Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.07
06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
2026.10.06
22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
2026.10.06
22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні
2026.10.06
22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
2026.10.06
18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
2026.10.06
13:59
Пам'яті Віталія Коротича
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
2026.10.06
12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
2026.10.06
12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
2026.10.06
10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
2026.10.06
07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
2026.10.05
23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
2026.10.05
22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
2026.10.05
16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
2026.10.05
15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
2026.10.05
13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,
Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,
Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
2026.10.05
12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Настраиваюсь на позитив....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Настраиваюсь на позитив....
Настраиваюсь на позитив..... 4.03.21
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Буду песни петь и рисовать , когда мне грустно, так я настроение подниму…
Буду песни петь и рисовать. когда мне больно и утихнет незаметно
боль моя…
Буду песни петь, когда меня ругают и унижают, позитив мой отбирают…
Буду песни петь и рисовать, когда восходит солнце, чтобы получить заряд энергии на день…
Буду песни петь и рисовать, когда мелодия играет, стараться попасть в ритм…
Буду песни петь, слушать музыку, вглядываясь в голубое небо днем, в
синее, звездное вечернею порой, может и заметит это звездочка моя…
22.06.17(написаны в больнице
Наслажденье мечтать, Кто может здесь поспорить, не ныть , не плакать, не страдать, стремиться быть свободным…
Чаще всматриваться ввысь, восходом солнца любоваться, природу и людей любить и чаще ими восхищаться…
Наслаждение мечтать, чувствовать пульс жизни, строить планы, созидать, изучать науки, открывать свои таланты, жить в гармонии, без скуки…
Наслаждение мечтать - это вдохновляет, утром хочется вставать, просыпаться рано, времени нет унывать, сколько дел ведь надо сделать…
Вечером взглянуть на звезды, отыскать свою, ей поведать все секреты,
вместе помечтать…
Наслаждение мечтать, с оптимизмом день встречать, жить красиво, многолико, бороться с слабостью и ленью, стараться побеждать…
Интересным делом заниматься, милосердным, внимательным и добрым быть и такими же людьми стараться окружать…
Наслаждение мечтать, это так не просто, видеть все в красивом цвете, серость как бы и не замечать…Лучше чувствовать себя ребенком и наивно все мечтать, мечтать…. Это даст заряд для новых и хороших дел, главное самому в это поверить и Всевышнего за все поблагодарить!!!
20.06.17( написаны в больнице)
Мое фото-чудо-природа.
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Буду песни петь и рисовать , когда мне грустно, так я настроение подниму…
Буду песни петь и рисовать. когда мне больно и утихнет незаметно
боль моя…
Буду песни петь, когда меня ругают и унижают, позитив мой отбирают…
Буду песни петь и рисовать, когда восходит солнце, чтобы получить заряд энергии на день…
Буду песни петь и рисовать, когда мелодия играет, стараться попасть в ритм…
Буду песни петь, слушать музыку, вглядываясь в голубое небо днем, в
синее, звездное вечернею порой, может и заметит это звездочка моя…
22.06.17(написаны в больнице
Наслажденье мечтать, Кто может здесь поспорить, не ныть , не плакать, не страдать, стремиться быть свободным…
Чаще всматриваться ввысь, восходом солнца любоваться, природу и людей любить и чаще ими восхищаться…
Наслаждение мечтать, чувствовать пульс жизни, строить планы, созидать, изучать науки, открывать свои таланты, жить в гармонии, без скуки…
Наслаждение мечтать - это вдохновляет, утром хочется вставать, просыпаться рано, времени нет унывать, сколько дел ведь надо сделать…
Вечером взглянуть на звезды, отыскать свою, ей поведать все секреты,
вместе помечтать…
Наслаждение мечтать, с оптимизмом день встречать, жить красиво, многолико, бороться с слабостью и ленью, стараться побеждать…
Интересным делом заниматься, милосердным, внимательным и добрым быть и такими же людьми стараться окружать…
Наслаждение мечтать, это так не просто, видеть все в красивом цвете, серость как бы и не замечать…Лучше чувствовать себя ребенком и наивно все мечтать, мечтать…. Это даст заряд для новых и хороших дел, главное самому в это поверить и Всевышнего за все поблагодарить!!!
20.06.17( написаны в больнице)
Мое фото-чудо-природа.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
