ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.19
13:42
Небо квилить клином журавлиним,
хмарами укрившись де-не-де,
молода приваблива феміна
берегом замріяно іде…
Легіт ніжно пестить її коси,
хвиля легко котиться до ніг,
та весну уже змінила осінь,
хмарами укрившись де-не-де,
молода приваблива феміна
берегом замріяно іде…
Легіт ніжно пестить її коси,
хвиля легко котиться до ніг,
та весну уже змінила осінь,
2024.03.19
13:26
Украла віра чужоземна все:.
Зелене свято - нині це вже Трійця.
А Коляда - Різдво. А Пасха ссе
Ярила, наче кровосис Жар-прицю.
У Дідуха обскубли колоски
І доточили до чужих традицій.
Купайло став...Іваном! Роде, згинь!
Зелене свято - нині це вже Трійця.
А Коляда - Різдво. А Пасха ссе
Ярила, наче кровосис Жар-прицю.
У Дідуха обскубли колоски
І доточили до чужих традицій.
Купайло став...Іваном! Роде, згинь!
2024.03.19
11:54
Відома українська гонщиця, має міжнародний титул «Королева доріг».
Волонтерка, парамедик, підприємець.
На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
Народний Герой України.
Позивний - «Вітерець».
Ніч. Зима. В салоні
Волонтерка, парамедик, підприємець.
На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
Народний Герой України.
Позивний - «Вітерець».
Ніч. Зима. В салоні
2024.03.19
10:22
Дощові каплі дзвінко дріботять в весняні привідкриті двері.
Старається ввійти Життя, у лагідній манері
питаючи – де хазяї, готові зустрічати?
Течуть весело ручаї, стікаються до хати.
Стук-перестук – капотить дощ, сюрчачи на порозі.
Коли хотіння з
Старається ввійти Життя, у лагідній манері
питаючи – де хазяї, готові зустрічати?
Течуть весело ручаї, стікаються до хати.
Стук-перестук – капотить дощ, сюрчачи на порозі.
Коли хотіння з
2024.03.19
08:40
На Істину табу немає:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
2024.03.19
08:27
– На покутті вмостився Дідух
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
2024.03.19
08:03
До нас ішов напівтверезий "брат",
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
2024.03.19
05:44
Чайка жалібно кигиче,
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає іншу ціль…
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає іншу ціль…
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Подвишенний (1993) /
Рецензії
Україна - авангард сил великого Переходу
17 березня 2014 року Миколу Карпюка з ще кількома активістами було затримано на межі російсько-українського кордону й заарештовано за сфабрикованою справою про участь у чеченіській кампанії на боці військ Джохара Дудаєва. Певний період часу про політв’язня не було нічого відомо, до нього було застосовано тортури, також чинився психологічний тиск. Тодішня українська влада не приймала активних реальних кроків по звільненню українських громадян з полону, тому надії на повернення навіть у близьких людей майже не було. Однак, коли розум перебирає усі можливі варіянти й засвічується сигнал error — саме тоді настає примат містицизму та віри у вищі сили, які здатні змінити хід подій.
Перебуваючи в ув’язненні, Микола Карпюк, вочевидь, мав чимало екзистенційних межових ситуацій, а також часу розміркувати над своєю Долею та тим, що варто понести у кращі світи в разі наглої смерти. Віра й молитва зробили неможливе — восени 2019 року Миколу Карпюка разом з іншими в'язнями було звільнено з полону. Перше, на що він звернув увагу, то це відчуття Свободи та тої життєдайної енергії, епіцентром якої і стала Україна протягом останнього десятиліття. Філософські міркування на цю тему Микола Карпюк виклав у брошурі “Початок нового еволюційного циклу” (2020).
