому криється одна з відмінностей між ними? Відповідь знайдемо у Яна Парандовського: «У них (письменників) не було навіть і того, що мали живописці середньовіччя і Ренесансу: там учень працював під наглядом майстра, чистив пензлі, готував мольберт і полотно, йому доручали, поки він іще не дозрів для більш відповідальних завдань, виконання дрібних орнаментів крізь замкову шпарину – якщо тільки майстер її не затуляв – він намагався підгледіти, як учитель чаклував, змішував фарби, огортаючи свої секрети таємницею, врешті, немов метелик, обсипаний квітковим пилком, відлітав у свій власний світ, де або поступово струшував з себе пилок – стиль і творчу манеру вчителя, або ж зберігав їй вірність до кінця. Письменники самі себе виховували…».
В певні моменти творення живописець має перевагу перед письменником. Навіть генії, Бальзак до прикладу, зізнавалися: «В кімнаті панують нічні сутінки. В якому словнику шукати слова, щоб описати їх? Тут треба пензель художника…».
В письменстві ніяк не обійтися без новотворів. Бути автором неологізму та ще й вдалого, милозвучного, тут потрібні здібності, не менші ніж у будь – якій творчості. Не варто зловживати словами іншомовного походження, особливо тоді, коли є влучні відповідники у своїй мові. Постійно фонтануюче джерело поповнення словесного фонду – це місцеві говірки. Там такі перлини віднайти можна!
КОХАННЯ. Одна з провідних тем на ниві творчій… Жінка здатна подарувати творцеві – радість, натхнення, але подеколи і розпач, розлад.. . Ймовірно, що жінки краще знають природу чоловіків, аніж ми їхню. Коли виникає незрозуміла, втаємничена ситуація, афоризм підказує - «Шукайте жінку…». Окремі представниці чарівної статі при бажанні вміють перетворити деякі чоловічі слабкості на силу…
ІНСАЙТ (від анг. Insight – проникнення в суть, осяяння, прозріння). Термін з області психології. Зміст полягає в швидкому прориві до осягнення проблеми, чи її неочікуваного вирішення. Особи які перебувають в доброму настрої краще вирішують завдання за сприяння інсайту. Має значення і спокійний сон напередодні. В лабораторних (майстерня) умовах інсайт спрацьовує швидше, ніж на лоні природи. Значну роль для інсайту відіграють інтелект і емоції. Фахівці у ділянці гештальтпсихології (від нім. Gestalt – форма, образ, конфігурація) трактують інсайт як раптове осяяння, котрому передує довготривала праця. Треба вміти використовувати і здобутий досвід. Усе стає на свої місця у відповідний момент…
Мистецтво духовного полягає у вмінні розпізнати Вічне, і нічого не порушити, а тлінне – розвивати, удосконалювати.
МАНТРИ. Мають схожість з енергетичними потоками, створюються вібраціями голосу і повторюють чи відтворюють космічні взаємодії. Недоступні для розуміння людини. Музикантам знайомий стан знаходження в потоці творчості, - з глибин нутра прибуває енергія, яку іменуємо натхненням. Мантри, священні звуко – образи. Мантри – проекція форм Космічних (Горішніх) , думко – форми.
Любомудри, містики найголовніші таємниці завжди озвучували у вузькому колі, серед своїх. Тому що механістичне поширення вищих знань веде до їх обезцінення. Точнісінько як відбувається тепер, «вища» освіта стала загальною, для багатьох… Щоб віднайти, відшукати пре – красне, треба терпляче, тривалий час студіювати знання заховані в серйозних книжках, і тоді почнемо бачити промені Світла. Містики не вбачали в мистецтві спосіб самовираження індивіда, не вважали одним із завдань мистецтва – фотографічне копіювання навколишнього світу. ВОНИ РОЗГЛЯДАЛИ МИСТЕЦТВО ЯК ФОКУСАЦІЮ ДУХУ, РУХ ЕНЕРГОПОТОКУ. Митець, що хоче проникнути у містерію таємничих обрядів, має бути водночас пошуковцем, тлумачем, та піонером торування стежин в іншу реальність.
