Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.09
22:05
Зелене листя опадає,
Як вічний неоплатний борг.
Це значить, що життя трває,
Що в ньому поселився Бог.
Зелене листя передчасно
Покинуло свої місця.
Людське тепло у листі згасло.
Як вічний неоплатний борг.
Це значить, що життя трває,
Що в ньому поселився Бог.
Зелене листя передчасно
Покинуло свої місця.
Людське тепло у листі згасло.
2025.11.09
17:48
Мені вже набридло. Дійсно, набридло. Я — лікар-психіатр, який провів роки в університеті, вивчаючи неврологію, психіатрію, біохімію, анатомію, фармакологію, фізіологію. Мені вдається відрізнити генералізований тривожний розлад від ситуативної тривожності,
2025.11.09
16:06
Конкістадоре, у самоті
Чекає огир твій
І мов від німба ангельського
Повіває святим
Броньована твоя кіраса
Утратила свій вилиск
Обличчя – смерті маска
Хоча було живе колись
Чекає огир твій
І мов від німба ангельського
Повіває святим
Броньована твоя кіраса
Утратила свій вилиск
Обличчя – смерті маска
Хоча було живе колись
2025.11.09
15:43
Я знову прокидаюсь на світанні,
До мене завітало крізь дощі
Таке кохання, що і не кохання,
Така собі тортура для душі.
"Усе на світі має власну вартість".
Я добре вивчив цей закон життя.
Чи треба божевіллю піддаватись?
До мене завітало крізь дощі
Таке кохання, що і не кохання,
Така собі тортура для душі.
"Усе на світі має власну вартість".
Я добре вивчив цей закон життя.
Чи треба божевіллю піддаватись?
2025.11.09
12:20
Дорога то спускалася униз,
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.
2025.11.09
11:59
Догорає сонячна юга
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.
Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.
Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі
2025.11.09
02:41
З неземної красоти
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.
2025.11.08
23:25
А евенки і чукчі Аляски
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.
***
А зі США надійдуть томагавки
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.
***
А зі США надійдуть томагавки
2025.11.08
22:39
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.
***
А занозою електорату
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.
***
А занозою електорату
2025.11.08
22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
2025.11.08
21:08
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ
2025.11.08
16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
2025.11.08
15:39
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
2025.11.08
11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
2025.11.07
21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
2025.11.07
16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Критика | Аналітика
Пусти свиню під стіл, вона залізе і на стіл
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пусти свиню під стіл, вона залізе і на стіл
На жаль, дорогі друзі, мушу констатувати такий факт - кретина і графомана Олександра Сушка прийняли у лави спілки письменників. Ліна Костенко вийшла із спілки. Є письменники, а є члени спілки. А я хотів довести, що і серед членів спілки є письменники. Але про Сушка. Це бидло набралося знавіснілого нахабства, і хоче всіх і вся тут повчати, хоч усі Ви знаєте, що дев'ять десятих його "горе" зауваг - в молоко, як кажуть стрільці. Людина, яка не розуміє, що таке ПОЕЗІЯ ВИСОКА - зовсім. Це людина, яка має посередній талант прозаїка, але весь час пхає лайно своє у високу поезію - ПУСТИ СВИНЮ ПІД СТІЛ, ВОНА ЗАЛІЗЕ І НА СТІЛ.
Ви ж бачите, Малишко і Чорногуз погані, бо вони творять власні наголоси, неологізми які поліпшують літературу, розвивають її. А так не можна -- вчить нас "геній" Сушко, треба так, як у словниках! А що словники можуть бути недосконалими, він цього не розуміє. Геній без літери "е" - Гній Сушко - ось кого Ви всі повинні слухати! Схиліться у пошані, літературні раби, прийшов імператор! Приречені на вигнання з ПМу вітають тебе! Кретинізм на троні. Дожилися. Прямих порівнянь робити не можна - хто таке сказав? Де, в яких правилах це написано? Ротяка, носяка, розкаряка - ось лексика "високої поезії" Сушка. Я йому завжди казав: пиши прозу, там у тебе краще виходить. Ні! Один із десяти віршів йому таки більш-менш вдається. Як одна із десяти зауваг.
Цей дурень зовсім не знає, що таке педагогіка. Сваркою, огульною критикою можна автора убити, посіяти зневіру, просто знищити. Із сайту внаслідок сварок із Сушком прямо чи непрямо пішли талановиті поетеси Юлія Стиркіна, Світлана Майя Залізняк. Талановита поетеса Любов Бенедишин пішла через нездорову атмосферу, яку Сушко породив своєю аномально дурною критикою. Вона, критика, безумовно, потрібна, але не така, яку пропонує Сушко.
