ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2022.01.28 21:16
Я вірю, що усі ми незабаром…
У сховищі від порчі і від сказу
Хіба що консультації задаром…
Ніколи, аби з ким, ніде ні разу…

Ми стрінемось у непогоду попри…
Думками половинчате обв’яжем
І розішлем можливості у кофри

Тамара Шкіндер
2022.01.28 12:09
Ще сонце із-за обрію не встало.
Зимовий день не піднімав повік.
Лиш засвітилось обрію лекало,
Вловивши перших променів потік.

Ще світ дрімає і в прозорій тиші
Здається чую як пульсує кров.
А я пісчинка у космічній ніші.

Олександр Сушко
2022.01.28 09:38
Відсьогодні білий світ немилий,
Жінка плаче, я - ні в сих, ні тих.
Пожильці гойдаються на хвилях
Океану любовщів жарких.

Линуть охи й ахи крізь кватирку,
Стогони сплітаються вузлом.
Штукатурка сиплеться від криків,

Микола Соболь
2022.01.28 06:08
Як відбивало серце: тьох-тьох-тьох…
Сеанс і ряд останні в кінозалі.
Лишитися ми мріяли удвох,
а, що робити з цим, на жаль, не знали.
Життєва проза: осені сльота
ховає повню в хмарах почорнілих,
з тобою ми отримали квитка
та долі поєднати не зуміли.

Євген Федчук
2022.01.27 19:47
Було колись…чи, може й не було.
Але ж дарма навіщо б говорили?
Стояло у степу одне село,
В якому люди роботящі жили.
Трудились від зорі і до зорі,
Під щедрим сонцем урожай ростили,
Овець отари та стада корів
На буйних травах набирали сили.

Сергій Губерначук
2022.01.27 17:42
Ґанок дзвенів кришталем
і, оздоблений сріблом, яскрився.
Я ще не був королем,
але код на замку підкорився.

Рухнула брама важка,
знявши пил з канонічної влади,
і в брудному вбранні ватажка

Ігор Деркач
2022.01.27 16:30
А на майдані Банкової – смута
і невідомо, – де ті вороги?
Поліція вгодована і люта
нагадує, що віддає борги...
а самооборона – не обута.

***
Ще кінця московії нема

Микола Дудар
2022.01.27 13:25
А на дворі ще зима…
А в роялі ноти…
А на столику хурма,
Десь тако, з півроти…
Не піду на двір, мете.
А рояль приструню.
А хурма хурмі… про те
Відчуваю слюні.

Сергій Губерначук
2022.01.27 11:16
Літній день видався світлим і прекрасним. Людей було дуже багато, як у свято. Ми з Андрієм у гарному настрої проходимо вулицею до тролейбусної зупинки. Розповсюджувачі анкет пропонують моєму товаришу заповнити одну з них. Я кажу: «Та не варто. Навіщо тобі

Микола Соболь
2022.01.27 07:28
Дивись – це щастя! (Просто вигляд ззаду).
Нічого не кажи мені про такт.
Фортуна повернулась до громади
й стоятиме віднині саме так.
Анфас хотіли? Ви наївні дурні!
Стояти так є тисячі причин.
Давай дістанем голос твій із урни!
Тепер сиди та думай, я

Віктор Кучерук
2022.01.27 05:19
Під хмаркою ластівок щебет,
А луками – запах п’янкий, –
І дотики квітів та стебел
Приємно лоскочуть боки.
Обдмухує жваво обличчя
Мінливий завжди вітерець
І шепче щомить таємничо
У вуха повзучий чебрець.

Микола Дудар
2022.01.27 00:03
А ось і хліб пшеничний житній хліб
Болить молюсь цілую плачу
Мале дитя як свірка наче німб
І як снопи на полі наче…

Мій крик мій біль і стогін долі шлях -
Не міф, не міт… о-о треба вміти
Коса і серп чи неба вільний птах

Іван Потьомкін
2022.01.26 19:56
Світлій пам’яті
Якова СУСЛЕНСЬКОГО

Необрізані й недорізані,
Що вам лишилося ще ділить:
Повість гіркаву минулих століть
Чи в гронах червоних калинову віть?
Не читайте ту повість нарізно.

Микола Дудар
2022.01.26 16:51
Зима… весни майбутньої перерва
Хай сотні справ застрягли у снігах…
І чути сміх з одкритої консерви…
І чим, вже я, здогадуюсь, пропах…
У зав’язі невидиме й дотичне -
Не спіймане у просторі ніким…
Без паніки! Сьогодні не критично
На те й перерва… Люд

Ігор Шоха
2022.01.26 13:36
В поезії не вистачає манни
небесної і варива води,
якої вистачає графоману...
і лицарі без сумніву й догани
пакують у бульки свої труди.