Розуміння досягнуте завдяки знанням і інтуїтивному прозрінню перетікає у форми видимі (візуальні).
А що таке натхнення на думку сучасних українських художників? Почуємо два трактування, за принципом від Заходу до Сходу (географічно). Леся Улибіна, ужгородська мисткиня, паперова пластика котрої ще змусить здивовано вигукнути не одного глядача: « Як вона це створила?!...». Пані Леся говорить так: «Що таке натхнення нам розкажуть енциклопедичні словники. Ті, до кого воно приходить, навряд чи спроможні передати його словами. Це за межею словесного. Стан душевної свободи. Простір через тебе дає сигнали до творення, за допомоги знаків. Для митця це мить, в якій сконцентровані дні і місяці праці, і … наступає Позачасовість…».
……………Олександр Чегорка, живописець, скульптор і поет із Кам’янського: «Коли приходить натхнення душа стає легкою, пташиною – їй хочеться в небо, та і вся вона частинка неба… Коли приходить натхнення зникає простір, зникає час – душа хвилюється, бо торкається таїни, світиться зіркою на небосхилі неосяжного буття, а може не зіркою, а сльозою божою…».
У процесі творчості з різних причин окремі митці (буває і видатні…) зловживають кавою, чаєм, алкоголем, наркотиками… Та найкращим стимулом для креативності є: захопливий сюжет розповіді, лірична мелодія, захват від переглянутого фільму чи вистави, усмішка подарована красивою незнайомкою, І НЕПЕРЕМОЖНЕ БАЖАННЯ ТВОРИТИ…
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
«Літературна Україна».
Примітки. На фото:художник Казимир Малевич.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Натхнення.
Етимологія слова.Натхнення… Не кожному знайоме, обрані і покликані ті, кого воно відвідує. Справжнє, істинне натхнення не викличеш штучно, хоча дехто і намагається цього добитися…
Видатний, неординарний твір не народиться, якщо до автора не сходить згори, - таке особливе піднесення, вибух емоцій, тоді немає приземленості, зникає все буденне, хай і на короткі миттєвості… Взірці яскравих спалахів, високих поривань можна зустріти і в царині музики, літератури, живопису, театру, кіно, танцю…
Що об’єднує талановитих, обдарованих Вищими Силами, і, звичайно працьовитих осіб у розмаїтих сферах творчості? До них приходить НАТХНЕННЯ… Відповідно до законів шляхетності, розпочати слід з імен обдарованих українок.
…………Оперні співачки: Соломія Крушельницька, Зоряна Кушплер, Вікторія Лук’янець, диригентка Оксана Линів, керівниця «Арте – хатти» і скрипалька Мирослава Которович, скрипалька Богдана Півненко. Згадаймо неповторні народні пісні у виконанні кобзаря і лірника Василя Нечепи, представника старовинного роду Наливайків… Тарас Компаніченко, лідер гурту «Хорея Козацька», значну частину творчості якого становлять епічні твори (думи, канти, лицарські пісні…). Шлягер цілого покоління «Вона» Тараса Чубая і гурту «Плач Єремії». Проймає душу зворушливий спів молодих – Ольги Мельник (пісня «Human») і Дар’ї Петрожицької («Ederlezi»). Та перемагають, і доволі часто не найкращі. Що вдієш, у більшості такі смаки…
Із зарубіжних виконавців класики назвемо трьох тенорів світового рівня – Лучано Паваротті, Пласідо Домінго і Хосе Каррераса, не можна оминути і оперну виконавицю Монсеррат Кабальє (сопрано)… Співачки і співаки, якими захоплюються на усіх континентах – Лара Фабіан, Адель Едкінс, Мірей Матьє, Патрісія Каас, Інгрід Кап, Кріс Рі, Оскар Бентон, Аль Бано і Роміна Пауер, ряд можна продовжити…
На території літератури торкнемося імен носіїв творчості найвищого рівня, адже основне – спробувати окреслити бодай окремі ознаки осяяності. В українській поезії: від світового титана Тараса Шевченка до Василя Стуса, від Лесі Українки до Ліни Костенко, від Івана Франка до Миколи Вінграновського… В зарубіжній: Вільям Шекспір, Джордж Гордон Байрон, Йоган Вольфганг Гете, Адам Міцкевич…; в прозі - Оноре де Бальзак, Віктор Гюго, Джек Лондон, Стефан Жеромський, Гюстав Флобер, Кнут Гамсун, Мігель де Сервантес, Габріеле д’Аннунціо, Джон Голсуорсі…
Образотворче мистецтво також рясніє прізвищами художників, що подарували нам і Світові неймовірні взірці живопису. Посеред українських творців: Казимир Малевич, Михайло Бойчук, Архип Куїнджі, Сергій Васильківський, Олександр Мурашко, Адальберт Ерделі, Іван Марчук, Анатолій Криволап…
Великі митці, що належать різним народам, - Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Вінсент ван Гог, Поль Гоген, Рафаель Санті, Пітер Рубенс, Єронім Босх, Пітер Брейгель, Огюст Роден….
