Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.07
23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.
Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.
Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою
2026.10.07
19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.
Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.
Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти
2026.10.07
18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,
Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,
Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист
2026.10.07
15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.
2026.10.07
14:41
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.
2026.10.07
11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.
Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.
Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...
2026.10.07
06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
2026.10.06
23:23
Старий розповідав казки
Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків
Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків
2026.10.06
22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
2026.10.06
22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні
2026.10.06
22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
2026.10.06
18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
2026.10.06
13:59
Пам'яті Віталія Коротича
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
2026.10.06
12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
2026.10.06
12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
2026.10.06
10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Проза
Саламандра
Одна молода жінка шила одяг при палаці. У неї було багато діток. Дуже вона їх любила, оберігала, як могла. Вона їх навчала та радила їм не підходити до вогню без дозволу дорослих, але молода жінка мала неслухняну доньку, яка всім цікавилась. Одного разу жінка пошила гарне плаття в палаці, принесла плаття до дому і сховала. Рано вранці жінка пішла в палац, а тим часом мала донька зайшла в кімнату матері і почала щось шукати, аж раптом знайшла гарненьке плаття. Вона так зраділа, що їй захотілося поміряти на собі. Дівчинка одягнула плаття і всі параметри плаття підійшли по фігурі. Вона так здивувалася, що плаття пошито доя неї, що почала танцювати в ньому по кімнаті. Раптом вона почула голос матері, яка її звала. Дівчинка почула голос матері і вигукнула матусю ти повернулася. Швидко спустилася вниз на кухню, а потім мама їй каже:
- витягни хліба з печі будемо їсти
Дівчинка прислухалася матір та забувши про рукавички голими руками полізла до печі взяти хліба, бо була така голодна і при цьому не обпіклась. Вогонь їй незвідав шкоди.
Мати спостерігала за діями доньки і здивувалася, чому вогонь не завдав шкоди. Мати побачила гарне плаття на донці. Вона почала сварити доньку і каже:
- чому ти не по слухалась мене?
- чому одягнула плаття?, я не для тебе шила
Донька надулася і відповідає:
- чому ти мене завжди свариш?
- Мені захотілося так, і промовила я ходжу до однієї старої жінки, вона мені розповідає різні історії.
Мати ще більше розлютилася і каже:
- я за тебе хвилююся, а ти мені таке кажиш
- яка ще стара жінка?
- чому ти мені про неї кажиш?
Та сказала мати донці не вигоди ти з дому поки не вияснить, що це за дива такі кояться в її домі.
Трохи згодом коли всі заспокоїлися молода жінка почала шукати цю стару жінку по чуткам, які гуляли в селі. Молода жінка знайшла стару жінку та побачила свою доньку яка сиділа на її руках та стара жінка розповідала історію, «що в палаці жили мисливці, які полювали на Саламандру. В ціх мисливців нічого не виходило, бо в них руки згоріли по самі локті. Молода жінка зацікавилася історією і почала слухати стару жінку обіймаючи свою доньку.
Знайшовся один мисливець, який одного разу запалив вогонь, минув час і вогонь почав гаснути, я розігнав залишки диму. І потім язик полум'я лише ледь здригнувся від руху повітря. А це означає, що в моє багаття залізла Саламандра. Я водою почав гасити вогонь, перевірити є щось чи ні. Так можна дізнатися, коли згорить дерево. Якщо згоріле дерево продовжує горіти, то це означає, що там у вогні у вас сидить Саламандра».
Після закінчення історії молода жінка промовила, вже пізно нам час додому, а стара жінка відповіла:
- почекайте Саламандра робить кокони, які слуги при дворі розмотували та ткали з ниток тканини та одягу.
Молода жінка про себе подумала, а ось в чому справа і відповіла:
- нам час вже йти додому
- до зустрічі.
Стара жінка сказала теж до зустрічі, але я вам де що скажу:
«“Фізіологус” має значення, як саламандра - холодний птах, що живе в вулкані і не згорає. Можливо це пов'язано з легендою про міфічного Фенікса. Це доводить, що Фенікс воскресіння в тілі, а тіло саламандри може існувати у вогні».
Молода жінка відповіла:
- треба йти у вас добре, а дома ще краще.
