Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1918) /
Проза
Українські Мадонни, образи видатних осіб, квіти, багато чого іншого в творчості Олесі Гудими.
Чим приваблює живопис мисткині?...
Усі ми родом з дитинства… Красива думка і правильна, авторство належить Олександру Довженку («Зачарована Десна»). Дитинство давно проминуло, та згадується як добра казка… Коли я запитав пані Олесю Гудиму: «Які у Вас збереглися теплі спомини про ті безхмарні роки, та знайомства з якими книжками закарбувалися в пам'яті?». У відповідь почув: «У мене спогади завжди асоціюються з побаченим, здатним викликати сильні емоції. Пам’ятаю улюблені книжки з дитинства, а ще більше ілюстрації до них, Валентини Мельниченко - «Українські народні казки», Ніни Денисової – «Лісові дзвіночки» (вірші П. Тичини). Перегодом відкрилася істина, - малярство повинно хвилювати, спонукати до фантазій, відчиняти двері у інший вимір…».
Малювати любила ще у дитячому садочку, у школі малювала на перервах, і …. на уроках бувало теж. Навчалася в ЛНУ імені І. Франка, де здобула фах журналістки, та малярство не відпускало. Прийшло розуміння, що це справа всього її життя, і системно живописом зайнялася в 28 років. Художниця оповідає :«Коли стою перед чистим полотном, ще не знаю, що там буде зображено… Важливо перебувати у гармонійних стосунках з оточуючим світом. За дуже стислий відрізок часу маю встигати малювати, йдучи вслід за думкою. Передати той стан, який більше не повториться. Інтуїтивний живопис, - це коли малюєш так, як відчуваєш, виплескуючи почуття на полотно, а джерелом є – інтуїція… Щодо технік письма, то одна з улюблених – це імпасто. Треба бути щирою з глядачами, адже мистецтво лукавства не вибачає…».
Існує декілька видів пізнання. Вище пізнання, то інтуїція. Вона (інтуїція) може бути спрямована на всякий об’єкт, та дозволяє швидко отримати відповідь на найважче питання, дарує готову відповідь, правильну, спрямовує до істини. Аналоговий вид пізнання не кожному досяжний, загально ж відкритий різновид – пізнання завдяки розуму і душі…
Імпасто, відомий як пастозний живопис, етимологія італійського слова (pastoso) означає , - тістоподібний. Пастозність письма служить безпосереднім виявом: темпераменту, творчої енергії митця (мисткині) , підкреслює динаміку руху.
З. Фройд у праці «По ту сторону принципу задоволення» про мистецтво писав і таке: «Із повним правом говорять про чари мистецтва й порівнюють художника з чарівником, але це порівняння, можливо, має більше значення, ніж те, яке в нього вкладають…».
Потрібна цитата від Галини Левченко (науковець): «Художній текст виступає тим простором, на якому можливий є магічний вплив на розвиток подій, який організовується відповідно до внутрішніх вимог автора, де незаперечними постають його ідеали». Думка пані Галини про художню літературу, та вона водночас має стосунок і до живопису, адже різні інструментарії, у письменника – слово, у художника фарби і пензлі (мастихін), а думки трапляються дуже навіть споріднені…
У бутті кожної людини важливі вподобання, смаки. Вони тим чи іншим способом впливають на індивіда, на творчу особу тим паче. У царині класичної музики пані Олеся віддає перевагу В. А. Моцарту, до вподоби їй музика – Ф. де Рубе, Г. Ціммера, Вангеліса, інших…Не лише слухає музику, а й рідко без мелодійного супроводу пише картини. Не випадково з’явилася робота «Квіти для Моцарта»… Художниця залюблена і в художню літературу, коло зацікавлень широке. Це твори – Д. Лондона, А. де Сент – Екзепюрі, Ж. Санд, Е. М. Ремарка, А. Моруа, Р. Баха. Б. Вербера. З українських письменників відзначає: велета М. Коцюбинського, ранні поезії П. Тичини. Щодо живопису, то почуймо художницю: « Шаную і люблю творчість - О. Новаківського, М. Бойчука і бойчукістів, К. Білокур…».
Мадонною християни – католики називають Діву Марію, її зображення в малярстві або скульптурі. Мадонна – так іменували в добу Середніх віків шляхетних дам. Художниця має бачення Українських Мадонн такими, якими вони постають на її полотнах. Відчувається, що при написанні картин мисткиня прикладала серце...