Історія театру на наших землях мала яскраві сторінки. Український театр корифеїв, то була шекспірівської потужності плеяда драматургів, акторів, режисерів. Які імена! Марія Заньковецька, Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Іван Карпенко – Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський.
Українське кіно. «Земля» геніального Олександра Довженка, і фільми поетичного кіно, - першим був фільм «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, а далі, - «Камінний хрест» і «Захар Беркут» Леоніда Осики, «Криниця для спраглих» і «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка, «Пропала грамота» Бориса Івченка.
Кіномистецтво різних країн багате на фільми найвищих стандартів, режисерами таких картин є – Педро Альмодовар, Луїс Бунюель, Акіро Куросава, Мартін Скорсезе, Девід Лінч, Люк Бессон, Пітер Джексон….
Мистецтво танцю із вогниками в очах здатне подарувати шалене, приголомшливе захоплення від побаченого … Український внесок у світовий балет, - то виступи зіркових хореографа і балерини Броніслави Ніжинської і її брата Вацлава, були добре знані в Європі, Броніслава короткий період співпрацювала з Лесем Курбасом. Серж Лифар (киянин),великий танцівник ХХ століття, відоме ім’я Павла Вірського, балетмейстера і керівника знаменитого Академічного ансамблю народного танцю… Це і наш унікальний гопак та аркан, і не наші – чардаш, сіртакі, танго…
Вертаймо до письменства і художників. У чому криється одна з відмінностей між ними? Відповідь знайдемо у Яна Парандовського: «У них (письменників) не було навіть і того, що мали живописці середньовіччя і Ренесансу: там учень працював під наглядом майстра, чистив пензлі, готував мольберт і полотно, йому доручали, поки він іще не дозрів для більш відповідальних завдань, виконання дрібних орнаментів крізь замкову шпарину – якщо тільки майстер її не затуляв – він намагався підгледіти, як учитель чаклував, змішував фарби, огортаючи свої секрети таємницею, врешті, немов метелик, обсипаний квітковим пилком, відлітав у свій власний світ, де або поступово струшував з себе пилок – стиль і творчу манеру вчителя, або ж зберігав їй вірність до кінця. Письменники самі себе виховували…».
В певні моменти творення живописець має перевагу перед письменником. Навіть генії, Бальзак до прикладу, зізнавалися: «В кімнаті панують нічні сутінки. В якому словнику шукати слова, щоб описати їх? Тут треба пензель художника…».
В письменстві ніяк не обійтися без новотворів. Бути автором неологізму та ще й вдалого, милозвучного, тут потрібні здібності, не менші ніж у будь – якій творчості. Не варто зловживати словами іншомовного походження, особливо тоді, коли є влучні відповідники у своїй мові. Постійно фонтануюче джерело поповнення словесного фонду – це місцеві говірки. Там такі перлини віднайти можна!