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Саламандра
Казка - притча
Наталія
Колись дуже давно граф вигнав жінку з палацу за те що жінка розповідала історію про Саламандру. Трохи згодом, коли пройманув час граф заборонив розповідати та розповсюджувати чутки про Саламандру, бо вважав що це байка. Але в нього працювали люди, які робили з ниток тканини, тому він дав наказ тримати в таємниці історію про Саламандру особливо заборона була людям які шили одяг.Одна молода жінка шила одяг при палаці. У неї було багато діток. Дуже вона їх любила, оберігала, як могла. Вона їх навчала та радила їм не підходити до вогню без дозволу дорослих, але молода жінка мала неслухняну доньку, яка всім цікавилась. Одного разу жінка пошила гарне плаття в палаці, принесла плаття до дому і сховала. Рано вранці жінка пішла в палац, а тим часом мала донька зайшла в кімнату матері і почала щось шукати, аж раптом знайшла гарненьке плаття. Вона так зраділа, що їй захотілося поміряти на собі. Дівчинка одягнула плаття і всі параметри плаття підійшли по фігурі. Вона так здивувалася, що плаття пошито доя неї, що почала танцювати в ньому по кімнаті. Раптом вона почула голос матері, яка її звала. Дівчинка почула голос матері і вигукнула матусю ти повернулася. Швидко спустилася вниз на кухню, а потім мама їй каже:
- витягни хліба з печі будемо їсти
Дівчинка прислухалася матір та забувши про рукавички голими руками полізла до печі взяти хліба, бо була така голодна і при цьому не обпіклась. Вогонь їй незвідав шкоди.
Мати спостерігала за діями доньки і здивувалася, чому вогонь не завдав шкоди. Мати побачила гарне плаття на донці. Вона почала сварити доньку і каже:
- чому ти не по слухалась мене?
- чому одягнула плаття?, я не для тебе шила
Донька надулася і відповідає:
- чому ти мене завжди свариш?
- Мені захотілося так, і промовила я ходжу до однієї старої жінки, вона мені розповідає різні історії.
Мати ще більше розлютилася і каже:
- я за тебе хвилююся, а ти мені таке кажиш
- яка ще стара жінка?
- чому ти мені про неї кажиш?
Та сказала мати донці не вигоди ти з дому поки не вияснить, що це за дива такі кояться в її домі.
Трохи згодом коли всі заспокоїлися молода жінка почала шукати цю стару жінку по чуткам, які гуляли в селі. Молода жінка знайшла стару жінку та побачила свою доньку яка сиділа на її руках та стара жінка розповідала історію, «що в палаці жили мисливці, які полювали на Саламандру. В ціх мисливців нічого не виходило, бо в них руки згоріли по самі локті. Молода жінка зацікавилася історією і почала слухати стару жінку обіймаючи свою доньку.
Знайшовся один мисливець, який одного разу запалив вогонь, минув час і вогонь почав гаснути, я розігнав залишки диму. І потім язик полум'я лише ледь здригнувся від руху повітря. А це означає, що в моє багаття залізла Саламандра. Я водою почав гасити вогонь, перевірити є щось чи ні. Так можна дізнатися, коли згорить дерево. Якщо згоріле дерево продовжує горіти, то це означає, що там у вогні у вас сидить Саламандра».
Після закінчення історії молода жінка промовила, вже пізно нам час додому, а стара жінка відповіла:
- почекайте Саламандра робить кокони, які слуги при дворі розмотували та ткали з ниток тканини та одягу.
Молода жінка про себе подумала, а ось в чому справа і відповіла:
- нам час вже йти додому
- до зустрічі.
Стара жінка сказала теж до зустрічі, але я вам де що скажу:
«“Фізіологус” має значення, як саламандра - холодний птах, що живе в вулкані і не згорає. Можливо це пов'язано з легендою про міфічного Фенікса. Це доводить, що Фенікс воскресіння в тілі, а тіло саламандри може існувати у вогні».
Молода жінка відповіла:
- треба йти у вас добре, а дома ще краще.
Використання літератури:
Повх Л. Саламандра йде у мандри : вірші для дітей / Л. Повх ; ілюстр. М. Ходанич. – Ужгород : Всеукраїнське державне видавництво, 2011. – 79 с. : ілюстр.
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