Не одне століття чужоземні історики, та й не тільки вони, подавали спотворено: історію України, мову нашу, культуру і українську вдачу. Тому, як зазначав Ю. Липа, треба «звільнитися від змови істориків». Д. Донцов у праці «Дух нашої давнини» писав і наступне: «І мужчини, й жінки було це плем’я яке в чужих не жебрало підпори, яке, люблячи свій край, тих чужих не зносило…». Мислитель наголошував на основних рисах, що притаманні провідній верстві народу – шляхетність, мудрість, відвага, завзяття. Ці вартості протилежні тим, котрі були в повазі у демократично - ліберальної інтелігенції. Ось і наступні слова ідеолога націоналізму необхідно і нині брати до уваги (а що ж пропонували землякам його опоненти? …): «Замість войовничого духу – пацифізм і бажання пристосуватися до всякої сили. Замість гордости й непокірливости – згідливість, потульність і крутійство. Замість плямування зла – трусливе потурання йому, замість любови речей великих – любов до людини з усіма її слабостями…». І трохи далі, на завершення думки: «Це були два різні щаблі вартостей, діяметрально собі протилежні, - панський або плебейський, або, за Шевченком, козаків і свинопасів…».
Звернім увагу на картину де зображений Андрей Шептицький . Перед тим як приступити до малювання, пані Олеся вирішила поповнити свої знання про життя і діяльність видатного представника української церкви (УГКЦ) і національного руху першої половини ХХ століття. Митрополит (граф) Андрей Шептицький, -глава УГКЦ (1901 – 1944 рр.), доктор права і богослов’я, меценат, моральний авторитет…
А яке блискуче сузір’я видатних і талановитих жінок було і є в Україні, - від давніх років і віків донині…Руські князівни – Євдокія, Євпраксія, Анна Київська, - донька Ярослава Мудрого і королева Франції. Київська шляхтянка Лисавета Гулевичівна, легендарна піснярка і співачка з Полтави Маруся Чурай. Славні письменниці і поетки– Леся Українка, Ольга Кобилянська, Олена Теліга, Ліна Костенко – наша сучасниця. Співачки – Соломія Крушельницька, Оксана Петрусенко… Театральні акторки – Марія Заньковецька, Наталія Ужвій. Народні художниці – Катерина Білокур, Марія Примаченко, Ганна Собачко – Шостак… А ще талановиті науковиці, громадські діячки, педагоги… Особлива пошана українкам, що служать у лавах ЗСУ.
Чудові роботи – «Анна Київська», «Леся»…
Квіти… Одна з тем у живописі Олесі Гудими. Думка художниці, яка привернула увагу: «… люблю зображати різні квіти, але розумію, що мені подобаються не так квіти, як їхні кольори…» (уривок із матеріалу, видання «За Збручем»).
Чарує картина «Катерині Білокур». Перед очима постає образ красуні, якою і була виняткового обдарування живописиця, очі заплющені, бо замріялася… Риба…, в казці символ водного царства, прамати земних вод. Герої казок інколи перевтілюються в риб…
Музика великого австрійського композитора і музиканта – віртуоза справила чимале враження на мисткиню, так зродилася картина «Букет для Моцарта». Мені видається, що букет білих і світло - синіх квітів бузку кинутий вгору рукою музиканта, виконавця творів В. А. Моцарта, розлетівся міріадами в повітряному просторі…
Заслуговує на пильний розгляд і робота «Квіти для Параджанова». Фантасмагоричні квіти для унікального кіномитця Сергія Параджанова… Подякуймо йому, зокрема за те, що нагадав нам геніальним фільмом «Тіні забутих предків» про те, що маємо великого художника слова – Михайла Коцюбинського.
У героїні літературно – мистецького тексту є і роботи з серій – «Сновиди» і «Кроки»….
Мистецтво усе – таки не спорт, і змагальність у ньому , - це дещо дивне явище… Тим більше, що відомо, як дехто із художників здобував звання і титули…, такі небажані прецеденти спостерігалися вже за часів Незалежної України в деяких обласних організаціях НСХУ, прийде час, будуть названі імена «великих» лавреатів…
Пропоную прислухатися до думки іменитого живописця і здібного літератора А. Ерделі: «… Я хотів лише сказати, що у мистецтві кожний митець має належне йому місце. Жоден з них не заздрить іншому митцю, оскільки знає, що неможливо зайняти місце іншого. У мистецтві не можна встановити, що цей або той є найбільший, бо кожен з митців великий по – своєму. І більшість митців є великими тому, що відчувають, яким нескінченно малим є навіть найвизначніший твір перед твором Господа. Різних поглядів, на підставі яких когось критикуємо, є стільки, скільки й людей. І, визначаючи значення певного художника, навіть найоб’єктивніша критика є суб’єктивною».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник БУМ (Брама Українського Мистецтва) і ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього – 4).
UA Modna – українська платформа.
На фото - картина Олесі Гудими Без назви (серія "Сновиди").
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Українські Мадонни, образи видатних осіб, квіти, багато чого іншого в творчості Олесі Гудими.
