* * *
Усе так просто, адже вічність є.

* * *
Бог – живий, бо не фанатик.

* * *
Поки світу не знаєш, то линеш до Бога, до ікони, яку за копійку купив.
Спробуй сам, розмалюй підошва́ми дорогу, ту, якою Ісус на Голгофу ходив.

* * *
Біжить, іде, чвалає
обтяжена гріхами
молодість, зрілість, старість.
І немає гріхів після неї.

* * *
Різні – всі, а гріх – подібний.

* * *
Душа ж разом з тілом – колодязь, з водою чи бе́з рідини.

* * *
У кожного із нас є свій секрет, який Бог дав, а диявол вкрав.

* * *
По полю пролетів автомобіль. Так в’їде сатана в своє господство.

* * *
Пекло – нескінченне, а рай – не на Землі.

* * *
Що то бажання і що то надії. Супроти смерті нічого не діє.

* * *
Повна людством є земля. Воно будує власне право.

* * *
Закони ж людей – усередині них.

* * *
Відоме лише одне місце позбавлення волі. Серце, і тільки серце.

* * *
Лиш вільні у всьому ми будем багаті
у кожній конкретно збудованій хаті.

* * *
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба. У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі. А очі то – світ. Світ – то пан.

* * *
Зірка ночами – талан і талант розвиває.

* * *
Не віддай свій талант чинарям в кон'юнктурний проект!

* * *
Ліпше – не мати, краще – не знати, ніж загубити – і пам’ятати.

* * *
Злість і ненависть – це дві сестри, два брата і стонадцять іуд.
Їхня кров безцвітна, але тоді з’являється, коли сам ти –
злість і ненависть з ножем.

* * *
Зло на світ випускають з клітки – і гинуть навіть мовчазні свідки.

* * *
Земля відбилася від рук своїх людей – без рук своїх людей земля гуляє.

* * *
А що найкраще – то труд. Бо він і є добро.

* * *
Хай буде це не привселюдно сказано, але на хліб нічого не намазано,
ні масла, ні паштету, ні ікри: з’їж пісний хліб – і правду говори!

* * *
Не вберегти від стадності ослів, якщо вже з ними спільну мову маєш.

* * *
Голова. Багатокутник відображень. Утроба релігій і символ якоїсь причетності.

* * *
Ти – свята без імені й без назви, ти – просто думка, випадковий гість.

* * *
Саме поезію серце цінує за те, що водноча́с:
думка – цвіт, слово – плід, серце – жорна.

* * *
Сила мистецтва – терпіння.

* * *
Натхнення – поклоніння, а не Мекка.

* * *
Акторе,.. полум’я по ролі.

* * *
Актор, який дожився до сивин, – вертепів син і водевілів модних.

* * *
Театр – без форми, без нужди,
без дріб'язковостей надуманих сюжетів –
не піде звідси, бо не йде сюди,
де тхне стоїчним потом від естетів.

* * *
Життя з каскадами подій схиляється поволі до любові.

* * *
Проблеми всі вирішуються швидко?.. З любов’ю.

* * *
Ревнощі стиха підточують щастя.

* * *
Нищать ревнощі факти і аксесуари,
палять пам’ять, листи, цигарки, мемуари.

* * *
Ось – виймаю з очей затверділу сльозу й розбиваю її, як годинник,
на мільярди малесеньких радостей.

* * *
Скоро засяє Земля з Божої милості.

Цитати з книги Сергія Губерначука «Перґаменти».