Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.11
13:27
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.
2026.07.11
13:19
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать
2026.07.11
09:22
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонт догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напівт
2026.07.10
21:34
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи
Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи
Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
2026.07.10
19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,
2026.07.10
15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.
Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.
Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по
2026.07.10
13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.
У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.
У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,
2026.07.10
12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу
2026.07.10
07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...
2026.07.09
22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу!
Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру
2026.07.09
19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.
Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.
Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,
2026.07.09
17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
2026.07.09
14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
2026.07.09
13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
2026.07.09
12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
2026.07.09
11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Підземне місто...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Підземне місто...
Он просто хотел отремонтировать дом, а обнаружил целый подземный город
В Турции, под деревней Деринкую, есть большой подземный город. Ему около 3000 лет, и до сих пор нет ясности, кто его построил.
Обнаружились пещеры совершенно случайно, когда в 1963 году один из жителей деревни затеял ремонт в своем доме и, сломав стену, увидел за ней комнату и проход, ведущий в подземный лабиринт.
В городе, уходящем в глубину на 80 метров могли жить до 20 тысяч человек. Здесь все ловко устроено для жизни: есть вентиляционные шахты, жилые кварталы, стойла для скота, кухни с печами, столовые, винные погреба, амбары, школы, магазины, храмы и кладбища. Были даже винодельни с винным прессом. Ученые полагают, что город уходит гораздо глубже под землю.
Туристов пускают лишь в малую часть города, где лабиринты огорожены так, чтобы никто не заблудился. Вероятно, последними жителями города были ранние христиане, но строителями были не они. Здесь жили представители разных культур, оставляли город, им на смену приходили другие народы. И так до VIII века нашей эры. А потом более чем на тысячу лет о городе забыли.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Перевела на украинский язык 10.02.21 20.20
Він просто хотів відремонтувати будинок, а виявив ціле підземне місто
У Туреччині, під селом Деринкую, є велике підземне місто. Йому близько 3000 років, і до цих пір немає ясності, хто його побудував.
Виявилися печери абсолютно випадково, коли в 1963 році один з жителів села затіяв ремонт у своєму будинку і, зламавши стіну, побачив за нею кімнату і прохід, що веде в підземний лабіринт.
У місті, що минає в глибину на 80 метрів могли жити до 20 тисяч осіб. Тут все спритно влаштовано для життя: є вентиляційні шахти, житлові квартали, стійла для худоби, кухні з печами, столові, винні погреби, комори, школи, магазини, храми і кладовища. Були навіть виноробні з винним пресом. Вчені вважають, що місто йде набагато глибше під землю.
Туристів пускають лише в малу частину міста, де лабіринти обгороджені так, щоб ніхто не заблукав. Ймовірно, останніми жителями міста були ранні християни, але будівельниками були не вони. Тут жили представники різних культур, залишали місто, їм на зміну приходили інші народи. І так до VIII століття нашої ери. А потім більш ніж на тисячу років про місто забули.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Переклала українською мовою 10.02.21 20.20
В Турции, под деревней Деринкую, есть большой подземный город. Ему около 3000 лет, и до сих пор нет ясности, кто его построил.
Обнаружились пещеры совершенно случайно, когда в 1963 году один из жителей деревни затеял ремонт в своем доме и, сломав стену, увидел за ней комнату и проход, ведущий в подземный лабиринт.
В городе, уходящем в глубину на 80 метров могли жить до 20 тысяч человек. Здесь все ловко устроено для жизни: есть вентиляционные шахты, жилые кварталы, стойла для скота, кухни с печами, столовые, винные погреба, амбары, школы, магазины, храмы и кладбища. Были даже винодельни с винным прессом. Ученые полагают, что город уходит гораздо глубже под землю.
Туристов пускают лишь в малую часть города, где лабиринты огорожены так, чтобы никто не заблудился. Вероятно, последними жителями города были ранние христиане, но строителями были не они. Здесь жили представители разных культур, оставляли город, им на смену приходили другие народы. И так до VIII века нашей эры. А потом более чем на тысячу лет о городе забыли.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Перевела на украинский язык 10.02.21 20.20
Він просто хотів відремонтувати будинок, а виявив ціле підземне місто
У Туреччині, під селом Деринкую, є велике підземне місто. Йому близько 3000 років, і до цих пір немає ясності, хто його побудував.
Виявилися печери абсолютно випадково, коли в 1963 році один з жителів села затіяв ремонт у своєму будинку і, зламавши стіну, побачив за нею кімнату і прохід, що веде в підземний лабіринт.
У місті, що минає в глибину на 80 метрів могли жити до 20 тисяч осіб. Тут все спритно влаштовано для життя: є вентиляційні шахти, житлові квартали, стійла для худоби, кухні з печами, столові, винні погреби, комори, школи, магазини, храми і кладовища. Були навіть виноробні з винним пресом. Вчені вважають, що місто йде набагато глибше під землю.
Туристів пускають лише в малу частину міста, де лабіринти обгороджені так, щоб ніхто не заблукав. Ймовірно, останніми жителями міста були ранні християни, але будівельниками були не вони. Тут жили представники різних культур, залишали місто, їм на зміну приходили інші народи. І так до VIII століття нашої ери. А потім більш ніж на тисячу років про місто забули.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Переклала українською мовою 10.02.21 20.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Без музики життя було б помилкою (Ф.Нитше)"
• Перейти на сторінку •
"У Німеччині скорботний лебідь зупинив рух 23 поїздів"
• Перейти на сторінку •
"У Німеччині скорботний лебідь зупинив рух 23 поїздів"
Про публікацію
