Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.19
14:43
Немає світла і холодні батареї
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
2026.01.19
13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
2026.01.19
11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
2026.01.19
02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
2026.01.18
23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
2026.01.18
19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
2026.01.18
16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
2026.01.18
11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
2026.01.18
10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
2026.01.18
10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
2026.01.17
22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
2026.01.17
21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
2026.01.17
18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
2026.01.17
12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
2026.01.17
10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
2026.01.16
21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Підземне місто...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Підземне місто...
Он просто хотел отремонтировать дом, а обнаружил целый подземный город
В Турции, под деревней Деринкую, есть большой подземный город. Ему около 3000 лет, и до сих пор нет ясности, кто его построил.
Обнаружились пещеры совершенно случайно, когда в 1963 году один из жителей деревни затеял ремонт в своем доме и, сломав стену, увидел за ней комнату и проход, ведущий в подземный лабиринт.
В городе, уходящем в глубину на 80 метров могли жить до 20 тысяч человек. Здесь все ловко устроено для жизни: есть вентиляционные шахты, жилые кварталы, стойла для скота, кухни с печами, столовые, винные погреба, амбары, школы, магазины, храмы и кладбища. Были даже винодельни с винным прессом. Ученые полагают, что город уходит гораздо глубже под землю.
Туристов пускают лишь в малую часть города, где лабиринты огорожены так, чтобы никто не заблудился. Вероятно, последними жителями города были ранние христиане, но строителями были не они. Здесь жили представители разных культур, оставляли город, им на смену приходили другие народы. И так до VIII века нашей эры. А потом более чем на тысячу лет о городе забыли.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Перевела на украинский язык 10.02.21 20.20
Він просто хотів відремонтувати будинок, а виявив ціле підземне місто
У Туреччині, під селом Деринкую, є велике підземне місто. Йому близько 3000 років, і до цих пір немає ясності, хто його побудував.
Виявилися печери абсолютно випадково, коли в 1963 році один з жителів села затіяв ремонт у своєму будинку і, зламавши стіну, побачив за нею кімнату і прохід, що веде в підземний лабіринт.
У місті, що минає в глибину на 80 метрів могли жити до 20 тисяч осіб. Тут все спритно влаштовано для життя: є вентиляційні шахти, житлові квартали, стійла для худоби, кухні з печами, столові, винні погреби, комори, школи, магазини, храми і кладовища. Були навіть виноробні з винним пресом. Вчені вважають, що місто йде набагато глибше під землю.
Туристів пускають лише в малу частину міста, де лабіринти обгороджені так, щоб ніхто не заблукав. Ймовірно, останніми жителями міста були ранні християни, але будівельниками були не вони. Тут жили представники різних культур, залишали місто, їм на зміну приходили інші народи. І так до VIII століття нашої ери. А потім більш ніж на тисячу років про місто забули.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Переклала українською мовою 10.02.21 20.20
В Турции, под деревней Деринкую, есть большой подземный город. Ему около 3000 лет, и до сих пор нет ясности, кто его построил.
Обнаружились пещеры совершенно случайно, когда в 1963 году один из жителей деревни затеял ремонт в своем доме и, сломав стену, увидел за ней комнату и проход, ведущий в подземный лабиринт.
В городе, уходящем в глубину на 80 метров могли жить до 20 тысяч человек. Здесь все ловко устроено для жизни: есть вентиляционные шахты, жилые кварталы, стойла для скота, кухни с печами, столовые, винные погреба, амбары, школы, магазины, храмы и кладбища. Были даже винодельни с винным прессом. Ученые полагают, что город уходит гораздо глубже под землю.
Туристов пускают лишь в малую часть города, где лабиринты огорожены так, чтобы никто не заблудился. Вероятно, последними жителями города были ранние христиане, но строителями были не они. Здесь жили представители разных культур, оставляли город, им на смену приходили другие народы. И так до VIII века нашей эры. А потом более чем на тысячу лет о городе забыли.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Перевела на украинский язык 10.02.21 20.20
Він просто хотів відремонтувати будинок, а виявив ціле підземне місто
У Туреччині, під селом Деринкую, є велике підземне місто. Йому близько 3000 років, і до цих пір немає ясності, хто його побудував.
Виявилися печери абсолютно випадково, коли в 1963 році один з жителів села затіяв ремонт у своєму будинку і, зламавши стіну, побачив за нею кімнату і прохід, що веде в підземний лабіринт.
У місті, що минає в глибину на 80 метрів могли жити до 20 тисяч осіб. Тут все спритно влаштовано для життя: є вентиляційні шахти, житлові квартали, стійла для худоби, кухні з печами, столові, винні погреби, комори, школи, магазини, храми і кладовища. Були навіть виноробні з винним пресом. Вчені вважають, що місто йде набагато глибше під землю.
Туристів пускають лише в малу частину міста, де лабіринти обгороджені так, щоб ніхто не заблукав. Ймовірно, останніми жителями міста були ранні християни, але будівельниками були не вони. Тут жили представники різних культур, залишали місто, їм на зміну приходили інші народи. І так до VIII століття нашої ери. А потім більш ніж на тисячу років про місто забули.
https://www.kudatotam.ru/pages/5708-on-prosto-hote...-tselyiy-podzemnyiy-gorod.html
Переклала українською мовою 10.02.21 20.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Без музики життя було б помилкою (Ф.Нитше)"
• Перейти на сторінку •
"У Німеччині скорботний лебідь зупинив рух 23 поїздів"
• Перейти на сторінку •
"У Німеччині скорботний лебідь зупинив рух 23 поїздів"
Про публікацію
