Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.19
18:06
Сумують узбережжя часом
За любим ручаєм.
Чимало в нашім краї висхлих ручаїв.
Я бачив якось узбережжя,
Покинуте й забуте ручаєм,
Лишилося воно з розбитим серцем
Серед піску й каміння.
Також і чоловік,
За любим ручаєм.
Чимало в нашім краї висхлих ручаїв.
Я бачив якось узбережжя,
Покинуте й забуте ручаєм,
Лишилося воно з розбитим серцем
Серед піску й каміння.
Також і чоловік,
2026.02.19
11:02
Вибухи дронів...
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.
2026.02.19
10:04
Зітхнули дахи, скинувши гучно срібну парчу,
І небо солодким туманом осіло на скроні.
Я більше про зиму і стужу тепер не шепчу,
Тримаю краплину, мов пульс, у гарячій долоні.
Ще вчора завія крутила свій білий сувій,
А нині калюжі - дзеркала утрачених
І небо солодким туманом осіло на скроні.
Я більше про зиму і стужу тепер не шепчу,
Тримаю краплину, мов пульс, у гарячій долоні.
Ще вчора завія крутила свій білий сувій,
А нині калюжі - дзеркала утрачених
2026.02.19
07:24
Уже повиривались
З оков зими струмки, -
Купається в них галич
Щоденно й залюбки.
Під сонцем сніг підтанув
І став щезати лід, -
І нявкає, мов п'яний,
Чи одурілий, кіт.
З оков зими струмки, -
Купається в них галич
Щоденно й залюбки.
Під сонцем сніг підтанув
І став щезати лід, -
І нявкає, мов п'яний,
Чи одурілий, кіт.
2026.02.19
07:12
Із І.Тургенєва (1818-1883)
Сиве світання, туманом сповите,
ниви зажурливі, снігом укутані...
Раптом згадаєш колись пережите,
й лиця, що довго здавались забутими.
Враз пригадаєш гарячі зізнання,
Сиве світання, туманом сповите,
ниви зажурливі, снігом укутані...
Раптом згадаєш колись пережите,
й лиця, що довго здавались забутими.
Враз пригадаєш гарячі зізнання,
2026.02.18
22:18
Не чекаю на звістку з далеких доріг —
відпустила минуле у вічність.
Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
у відлизі потоне циклічно.
Ти мене не читав по складах власноруч;
проковтнув сторінки обважнілі.
Мимохідь прогорнувши та нашвидкуруч
відпустила минуле у вічність.
Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
у відлизі потоне циклічно.
Ти мене не читав по складах власноруч;
проковтнув сторінки обважнілі.
Мимохідь прогорнувши та нашвидкуруч
2026.02.18
18:20
На небі – хоча б хмаринка!
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.
Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.
Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно
2026.02.18
18:04
Поник в заграві горизонт,
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.
Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.
Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,
2026.02.18
17:58
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.
2026.02.18
17:54
Столочений день утомно
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...
2026.02.18
17:48
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту,
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.
2026.02.18
16:34
І розворушили давні київські князі угро-фінське болото на нашу голову.
Хтось зостається у пам’яті, а хтось – у прокльонах.
Поки виборсувався із трясовини давніх ілюзій – вляпався у новітні фантазії.
За кількістю накопиченої отрути деякі токсичні
2026.02.18
14:52
І кажуть всі мені,
що добрий я –
дивуються…
А мені ж смішно! –
Злують.
А я добрий – хай кажуть…
20 червня 1989 р., Київ
що добрий я –
дивуються…
А мені ж смішно! –
Злують.
А я добрий – хай кажуть…
20 червня 1989 р., Київ
2026.02.18
14:01
Літературна братія богеми
і їхні солідарні читачі
у холоді, а може й на печі
цураються докучливої теми,
що грюкає і будить уночі.
ІІ
О, лірики, щоб ви були здорові
і їхні солідарні читачі
у холоді, а може й на печі
цураються докучливої теми,
що грюкає і будить уночі.
