Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.13
23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
2026.09.13
22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
2026.09.13
19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
2026.09.13
19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
2026.09.13
19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
2026.09.13
17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
2026.09.13
13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
2026.09.13
13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
2026.09.13
06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
2026.09.12
21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
2026.09.12
21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
2026.09.12
21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
2026.09.12
13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Проза
Саламандра
Одна молода жінка шила одяг при палаці. У неї було багато діток. Дуже вона їх любила, оберігала, як могла. Вона їх навчала та радила їм не підходити до вогню без дозволу дорослих, але молода жінка мала неслухняну доньку, яка всім цікавилась. Одного разу жінка пошила гарне плаття в палаці, принесла плаття до дому і сховала. Рано вранці жінка пішла в палац, а тим часом мала донька зайшла в кімнату матері і почала щось шукати, аж раптом знайшла гарненьке плаття. Вона так зраділа, що їй захотілося поміряти на собі. Дівчинка одягнула плаття і всі параметри плаття підійшли по фігурі. Вона так здивувалася, що плаття пошито доя неї, що почала танцювати в ньому по кімнаті. Раптом вона почула голос матері, яка її звала. Дівчинка почула голос матері і вигукнула матусю ти повернулася. Швидко спустилася вниз на кухню, а потім мама їй каже:
- витягни хліба з печі будемо їсти
Дівчинка прислухалася матір та забувши про рукавички голими руками полізла до печі взяти хліба, бо була така голодна і при цьому не обпіклась. Вогонь їй незвідав шкоди.
Мати спостерігала за діями доньки і здивувалася, чому вогонь не завдав шкоди. Мати побачила гарне плаття на донці. Вона почала сварити доньку і каже:
- чому ти не по слухалась мене?
- чому одягнула плаття?, я не для тебе шила
Донька надулася і відповідає:
- чому ти мене завжди свариш?
- Мені захотілося так, і промовила я ходжу до однієї старої жінки, вона мені розповідає різні історії.
Мати ще більше розлютилася і каже:
- я за тебе хвилююся, а ти мені таке кажиш
- яка ще стара жінка?
- чому ти мені про неї кажиш?
Та сказала мати донці не вигоди ти з дому поки не вияснить, що це за дива такі кояться в її домі.
Трохи згодом коли всі заспокоїлися молода жінка почала шукати цю стару жінку по чуткам, які гуляли в селі. Молода жінка знайшла стару жінку та побачила свою доньку яка сиділа на її руках та стара жінка розповідала історію, «що в палаці жили мисливці, які полювали на Саламандру. В ціх мисливців нічого не виходило, бо в них руки згоріли по самі локті. Молода жінка зацікавилася історією і почала слухати стару жінку обіймаючи свою доньку.
Знайшовся один мисливець, який одного разу запалив вогонь, минув час і вогонь почав гаснути, я розігнав залишки диму. І потім язик полум'я лише ледь здригнувся від руху повітря. А це означає, що в моє багаття залізла Саламандра. Я водою почав гасити вогонь, перевірити є щось чи ні. Так можна дізнатися, коли згорить дерево. Якщо згоріле дерево продовжує горіти, то це означає, що там у вогні у вас сидить Саламандра».
Після закінчення історії молода жінка промовила, вже пізно нам час додому, а стара жінка відповіла:
- почекайте Саламандра робить кокони, які слуги при дворі розмотували та ткали з ниток тканини та одягу.
Молода жінка про себе подумала, а ось в чому справа і відповіла:
- нам час вже йти додому
- до зустрічі.
Стара жінка сказала теж до зустрічі, але я вам де що скажу:
«“Фізіологус” має значення, як саламандра - холодний птах, що живе в вулкані і не згорає. Можливо це пов'язано з легендою про міфічного Фенікса. Це доводить, що Фенікс воскресіння в тілі, а тіло саламандри може існувати у вогні».
Молода жінка відповіла:
- треба йти у вас добре, а дома ще краще.