Чим приваблює живопис мисткині?...Усі ми родом з дитинства… Красива думка і правильна, авторство належить Олександру Довженку («Зачарована Десна»). Дитинство давно проминуло, та згадується як добра казка… Коли я запитав пані Олесю Гудиму: «Які у Вас збереглися теплі спомини про ті безхмарні роки, та знайомства з якими книжками закарбувалися в пам'яті?». У відповідь почув: «У мене спогади завжди асоціюються з побаченим, здатним викликати сильні емоції. Пам’ятаю улюблені книжки з дитинства, а ще більше ілюстрації до них, Валентини Мельниченко - «Українські народні казки», Ніни Денисової – «Лісові дзвіночки» (вірші П. Тичини). Перегодом відкрилася істина, - малярство повинно хвилювати, спонукати до фантазій, відчиняти двері у інший вимір…».
Малювати любила ще у дитячому садочку, у школі малювала на перервах, і …. на уроках бувало теж. Навчалася в ЛНУ імені І. Франка, де здобула фах журналістки, та малярство не відпускало. Прийшло розуміння, що це справа всього її життя, і системно живописом зайнялася в 28 років. Художниця оповідає :«Коли стою перед чистим полотном, ще не знаю, що там буде зображено… Важливо перебувати у гармонійних стосунках з оточуючим світом. За дуже стислий відрізок часу маю встигати малювати, йдучи вслід за думкою. Передати той стан, який більше не повториться. Інтуїтивний живопис, - це коли малюєш так, як відчуваєш, виплескуючи почуття на полотно, а джерелом є – інтуїція… Щодо технік письма, то одна з улюблених – це імпасто. Треба бути щирою з глядачами, адже мистецтво лукавства не вибачає…».
Існує декілька видів пізнання. Вище пізнання, то інтуїція. Вона (інтуїція) може бути спрямована на всякий об’єкт, та дозволяє швидко отримати відповідь на найважче питання, дарує готову відповідь, правильну, спрямовує до істини. Аналоговий вид пізнання не кожному досяжний, загально ж відкритий різновид – пізнання завдяки розуму і душі…
Імпасто, відомий як пастозний живопис, етимологія італійського слова (pastoso) означає , - тістоподібний. Пастозність письма служить безпосереднім виявом: темпераменту, творчої енергії митця (мисткині) , підкреслює динаміку руху.
З. Фройд у праці «По ту сторону принципу задоволення» про мистецтво писав і таке: «Із повним правом говорять про чари мистецтва й порівнюють художника з чарівником, але це порівняння, можливо, має більше значення, ніж те, яке в нього вкладають…».
Потрібна цитата від Галини Левченко (науковець): «Художній текст виступає тим простором, на якому можливий є магічний вплив на розвиток подій, який організовується відповідно до внутрішніх вимог автора, де незаперечними постають його ідеали». Думка пані Галини про художню літературу, та вона водночас має стосунок і до живопису, адже різні інструментарії, у письменника – слово, у художника фарби і пензлі (мастихін), а думки трапляються дуже навіть споріднені…
У бутті кожної людини важливі вподобання, смаки. Вони тим чи іншим способом впливають на індивіда, на творчу особу тим паче. У царині класичної музики пані Олеся віддає перевагу В. А. Моцарту, до вподоби їй музика – Ф. де Рубе, Г. Ціммера, Вангеліса, інших…Не лише слухає музику, а й рідко без мелодійного супроводу пише картини. Не випадково з’явилася робота «Квіти для Моцарта»… Художниця залюблена і в художню літературу, коло зацікавлень широке. Це твори – Д. Лондона, А. де Сент – Екзепюрі, Ж. Санд, Е. М. Ремарка, А. Моруа, Р. Баха. Б. Вербера. З українських письменників відзначає: велета М. Коцюбинського, ранні поезії П. Тичини. Щодо живопису, то почуймо художницю: « Шаную і люблю творчість - О. Новаківського, М. Бойчука і бойчукістів, К. Білокур…».
Мадонною християни – католики називають Діву Марію, її зображення в малярстві або скульптурі. Мадонна – так іменували в добу Середніх віків шляхетних дам. Художниця має бачення Українських Мадонн такими, якими вони постають на її полотнах. Відчувається, що при написанні картин мисткиня прикладала серце...
