Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.08
06:57
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.
2026.07.08
00:50
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.
Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.
Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -
2026.07.07
21:15
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"
2026.07.07
19:47
Так сяйво пам’яті про видихи і вдихи
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске
2026.07.07
14:31
Як йдеш крізь терня до зірок –
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.
2026.07.07
14:06
Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.
У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.
У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне
2026.07.07
12:26
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо
2026.07.07
09:40
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.
Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.
Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -
2026.07.07
08:22
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?
Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?
Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман
2026.07.07
06:44
Нікола Ремі,
таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства
Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*;
Щонайнавдячному Покровителю та Патрону,
Нікола Ремі
БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ
Вінце
2026.07.07
06:07
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.
2026.07.06
21:55
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.
Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.
Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться
2026.07.06
21:50
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?
Тебе я любитиму
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?
Тебе я любитиму
2026.07.06
14:02
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.
2026.07.06
13:16
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан
2026.07.06
10:20
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!
Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!
Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Підземне місто...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Підземне місто...
Он просто хотел отремонтировать дом, а обнаружил целый подземный город
В Турции, под деревней Деринкую, есть большой подземный город. Ему около 3000 лет, и до сих пор нет ясности, кто его построил.
Обнаружились пещеры совершенно случайно, когда в 1963 году один из жителей деревни затеял ремонт в своем доме и, сломав стену, увидел за ней комнату и проход, ведущий в подземный лабиринт.
В городе, уходящем в глубину на 80 метров могли жить до 20 тысяч человек. Здесь все ловко устроено для жизни: есть вентиляционные шахты, жилые кварталы, стойла для скота, кухни с печами, столовые, винные погреба, амбары, школы, магазины, храмы и кладбища. Были даже винодельни с винным прессом. Ученые полагают, что город уходит гораздо глубже под землю.
Туристов пускают лишь в малую часть города, где лабиринты огорожены так, чтобы никто не заблудился. Вероятно, последними жителями города были ранние христиане, но строителями были не они. Здесь жили представители разных культур, оставляли город, им на смену приходили другие народы. И так до VIII века нашей эры. А потом более чем на тысячу лет о городе забыли.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Перевела на украинский язык 10.02.21 20.20
Він просто хотів відремонтувати будинок, а виявив ціле підземне місто
У Туреччині, під селом Деринкую, є велике підземне місто. Йому близько 3000 років, і до цих пір немає ясності, хто його побудував.
Виявилися печери абсолютно випадково, коли в 1963 році один з жителів села затіяв ремонт у своєму будинку і, зламавши стіну, побачив за нею кімнату і прохід, що веде в підземний лабіринт.
У місті, що минає в глибину на 80 метрів могли жити до 20 тисяч осіб. Тут все спритно влаштовано для життя: є вентиляційні шахти, житлові квартали, стійла для худоби, кухні з печами, столові, винні погреби, комори, школи, магазини, храми і кладовища. Були навіть виноробні з винним пресом. Вчені вважають, що місто йде набагато глибше під землю.
Туристів пускають лише в малу частину міста, де лабіринти обгороджені так, щоб ніхто не заблукав. Ймовірно, останніми жителями міста були ранні християни, але будівельниками були не вони. Тут жили представники різних культур, залишали місто, їм на зміну приходили інші народи. І так до VIII століття нашої ери. А потім більш ніж на тисячу років про місто забули.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Переклала українською мовою 10.02.21 20.20
В Турции, под деревней Деринкую, есть большой подземный город. Ему около 3000 лет, и до сих пор нет ясности, кто его построил.
Обнаружились пещеры совершенно случайно, когда в 1963 году один из жителей деревни затеял ремонт в своем доме и, сломав стену, увидел за ней комнату и проход, ведущий в подземный лабиринт.
В городе, уходящем в глубину на 80 метров могли жить до 20 тысяч человек. Здесь все ловко устроено для жизни: есть вентиляционные шахты, жилые кварталы, стойла для скота, кухни с печами, столовые, винные погреба, амбары, школы, магазины, храмы и кладбища. Были даже винодельни с винным прессом. Ученые полагают, что город уходит гораздо глубже под землю.
Туристов пускают лишь в малую часть города, где лабиринты огорожены так, чтобы никто не заблудился. Вероятно, последними жителями города были ранние христиане, но строителями были не они. Здесь жили представители разных культур, оставляли город, им на смену приходили другие народы. И так до VIII века нашей эры. А потом более чем на тысячу лет о городе забыли.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Перевела на украинский язык 10.02.21 20.20
Він просто хотів відремонтувати будинок, а виявив ціле підземне місто
У Туреччині, під селом Деринкую, є велике підземне місто. Йому близько 3000 років, і до цих пір немає ясності, хто його побудував.
Виявилися печери абсолютно випадково, коли в 1963 році один з жителів села затіяв ремонт у своєму будинку і, зламавши стіну, побачив за нею кімнату і прохід, що веде в підземний лабіринт.
У місті, що минає в глибину на 80 метрів могли жити до 20 тисяч осіб. Тут все спритно влаштовано для життя: є вентиляційні шахти, житлові квартали, стійла для худоби, кухні з печами, столові, винні погреби, комори, школи, магазини, храми і кладовища. Були навіть виноробні з винним пресом. Вчені вважають, що місто йде набагато глибше під землю.
Туристів пускають лише в малу частину міста, де лабіринти обгороджені так, щоб ніхто не заблукав. Ймовірно, останніми жителями міста були ранні християни, але будівельниками були не вони. Тут жили представники різних культур, залишали місто, їм на зміну приходили інші народи. І так до VIII століття нашої ери. А потім більш ніж на тисячу років про місто забули.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Переклала українською мовою 10.02.21 20.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Без музики життя було б помилкою (Ф.Нитше)"
• Перейти на сторінку •
"У Німеччині скорботний лебідь зупинив рух 23 поїздів"
• Перейти на сторінку •
"У Німеччині скорботний лебідь зупинив рух 23 поїздів"
Про публікацію
