Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.19
13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
2025.12.19
12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
2025.12.19
12:11
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни.
Це була тема новин.
Висновки за результатами за
2025.12.19
09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
2025.12.19
06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
2025.12.18
20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
2025.12.18
13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
2025.12.18
13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
2025.12.18
07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
2025.12.17
20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2025.12.17
16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.17
10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Проза
Саламандра
Одна молода жінка шила одяг при палаці. У неї було багато діток. Дуже вона їх любила, оберігала, як могла. Вона їх навчала та радила їм не підходити до вогню без дозволу дорослих, але молода жінка мала неслухняну доньку, яка всім цікавилась. Одного разу жінка пошила гарне плаття в палаці, принесла плаття до дому і сховала. Рано вранці жінка пішла в палац, а тим часом мала донька зайшла в кімнату матері і почала щось шукати, аж раптом знайшла гарненьке плаття. Вона так зраділа, що їй захотілося поміряти на собі. Дівчинка одягнула плаття і всі параметри плаття підійшли по фігурі. Вона так здивувалася, що плаття пошито доя неї, що почала танцювати в ньому по кімнаті. Раптом вона почула голос матері, яка її звала. Дівчинка почула голос матері і вигукнула матусю ти повернулася. Швидко спустилася вниз на кухню, а потім мама їй каже:
- витягни хліба з печі будемо їсти
Дівчинка прислухалася матір та забувши про рукавички голими руками полізла до печі взяти хліба, бо була така голодна і при цьому не обпіклась. Вогонь їй незвідав шкоди.
Мати спостерігала за діями доньки і здивувалася, чому вогонь не завдав шкоди. Мати побачила гарне плаття на донці. Вона почала сварити доньку і каже:
- чому ти не по слухалась мене?
- чому одягнула плаття?, я не для тебе шила
Донька надулася і відповідає:
- чому ти мене завжди свариш?
- Мені захотілося так, і промовила я ходжу до однієї старої жінки, вона мені розповідає різні історії.
Мати ще більше розлютилася і каже:
- я за тебе хвилююся, а ти мені таке кажиш
- яка ще стара жінка?
- чому ти мені про неї кажиш?
Та сказала мати донці не вигоди ти з дому поки не вияснить, що це за дива такі кояться в її домі.
Трохи згодом коли всі заспокоїлися молода жінка почала шукати цю стару жінку по чуткам, які гуляли в селі. Молода жінка знайшла стару жінку та побачила свою доньку яка сиділа на її руках та стара жінка розповідала історію, «що в палаці жили мисливці, які полювали на Саламандру. В ціх мисливців нічого не виходило, бо в них руки згоріли по самі локті. Молода жінка зацікавилася історією і почала слухати стару жінку обіймаючи свою доньку.
Знайшовся один мисливець, який одного разу запалив вогонь, минув час і вогонь почав гаснути, я розігнав залишки диму. І потім язик полум'я лише ледь здригнувся від руху повітря. А це означає, що в моє багаття залізла Саламандра. Я водою почав гасити вогонь, перевірити є щось чи ні. Так можна дізнатися, коли згорить дерево. Якщо згоріле дерево продовжує горіти, то це означає, що там у вогні у вас сидить Саламандра».
Після закінчення історії молода жінка промовила, вже пізно нам час додому, а стара жінка відповіла:
- почекайте Саламандра робить кокони, які слуги при дворі розмотували та ткали з ниток тканини та одягу.
Молода жінка про себе подумала, а ось в чому справа і відповіла:
- нам час вже йти додому
- до зустрічі.
Стара жінка сказала теж до зустрічі, але я вам де що скажу:
«“Фізіологус” має значення, як саламандра - холодний птах, що живе в вулкані і не згорає. Можливо це пов'язано з легендою про міфічного Фенікса. Це доводить, що Фенікс воскресіння в тілі, а тіло саламандри може існувати у вогні».
Молода жінка відповіла:
- треба йти у вас добре, а дома ще краще.
