Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
2025.12.04
03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я.
Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
2025.12.04
00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.
Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.
На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.
Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.
Дзеркало душі
2025.12.04
00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
2025.12.03
21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
2025.12.03
18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
2025.12.03
15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Настраиваюсь на позитив....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Настраиваюсь на позитив....
Настраиваюсь на позитив..... 4.03.21
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Буду песни петь и рисовать , когда мне грустно, так я настроение подниму…
Буду песни петь и рисовать. когда мне больно и утихнет незаметно
боль моя…
Буду песни петь, когда меня ругают и унижают, позитив мой отбирают…
Буду песни петь и рисовать, когда восходит солнце, чтобы получить заряд энергии на день…
Буду песни петь и рисовать, когда мелодия играет, стараться попасть в ритм…
Буду песни петь, слушать музыку, вглядываясь в голубое небо днем, в
синее, звездное вечернею порой, может и заметит это звездочка моя…
22.06.17(написаны в больнице
Наслажденье мечтать, Кто может здесь поспорить, не ныть , не плакать, не страдать, стремиться быть свободным…
Чаще всматриваться ввысь, восходом солнца любоваться, природу и людей любить и чаще ими восхищаться…
Наслаждение мечтать, чувствовать пульс жизни, строить планы, созидать, изучать науки, открывать свои таланты, жить в гармонии, без скуки…
Наслаждение мечтать - это вдохновляет, утром хочется вставать, просыпаться рано, времени нет унывать, сколько дел ведь надо сделать…
Вечером взглянуть на звезды, отыскать свою, ей поведать все секреты,
вместе помечтать…
Наслаждение мечтать, с оптимизмом день встречать, жить красиво, многолико, бороться с слабостью и ленью, стараться побеждать…
Интересным делом заниматься, милосердным, внимательным и добрым быть и такими же людьми стараться окружать…
Наслаждение мечтать, это так не просто, видеть все в красивом цвете, серость как бы и не замечать…Лучше чувствовать себя ребенком и наивно все мечтать, мечтать…. Это даст заряд для новых и хороших дел, главное самому в это поверить и Всевышнего за все поблагодарить!!!
20.06.17( написаны в больнице)
Мое фото-чудо-природа.
Екскурс по своим размышлениям,написанным ранее.
Буду песни петь и рисовать , когда мне грустно, так я настроение подниму…
Буду песни петь и рисовать. когда мне больно и утихнет незаметно
боль моя…
Буду песни петь, когда меня ругают и унижают, позитив мой отбирают…
Буду песни петь и рисовать, когда восходит солнце, чтобы получить заряд энергии на день…
Буду песни петь и рисовать, когда мелодия играет, стараться попасть в ритм…
Буду песни петь, слушать музыку, вглядываясь в голубое небо днем, в
синее, звездное вечернею порой, может и заметит это звездочка моя…
22.06.17(написаны в больнице
Наслажденье мечтать, Кто может здесь поспорить, не ныть , не плакать, не страдать, стремиться быть свободным…
Чаще всматриваться ввысь, восходом солнца любоваться, природу и людей любить и чаще ими восхищаться…
Наслаждение мечтать, чувствовать пульс жизни, строить планы, созидать, изучать науки, открывать свои таланты, жить в гармонии, без скуки…
Наслаждение мечтать - это вдохновляет, утром хочется вставать, просыпаться рано, времени нет унывать, сколько дел ведь надо сделать…
Вечером взглянуть на звезды, отыскать свою, ей поведать все секреты,
вместе помечтать…
Наслаждение мечтать, с оптимизмом день встречать, жить красиво, многолико, бороться с слабостью и ленью, стараться побеждать…
Интересным делом заниматься, милосердным, внимательным и добрым быть и такими же людьми стараться окружать…
Наслаждение мечтать, это так не просто, видеть все в красивом цвете, серость как бы и не замечать…Лучше чувствовать себя ребенком и наивно все мечтать, мечтать…. Это даст заряд для новых и хороших дел, главное самому в это поверить и Всевышнего за все поблагодарить!!!
20.06.17( написаны в больнице)
Мое фото-чудо-природа.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