КОХАННЯ. Одна з провідних тем на ниві творчій… Жінка здатна подарувати творцеві – радість, натхнення, але подеколи і розпач, розлад.. . Ймовірно, що жінки краще знають природу чоловіків, аніж ми їхню. Коли виникає незрозуміла, втаємничена ситуація, афоризм підказує - «Шукайте жінку…». Окремі представниці чарівної статі при бажанні вміють перетворити деякі чоловічі слабкості на силу…
ІНСАЙТ (від анг. Insight – проникнення в суть, осяяння, прозріння). Термін з області психології. Зміст полягає в швидкому прориві до осягнення проблеми, чи її неочікуваного вирішення. Особи які перебувають в доброму настрої краще вирішують завдання за сприяння інсайту. Має значення і спокійний сон напередодні. В лабораторних (майстерня) умовах інсайт спрацьовує швидше, ніж на лоні природи. Значну роль для інсайту відіграють інтелект і емоції. Фахівці у ділянці гештальтпсихології (від нім. Gestalt – форма, образ, конфігурація) трактують інсайт як раптове осяяння, котрому передує довготривала праця. Треба вміти використовувати і здобутий досвід. Усе стає на свої місця у відповідний момент…
Мистецтво духовного полягає у вмінні розпізнати Вічне, і нічого не порушити, а тлінне – розвивати, удосконалювати.
МАНТРИ. Мають схожість з енергетичними потоками, створюються вібраціями голосу і повторюють чи відтворюють космічні взаємодії. Недоступні для розуміння людини. Музикантам знайомий стан знаходження в потоці творчості, - з глибин нутра прибуває енергія, яку іменуємо натхненням. Мантри, священні звуко – образи. Мантри – проекція форм Космічних (Горішніх) , думко – форми.
Любомудри, містики найголовніші таємниці завжди озвучували у вузькому колі, серед своїх. Тому що механістичне поширення вищих знань веде до їх обезцінення. Точнісінько як відбувається тепер, «вища» освіта стала загальною, для багатьох… Щоб віднайти, відшукати пре – красне, треба терпляче, тривалий час студіювати знання заховані в серйозних книжках, і тоді почнемо бачити промені Світла. Містики не вбачали в мистецтві спосіб самовираження індивіда, не вважали одним із завдань мистецтва – фотографічне копіювання навколишнього світу. ВОНИ РОЗГЛЯДАЛИ МИСТЕЦТВО ЯК ФОКУСАЦІЮ ДУХУ, РУХ ЕНЕРГОПОТОКУ. Митець, що хоче проникнути у містерію таємничих обрядів, має бути водночас пошуковцем, тлумачем, та піонером торування стежин в іншу реальність.
Розуміння досягнуте завдяки знанням і інтуїтивному прозрінню перетікає у форми видимі (візуальні).
А що таке натхнення на думку сучасних українських художників? Почуємо два трактування, за принципом від Заходу до Сходу (географічно). Леся Улибіна, ужгородська мисткиня, паперова пластика котрої ще змусить здивовано вигукнути не одного глядача: « Як вона це створила?!...». Пані Леся говорить так: «Що таке натхнення нам розкажуть енциклопедичні словники. Ті, до кого воно приходить, навряд чи спроможні передати його словами. Це за межею словесного. Стан душевної свободи. Простір через тебе дає сигнали до творення, за допомоги знаків. Для митця це мить, в якій сконцентровані дні і місяці праці, і … наступає Позачасовість…».
……………Олександр Чегорка, живописець, скульптор і поет із Кам’янського: «Коли приходить натхнення душа стає легкою, пташиною – їй хочеться в небо, та і вся вона частинка неба… Коли приходить натхнення зникає простір, зникає час – душа хвилюється, бо торкається таїни, світиться зіркою на небосхилі неосяжного буття, а може не зіркою, а сльозою божою…».
У процесі творчості з різних причин окремі митці (буває і видатні…) зловживають кавою, чаєм, алкоголем, наркотиками… Та найкращим стимулом для креативності є: захопливий сюжет розповіді, лірична мелодія, захват від переглянутого фільму чи вистави, усмішка подарована красивою незнайомкою, І НЕПЕРЕМОЖНЕ БАЖАННЯ ТВОРИТИ…
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
«Літературна Україна».
Примітки. На фото:художник Казимир Малевич.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мистецький часопис ХХІ століття. Яким йому бути?"
• Перейти на сторінку •
"Філософія полювантизму, або стрільба із лука як медитація."
• Перейти на сторінку •
"Філософія полювантизму, або стрільба із лука як медитація."
Про публікацію