У своїй праці автор активно апелює до стародавніх мітів, Святого Письма, а також розпрацьовує власну психологічну концепцію сприйняття мікро- та макрокосмосу, в якому водночас перебуває людська істота. Методологія, якою активно послуговується пан Карпюк, перебуває на межі теології, філософії, психології та (ба!) квантової фізики. На прикладі атома, дослідник зображує природу дуальності людини, де в постійній опозиції перебуває енергія та матерія. Чим більша частота коливань енергії людини, тим більший духовний розвиток вона має і навпаки. Бог за цією концепцією не є матеріальним божеством, кумиром, який потребує гігантських веж та пам'ятників, натомість Він постає в образі джерела світла та любові, яке насичує життям та добром усе живе на Землі. Твориться таке буття за допомогою слова, яке виводить з темряви на Світ Божий ту дійсність, яку ми маємо можливість споглядати.
Важливо розуміти, що опираючись на свобідну волю, згадка про яку міститься вже у Книзі Буття, люди є співтворцями всього, що відбувається в нашому житті не лише у фізичному, а й духовному сенсі. Як зазначає Микола Карпюк, “наші колективні думки, почуття здатні формувати відповідні енергоінформаційні поля (свого роду банки енергій), котрі ще називають — егрегори. Багато з них мають особливе значення для формування свідомості людини, її культури, світогляду, ведуть по життєвому шляху у нашому світі. Зокрема, дуже важливими є національні, церковні, релігійні егрегори”. Мова йде про те, що психологія кожної окремої людини формує національний менталітет на основі взаємозв’язаних кодів, програм та полів енергії, в яких перебувають елементи системи світобудови. Це “Єдине Поле Свідомості” зберігає всі відомі знання, здобутки, що робить їх єдиним національним надбанням. Пригадаймо “і мертвим, і живим, і ненародженим” Тараса Шевченка.
Микола Карпюк стверджує, що наш Всесвіт є тринадцятимірним. Зараз людство перебуває в четвертому вимірі, але наприкінці 2012 року розпочався новий еволюційний цикл, а саме перехід у п’ятивимірність. Автор не роз’яснює, чому саме в цей час відбуваються такі фундаментальні зміни, однак зазначає що свідомість людини має перекодуватися на той лад, де пануватиме безумовна любов та гармонія, а людина з homo sapiens має еволюціювати в homo spiritualis, породивши нові духовні практики відчуття навколишньої дійсності. Цікаво, чи має на увазі автор під “безумовною любов’ю” розуміння утворення нового типу надлюдини, бога в кожній окремій людській подобі, адже якщо “На початку було слово, а слово було у Бога”, то безумовна-безмовна любов а пріорі передбачає її побутування з моменту народження нових поколінь людей без участі у цьому Божого проведіння. Зрештою це відповідає тій загальноприйнятої ідеї добра та зла, що відображено у християнстві.
У цій праці чималу увагу зосереджено на перетіканні людської енергії з одного виміру в інший, які, своєю чергою, містять чимало світів. Автор говорить про те, що “після завершення втілення у нашому світі більшість людей переходять у котрийсь із світів п'ятого виміру”, тобто на рівень вищого духовного розвитку. Та чи можливий рух не лише вгору, а й униз? Можливість реінкарнації, що суголосна з практичним досвідом минулого людського життя на землі, гарно виписана в орієнтальній філософії, зокрема індуїзмі. Крім більшості світів, що перебувають у гармонії та любові, існують також дисгармонійні світи, де проживають злі духи, так звані демони. Межі таких світів доволі розмиті й чіткі водночас, саме тому свобідна воля відіграє тут ключове значення. Людська психіка має дуальну трирівневу структуру. Вона поділяється на свідоме (панування Еґо) та позасвідоме (надсвідоме та підсвідоме). Мікрокосмос людини є моделлю побудови Макрокосмосу, відтак Еґо, наділене волею вибору, самостійно визначає: спускатися йому в темінь гріха і тваринного існування, чи прагнути духовного просвітлення й пошуку Істини. Тим самим нерідко психіатричні розлади так схожі на одержимість демонами, адже людське Еґо, відірване від світла, від кермування власним життям, легко втрапляє в тенета хаосу і страху, а страх — це перший крок до сходження у прірву. Саме тому в античній мітології героями (з давньогрецької “напівбогами”) були ті, хто долали різні страхи й первісний страх темряви та йшли до світла. Згадаймо хоча б Прометея, якого можна ідентифікувати з класичним фройдистським розумінням “Я” у структурній моделі психіки, яке опинилося між Ідом та Супер-Еґо.