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Саламандра
Казка - притча
Наталія
Колись дуже давно граф вигнав жінку з палацу за те що жінка розповідала історію про Саламандру. Трохи згодом, коли пройманув час граф заборонив розповідати та розповсюджувати чутки про Саламандру, бо вважав що це байка. Але в нього працювали люди, які робили з ниток тканини, тому він дав наказ тримати в таємниці історію про Саламандру особливо заборона була людям які шили одяг.Одна молода жінка шила одяг при палаці. У неї було багато діток. Дуже вона їх любила, оберігала, як могла. Вона їх навчала та радила їм не підходити до вогню без дозволу дорослих, але молода жінка мала неслухняну доньку, яка всім цікавилась. Одного разу жінка пошила гарне плаття в палаці, принесла плаття до дому і сховала. Рано вранці жінка пішла в палац, а тим часом мала донька зайшла в кімнату матері і почала щось шукати, аж раптом знайшла гарненьке плаття. Вона так зраділа, що їй захотілося поміряти на собі. Дівчинка одягнула плаття і всі параметри плаття підійшли по фігурі. Вона так здивувалася, що плаття пошито доя неї, що почала танцювати в ньому по кімнаті. Раптом вона почула голос матері, яка її звала. Дівчинка почула голос матері і вигукнула матусю ти повернулася. Швидко спустилася вниз на кухню, а потім мама їй каже:
- витягни хліба з печі будемо їсти
Дівчинка прислухалася матір та забувши про рукавички голими руками полізла до печі взяти хліба, бо була така голодна і при цьому не обпіклась. Вогонь їй незвідав шкоди.
Мати спостерігала за діями доньки і здивувалася, чому вогонь не завдав шкоди. Мати побачила гарне плаття на донці. Вона почала сварити доньку і каже:
- чому ти не по слухалась мене?
- чому одягнула плаття?, я не для тебе шила
Донька надулася і відповідає:
- чому ти мене завжди свариш?
- Мені захотілося так, і промовила я ходжу до однієї старої жінки, вона мені розповідає різні історії.
Мати ще більше розлютилася і каже:
- я за тебе хвилююся, а ти мені таке кажиш
- яка ще стара жінка?
- чому ти мені про неї кажиш?
Та сказала мати донці не вигоди ти з дому поки не вияснить, що це за дива такі кояться в її домі.
Трохи згодом коли всі заспокоїлися молода жінка почала шукати цю стару жінку по чуткам, які гуляли в селі. Молода жінка знайшла стару жінку та побачила свою доньку яка сиділа на її руках та стара жінка розповідала історію, «що в палаці жили мисливці, які полювали на Саламандру. В ціх мисливців нічого не виходило, бо в них руки згоріли по самі локті. Молода жінка зацікавилася історією і почала слухати стару жінку обіймаючи свою доньку.
Знайшовся один мисливець, який одного разу запалив вогонь, минув час і вогонь почав гаснути, я розігнав залишки диму. І потім язик полум'я лише ледь здригнувся від руху повітря. А це означає, що в моє багаття залізла Саламандра. Я водою почав гасити вогонь, перевірити є щось чи ні. Так можна дізнатися, коли згорить дерево. Якщо згоріле дерево продовжує горіти, то це означає, що там у вогні у вас сидить Саламандра».
Після закінчення історії молода жінка промовила, вже пізно нам час додому, а стара жінка відповіла:
- почекайте Саламандра робить кокони, які слуги при дворі розмотували та ткали з ниток тканини та одягу.
Молода жінка про себе подумала, а ось в чому справа і відповіла:
- нам час вже йти додому
- до зустрічі.
Стара жінка сказала теж до зустрічі, але я вам де що скажу:
«“Фізіологус” має значення, як саламандра - холодний птах, що живе в вулкані і не згорає. Можливо це пов'язано з легендою про міфічного Фенікса. Це доводить, що Фенікс воскресіння в тілі, а тіло саламандри може існувати у вогні».
Молода жінка відповіла:
- треба йти у вас добре, а дома ще краще.
Використання літератури:
Повх Л. Саламандра йде у мандри : вірші для дітей / Л. Повх ; ілюстр. М. Ходанич. – Ужгород : Всеукраїнське державне видавництво, 2011. – 79 с. : ілюстр.
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
