ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2021.09.18 07:20
Сидим на лаві я та кіт,
воркочемо про вчора.
Уже минуло стільки літ
у радощах і горі.
Немало витекло води,
багато з’їли каші…
Не стрінете тепер біди*
на вулиці ви нашій.

Юлія Івченко
2021.09.18 02:16
Сидить Маринка із малою Ніколь і Яном на березі річки Вовчої. Голівки дитячі до свого тепла тулилить... Жовто-зелена, вереснева трава до тіла прилипє. Вже не, як шовк, а кострубата, до осені жовтизною вряджена, — противна. Березовий гайок поряд. У ньом

Шон Маклех
2021.09.18 00:31
Ми – сновиди, в очі яких зазирає Місяць
Миємо плетені очеретяні сандалі елегій
У холодних струмках сутінок Ренесансу
У ніч оксамитову лелечину й лохинову
Перед святом руїн.
Ми – поети забутого «вчора».
Збудую собі не палац – кляштор пісень сумних,

Сергій Гупало
2021.09.17 20:48
Що було – не загуло.
Назавжди одне
Це розложисте село,
Назва – Головне…

Головне у ньому все,
Де не повернись.
Кожен вісточку несе,

Микола Дудар
2021.09.17 15:23
Шматок цілющий коровая…
Щасливі очі молодят…
І осінь тільки достигає
Свята гуртуються до свят…

Промерзнуть річки незабаром
Сніжком засіють із небес
Окрепнуть дітки - гарна пара

Іван Потьомкін
2021.09.17 09:43
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді наче хтось прошептав:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Соболь
2021.09.17 07:40
Ах, яка була ніч. Твої губи на смак
і на колір немов зрілі вишні
з них спиваючи сік не нап’юся ніяк…
Чи були ми у ночі тій грішні?
Звісно – ні, може й так. Хай розсудять літа,
нехай згадку сніги замітають.
Та для мене ця пам'ять навіки свята.
В ні

Євген Федчук
2021.09.16 19:34
Під Корсунем бій відгримів. На шляху
Лежали побиті та зранені ляхи.
Живі вже ясиром дрижали від страху,
Клянучи козацтво і долю лиху.
Орда гелготіла, рахуючи зиск,
Козаки розсілися коло багаття.
Було чим хвалитись і що пригадати…
Котився між зорями

Нінель Новікова
2021.09.16 18:47
Слава й Оксана сливи збирали.
Оси Оксану атакували.
Скоро їх, правда, щось відігнало –
Спокій Оксани, а чи сміливість?
Слава ті сливи в сумці носила
І психувала! Справді, щосили –
Славу за стегна оси вкусили…
Плакала Слава: де справедливість?

Юлія Івченко
2021.09.16 11:38
Осінь приносить загострення старої хвороби,
все, що не називаєш поезією — списуєш на тексти.
ті ні до чого не зобов’язують, якщо, навіть, низької проби,
навіть, якщо їх контексти в червоний хрестик.
Їх, мабуть, забудуть, їх, може колись протестять
і

Олександр Сушко
2021.09.16 08:13
Давно вийшов з того віку, коли у щоденнику виправляв двійки на п'ятірки, аби неня ременем не лупила за погані оцінки. Відповідаю за власні слова та вчинки по повній. Не видаляю коментарів ані собратчиків по перу. ані власних. Бо це - історія: історія т

Ярослав Чорногуз
2021.09.15 23:41
ЛЮДИ, СУШКО СКРІЗЬ ПОШИРЮЄ ПРО МЕНЕ БРЕХНЮ, БУЦІМ-ТО Я ПИСАВ ПРО ОЛЬВІЮ, І ПРО СОФІЇВКУ З МАТЮКАМИ. ВІН НІДЕ НЕ НАВОДИТЬ ПЕРШОДЖЕРЕЛА, БО ЙОГО В ПРИРОДІ НЕ ІСНУЄ.

СУШКО - МРАЗЬ, ПІДЛИЙ НАКЛЕПНИК І БРЕХУН. ЗАЗДРІСНИЙ ПОДОНОК. ЙОМУ НЕ МІСЦЕ СЕРЕД ПОРЯДН

Вікторія Лимар
2021.09.15 23:28
Мов птаха яснокрила,
майнула в слово думка!
Неждано прилетіла!
Володарка-чаклунка!

