
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.18
19:05
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
2025.09.18
18:13
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
2025.09.18
12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
2025.09.18
11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
2025.09.18
09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА
Отже, мені виповнилося 70 років!
З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч
2025.09.18
07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
2025.09.18
01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
2025.09.17
02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
2025.09.17
00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Підземне місто...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Підземне місто...
Он просто хотел отремонтировать дом, а обнаружил целый подземный город
В Турции, под деревней Деринкую, есть большой подземный город. Ему около 3000 лет, и до сих пор нет ясности, кто его построил.
Обнаружились пещеры совершенно случайно, когда в 1963 году один из жителей деревни затеял ремонт в своем доме и, сломав стену, увидел за ней комнату и проход, ведущий в подземный лабиринт.
В городе, уходящем в глубину на 80 метров могли жить до 20 тысяч человек. Здесь все ловко устроено для жизни: есть вентиляционные шахты, жилые кварталы, стойла для скота, кухни с печами, столовые, винные погреба, амбары, школы, магазины, храмы и кладбища. Были даже винодельни с винным прессом. Ученые полагают, что город уходит гораздо глубже под землю.
Туристов пускают лишь в малую часть города, где лабиринты огорожены так, чтобы никто не заблудился. Вероятно, последними жителями города были ранние христиане, но строителями были не они. Здесь жили представители разных культур, оставляли город, им на смену приходили другие народы. И так до VIII века нашей эры. А потом более чем на тысячу лет о городе забыли.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Перевела на украинский язык 10.02.21 20.20
Він просто хотів відремонтувати будинок, а виявив ціле підземне місто
У Туреччині, під селом Деринкую, є велике підземне місто. Йому близько 3000 років, і до цих пір немає ясності, хто його побудував.
Виявилися печери абсолютно випадково, коли в 1963 році один з жителів села затіяв ремонт у своєму будинку і, зламавши стіну, побачив за нею кімнату і прохід, що веде в підземний лабіринт.
У місті, що минає в глибину на 80 метрів могли жити до 20 тисяч осіб. Тут все спритно влаштовано для життя: є вентиляційні шахти, житлові квартали, стійла для худоби, кухні з печами, столові, винні погреби, комори, школи, магазини, храми і кладовища. Були навіть виноробні з винним пресом. Вчені вважають, що місто йде набагато глибше під землю.
Туристів пускають лише в малу частину міста, де лабіринти обгороджені так, щоб ніхто не заблукав. Ймовірно, останніми жителями міста були ранні християни, але будівельниками були не вони. Тут жили представники різних культур, залишали місто, їм на зміну приходили інші народи. І так до VIII століття нашої ери. А потім більш ніж на тисячу років про місто забули.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Переклала українською мовою 10.02.21 20.20
В Турции, под деревней Деринкую, есть большой подземный город. Ему около 3000 лет, и до сих пор нет ясности, кто его построил.
Обнаружились пещеры совершенно случайно, когда в 1963 году один из жителей деревни затеял ремонт в своем доме и, сломав стену, увидел за ней комнату и проход, ведущий в подземный лабиринт.
В городе, уходящем в глубину на 80 метров могли жить до 20 тысяч человек. Здесь все ловко устроено для жизни: есть вентиляционные шахты, жилые кварталы, стойла для скота, кухни с печами, столовые, винные погреба, амбары, школы, магазины, храмы и кладбища. Были даже винодельни с винным прессом. Ученые полагают, что город уходит гораздо глубже под землю.
Туристов пускают лишь в малую часть города, где лабиринты огорожены так, чтобы никто не заблудился. Вероятно, последними жителями города были ранние христиане, но строителями были не они. Здесь жили представители разных культур, оставляли город, им на смену приходили другие народы. И так до VIII века нашей эры. А потом более чем на тысячу лет о городе забыли.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Перевела на украинский язык 10.02.21 20.20
Він просто хотів відремонтувати будинок, а виявив ціле підземне місто
У Туреччині, під селом Деринкую, є велике підземне місто. Йому близько 3000 років, і до цих пір немає ясності, хто його побудував.
Виявилися печери абсолютно випадково, коли в 1963 році один з жителів села затіяв ремонт у своєму будинку і, зламавши стіну, побачив за нею кімнату і прохід, що веде в підземний лабіринт.
У місті, що минає в глибину на 80 метрів могли жити до 20 тисяч осіб. Тут все спритно влаштовано для життя: є вентиляційні шахти, житлові квартали, стійла для худоби, кухні з печами, столові, винні погреби, комори, школи, магазини, храми і кладовища. Були навіть виноробні з винним пресом. Вчені вважають, що місто йде набагато глибше під землю.
Туристів пускають лише в малу частину міста, де лабіринти обгороджені так, щоб ніхто не заблукав. Ймовірно, останніми жителями міста були ранні християни, але будівельниками були не вони. Тут жили представники різних культур, залишали місто, їм на зміну приходили інші народи. І так до VIII століття нашої ери. А потім більш ніж на тисячу років про місто забули.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Переклала українською мовою 10.02.21 20.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Без музики життя було б помилкою (Ф.Нитше)"
• Перейти на сторінку •
"У Німеччині скорботний лебідь зупинив рух 23 поїздів"
• Перейти на сторінку •
"У Німеччині скорботний лебідь зупинив рух 23 поїздів"
Про публікацію