Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.03
19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
2026.02.03
19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
2026.02.03
16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
2026.02.03
13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
2026.02.03
10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
2026.02.03
05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
2026.02.02
14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
2026.02.02
10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
2026.02.02
08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
2026.02.02
08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
2026.02.02
08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
2026.02.01
13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Критика | Аналітика
Пусти свиню під стіл, вона залізе і на стіл
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пусти свиню під стіл, вона залізе і на стіл
На жаль, дорогі друзі, мушу констатувати такий факт - кретина і графомана Олександра Сушка прийняли у лави спілки письменників. Ліна Костенко вийшла із спілки. Є письменники, а є члени спілки. А я хотів довести, що і серед членів спілки є письменники. Але про Сушка. Це бидло набралося знавіснілого нахабства, і хоче всіх і вся тут повчати, хоч усі Ви знаєте, що дев'ять десятих його "горе" зауваг - в молоко, як кажуть стрільці. Людина, яка не розуміє, що таке ПОЕЗІЯ ВИСОКА - зовсім. Це людина, яка має посередній талант прозаїка, але весь час пхає лайно своє у високу поезію - ПУСТИ СВИНЮ ПІД СТІЛ, ВОНА ЗАЛІЗЕ І НА СТІЛ.
Ви ж бачите, Малишко і Чорногуз погані, бо вони творять власні наголоси, неологізми які поліпшують літературу, розвивають її. А так не можна -- вчить нас "геній" Сушко, треба так, як у словниках! А що словники можуть бути недосконалими, він цього не розуміє. Геній без літери "е" - Гній Сушко - ось кого Ви всі повинні слухати! Схиліться у пошані, літературні раби, прийшов імператор! Приречені на вигнання з ПМу вітають тебе! Кретинізм на троні. Дожилися. Прямих порівнянь робити не можна - хто таке сказав? Де, в яких правилах це написано? Ротяка, носяка, розкаряка - ось лексика "високої поезії" Сушка. Я йому завжди казав: пиши прозу, там у тебе краще виходить. Ні! Один із десяти віршів йому таки більш-менш вдається. Як одна із десяти зауваг.
Цей дурень зовсім не знає, що таке педагогіка. Сваркою, огульною критикою можна автора убити, посіяти зневіру, просто знищити. Із сайту внаслідок сварок із Сушком прямо чи непрямо пішли талановиті поетеси Юлія Стиркіна, Світлана Майя Залізняк. Талановита поетеса Любов Бенедишин пішла через нездорову атмосферу, яку Сушко породив своєю аномально дурною критикою. Вона, критика, безумовно, потрібна, але не така, яку пропонує Сушко.
Є підхід Макаренка - битіє визначає свідомість, і є підхід Сухомлинського - підняти самооцінку добрим словом. А якщо критикувати, то м'яко, обережно, щоб МОРАЛЬНО НЕ ТРАВМУВАТИ.
Сушко робить навпаки - він знищує людей. Єдиний ,хто не піддається - Чорногуз. І він робить усе, щоб знищити, вижити із сайту мене. Та зуби обламає. Я тебе тут породив, я тебе звідси і приберу, як казав Тарас Бульба. Він же інших не критикує, ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. ВІСТРЯ КРИТИКИ СУШКА СПРЯМОВАНЕ ТІЛЬКИ ВИКЛЮЧНО ПРОТИ ЧОРНОГУЗА. Тут море критичної роботи з іншими авторами. СУШКО КРИТИКУЄ ТІЛЬКИ ЧОРНОГУЗА. Чорногуз його заблокував, щоб відкараскатись від нього, все одно, якщо не реєструватись на сайті, можна прочитати все, що пише Чорногуз, чи той чи інший автор. Це недосконалість технічна, пане Володимире. Треба, щоб заблокований автор не мав змоги читати твори блокувальника ні так, ні так. Як на Фейсбуку це є.
Досить терпіти тут цього пса смердючого, який плодить несмак у літературі.
Люди добрі, чому Ви всі мовчите? Чому не обурюєтеся? В кожного моя хата скраю, я нічого не знаю. Еталон літератури Сушко чи таки Малишко і Чорногуз?
Замисліться, висловіться. Чи ми тут удвох із ним маємо списи ламати?
Ви ж бачите, Малишко і Чорногуз погані, бо вони творять власні наголоси, неологізми які поліпшують літературу, розвивають її. А так не можна -- вчить нас "геній" Сушко, треба так, як у словниках! А що словники можуть бути недосконалими, він цього не розуміє. Геній без літери "е" - Гній Сушко - ось кого Ви всі повинні слухати! Схиліться у пошані, літературні раби, прийшов імператор! Приречені на вигнання з ПМу вітають тебе! Кретинізм на троні. Дожилися. Прямих порівнянь робити не можна - хто таке сказав? Де, в яких правилах це написано? Ротяка, носяка, розкаряка - ось лексика "високої поезії" Сушка. Я йому завжди казав: пиши прозу, там у тебе краще виходить. Ні! Один із десяти віршів йому таки більш-менш вдається. Як одна із десяти зауваг.
Цей дурень зовсім не знає, що таке педагогіка. Сваркою, огульною критикою можна автора убити, посіяти зневіру, просто знищити. Із сайту внаслідок сварок із Сушком прямо чи непрямо пішли талановиті поетеси Юлія Стиркіна, Світлана Майя Залізняк. Талановита поетеса Любов Бенедишин пішла через нездорову атмосферу, яку Сушко породив своєю аномально дурною критикою. Вона, критика, безумовно, потрібна, але не така, яку пропонує Сушко.
Є підхід Макаренка - битіє визначає свідомість, і є підхід Сухомлинського - підняти самооцінку добрим словом. А якщо критикувати, то м'яко, обережно, щоб МОРАЛЬНО НЕ ТРАВМУВАТИ.
Сушко робить навпаки - він знищує людей. Єдиний ,хто не піддається - Чорногуз. І він робить усе, щоб знищити, вижити із сайту мене. Та зуби обламає. Я тебе тут породив, я тебе звідси і приберу, як казав Тарас Бульба. Він же інших не критикує, ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. ВІСТРЯ КРИТИКИ СУШКА СПРЯМОВАНЕ ТІЛЬКИ ВИКЛЮЧНО ПРОТИ ЧОРНОГУЗА. Тут море критичної роботи з іншими авторами. СУШКО КРИТИКУЄ ТІЛЬКИ ЧОРНОГУЗА. Чорногуз його заблокував, щоб відкараскатись від нього, все одно, якщо не реєструватись на сайті, можна прочитати все, що пише Чорногуз, чи той чи інший автор. Це недосконалість технічна, пане Володимире. Треба, щоб заблокований автор не мав змоги читати твори блокувальника ні так, ні так. Як на Фейсбуку це є.
Досить терпіти тут цього пса смердючого, який плодить несмак у літературі.
Люди добрі, чому Ви всі мовчите? Чому не обурюєтеся? В кожного моя хата скраю, я нічого не знаю. Еталон літератури Сушко чи таки Малишко і Чорногуз?
Замисліться, висловіться. Чи ми тут удвох із ним маємо списи ламати?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
