Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.02
11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
2026.08.02
11:36
Серпень, хлопче, що з тобою?
Знов зненацька задощив.
Не здивуєш нас водою!
Ти диви, ще й оточив...
Заперіщив... розізлився?
Міра жарту певно є...
Ну а після в небо змився -
Православного вдає...
Серпень, хлопче, може, досить?
Якщо чуєш, то озвись
2026.08.02
11:32
Звучали в голосі на почет
Сім нот на пагорбі,
на біс...
І щось було від них пророче,
Бо саме так рождають вість...
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися... Війна.
І тут прийшла потвора суча -
Не всіх повернуть звідтіля...
О Боже рідний...
2026.08.02
10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
2026.08.02
06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
2026.08.02
00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
2026.08.01
23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
2026.08.01
22:52
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.
У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.
У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,
2026.08.01
22:16
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.
Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.
Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі
2026.08.01
18:46
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.
***
Політика – це той дурдом,
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.
***
Політика – це той дурдом,
2026.08.01
16:05
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.
Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.
Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,
2026.08.01
13:36
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.
Я ніколи вже не відступлю
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.
Я ніколи вже не відступлю
2026.08.01
11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я
2026.08.01
06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
2026.08.01
03:53
…За 3 години до…
…Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід
2026.07.31
22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Уривки з надрукованого (3)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Уривки з надрукованого (3)
* * *
Усе так просто, адже вічність є.
* * *
Бог – живий, бо не фанатик.
* * *
Поки світу не знаєш, то линеш до Бога, до ікони, яку за копійку купив.
Спробуй сам, розмалюй підошва́ми дорогу, ту, якою Ісус на Голгофу ходив.
* * *
Біжить, іде, чвалає
обтяжена гріхами
молодість, зрілість, старість.
І немає гріхів після неї.
* * *
Різні – всі, а гріх – подібний.
* * *
Душа ж разом з тілом – колодязь, з водою чи бе́з рідини.
* * *
У кожного із нас є свій секрет, який Бог дав, а диявол вкрав.
* * *
По полю пролетів автомобіль. Так в’їде сатана в своє господство.
* * *
Пекло – нескінченне, а рай – не на Землі.
* * *
Що то бажання і що то надії. Супроти смерті нічого не діє.
* * *
Повна людством є земля. Воно будує власне право.
* * *
Закони ж людей – усередині них.
* * *
Відоме лише одне місце позбавлення волі. Серце, і тільки серце.
* * *
Лиш вільні у всьому ми будем багаті
у кожній конкретно збудованій хаті.
* * *
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба. У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі. А очі то – світ. Світ – то пан.
* * *
Зірка ночами – талан і талант розвиває.
* * *
Не віддай свій талант чинарям в кон'юнктурний проект!
* * *
Ліпше – не мати, краще – не знати, ніж загубити – і пам’ятати.
* * *
Злість і ненависть – це дві сестри, два брата і стонадцять іуд.
Їхня кров безцвітна, але тоді з’являється, коли сам ти –
злість і ненависть з ножем.
* * *
Зло на світ випускають з клітки – і гинуть навіть мовчазні свідки.
* * *
Земля відбилася від рук своїх людей – без рук своїх людей земля гуляє.
* * *
А що найкраще – то труд. Бо він і є добро.
* * *
Хай буде це не привселюдно сказано, але на хліб нічого не намазано,
ні масла, ні паштету, ні ікри: з’їж пісний хліб – і правду говори!
* * *
Не вберегти від стадності ослів, якщо вже з ними спільну мову маєш.
* * *
Голова. Багатокутник відображень. Утроба релігій і символ якоїсь причетності.
* * *
Ти – свята без імені й без назви, ти – просто думка, випадковий гість.
* * *
Саме поезію серце цінує за те, що водноча́с:
думка – цвіт, слово – плід, серце – жорна.
* * *
Сила мистецтва – терпіння.
* * *
Натхнення – поклоніння, а не Мекка.
* * *
Акторе,.. полум’я по ролі.
* * *
Актор, який дожився до сивин, – вертепів син і водевілів модних.