ІІ
О, лірики, щоб ви були здорові
2026.02.18
13:10
Так день новий із гуркотом новим
Тебе нещадно візьме і розбудить,
Забравши із нірвани, ніби дим,
І кинувши у заржавілий будень.
Хоч сон несе не тільки сяйва благ,
Але й безодню страхів і кошмарів,
Про нього ти складаєш квіти саг,
Тебе нещадно візьме і розбудить,
Забравши із нірвани, ніби дим,
І кинувши у заржавілий будень.
Хоч сон несе не тільки сяйва благ,
Але й безодню страхів і кошмарів,
Про нього ти складаєш квіти саг,
2026.02.18
12:07
У Мадриді закрилося улюблене кафе Хемінгуея і Пікассо, що пропрацювало 140 років…
Gran Caf de Gijn відкрилося 1888 року в класичному для того часу стилі – з мармуровими столами, дзеркалами і червоними оксамитовими шторами. Згодом заклад став популярним с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Gran Caf de Gijn відкрилося 1888 року в класичному для того часу стилі – з мармуровими столами, дзеркалами і червоними оксамитовими шторами. Згодом заклад став популярним с
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Критика | Аналітика
Пусти свиню під стіл, вона залізе і на стіл
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пусти свиню під стіл, вона залізе і на стіл
На жаль, дорогі друзі, мушу констатувати такий факт - кретина і графомана Олександра Сушка прийняли у лави спілки письменників. Ліна Костенко вийшла із спілки. Є письменники, а є члени спілки. А я хотів довести, що і серед членів спілки є письменники. Але про Сушка. Це бидло набралося знавіснілого нахабства, і хоче всіх і вся тут повчати, хоч усі Ви знаєте, що дев'ять десятих його "горе" зауваг - в молоко, як кажуть стрільці. Людина, яка не розуміє, що таке ПОЕЗІЯ ВИСОКА - зовсім. Це людина, яка має посередній талант прозаїка, але весь час пхає лайно своє у високу поезію - ПУСТИ СВИНЮ ПІД СТІЛ, ВОНА ЗАЛІЗЕ І НА СТІЛ.
Ви ж бачите, Малишко і Чорногуз погані, бо вони творять власні наголоси, неологізми які поліпшують літературу, розвивають її. А так не можна -- вчить нас "геній" Сушко, треба так, як у словниках! А що словники можуть бути недосконалими, він цього не розуміє. Геній без літери "е" - Гній Сушко - ось кого Ви всі повинні слухати! Схиліться у пошані, літературні раби, прийшов імператор! Приречені на вигнання з ПМу вітають тебе! Кретинізм на троні. Дожилися. Прямих порівнянь робити не можна - хто таке сказав? Де, в яких правилах це написано? Ротяка, носяка, розкаряка - ось лексика "високої поезії" Сушка. Я йому завжди казав: пиши прозу, там у тебе краще виходить. Ні! Один із десяти віршів йому таки більш-менш вдається. Як одна із десяти зауваг.
Цей дурень зовсім не знає, що таке педагогіка. Сваркою, огульною критикою можна автора убити, посіяти зневіру, просто знищити. Із сайту внаслідок сварок із Сушком прямо чи непрямо пішли талановиті поетеси Юлія Стиркіна, Світлана Майя Залізняк. Талановита поетеса Любов Бенедишин пішла через нездорову атмосферу, яку Сушко породив своєю аномально дурною критикою. Вона, критика, безумовно, потрібна, але не така, яку пропонує Сушко.
Є підхід Макаренка - битіє визначає свідомість, і є підхід Сухомлинського - підняти самооцінку добрим словом. А якщо критикувати, то м'яко, обережно, щоб МОРАЛЬНО НЕ ТРАВМУВАТИ.