***
Як жаль, що і поети не мольфари,

Володимир Невесенко
2022.01.26 13:16
Мліє місто в прохолоді.
В смерку – сяєва парча.
А в підземнім переході
чепурне співа хлопча.
Лине музика в огромі,
розлітаються слова
і витають – невагомі,
ніби хмараа дощова.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Сер К
2021.11.15

Евеліна Гром
2021.11.08

Марія Артамонова
2021.09.11

Алекс Міс
2021.07.31

Конрад Ренегат
2021.07.14

Наталія Кравченко
2021.07.06

Наталія Чумак
2021.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Загублена нація
Складна робота з перетворення древніх біблійних текстів на монотеїстичні твори так і залишилася донині незавершеною. А чому? А тому що в арамейській Біблії, що дійшла до нас, язичницький зміст усе ще занадто яскравий та опуклий. Боги борються між собою, їм приносять данину, поклоняються. Не чортам з рогами, а саме богам. Але мова про це буде згодом. А нині даваймо поміркуємо про те, якою мовою писалися першоджерела і ким саме.
Нині непоінформована більшість вважає, що перехід до монотеїзму стався у древніх..євреїв! Але чому така важлива подія не зафіксована в біблійних хроніках, де викладається історія єврейського народу? Як бути з історією Ієрусалимського храму, з історією самого Єрусалиму?
Етимологія слова «єврей» в енциклопедіях та словниках, як правило, не розглядається. Звернімося до Біблії, як лексикографічного джерела.
Арамейське слово ЕБРІ (від дієслова ЕБР - проходити мимо, перекочовувати), яке вкрай рідко зустрічається в біблійних книгах (з точністю до тотожних повторень 18 разів+2 паралельних місця), перекладене всюди - «єврей», хоча і має в залежності від контексту значення - «мандрівна людина», «переселенець». Для порівняння зазначимо, що слово «ізраїльтяни» в Біблії зустрічається понад 1000 разів, а ще частіше - «юдеї».
Як дійові особи переважну кількість разів ЕБРІМ (множина від ебрі) зустрічаються в Торі і в Книгах Царств - 17 разів. І то не в усіх, а у вузько локалізованих: Бутті - 5 разів, Виході - 7 разів, Повторенні Закону - 1 раз, і в 1-й книзі Царств (Самуїла) - 4 рази.
Першого разу це слово вживається Аврамом, після того, як він переселився в землю Ханаанську. Нічого дивного тут немає, оскільки про переселенця і слід говорити, що він переселенець. У книзі Буття ще чотири рази названі словом ЕБРІМ сини Якова - Ізраїля під час перебування їх у Єгипті в якості уточнення, що вони також є переселенцями. У Виході та ж картина: це слово вживається щодо людей, які живуть не на рідній землі. І тільки.
Після того, як автор приступає до опису осідлого життя ізраїльтян, слова ЕБРІМ або ЕБРІ не вживаються. НЕ існує їх ні в Числах, ні Левіті, ні Параліпоменоні, ні в історії Суддів та історії Ісуса Навіна. Тільки одного разу у книзі Іони головний герой, визначаючи свій статус переселенця, говорить про себе - ЕБРІ. І все.
Яка ж тоді етнічна приналежність основних дієвих осіб Біблії?
Відповідь міститься в першій книзі Буття: сини сходу (БНІ ‘КДМ) Авраам, Ісак та Ізраїль - арамейці (АРМІ). Остання обставина особливо застережується і підкреслюється авторами Буття.
Коли настає пора Ісаку одружитися, то Авраам посилає слугу до свого рідного брата, арамейця Нахора, що жив у Харрані, посватати наречену арамейку для Ісака. Про одруження на хеттаянці чи ханаенянці не хотів навіть чути: нехай буде родичка, але неодмінно арамейка. Так дружиною Ісака стала його троюрідна племінниця Ревекка. Історія повторилася, коли одружувався Яков-Ізраїль, який побрався одразу з двома сестрами - Лією та Рахіллю, теж родичками.
Усі праотці - Авраам, Ісак та Ізраїль, та всі праматері - Сара, Ревекка, Лія, Рахіль - є арамейцями. Цей факт авторам Тори здався настільки істотним, що у Повторенні Закону, в заключній її книзі, наполегливо підкреслюється (26.5): «Ти ж проголоси і скажи перед обличчям ІЄУЄ, бога твого: арамейцем, що поневірявся, був батько мій, і спустився до Єгипту, і проживав там з багатьма людьми, та став там народом великим».