* * *
Театр – без форми, без нужди,
без дріб'язковостей надуманих сюжетів –
не піде звідси, бо не йде сюди,
де тхне стоїчним потом від естетів.
* * *
Життя з каскадами подій схиляється поволі до любові.
* * *
Проблеми всі вирішуються швидко?.. З любов’ю.
* * *
Ревнощі стиха підточують щастя.
* * *
Нищать ревнощі факти і аксесуари,
палять пам’ять, листи, цигарки, мемуари.
* * *
Ось – виймаю з очей затверділу сльозу й розбиваю її, як годинник,
на мільярди малесеньких радостей.
* * *
Скоро засяє Земля з Божої милості.
Усе так просто, адже вічність є.
* * *
Бог – живий, бо не фанатик.
* * *
Поки світу не знаєш, то линеш до Бога, до ікони, яку за копійку купив.
Спробуй сам, розмалюй підошва́ми дорогу, ту, якою Ісус на Голгофу ходив.
* * *
Біжить, іде, чвалає
обтяжена гріхами
молодість, зрілість, старість.
І немає гріхів після неї.
* * *
Різні – всі, а гріх – подібний.
* * *
Душа ж разом з тілом – колодязь, з водою чи бе́з рідини.
* * *
У кожного із нас є свій секрет, який Бог дав, а диявол вкрав.
* * *
По полю пролетів автомобіль. Так в’їде сатана в своє господство.
* * *
Пекло – нескінченне, а рай – не на Землі.
* * *
Що то бажання і що то надії. Супроти смерті нічого не діє.
* * *
Повна людством є земля. Воно будує власне право.
* * *
Закони ж людей – усередині них.
* * *
Відоме лише одне місце позбавлення волі. Серце, і тільки серце.
* * *
Лиш вільні у всьому ми будем багаті
у кожній конкретно збудованій хаті.
* * *
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба. У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі. А очі то – світ. Світ – то пан.
* * *
Зірка ночами – талан і талант розвиває.
* * *
Не віддай свій талант чинарям в кон'юнктурний проект!
* * *
Ліпше – не мати, краще – не знати, ніж загубити – і пам’ятати.
* * *
Злість і ненависть – це дві сестри, два брата і стонадцять іуд.
Їхня кров безцвітна, але тоді з’являється, коли сам ти –
злість і ненависть з ножем.
* * *
Зло на світ випускають з клітки – і гинуть навіть мовчазні свідки.
* * *
Земля відбилася від рук своїх людей – без рук своїх людей земля гуляє.
* * *
А що найкраще – то труд. Бо він і є добро.
* * *
Хай буде це не привселюдно сказано, але на хліб нічого не намазано,
ні масла, ні паштету, ні ікри: з’їж пісний хліб – і правду говори!
* * *
Не вберегти від стадності ослів, якщо вже з ними спільну мову маєш.
* * *
Голова. Багатокутник відображень. Утроба релігій і символ якоїсь причетності.
* * *
Ти – свята без імені й без назви, ти – просто думка, випадковий гість.
* * *
Саме поезію серце цінує за те, що водноча́с:
думка – цвіт, слово – плід, серце – жорна.
* * *
Сила мистецтва – терпіння.
* * *
Натхнення – поклоніння, а не Мекка.
* * *
Акторе,.. полум’я по ролі.
* * *
Актор, який дожився до сивин, – вертепів син і водевілів модних.
* * *
Театр – без форми, без нужди,
без дріб'язковостей надуманих сюжетів –
не піде звідси, бо не йде сюди,
де тхне стоїчним потом від естетів.
* * *
Життя з каскадами подій схиляється поволі до любові.
* * *
Проблеми всі вирішуються швидко?.. З любов’ю.
* * *
Ревнощі стиха підточують щастя.
* * *
Нищать ревнощі факти і аксесуари,
палять пам’ять, листи, цигарки, мемуари.
* * *
Ось – виймаю з очей затверділу сльозу й розбиваю її, як годинник,
на мільярди малесеньких радостей.
* * *
Скоро засяє Земля з Божої милості.
Цитати з книги Сергія Губерначука «Перґаменти».
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : «Перґаменти»Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