Сушко робить навпаки - він знищує людей. Єдиний ,хто не піддається - Чорногуз. І він робить усе, щоб знищити, вижити із сайту мене. Та зуби обламає. Я тебе тут породив, я тебе звідси і приберу, як казав Тарас Бульба. Він же інших не критикує, ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. ВІСТРЯ КРИТИКИ СУШКА СПРЯМОВАНЕ ТІЛЬКИ ВИКЛЮЧНО ПРОТИ ЧОРНОГУЗА. Тут море критичної роботи з іншими авторами. СУШКО КРИТИКУЄ ТІЛЬКИ ЧОРНОГУЗА. Чорногуз його заблокував, щоб відкараскатись від нього, все одно, якщо не реєструватись на сайті, можна прочитати все, що пише Чорногуз, чи той чи інший автор. Це недосконалість технічна, пане Володимире. Треба, щоб заблокований автор не мав змоги читати твори блокувальника ні так, ні так. Як на Фейсбуку це є.
Досить терпіти тут цього пса смердючого, який плодить несмак у літературі.
Люди добрі, чому Ви всі мовчите? Чому не обурюєтеся? В кожного моя хата скраю, я нічого не знаю. Еталон літератури Сушко чи таки Малишко і Чорногуз?
Замисліться, висловіться. Чи ми тут удвох із ним маємо списи ламати?
Ви ж бачите, Малишко і Чорногуз погані, бо вони творять власні наголоси, неологізми які поліпшують літературу, розвивають її. А так не можна -- вчить нас "геній" Сушко, треба так, як у словниках! А що словники можуть бути недосконалими, він цього не розуміє. Геній без літери "е" - Гній Сушко - ось кого Ви всі повинні слухати! Схиліться у пошані, літературні раби, прийшов імператор! Приречені на вигнання з ПМу вітають тебе! Кретинізм на троні. Дожилися. Прямих порівнянь робити не можна - хто таке сказав? Де, в яких правилах це написано? Ротяка, носяка, розкаряка - ось лексика "високої поезії" Сушка. Я йому завжди казав: пиши прозу, там у тебе краще виходить. Ні! Один із десяти віршів йому таки більш-менш вдається. Як одна із десяти зауваг.
Цей дурень зовсім не знає, що таке педагогіка. Сваркою, огульною критикою можна автора убити, посіяти зневіру, просто знищити. Із сайту внаслідок сварок із Сушком прямо чи непрямо пішли талановиті поетеси Юлія Стиркіна, Світлана Майя Залізняк. Талановита поетеса Любов Бенедишин пішла через нездорову атмосферу, яку Сушко породив своєю аномально дурною критикою. Вона, критика, безумовно, потрібна, але не така, яку пропонує Сушко.
Є підхід Макаренка - битіє визначає свідомість, і є підхід Сухомлинського - підняти самооцінку добрим словом. А якщо критикувати, то м'яко, обережно, щоб МОРАЛЬНО НЕ ТРАВМУВАТИ.
Сушко робить навпаки - він знищує людей. Єдиний ,хто не піддається - Чорногуз. І він робить усе, щоб знищити, вижити із сайту мене. Та зуби обламає. Я тебе тут породив, я тебе звідси і приберу, як казав Тарас Бульба. Він же інших не критикує, ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. ВІСТРЯ КРИТИКИ СУШКА СПРЯМОВАНЕ ТІЛЬКИ ВИКЛЮЧНО ПРОТИ ЧОРНОГУЗА. Тут море критичної роботи з іншими авторами. СУШКО КРИТИКУЄ ТІЛЬКИ ЧОРНОГУЗА. Чорногуз його заблокував, щоб відкараскатись від нього, все одно, якщо не реєструватись на сайті, можна прочитати все, що пише Чорногуз, чи той чи інший автор. Це недосконалість технічна, пане Володимире. Треба, щоб заблокований автор не мав змоги читати твори блокувальника ні так, ні так. Як на Фейсбуку це є.
Досить терпіти тут цього пса смердючого, який плодить несмак у літературі.
Люди добрі, чому Ви всі мовчите? Чому не обурюєтеся? В кожного моя хата скраю, я нічого не знаю. Еталон літератури Сушко чи таки Малишко і Чорногуз?
Замисліться, висловіться. Чи ми тут удвох із ним маємо списи ламати?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