Не одне століття чужоземні історики, та й не тільки вони, подавали спотворено: історію України, мову нашу, культуру і українську вдачу. Тому, як зазначав Ю. Липа, треба «звільнитися від змови істориків». Д. Донцов у праці «Дух нашої давнини» писав і наступне: «І мужчини, й жінки було це плем’я яке в чужих не жебрало підпори, яке, люблячи свій край, тих чужих не зносило…». Мислитель наголошував на основних рисах, що притаманні провідній верстві народу – шляхетність, мудрість, відвага, завзяття. Ці вартості протилежні тим, котрі були в повазі у демократично - ліберальної інтелігенції. Ось і наступні слова ідеолога націоналізму необхідно і нині брати до уваги (а що ж пропонували землякам його опоненти? …): «Замість войовничого духу – пацифізм і бажання пристосуватися до всякої сили. Замість гордости й непокірливости – згідливість, потульність і крутійство. Замість плямування зла – трусливе потурання йому, замість любови речей великих – любов до людини з усіма її слабостями…». І трохи далі, на завершення думки: «Це були два різні щаблі вартостей, діяметрально собі протилежні, - панський або плебейський, або, за Шевченком, козаків і свинопасів…».
Звернім увагу на картину де зображений Андрей Шептицький . Перед тим як приступити до малювання, пані Олеся вирішила поповнити свої знання про життя і діяльність видатного представника української церкви (УГКЦ) і національного руху першої половини ХХ століття. Митрополит (граф) Андрей Шептицький, -глава УГКЦ (1901 – 1944 рр.), доктор права і богослов’я, меценат, моральний авторитет…
А яке блискуче сузір’я видатних і талановитих жінок було і є в Україні, - від давніх років і віків донині…Руські князівни – Євдокія, Євпраксія, Анна Київська, - донька Ярослава Мудрого і королева Франції. Київська шляхтянка Лисавета Гулевичівна, легендарна піснярка і співачка з Полтави Маруся Чурай. Славні письменниці і поетки– Леся Українка, Ольга Кобилянська, Олена Теліга, Ліна Костенко – наша сучасниця. Співачки – Соломія Крушельницька, Оксана Петрусенко… Театральні акторки – Марія Заньковецька, Наталія Ужвій. Народні художниці – Катерина Білокур, Марія Примаченко, Ганна Собачко – Шостак… А ще талановиті науковиці, громадські діячки, педагоги… Особлива пошана українкам, що служать у лавах ЗСУ.
Чудові роботи – «Анна Київська», «Леся»…
Квіти… Одна з тем у живописі Олесі Гудими. Думка художниці, яка привернула увагу: «… люблю зображати різні квіти, але розумію, що мені подобаються не так квіти, як їхні кольори…» (уривок із матеріалу, видання «За Збручем»).
Чарує картина «Катерині Білокур». Перед очима постає образ красуні, якою і була виняткового обдарування живописиця, очі заплющені, бо замріялася… Риба…, в казці символ водного царства, прамати земних вод. Герої казок інколи перевтілюються в риб…
Музика великого австрійського композитора і музиканта – віртуоза справила чимале враження на мисткиню, так зродилася картина «Букет для Моцарта». Мені видається, що букет білих і світло - синіх квітів бузку кинутий вгору рукою музиканта, виконавця творів В. А. Моцарта, розлетівся міріадами в повітряному просторі…
Заслуговує на пильний розгляд і робота «Квіти для Параджанова». Фантасмагоричні квіти для унікального кіномитця Сергія Параджанова… Подякуймо йому, зокрема за те, що нагадав нам геніальним фільмом «Тіні забутих предків» про те, що маємо великого художника слова – Михайла Коцюбинського.
У героїні літературно – мистецького тексту є і роботи з серій – «Сновиди» і «Кроки»….
Мистецтво усе – таки не спорт, і змагальність у ньому , - це дещо дивне явище… Тим більше, що відомо, як дехто із художників здобував звання і титули…, такі небажані прецеденти спостерігалися вже за часів Незалежної України в деяких обласних організаціях НСХУ, прийде час, будуть названі імена «великих» лавреатів…
Пропоную прислухатися до думки іменитого живописця і здібного літератора А. Ерделі: «… Я хотів лише сказати, що у мистецтві кожний митець має належне йому місце. Жоден з них не заздрить іншому митцю, оскільки знає, що неможливо зайняти місце іншого. У мистецтві не можна встановити, що цей або той є найбільший, бо кожен з митців великий по – своєму. І більшість митців є великими тому, що відчувають, яким нескінченно малим є навіть найвизначніший твір перед твором Господа. Різних поглядів, на підставі яких когось критикуємо, є стільки, скільки й людей. І, визначаючи значення певного художника, навіть найоб’єктивніша критика є суб’єктивною».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник БУМ (Брама Українського Мистецтва) і ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього – 4).
UA Modna – українська платформа.
На фото - картина Олесі Гудими Без назви (серія "Сновиди").
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Цвіте земля, і простори морів її голублять синіми вітрами..."
• Перейти на сторінку •
"Душа моя сонця намріяла, добридень я світу сказала...*"
• Перейти на сторінку •
"Душа моя сонця намріяла, добридень я світу сказала...*"
Про публікацію