Головний меседж, який автор нам шле, - це те, що “часи патернілізму завершуються. Настає ера усвідомленої відповідальності”. Останні події не лише у світі, а й зокрема в Україні свідчать про те, що світоустрій змінюється. Настає доба тотальної любові, вільної праці та творчості, відмови від зла й негативу, який породжує різного роду катаклізми та біди. Людина повинна віднайти у собі гармонію, пізнати в собі Бога, а тоді спроєктувати це світло на навколишніх. Лише знання, яке зашифроване на різних рівнях, зокрема у Святому Письмі, фольклорі захистить нас і виведе на новий рівень думки й почуття, що, своєю чергою, відкриє людству ворота до Нового Життя.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Україна - авангард сил великого Переходу
Відгук на брошуру М. А. Карпюка “Початок нового еволюційного шляху”. Рівне. 2020
Для багатьох українців ім'я автора асоціюється з перебуванням у російському полоні, в якому він провів фактично п'ять років. Далеко до тих подій Микола Андронович був знаним українцям націоналістом, опозиційним політиком, бо у владі він ніколи не знаходився, а також учасником війни у Придністров’ї на початку 90-х рр. ХХ століття. Взимку 2013-2014 років Микола Карпюк був одним із лідерів революційного руху на Майдані, разом із побратимами він утворив і дав поштовх розвитку “Правого сектору”, за що зрештою й опинився в ув’язненні...
17 березня 2014 року Миколу Карпюка з ще кількома активістами було затримано на межі російсько-українського кордону й заарештовано за сфабрикованою справою про участь у чеченіській кампанії на боці військ Джохара Дудаєва. Певний період часу про політв’язня не було нічого відомо, до нього було застосовано тортури, також чинився психологічний тиск. Тодішня українська влада не приймала активних реальних кроків по звільненню українських громадян з полону, тому надії на повернення навіть у близьких людей майже не було. Однак, коли розум перебирає усі можливі варіянти й засвічується сигнал error — саме тоді настає примат містицизму та віри у вищі сили, які здатні змінити хід подій.
Перебуваючи в ув’язненні, Микола Карпюк, вочевидь, мав чимало екзистенційних межових ситуацій, а також часу розміркувати над своєю Долею та тим, що варто понести у кращі світи в разі наглої смерти. Віра й молитва зробили неможливе — восени 2019 року Миколу Карпюка разом з іншими в'язнями було звільнено з полону. Перше, на що він звернув увагу, то це відчуття Свободи та тої життєдайної енергії, епіцентром якої і стала Україна протягом останнього десятиліття. Філософські міркування на цю тему Микола Карпюк виклав у брошурі “Початок нового еволюційного циклу” (2020).
У своїй праці автор активно апелює до стародавніх мітів, Святого Письма, а також розпрацьовує власну психологічну концепцію сприйняття мікро- та макрокосмосу, в якому водночас перебуває людська істота. Методологія, якою активно послуговується пан Карпюк, перебуває на межі теології, філософії, психології та (ба!) квантової фізики. На прикладі атома, дослідник зображує природу дуальності людини, де в постійній опозиції перебуває енергія та матерія. Чим більша частота коливань енергії людини, тим більший духовний розвиток вона має і навпаки. Бог за цією концепцією не є матеріальним божеством, кумиром, який потребує гігантських веж та пам'ятників, натомість Він постає в образі джерела світла та любові, яке насичує життям та добром усе живе на Землі. Твориться таке буття за допомогою слова, яке виводить з темряви на Світ Божий ту дійсність, яку ми маємо можливість споглядати.
