Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.22
06:58
Діти міряють калюжі
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.
2026.02.21
23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.
2026.02.21
21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин
2026.02.21
18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!
Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!
Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,
2026.02.21
15:17
Мова змучена, та не зраджена.
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк
2026.02.21
14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.
2026.02.21
13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.
Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.
Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м
2026.02.21
12:55
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,
2026.02.21
11:27
Потрапити під дощ, під вістря тихих крапель,
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.
Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.
Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан
2026.02.21
10:28
Чи гостей незваних тіні,
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.
2026.02.21
10:25
Невдовзі ранок... До світання
очей склепити не вдалось.
Погасла зіронька остання,
запіють півні вже ось-ось.
Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна,
а за вікном передранкова,
очей склепити не вдалось.
Погасла зіронька остання,
запіють півні вже ось-ось.
Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна,
а за вікном передранкова,
2026.02.21
10:23
Томливе безсоння зі мною зжилось,
я марно його не тривожу.
Турботливо ніч присипляє когось,
а я все заснути не можу.
До мли крижаної прикутий рядком,
нікуди від себе не зрушу,
а тиша рапавим сухим язиком
я марно його не тривожу.
Турботливо ніч присипляє когось,
а я все заснути не можу.
До мли крижаної прикутий рядком,
нікуди від себе не зрушу,
а тиша рапавим сухим язиком
2026.02.21
03:10
Життя кінчається, життя.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.
2026.02.20
22:58
уйло лишається .уйлом
Хоч осипай його зірками.
Де треба діяти умом,
Воно махає кулаками.
Хоч осипай його зірками.
Де треба діяти умом,
Воно махає кулаками.
2026.02.20
21:37
Отіс пішов до Бога
Поспіваю я за нього
Дівчино, що вибрана у бордове
Отіс пішов до Бога
Еге, обернись повільно
Спробуй іще, гадаючи, де
Це є легко, пробуй-но ще
Поспіваю я за нього
Дівчино, що вибрана у бордове
Отіс пішов до Бога
Еге, обернись повільно
Спробуй іще, гадаючи, де
Це є легко, пробуй-но ще
2026.02.20
20:47
Розтеклась пітьма навкруг –
час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.
Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.
Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Підземне місто...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Підземне місто...
Он просто хотел отремонтировать дом, а обнаружил целый подземный город
В Турции, под деревней Деринкую, есть большой подземный город. Ему около 3000 лет, и до сих пор нет ясности, кто его построил.
Обнаружились пещеры совершенно случайно, когда в 1963 году один из жителей деревни затеял ремонт в своем доме и, сломав стену, увидел за ней комнату и проход, ведущий в подземный лабиринт.
В городе, уходящем в глубину на 80 метров могли жить до 20 тысяч человек. Здесь все ловко устроено для жизни: есть вентиляционные шахты, жилые кварталы, стойла для скота, кухни с печами, столовые, винные погреба, амбары, школы, магазины, храмы и кладбища. Были даже винодельни с винным прессом. Ученые полагают, что город уходит гораздо глубже под землю.
Туристов пускают лишь в малую часть города, где лабиринты огорожены так, чтобы никто не заблудился. Вероятно, последними жителями города были ранние христиане, но строителями были не они. Здесь жили представители разных культур, оставляли город, им на смену приходили другие народы. И так до VIII века нашей эры. А потом более чем на тысячу лет о городе забыли.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Перевела на украинский язык 10.02.21 20.20
Він просто хотів відремонтувати будинок, а виявив ціле підземне місто
У Туреччині, під селом Деринкую, є велике підземне місто. Йому близько 3000 років, і до цих пір немає ясності, хто його побудував.
Виявилися печери абсолютно випадково, коли в 1963 році один з жителів села затіяв ремонт у своєму будинку і, зламавши стіну, побачив за нею кімнату і прохід, що веде в підземний лабіринт.
У місті, що минає в глибину на 80 метрів могли жити до 20 тисяч осіб. Тут все спритно влаштовано для життя: є вентиляційні шахти, житлові квартали, стійла для худоби, кухні з печами, столові, винні погреби, комори, школи, магазини, храми і кладовища. Були навіть виноробні з винним пресом. Вчені вважають, що місто йде набагато глибше під землю.
Туристів пускають лише в малу частину міста, де лабіринти обгороджені так, щоб ніхто не заблукав. Ймовірно, останніми жителями міста були ранні християни, але будівельниками були не вони. Тут жили представники різних культур, залишали місто, їм на зміну приходили інші народи. І так до VIII століття нашої ери. А потім більш ніж на тисячу років про місто забули.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Переклала українською мовою 10.02.21 20.20
В Турции, под деревней Деринкую, есть большой подземный город. Ему около 3000 лет, и до сих пор нет ясности, кто его построил.
Обнаружились пещеры совершенно случайно, когда в 1963 году один из жителей деревни затеял ремонт в своем доме и, сломав стену, увидел за ней комнату и проход, ведущий в подземный лабиринт.
В городе, уходящем в глубину на 80 метров могли жить до 20 тысяч человек. Здесь все ловко устроено для жизни: есть вентиляционные шахты, жилые кварталы, стойла для скота, кухни с печами, столовые, винные погреба, амбары, школы, магазины, храмы и кладбища. Были даже винодельни с винным прессом. Ученые полагают, что город уходит гораздо глубже под землю.
Туристов пускают лишь в малую часть города, где лабиринты огорожены так, чтобы никто не заблудился. Вероятно, последними жителями города были ранние христиане, но строителями были не они. Здесь жили представители разных культур, оставляли город, им на смену приходили другие народы. И так до VIII века нашей эры. А потом более чем на тысячу лет о городе забыли.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Перевела на украинский язык 10.02.21 20.20
Він просто хотів відремонтувати будинок, а виявив ціле підземне місто
У Туреччині, під селом Деринкую, є велике підземне місто. Йому близько 3000 років, і до цих пір немає ясності, хто його побудував.
Виявилися печери абсолютно випадково, коли в 1963 році один з жителів села затіяв ремонт у своєму будинку і, зламавши стіну, побачив за нею кімнату і прохід, що веде в підземний лабіринт.
У місті, що минає в глибину на 80 метрів могли жити до 20 тисяч осіб. Тут все спритно влаштовано для життя: є вентиляційні шахти, житлові квартали, стійла для худоби, кухні з печами, столові, винні погреби, комори, школи, магазини, храми і кладовища. Були навіть виноробні з винним пресом. Вчені вважають, що місто йде набагато глибше під землю.
Туристів пускають лише в малу частину міста, де лабіринти обгороджені так, щоб ніхто не заблукав. Ймовірно, останніми жителями міста були ранні християни, але будівельниками були не вони. Тут жили представники різних культур, залишали місто, їм на зміну приходили інші народи. І так до VIII століття нашої ери. А потім більш ніж на тисячу років про місто забули.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Переклала українською мовою 10.02.21 20.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Без музики життя було б помилкою (Ф.Нитше)"
• Перейти на сторінку •
"У Німеччині скорботний лебідь зупинив рух 23 поїздів"
• Перейти на сторінку •
"У Німеччині скорботний лебідь зупинив рух 23 поїздів"
Про публікацію