Сталося, однак, так, що настільки важливе нагадування про національність Ізраїля було зроблене даремно. Люди, які перекладали Біблію з арамейської на грецьку, не розуміли і залишили без перекладу слово ЕБРІ, записавши його грецьку транслітерацію - так арамейці були перетворені в євреїв.
Автори Нового заповіту зробили наступний крок. Мову арамейців-переселенців вона назвали «єврейською» - див., наприклад, Лука (23.38) - хоча в Старому Заповіті ця мова називається «юдейською» - Несмія (13.24) - і відзначається її діалектна спорідненість з арамейською - Ісайя (36.11). Але (ніде!) старозавітні автори не називають її єврейською (ЕБРІ’Т, у сучасній вимові - іврит). Грунтуючись на грецькій транслітерації уперше це зробили євангелісти.
Юдаїсти з точкою зору авторів Нового Заповіту не рахувалися, і ще в 10 столітті н. ери видатний юдаїстський письменник, філософ і теолог Саадія Гаон, який здійснив переклад Біблії арабською мовою, підкреслював, що «арамейська - це мова наших предків». А Талмуд без будь-яких застережень називав її «ассирійською» (останнє, зауважмо, є близьким до істини: арамейська - мова, в основі якої лежить древня ассирійська, а сучасна ассирійська походить від арамейської). При перекладі Талмуду цю обставину перекладач не наважився приховати, перекладено точно - «ассирійська мова». Хоча теж дико накрутив, обарвивши переклад в яскраве національне забарвлення. Як саме? - запитаєте ви. Та дуже просто.
Досить часто у Талмуді зустрічається слово ШІРАЛ, яке перекладено як «єврей», що є абсолютною нісенітницею з двох причин. Перша причина формальна: такий переклад суперечить раніше зробленому перекладу Біблії - можна було б скористатися словом «ізраїльтянин», але на це не скрізь можна піти, оскільки Талмуд писався відповідно до традиційної хронології, коли ізраїльтян вже не існувало. Друга причина - надто серйозна: подібний переклад перебуває у внутрішньому протиріччі з самим Талмудом, бо його автори вважають, що всі народи світу перемішані між собою з часів завоювань Сінаххеріба і що національностей не існує взагалі.
А насправді словом ШІРАЛ позначається позанаціональна громада - «ізраїліти». Воно протиставляється поняттям язичник або прозеліт, а не поняттю араб або іспанець. А ізраїліти називають священною мовою, якою написано Талмуд - не арамейську (так воно насправді і є), а ассирійську.
Тому першоосновою для слова «єврей» послужило арамейське слово ЕБРІ, що не має етнічного змісту. Такого забарвлення воно почало набувати в середньовіччя. А в Новий час Авраама, Ісака та Якова почали вважати євреями, незважаючи на їхні біблійні паспорти стовідсоткових арамейців.
І ось ще на закінчення: у древніх документах вперше слово ЕБРІ, яке в ассирійському клинописі звучить як «хапіру» або «хабарі» було виявлено в Амарнському архіві (14 ст. до н.е.). Знахідка спантеличила істориків - виходило, що є інформація і про добіблійну історію євреїв. Однак після відкриття в руїнах Марі двох клинописних бібліотек з’ясувалося, що “хабарі» означає не етнічну приналежність, а соціальну. В табличках ідеться про грабіжницькі племена з пустелі, вони вважалися чужинцями та подорожніми та позначалися словом «хабірі».
Отакі от пироги, шановні читачі. Вважайте, що я сьогодні повернув загублені паспорти почесним громадянам нашої планети – Абраму, Ісаку, Якову, Мойсею та іншим поважним людям. І в графі національність у них стоїть «арамеєць». Слово «єврей» викреслене.
Парнусем лехайм.
За матеріалами книги Ігора Мельниченка «Коли і скільки заплатили Юді Іскаріоту».

22.12.2020р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-12-22 23:22:00
Переглядів сторінки твору 421
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.685 / 5.14)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.593 / 5.07)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.01.28 10:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-12-23 13:11:28 ]
В інших джерелах зустрічав такі визначення: єврей – приблуда, жид – мешканець. Важко сказати, що звучить благородніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-12-26 23:37:57 ]
ту не про благородність іде мова. А про історичні факти. А вони вельми цікаві.