Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.25
23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
2026.08.25
23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
2026.08.25
20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
2026.08.25
20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
2026.08.25
16:01
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.
Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.
Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают
2026.08.25
15:29
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.
2026.08.25
13:26
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.
Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.
Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.
2026.08.25
06:42
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.
2026.08.24
23:14
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
2026.08.24
20:56
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
2026.08.24
18:10
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
2026.08.24
14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
2026.08.24
13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
2026.08.24
12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
2026.08.24
12:33
Фінал. Останній крок Лагіди
«Історія запам'ятає її як коханку Риму.
Мені ж вона залишить право
бути його єдиним незавойованим ворогом».
З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів
Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.
2026.08.24
12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Тернистий шлях до щастя
Красуню –смоленьку князівну віщий Олег обирає для Ігоря, аби підкорити Смоленськ та зміцнити владу молодого князя, а те, що відчувають молоді люди одне до одного – кохання чи раше ненависть, чи зможуть вони змиритись зі своєю долею, те покаже тільки час, а поки ж...
Норовлива княжна Светорада звикла підкорювати серця чоловіків. Була вродливою, знала собі ціну, дорогі пишні шати лише підкреслювали її стрункий дівочий стан. Вона звикла, що їй завжди підкорялися і обожнювали, не один багатий славний володар просив її руки у батька Егіля Золото...
Доля молодої княжни не буде легкою, безхмарною, наче безкрає небо над просторами рідного Смоленська. Віщунка напророчила дівчині далеку дорогу, сповнені небезпек мандри, та зрештою тернистий шлях до щастя, а поруч з нею залишатиметься її вірний ринда (так в давнину називали особистого охоронця особи княжого роду), Стемід –лучник...
Для мене особливістю цієї книги стало те, що в процесі читання, читач, ніби, перебуває «всередині» сюжету, завжди у самому центрі всіх подій, «ходить» вулицями древнього Києва чи Смоленська, бачить наче на власні очі, багато оздоблений маєток князя, відчуває чари купальської ночі, коли молоді юнаки та дівчата стрибають через ритуальне вогнище закликаючи слов`янських богів подарувати плодючість Матері Землі, а людям – добрий урожай, достаток, довголіття та сімейне благополуччя.
В долях кожного з персонажів роману йдуть поруч відданість і зрада, благородство і підлість,любов та ненависть.
Думаю, що головний посил першої книги цієї трилогії у тому, що «Якщо хочеш щастя, борись за нього. Життя-це битва. Але не всяка битва вдається з самого початку. Зрештою перемагає той, хто не здається.» [c. 305].
Книга вчить не опускати рук, не втрачати промінчик надії на краще навіть у найскрутніших життєвих обставинах та ситуаціях. Ну а чим закінчаться перепетії на життєвому шляху, читачі дізнаються з наступних книг, адже кожна сторінка дарує насолоду вдумливо проведеного дозвілля, у якому можна почути шелест листя могутнього дуба та плескіт хвиль могутнього Дніпра.
Насамкінець додам, що книга припаде до смаку поціновувачам слов`янської міфології, давніх обрядів, традицій... аж до моторошного жертвоприношення Перунові –Громовержцю. Звісно, було б краще, якби книгу можна було б прочитати рідною українською мовою.
07.06.2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тернистий шлях до щастя
Симона Вилар «Светорада Золотая» - Х: «Клуб сімейного дозвілля». – 2009 -576 с.
Історичний роман Сімони Вілар «Светорада Золота» - ідеальний вибір для тих, хто полюбляє читати романи з продовженням. Події відбуваються у IX ст. у Київській Русі, за правління князя Ігоря. Смоленська княжна Светорада справжня золотоволоска, про чию красу складають легенди.
Красуню –смоленьку князівну віщий Олег обирає для Ігоря, аби підкорити Смоленськ та зміцнити владу молодого князя, а те, що відчувають молоді люди одне до одного – кохання чи раше ненависть, чи зможуть вони змиритись зі своєю долею, те покаже тільки час, а поки ж...
Норовлива княжна Светорада звикла підкорювати серця чоловіків. Була вродливою, знала собі ціну, дорогі пишні шати лише підкреслювали її стрункий дівочий стан. Вона звикла, що їй завжди підкорялися і обожнювали, не один багатий славний володар просив її руки у батька Егіля Золото...
Доля молодої княжни не буде легкою, безхмарною, наче безкрає небо над просторами рідного Смоленська. Віщунка напророчила дівчині далеку дорогу, сповнені небезпек мандри, та зрештою тернистий шлях до щастя, а поруч з нею залишатиметься її вірний ринда (так в давнину називали особистого охоронця особи княжого роду), Стемід –лучник...
Для мене особливістю цієї книги стало те, що в процесі читання, читач, ніби, перебуває «всередині» сюжету, завжди у самому центрі всіх подій, «ходить» вулицями древнього Києва чи Смоленська, бачить наче на власні очі, багато оздоблений маєток князя, відчуває чари купальської ночі, коли молоді юнаки та дівчата стрибають через ритуальне вогнище закликаючи слов`янських богів подарувати плодючість Матері Землі, а людям – добрий урожай, достаток, довголіття та сімейне благополуччя.
В долях кожного з персонажів роману йдуть поруч відданість і зрада, благородство і підлість,любов та ненависть.
Думаю, що головний посил першої книги цієї трилогії у тому, що «Якщо хочеш щастя, борись за нього. Життя-це битва. Але не всяка битва вдається з самого початку. Зрештою перемагає той, хто не здається.» [c. 305].
Книга вчить не опускати рук, не втрачати промінчик надії на краще навіть у найскрутніших життєвих обставинах та ситуаціях. Ну а чим закінчаться перепетії на життєвому шляху, читачі дізнаються з наступних книг, адже кожна сторінка дарує насолоду вдумливо проведеного дозвілля, у якому можна почути шелест листя могутнього дуба та плескіт хвиль могутнього Дніпра.
Насамкінець додам, що книга припаде до смаку поціновувачам слов`янської міфології, давніх обрядів, традицій... аж до моторошного жертвоприношення Перунові –Громовержцю. Звісно, було б краще, якби книгу можна було б прочитати рідною українською мовою.
07.06.2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