А слово – у рядочок!
Шукає шлях до річки
через швидкий струмочок.

Микола Дудар
2021.09.15 21:04
Лишилось кілька десятків віршиків написати російською, щоб книга була важкою... і десь щоб на 200 сторінок і все, ні слова більше.

Козла забить? Отвлечься?
Бухнуть?… Не по размеру
Вопрос к вопросам - вечность
Уверую - не верю...
А что же друг наш

Ігор Герасименко
2021.09.15 12:37
Осінь. Оси – босі

22
Осою гасаю красою, кусаю

23
А жінка і зірка, і жилка

Олександр Сушко
2021.09.15 08:31
Старий уже. На спині виріс горб,
Тягнув хламіття цілий вік в родину...
Презирливо-нечуйний мізантроп -
Невже оце і є моя дитина?!

А я ж старався! Все лише йому!
І цяці, і готівку, і здоров'я!
А виросло погордливе муму,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Критика | Аналітика

 Рецензія на публікації Ярослава Чорногуза та Олександра Сушка
Люди не хочуть втручатися, щоб не наживати собі зайвих ворогів. Я втручаюся, бо завше була причетною до протистояння Чорногуза та Сушка, мирила безліч разів, виступала в ролі кота Леопольда. Обидва гарні поети, кожен йде своєю дорогою. Ярослав Чорногуз - романтичний лірик, щирий, зворушливий, який оспівує красу землі. Його ЛГ - це всесвіт! Хоча може і написати пародію і гумористичний вірш. Цикл про Уманський парк Софіївка ввійде в історію і ми з вами станемо свідками того. Про його корону сонетів "Світло кохання" - найкращі відгуки літературних критиків. Олександра Сушка у цьому році прийняли до НСПУ і не за красиві очі. У нього чудова проза, сатира, вірші на життєву та військову тематику. У кожного свої заслуги на літературній ниві, чому ж не порозумітися? У чому річ? Я не думаю, що лише у незначних помилках Чорногуза, бо і у самого Сушка помилок достатньо. А у чому ж тоді та собака зарита? - ніхто й не здогадується? І я також не знаю. Ярослав Чорногуз заблокував Олександра Сушка тому, що не хотів витрачати сили, час, нерви, енергію на вічні війни та конфрактацію з другом. Живе собі людина, займається творчістю і сам хоче полоти свої рясні квітники, які посадив з турботою та любов'ю. А тут добрий друг приходить і каже, що ти, дурнику, посадив троянду під плотом і поливаєш не тим? Треба було гноєм здобрити і взагалі твоя троянда дика, не сортова. Коли сам не вмієш то найми садівника, або я тобі пораджу і починає повчати, як доглядати чужу квітку. Кому це сподобається? Може другу потрібно більше дбати про свою власну садибу, полоти свої бур'яни і менше звертати увагу на сусідську клумбу? Але ж справжній друг на то і друг, щоб допомагати другу. Та мова, мабуть, уже йде не про дружбу, а про ворожнечу. Прикро, коли друзі стають ворогами із-за поезії, яка повинна надихати, творити добро, сіяти любов і очищати душі від іржі і фальші.
Відрізати гангренну ногу можна, але спочатку потрібно запитати хворого, чи згоден він з тим жити!





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-07-25 17:52:46
Переглядів сторінки твору 213
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.253 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.323 / 5.94)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.09.12 20:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2021-07-25 18:49:07 ]
Та все гаразд, Таню! В мене немає зла, а от бажання допомогти ще не усохло. Особливо чудовому товаришу - Ярославові.Моя уїдливість виросла не на пустому місті. Але в одному ти права: якщо людина не хоче допомоги - не варто нав'язуватися. Навіть в хірургії людину спочатку питають - різати чи ні. Так що умовкаю і хай панує тиша...мертва тиша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2021-07-26 07:10:47 ]
Я думаю, що на цьому ми поставимо крапку. Хай кожен займається своїми справами! Дякую, Ооександре, за порозуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-07-26 14:43:46 ]
Нарешті дійшло до опонента! Слава Богам! Може, таки попустить?
Пора займатися творчістю, шліфувати себе, а не скандалити по-дурному.
Дякую, Таню, за миротворчу твою діяльність. Вона корисна, безумовно!))))