Переднє слово.

Аліна Храпчинська уродженка Харкова, одного з найбільших міст України. Харків… Не тільки місто науки, а й творчих людей. Письменники, поети, актори, художники, одні народжені в головному центрі Слобожанщини або на Харківщині, інші, мешкали тут і творили в різні роки і віки. Згадаймо бодай окремі, широко знані імена і мистецькі інституції: Г. Квітка – Основ’яненко, Г. Хоткевич, М. Куліш, М. Хвильовий, харків’янином вважають і поета та письменника С. Жадана, хоча він народився в Старобільську на Луганщині. Наприкінці 20 х років ХХ століття в цьому місті існувало більше двадцяти театральних колективів. З поміж них, одним з найголовніших був «Березіль». Саме в ньому розкрився талант Л. Курбаса як режисера - новатора. Потужне видавництво «Фоліо» має Харківську прописку…

А зараз, повернімося подумки, ретроспективно в Часі десь років на сто назад… Це місто входило в число трьох найбільш активних культурних осередків України (Київ, Харків, Одеса), там вирувало інтенсивне виставкове і видавниче життя. В 1910-х роках у Харкові відбулася серія виставок малярського авангарду. Саме тут пройшов показ картин митців товариства «Кільце», була змога насолодитися роботами О. Богомазова і О. Екстер. Представляли на розгляд свої роботи і учасники групи «Союз семи» - Б Косарєв, В. Єрмілов, Г. Цапок, які пізніше проявили себе як активні митці – авангардисти 1920 – 30 х років.
Поставлю наголос і на наступному…, К. Малевич у віці 12 років замешкав разом з батьками у селі Пархомівка, що на Харківщині. Їх родина там перебувала усього чотири роки, але …, якраз тоді в нього зародився потяг до мистецтва, він споглядав – як розписують хати і печі, побачене викликало велику цікавість…

Серцевина тексту.

Школяркою Аліна навчалася окрім звичайної школи і в музичній. Одного разу трапилася щаслива оказія. Художниця оповідає: «Навчалася в музичній школі (клас фортепіано), коли запитували: «Ким мрію стати?», відповідала: «Співачкою». Як я опинилася в дитячій художній школі ім. І. Рєпіна? Під час уроку сольфеджіо із зошита для нот випав малюнок. Вчителька підняла його і спитала: «Чий малюнок?», я відповіла: «Мій». На це Ірина Вікторівна несподівано відреагувала: «Негайно до художньої школи…». Взяла мене за руку і відвела… Школи розташовані поруч. Мої заперечення не схотіла слухати, керувалася тим, що одного разу, дуже давненько, втрапивши в подібну ситуацію, відмовилася…, і потім дуже шкодувала. Ми зайшли до директора і вона сказала: «Ця дівчинка повинна тут навчатися». За що я їй вдячна дотепер…».

Згодом роки навчання в Харківському державному художньому училищі, де вона студіювала різні науки під началом педагогів – В. Чурсіна, Г. Семержинського, В. Старікова. Далі, художниця здобула вищу освіту, закінчила Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (художньо – графічний факультет), вчене звання магістр. Викладачі – М. Азаркіна, А. Радомська, В. Кулик, Ю. Чекардін.
Мисткиня творчо працює в галузі станкового живопису, стінопису, графіки. З посеред жанрових уподобань – це пейзаж, натюрморт, портрет, сюжетна композиція.

Послухаймо продовження розповіді живописиці: «Я переконана послідовниця течії постімпресіоністів. Ще з студентських років захоплювалася роботами Євгена Ткаченка. Уродженець Чернігівщини, навчався в Одесі, жив і творив в Черкасах, реаліст, потім імпресіоніст, в 70 х роках ХХ ст. прийшов до експресіонізму. Цей художник плекав особливу любов до Одеси… Мріяла зануритися в атмосферу тих місць, де він поклонявся сонячній стихії. Вивчала творчість і захоплювалася картинами - Ф. Захарова, В. Бернадського, Т. Голембієвської. Але, найбільша моя прихильність до робіт В. ван Гога і К. Моне. В живописі намагаюся максимально передати емоційну складову, а за допомоги кольору – настрій…

Картина за визначенням статична. Вона відображає світ в певний момент часу, чи то минуле, чи нинішнє, майбутнє. Художніми засобами можна передати динаміку. А зобразити плин часу, то завдання не з простих. Пишучи на полотні віддзеркалення реальних об’єктів у воді, намагаюся показати течію часу, адже все тече, все змінюється… Відображаючи в собі різні архітектурні елементи вода трансформує їх в красиві форми… Кільватерний слід від човнів руйнує спокій водної поверхні лиш на короткі миттєвості. Човен пройшов, хвилі заспокоїлися, знову бачимо відображення ясного неба у воді, та ось, легкий подув вітру, і пішли брижі… Проза життя. Глядачі дивлячись на картину уявляють як тече вода. І в цю мить, я сподіваюся, вони здатні відчувати те, що й я…

Вода, наскільки ж вона важлива в житті людини… Вміст води в організмі особи складає 55 – 60 % від маси тіла, а кров – на 90% з води».

Про що можуть повідати картини Аліни Храпчинської? Окрім екзотеричності, вони сповнені -філософією Краси, гармонією Людини і Природи, світлоносністю, життєствердністю, музичністю, суголосні поетичному слову…

Пригадуються сумні роки радянщини, коли людей намагалися втягнути у двобій з Природою, виголошували гасла (існувала ідеологічна доктрина) на кшталт, - підкорити природу, завоювати … Людина – це частина Природи, і хіба частка може воювати з цілим?! Жити у злагоді з Природою, як це робили діди й прадіди, ось чого потребуємо…

Наприкінці ХIХ століття виник напрям у мистецтві, який поіменували – постімпресіонізм. Він виявив великі можливості трактування видимого світу на підставі посилення виразності його окремих сторін, котрі суб’єктивно сприймаються і переживаються. Найбільш помітні представники постімпресіонізму, знамениті митці: П. Сезанн, П. Гоген, В. ван Гог, А. де Тулуз – Лотрек… З відомих українських художників цей напрям сповідували (в значній мірі) – М. Бурачек, О. Мурашко, А. Ерделі, О. Новаківський, Ф. Кричевський, традиції продовжили – Р. Сельський, О. Шатківський, А. Коцка, Е. Контратович…

Засновник імпресіонізму в музиці – Клод Дебюссі. Він дотримувався думки, що краса природи, її образів, дають поштовх до пошуків свіжих виражальних засобів позбавлених шаблонів і академізму. Окрім довкілля імпресіоністи зосереджували свою увагу – на античній мітології, легендах, казкових сюжетах. Основні завдання імпресіоністичної програми в музиці – розбурхувати фантазії слухачів, викликати враження, породжувати настрої. В музиці імпресіоністи віддавали перевагу простим формам, без полярностей. Домінували м’які переходи тембрових кольорів , траплялася і складна поліфонія тембрів, мигтіння ритмів. Створювалися опоетизовані, натхненні музичні картини Природи, як – «Гра води», «Віддзеркалення», авторства К. Дебюссі. Ці музичні твори перегукуються з окремими роботами художниці…

Переглядаючи картини мисткині, - міські пейзажі, краєвиди, де зображені красиві архітектурні будівлі, буяє розмаїття барвистих квітів, старовинні будинки неподалік од моря, так і напрошується віршоване слово:

"Цвіте земля, і простори морів
Її голублять синіми вітрами…", - фрагмент з вірша Євгена Плужника.

Або, на полотнах – чарівні закутки природи Закарпаття. Цими роботами художниця довела – присутній в них дух Карпатських ландшафтів, їй вдалося його відчути…, запевняю як уродженець Срібної Землі. Що ці картини об’єднує? Краса, і…, вони випромінюють життєлюбство авторки, там розкошує Щасливий Світ.

Аліна Храпчинська приймала участь в Міжнародному мистецькому пленері «Кращий художник», в 2020 році – I номінація, в 2021 – здобула Гран – Прі, чудове досягнення! Її картини знаходяться в музейних і приватних колекціях України і багатьох країн Світу.

Завершальне слово.

Шлях даний (дао) запевняє, - не потрібно плисти, просто слідувати за течією, дозволити річці доправити вас туди, куди вона тече, оскільки будь – яка річка впадає в море або океан. Хвилюватися нема потреби, ви досягнете Океану(!)…
Йти по життю, робити зупинки, а потім крокувати далі. Мандрівка – то і є ціль… Вона безкінечна. Будуть знайдені нові враження, відбудеться знайомство з непізнаваними явищами. Людина стає досконалішою, а життя – більш радісним….*

Пригадаймо, на початку Бог створив Небо і Землю, друге творіння Господа – Світло. Він сказав: «Нехай буде світло. І стало світло». Творення і руйнування, протилежні напрямки… Засвітитися – жити (!). Жити, щоб світити (творити)…

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник БУМ (Брама Українського Мистецтва) і ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього – 4).

*Мотиви запозичені з книжки Ошо ДАО Історія і вчення.

На фото: картина Аліни Храпчинської "Турунч".

UA Modna - українська платформа.