Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.09
10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
І диво відійде від ста дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди підуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплять нас симфонії сумні,
З його пласким, безбарвним реалізмом.
І диво відійде від ста дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди підуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплять нас симфонії сумні,
2026.01.09
07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом.
Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога.
На той час (після Другої світової) ув армії служили
2026.01.08
22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
2026.01.08
19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
2026.01.08
17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
2026.01.08
16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
2026.01.08
12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
2026.01.08
12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…
2026.01.08
10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.
Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.
Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ
2026.01.08
08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски
не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски
не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице
2026.01.07
21:00
Із Леоніда Сергєєва
На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною
На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною
2026.01.07
20:42
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать
2026.01.07
20:24
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –
І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –
І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття
2026.01.07
19:56
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року.
Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього.
Що можна сказати про цей вірш:
Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,
2026.01.07
15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?
- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?
- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -
2026.01.07
14:48
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Тисячолітня історія зі скіфських курганів
На жаль, зараз багато шедеврів про які йдеться у книзі зараз знаходяться на окупованій російськими загарбниками території і про них можна дізнатися хіба що на книжкових сторінках. Як от наприклад, скіфське золото, золота пектораль чи кам`яні баби, художні полотна Марії Примаченко або ж палац «Ластівчине гніздо» у Криму.
Книга дуже корисна та цікава для розширення світогляду та доповнення знань про історію мистецтва, нумізматику, археологію, іконопис, предмети декоративно – ужиткового мистецтва, міфологію та надзвичайно багато інших галузей різних наук.
Видання написане авторським колективом фахівців, які дуже доступною мовою розповідають про «скарби тисячолітньої історії зі скіфських курганів, давні книги, видатні пам’ятки писемності, архітектури, скульптури, живопису».
Книга дає можливість зрозуміти, що Київська Русь, Київ, а отже і Україна завжди була є і буде видатним центром культури, політики, економіки, літератури з найвищими цивілізаційними, моральними, духовними європейськими цінностями.
Гортаючи сторінки книги, відчуваєш гордість за те, що ти українець, частинка нашого мужнього, волелюбного народу, для якого свобода рідного краю завжди була понад усе. Мене вразили описи побуту та, іноді, жорстоких обрядів та принципів скіфських воїнів, котрі ні на кого не нападали, але ніколи не залишали живими загарбників, що наважилися плюндрувати їхню землю.
Дізнався багато нових назв та понять, як наприклад, горит – футляр для стріл для лука. В тексті книги описано багато міфів, легенд, обрядів слов`янської, грецької, римської, кельтської, єгипетської міфології. Якщо ви цікавитеся пантеоном давніх богів, то щиро рекомендую звернути увагу на цю книгу.
«100 найвідоміших шедеврів України» це – прекрасний дарунок усім, хто хоче дізнатися більше про фрески у Софії Київській, стиль та особливості роботи видатної художниці Марії Примаченко, Катерини Білокур та багатьох інших митців. Якщо не маєте можливості поїхати в парк «Софіївка» або Олеський замок, то це видання допоможе відчути цю атмосферу пам`яток архітектури, що збереглися до нашого часу.
В певному сенсі, це – енциклопедичне видання і зовсім не обов`язково читати його повністю. Можете обрати для читання той текст, який буде цікавим саме для вас. Після прочитання стануть ближчими цінності України та історична пам`ять нашої нації, яку ворог – російський окупант так завзято намагається знищити, привласнити, змусити нас забути, можливо, саме у ці хвилини.
Книга має стати настільною для кожного українця, але її також варто перекладати іноземними мовами, щоб відкрити самобутність української культури, живопису, мистецтва для інших країн та народів світу.
14.05.2022
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тисячолітня історія зі скіфських курганів
Ламонова, Т. Романовська, М. Русяєва та ін. «100 найвідоміших шедеврів України» – К: «Автограф». 2004 – 496 с.
Книга «100 найвідоміших шедеврів України» це тематичне видання у якому допитливий читач дізнається про найвидатніші пам`ятки археології, архітектури, історії, мистецтва, зброї монет та багатьох інших артефактів минулого. Незважаючи на значний обсяг фактів, статистичних даних, наукової інформації, книга читається легко і захоплююче.
На жаль, зараз багато шедеврів про які йдеться у книзі зараз знаходяться на окупованій російськими загарбниками території і про них можна дізнатися хіба що на книжкових сторінках. Як от наприклад, скіфське золото, золота пектораль чи кам`яні баби, художні полотна Марії Примаченко або ж палац «Ластівчине гніздо» у Криму.
Книга дуже корисна та цікава для розширення світогляду та доповнення знань про історію мистецтва, нумізматику, археологію, іконопис, предмети декоративно – ужиткового мистецтва, міфологію та надзвичайно багато інших галузей різних наук.
Видання написане авторським колективом фахівців, які дуже доступною мовою розповідають про «скарби тисячолітньої історії зі скіфських курганів, давні книги, видатні пам’ятки писемності, архітектури, скульптури, живопису».
Книга дає можливість зрозуміти, що Київська Русь, Київ, а отже і Україна завжди була є і буде видатним центром культури, політики, економіки, літератури з найвищими цивілізаційними, моральними, духовними європейськими цінностями.
Гортаючи сторінки книги, відчуваєш гордість за те, що ти українець, частинка нашого мужнього, волелюбного народу, для якого свобода рідного краю завжди була понад усе. Мене вразили описи побуту та, іноді, жорстоких обрядів та принципів скіфських воїнів, котрі ні на кого не нападали, але ніколи не залишали живими загарбників, що наважилися плюндрувати їхню землю.
Дізнався багато нових назв та понять, як наприклад, горит – футляр для стріл для лука. В тексті книги описано багато міфів, легенд, обрядів слов`янської, грецької, римської, кельтської, єгипетської міфології. Якщо ви цікавитеся пантеоном давніх богів, то щиро рекомендую звернути увагу на цю книгу.
«100 найвідоміших шедеврів України» це – прекрасний дарунок усім, хто хоче дізнатися більше про фрески у Софії Київській, стиль та особливості роботи видатної художниці Марії Примаченко, Катерини Білокур та багатьох інших митців. Якщо не маєте можливості поїхати в парк «Софіївка» або Олеський замок, то це видання допоможе відчути цю атмосферу пам`яток архітектури, що збереглися до нашого часу.
В певному сенсі, це – енциклопедичне видання і зовсім не обов`язково читати його повністю. Можете обрати для читання той текст, який буде цікавим саме для вас. Після прочитання стануть ближчими цінності України та історична пам`ять нашої нації, яку ворог – російський окупант так завзято намагається знищити, привласнити, змусити нас забути, можливо, саме у ці хвилини.
Книга має стати настільною для кожного українця, але її також варто перекладати іноземними мовами, щоб відкрити самобутність української культури, живопису, мистецтва для інших країн та народів світу.
14.05.2022
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Огляд роману „Пригоди Тартарена із Тараскона” французького письменника Альфонса Доде"
• Перейти на сторінку •
"Тернистий шлях до щастя "
• Перейти на сторінку •
"Тернистий шлях до щастя "
Про публікацію