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Саламандра
Казка - притча
Наталія
Колись дуже давно граф вигнав жінку з палацу за те що жінка розповідала історію про Саламандру. Трохи згодом, коли пройманув час граф заборонив розповідати та розповсюджувати чутки про Саламандру, бо вважав що це байка. Але в нього працювали люди, які робили з ниток тканини, тому він дав наказ тримати в таємниці історію про Саламандру особливо заборона була людям які шили одяг.Одна молода жінка шила одяг при палаці. У неї було багато діток. Дуже вона їх любила, оберігала, як могла. Вона їх навчала та радила їм не підходити до вогню без дозволу дорослих, але молода жінка мала неслухняну доньку, яка всім цікавилась. Одного разу жінка пошила гарне плаття в палаці, принесла плаття до дому і сховала. Рано вранці жінка пішла в палац, а тим часом мала донька зайшла в кімнату матері і почала щось шукати, аж раптом знайшла гарненьке плаття. Вона так зраділа, що їй захотілося поміряти на собі. Дівчинка одягнула плаття і всі параметри плаття підійшли по фігурі. Вона так здивувалася, що плаття пошито доя неї, що почала танцювати в ньому по кімнаті. Раптом вона почула голос матері, яка її звала. Дівчинка почула голос матері і вигукнула матусю ти повернулася. Швидко спустилася вниз на кухню, а потім мама їй каже:
- витягни хліба з печі будемо їсти
Дівчинка прислухалася матір та забувши про рукавички голими руками полізла до печі взяти хліба, бо була така голодна і при цьому не обпіклась. Вогонь їй незвідав шкоди.
Мати спостерігала за діями доньки і здивувалася, чому вогонь не завдав шкоди. Мати побачила гарне плаття на донці. Вона почала сварити доньку і каже:
- чому ти не по слухалась мене?
- чому одягнула плаття?, я не для тебе шила
Донька надулася і відповідає:
- чому ти мене завжди свариш?
- Мені захотілося так, і промовила я ходжу до однієї старої жінки, вона мені розповідає різні історії.
Мати ще більше розлютилася і каже:
- я за тебе хвилююся, а ти мені таке кажиш
- яка ще стара жінка?
- чому ти мені про неї кажиш?
Та сказала мати донці не вигоди ти з дому поки не вияснить, що це за дива такі кояться в її домі.
Трохи згодом коли всі заспокоїлися молода жінка почала шукати цю стару жінку по чуткам, які гуляли в селі. Молода жінка знайшла стару жінку та побачила свою доньку яка сиділа на її руках та стара жінка розповідала історію, «що в палаці жили мисливці, які полювали на Саламандру. В ціх мисливців нічого не виходило, бо в них руки згоріли по самі локті. Молода жінка зацікавилася історією і почала слухати стару жінку обіймаючи свою доньку.
Знайшовся один мисливець, який одного разу запалив вогонь, минув час і вогонь почав гаснути, я розігнав залишки диму. І потім язик полум'я лише ледь здригнувся від руху повітря. А це означає, що в моє багаття залізла Саламандра. Я водою почав гасити вогонь, перевірити є щось чи ні. Так можна дізнатися, коли згорить дерево. Якщо згоріле дерево продовжує горіти, то це означає, що там у вогні у вас сидить Саламандра».
Після закінчення історії молода жінка промовила, вже пізно нам час додому, а стара жінка відповіла:
- почекайте Саламандра робить кокони, які слуги при дворі розмотували та ткали з ниток тканини та одягу.
Молода жінка про себе подумала, а ось в чому справа і відповіла:
- нам час вже йти додому
- до зустрічі.
Стара жінка сказала теж до зустрічі, але я вам де що скажу:
«“Фізіологус” має значення, як саламандра - холодний птах, що живе в вулкані і не згорає. Можливо це пов'язано з легендою про міфічного Фенікса. Це доводить, що Фенікс воскресіння в тілі, а тіло саламандри може існувати у вогні».
Молода жінка відповіла:
- треба йти у вас добре, а дома ще краще.
Використання літератури:
Повх Л. Саламандра йде у мандри : вірші для дітей / Л. Повх ; ілюстр. М. Ходанич. – Ужгород : Всеукраїнське державне видавництво, 2011. – 79 с. : ілюстр.
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