Є підхід Макаренка - битіє визначає свідомість, і є підхід Сухомлинського - підняти самооцінку добрим словом. А якщо критикувати, то м'яко, обережно, щоб МОРАЛЬНО НЕ ТРАВМУВАТИ.
Сушко робить навпаки - він знищує людей. Єдиний ,хто не піддається - Чорногуз. І він робить усе, щоб знищити, вижити із сайту мене. Та зуби обламає. Я тебе тут породив, я тебе звідси і приберу, як казав Тарас Бульба. Він же інших не критикує, ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. ВІСТРЯ КРИТИКИ СУШКА СПРЯМОВАНЕ ТІЛЬКИ ВИКЛЮЧНО ПРОТИ ЧОРНОГУЗА. Тут море критичної роботи з іншими авторами. СУШКО КРИТИКУЄ ТІЛЬКИ ЧОРНОГУЗА. Чорногуз його заблокував, щоб відкараскатись від нього, все одно, якщо не реєструватись на сайті, можна прочитати все, що пише Чорногуз, чи той чи інший автор. Це недосконалість технічна, пане Володимире. Треба, щоб заблокований автор не мав змоги читати твори блокувальника ні так, ні так. Як на Фейсбуку це є.
Досить терпіти тут цього пса смердючого, який плодить несмак у літературі.
Люди добрі, чому Ви всі мовчите? Чому не обурюєтеся? В кожного моя хата скраю, я нічого не знаю. Еталон літератури Сушко чи таки Малишко і Чорногуз?
Замисліться, висловіться. Чи ми тут удвох із ним маємо списи ламати?
Ви ж бачите, Малишко і Чорногуз погані, бо вони творять власні наголоси, неологізми які поліпшують літературу, розвивають її. А так не можна -- вчить нас "геній" Сушко, треба так, як у словниках! А що словники можуть бути недосконалими, він цього не розуміє. Геній без літери "е" - Гній Сушко - ось кого Ви всі повинні слухати! Схиліться у пошані, літературні раби, прийшов імператор! Приречені на вигнання з ПМу вітають тебе! Кретинізм на троні. Дожилися. Прямих порівнянь робити не можна - хто таке сказав? Де, в яких правилах це написано? Ротяка, носяка, розкаряка - ось лексика "високої поезії" Сушка. Я йому завжди казав: пиши прозу, там у тебе краще виходить. Ні! Один із десяти віршів йому таки більш-менш вдається. Як одна із десяти зауваг.
Цей дурень зовсім не знає, що таке педагогіка. Сваркою, огульною критикою можна автора убити, посіяти зневіру, просто знищити. Із сайту внаслідок сварок із Сушком прямо чи непрямо пішли талановиті поетеси Юлія Стиркіна, Світлана Майя Залізняк. Талановита поетеса Любов Бенедишин пішла через нездорову атмосферу, яку Сушко породив своєю аномально дурною критикою. Вона, критика, безумовно, потрібна, але не така, яку пропонує Сушко.
Є підхід Макаренка - битіє визначає свідомість, і є підхід Сухомлинського - підняти самооцінку добрим словом. А якщо критикувати, то м'яко, обережно, щоб МОРАЛЬНО НЕ ТРАВМУВАТИ.
Сушко робить навпаки - він знищує людей. Єдиний ,хто не піддається - Чорногуз. І він робить усе, щоб знищити, вижити із сайту мене. Та зуби обламає. Я тебе тут породив, я тебе звідси і приберу, як казав Тарас Бульба. Він же інших не критикує, ЗВЕРНІТЬ УВАГУ. ВІСТРЯ КРИТИКИ СУШКА СПРЯМОВАНЕ ТІЛЬКИ ВИКЛЮЧНО ПРОТИ ЧОРНОГУЗА. Тут море критичної роботи з іншими авторами. СУШКО КРИТИКУЄ ТІЛЬКИ ЧОРНОГУЗА. Чорногуз його заблокував, щоб відкараскатись від нього, все одно, якщо не реєструватись на сайті, можна прочитати все, що пише Чорногуз, чи той чи інший автор. Це недосконалість технічна, пане Володимире. Треба, щоб заблокований автор не мав змоги читати твори блокувальника ні так, ні так. Як на Фейсбуку це є.
Досить терпіти тут цього пса смердючого, який плодить несмак у літературі.
Люди добрі, чому Ви всі мовчите? Чому не обурюєтеся? В кожного моя хата скраю, я нічого не знаю. Еталон літератури Сушко чи таки Малишко і Чорногуз?
Замисліться, висловіться. Чи ми тут удвох із ним маємо списи ламати?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