Важливо розуміти, що опираючись на свобідну волю, згадка про яку міститься вже у Книзі Буття, люди є співтворцями всього, що відбувається в нашому житті не лише у фізичному, а й духовному сенсі. Як зазначає Микола Карпюк, “наші колективні думки, почуття здатні формувати відповідні енергоінформаційні поля (свого роду банки енергій), котрі ще називають — егрегори. Багато з них мають особливе значення для формування свідомості людини, її культури, світогляду, ведуть по життєвому шляху у нашому світі. Зокрема, дуже важливими є національні, церковні, релігійні егрегори”. Мова йде про те, що психологія кожної окремої людини формує національний менталітет на основі взаємозв’язаних кодів, програм та полів енергії, в яких перебувають елементи системи світобудови. Це “Єдине Поле Свідомості” зберігає всі відомі знання, здобутки, що робить їх єдиним національним надбанням. Пригадаймо “і мертвим, і живим, і ненародженим” Тараса Шевченка.
Микола Карпюк стверджує, що наш Всесвіт є тринадцятимірним. Зараз людство перебуває в четвертому вимірі, але наприкінці 2012 року розпочався новий еволюційний цикл, а саме перехід у п’ятивимірність. Автор не роз’яснює, чому саме в цей час відбуваються такі фундаментальні зміни, однак зазначає що свідомість людини має перекодуватися на той лад, де пануватиме безумовна любов та гармонія, а людина з homo sapiens має еволюціювати в homo spiritualis, породивши нові духовні практики відчуття навколишньої дійсності. Цікаво, чи має на увазі автор під “безумовною любов’ю” розуміння утворення нового типу надлюдини, бога в кожній окремій людській подобі, адже якщо “На початку було слово, а слово було у Бога”, то безумовна-безмовна любов а пріорі передбачає її побутування з моменту народження нових поколінь людей без участі у цьому Божого проведіння. Зрештою це відповідає тій загальноприйнятої ідеї добра та зла, що відображено у християнстві.
У цій праці чималу увагу зосереджено на перетіканні людської енергії з одного виміру в інший, які, своєю чергою, містять чимало світів. Автор говорить про те, що “після завершення втілення у нашому світі більшість людей переходять у котрийсь із світів п'ятого виміру”, тобто на рівень вищого духовного розвитку. Та чи можливий рух не лише вгору, а й униз? Можливість реінкарнації, що суголосна з практичним досвідом минулого людського життя на землі, гарно виписана в орієнтальній філософії, зокрема індуїзмі. Крім більшості світів, що перебувають у гармонії та любові, існують також дисгармонійні світи, де проживають злі духи, так звані демони. Межі таких світів доволі розмиті й чіткі водночас, саме тому свобідна воля відіграє тут ключове значення. Людська психіка має дуальну трирівневу структуру. Вона поділяється на свідоме (панування Еґо) та позасвідоме (надсвідоме та підсвідоме). Мікрокосмос людини є моделлю побудови Макрокосмосу, відтак Еґо, наділене волею вибору, самостійно визначає: спускатися йому в темінь гріха і тваринного існування, чи прагнути духовного просвітлення й пошуку Істини. Тим самим нерідко психіатричні розлади так схожі на одержимість демонами, адже людське Еґо, відірване від світла, від кермування власним життям, легко втрапляє в тенета хаосу і страху, а страх — це перший крок до сходження у прірву. Саме тому в античній мітології героями (з давньогрецької “напівбогами”) були ті, хто долали різні страхи й первісний страх темряви та йшли до світла. Згадаймо хоча б Прометея, якого можна ідентифікувати з класичним фройдистським розумінням “Я” у структурній моделі психіки, яке опинилося між Ідом та Супер-Еґо.
Головний меседж, який автор нам шле, - це те, що “часи патернілізму завершуються. Настає ера усвідомленої відповідальності”. Останні події не лише у світі, а й зокрема в Україні свідчать про те, що світоустрій змінюється. Настає доба тотальної любові, вільної праці та творчості, відмови від зла й негативу, який породжує різного роду катаклізми та біди. Людина повинна віднайти у собі гармонію, пізнати в собі Бога, а тоді спроєктувати це світло на навколишніх. Лише знання, яке зашифроване на різних рівнях, зокрема у Святому Письмі, фольклорі захистить нас і виведе на новий рівень думки й почуття, що, своєю чергою, відкриє людству ворота до Нового Життя.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію