Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Уривки з надрукованого (3)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Уривки з надрукованого (3)
* * *
Усе так просто, адже вічність є.
* * *
Бог – живий, бо не фанатик.
* * *
Поки світу не знаєш, то линеш до Бога, до ікони, яку за копійку купив.
Спробуй сам, розмалюй підошва́ми дорогу, ту, якою Ісус на Голгофу ходив.
* * *
Біжить, іде, чвалає
обтяжена гріхами
молодість, зрілість, старість.
І немає гріхів після неї.
* * *
Різні – всі, а гріх – подібний.
* * *
Душа ж разом з тілом – колодязь, з водою чи бе́з рідини.
* * *
У кожного із нас є свій секрет, який Бог дав, а диявол вкрав.
* * *
По полю пролетів автомобіль. Так в’їде сатана в своє господство.
* * *
Пекло – нескінченне, а рай – не на Землі.
* * *
Що то бажання і що то надії. Супроти смерті нічого не діє.
* * *
Повна людством є земля. Воно будує власне право.
* * *
Закони ж людей – усередині них.
* * *
Відоме лише одне місце позбавлення волі. Серце, і тільки серце.
* * *
Лиш вільні у всьому ми будем багаті
у кожній конкретно збудованій хаті.
* * *
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба. У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі. А очі то – світ. Світ – то пан.
* * *
Зірка ночами – талан і талант розвиває.
* * *
Не віддай свій талант чинарям в кон'юнктурний проект!
* * *
Ліпше – не мати, краще – не знати, ніж загубити – і пам’ятати.
* * *
Злість і ненависть – це дві сестри, два брата і стонадцять іуд.
Їхня кров безцвітна, але тоді з’являється, коли сам ти –
злість і ненависть з ножем.
* * *
Зло на світ випускають з клітки – і гинуть навіть мовчазні свідки.
* * *
Земля відбилася від рук своїх людей – без рук своїх людей земля гуляє.
* * *
А що найкраще – то труд. Бо він і є добро.
* * *
Хай буде це не привселюдно сказано, але на хліб нічого не намазано,
ні масла, ні паштету, ні ікри: з’їж пісний хліб – і правду говори!
* * *
Не вберегти від стадності ослів, якщо вже з ними спільну мову маєш.
* * *
Голова. Багатокутник відображень. Утроба релігій і символ якоїсь причетності.
* * *
Ти – свята без імені й без назви, ти – просто думка, випадковий гість.
* * *
Саме поезію серце цінує за те, що водноча́с:
думка – цвіт, слово – плід, серце – жорна.
* * *
Сила мистецтва – терпіння.
* * *
Натхнення – поклоніння, а не Мекка.
* * *
Акторе,.. полум’я по ролі.
* * *
Актор, який дожився до сивин, – вертепів син і водевілів модних.
* * *
Театр – без форми, без нужди,
без дріб'язковостей надуманих сюжетів –
не піде звідси, бо не йде сюди,
де тхне стоїчним потом від естетів.
* * *
Життя з каскадами подій схиляється поволі до любові.
* * *
Проблеми всі вирішуються швидко?.. З любов’ю.
* * *
Ревнощі стиха підточують щастя.
* * *
Нищать ревнощі факти і аксесуари,
палять пам’ять, листи, цигарки, мемуари.
* * *
Ось – виймаю з очей затверділу сльозу й розбиваю її, як годинник,
на мільярди малесеньких радостей.
* * *
Скоро засяє Земля з Божої милості.
Усе так просто, адже вічність є.
* * *
Бог – живий, бо не фанатик.
* * *
Поки світу не знаєш, то линеш до Бога, до ікони, яку за копійку купив.
Спробуй сам, розмалюй підошва́ми дорогу, ту, якою Ісус на Голгофу ходив.
* * *
Біжить, іде, чвалає
обтяжена гріхами
молодість, зрілість, старість.
І немає гріхів після неї.
* * *
Різні – всі, а гріх – подібний.
* * *
Душа ж разом з тілом – колодязь, з водою чи бе́з рідини.
* * *
У кожного із нас є свій секрет, який Бог дав, а диявол вкрав.
* * *
По полю пролетів автомобіль. Так в’їде сатана в своє господство.
* * *
Пекло – нескінченне, а рай – не на Землі.
* * *
Що то бажання і що то надії. Супроти смерті нічого не діє.
* * *
Повна людством є земля. Воно будує власне право.
* * *
Закони ж людей – усередині них.
* * *
Відоме лише одне місце позбавлення волі. Серце, і тільки серце.
* * *
Лиш вільні у всьому ми будем багаті
у кожній конкретно збудованій хаті.
* * *
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба. У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі. А очі то – світ. Світ – то пан.
* * *
Зірка ночами – талан і талант розвиває.
* * *
Не віддай свій талант чинарям в кон'юнктурний проект!
* * *
Ліпше – не мати, краще – не знати, ніж загубити – і пам’ятати.
* * *
Злість і ненависть – це дві сестри, два брата і стонадцять іуд.
Їхня кров безцвітна, але тоді з’являється, коли сам ти –
злість і ненависть з ножем.
* * *
Зло на світ випускають з клітки – і гинуть навіть мовчазні свідки.
* * *
Земля відбилася від рук своїх людей – без рук своїх людей земля гуляє.
* * *
А що найкраще – то труд. Бо він і є добро.
* * *
Хай буде це не привселюдно сказано, але на хліб нічого не намазано,
ні масла, ні паштету, ні ікри: з’їж пісний хліб – і правду говори!
* * *
Не вберегти від стадності ослів, якщо вже з ними спільну мову маєш.
* * *
Голова. Багатокутник відображень. Утроба релігій і символ якоїсь причетності.
* * *
Ти – свята без імені й без назви, ти – просто думка, випадковий гість.
* * *
Саме поезію серце цінує за те, що водноча́с:
думка – цвіт, слово – плід, серце – жорна.
* * *
Сила мистецтва – терпіння.
* * *
Натхнення – поклоніння, а не Мекка.
* * *
Акторе,.. полум’я по ролі.
* * *
Актор, який дожився до сивин, – вертепів син і водевілів модних.
* * *
Театр – без форми, без нужди,
без дріб'язковостей надуманих сюжетів –
не піде звідси, бо не йде сюди,
де тхне стоїчним потом від естетів.
* * *
Життя з каскадами подій схиляється поволі до любові.
* * *
Проблеми всі вирішуються швидко?.. З любов’ю.
* * *
Ревнощі стиха підточують щастя.
* * *
Нищать ревнощі факти і аксесуари,
палять пам’ять, листи, цигарки, мемуари.
* * *
Ось – виймаю з очей затверділу сльозу й розбиваю її, як годинник,
на мільярди малесеньких радостей.
* * *
Скоро засяє Земля з Божої милості.
Цитати з книги Сергія Губерначука «Перґаменти».
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : «Перґаменти»Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
