Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
2025.12.03
21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
2025.12.03
18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
2025.12.03
15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Проза
Саламандра
Одна молода жінка шила одяг при палаці. У неї було багато діток. Дуже вона їх любила, оберігала, як могла. Вона їх навчала та радила їм не підходити до вогню без дозволу дорослих, але молода жінка мала неслухняну доньку, яка всім цікавилась. Одного разу жінка пошила гарне плаття в палаці, принесла плаття до дому і сховала. Рано вранці жінка пішла в палац, а тим часом мала донька зайшла в кімнату матері і почала щось шукати, аж раптом знайшла гарненьке плаття. Вона так зраділа, що їй захотілося поміряти на собі. Дівчинка одягнула плаття і всі параметри плаття підійшли по фігурі. Вона так здивувалася, що плаття пошито доя неї, що почала танцювати в ньому по кімнаті. Раптом вона почула голос матері, яка її звала. Дівчинка почула голос матері і вигукнула матусю ти повернулася. Швидко спустилася вниз на кухню, а потім мама їй каже:
- витягни хліба з печі будемо їсти
Дівчинка прислухалася матір та забувши про рукавички голими руками полізла до печі взяти хліба, бо була така голодна і при цьому не обпіклась. Вогонь їй незвідав шкоди.
Мати спостерігала за діями доньки і здивувалася, чому вогонь не завдав шкоди. Мати побачила гарне плаття на донці. Вона почала сварити доньку і каже:
- чому ти не по слухалась мене?
- чому одягнула плаття?, я не для тебе шила
Донька надулася і відповідає:
- чому ти мене завжди свариш?
- Мені захотілося так, і промовила я ходжу до однієї старої жінки, вона мені розповідає різні історії.
Мати ще більше розлютилася і каже:
- я за тебе хвилююся, а ти мені таке кажиш
- яка ще стара жінка?
- чому ти мені про неї кажиш?
Та сказала мати донці не вигоди ти з дому поки не вияснить, що це за дива такі кояться в її домі.
Трохи згодом коли всі заспокоїлися молода жінка почала шукати цю стару жінку по чуткам, які гуляли в селі. Молода жінка знайшла стару жінку та побачила свою доньку яка сиділа на її руках та стара жінка розповідала історію, «що в палаці жили мисливці, які полювали на Саламандру. В ціх мисливців нічого не виходило, бо в них руки згоріли по самі локті. Молода жінка зацікавилася історією і почала слухати стару жінку обіймаючи свою доньку.
Знайшовся один мисливець, який одного разу запалив вогонь, минув час і вогонь почав гаснути, я розігнав залишки диму. І потім язик полум'я лише ледь здригнувся від руху повітря. А це означає, що в моє багаття залізла Саламандра. Я водою почав гасити вогонь, перевірити є щось чи ні. Так можна дізнатися, коли згорить дерево. Якщо згоріле дерево продовжує горіти, то це означає, що там у вогні у вас сидить Саламандра».
Після закінчення історії молода жінка промовила, вже пізно нам час додому, а стара жінка відповіла:
- почекайте Саламандра робить кокони, які слуги при дворі розмотували та ткали з ниток тканини та одягу.
Молода жінка про себе подумала, а ось в чому справа і відповіла:
- нам час вже йти додому
- до зустрічі.
Стара жінка сказала теж до зустрічі, але я вам де що скажу:
«“Фізіологус” має значення, як саламандра - холодний птах, що живе в вулкані і не згорає. Можливо це пов'язано з легендою про міфічного Фенікса. Це доводить, що Фенікс воскресіння в тілі, а тіло саламандри може існувати у вогні».
Молода жінка відповіла:
- треба йти у вас добре, а дома ще краще.
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Саламандра
Казка - притча
Наталія
Колись дуже давно граф вигнав жінку з палацу за те що жінка розповідала історію про Саламандру. Трохи згодом, коли пройманув час граф заборонив розповідати та розповсюджувати чутки про Саламандру, бо вважав що це байка. Але в нього працювали люди, які робили з ниток тканини, тому він дав наказ тримати в таємниці історію про Саламандру особливо заборона була людям які шили одяг.Одна молода жінка шила одяг при палаці. У неї було багато діток. Дуже вона їх любила, оберігала, як могла. Вона їх навчала та радила їм не підходити до вогню без дозволу дорослих, але молода жінка мала неслухняну доньку, яка всім цікавилась. Одного разу жінка пошила гарне плаття в палаці, принесла плаття до дому і сховала. Рано вранці жінка пішла в палац, а тим часом мала донька зайшла в кімнату матері і почала щось шукати, аж раптом знайшла гарненьке плаття. Вона так зраділа, що їй захотілося поміряти на собі. Дівчинка одягнула плаття і всі параметри плаття підійшли по фігурі. Вона так здивувалася, що плаття пошито доя неї, що почала танцювати в ньому по кімнаті. Раптом вона почула голос матері, яка її звала. Дівчинка почула голос матері і вигукнула матусю ти повернулася. Швидко спустилася вниз на кухню, а потім мама їй каже:
- витягни хліба з печі будемо їсти
Дівчинка прислухалася матір та забувши про рукавички голими руками полізла до печі взяти хліба, бо була така голодна і при цьому не обпіклась. Вогонь їй незвідав шкоди.
Мати спостерігала за діями доньки і здивувалася, чому вогонь не завдав шкоди. Мати побачила гарне плаття на донці. Вона почала сварити доньку і каже:
- чому ти не по слухалась мене?
- чому одягнула плаття?, я не для тебе шила
Донька надулася і відповідає:
- чому ти мене завжди свариш?
- Мені захотілося так, і промовила я ходжу до однієї старої жінки, вона мені розповідає різні історії.
Мати ще більше розлютилася і каже:
- я за тебе хвилююся, а ти мені таке кажиш
- яка ще стара жінка?
- чому ти мені про неї кажиш?
Та сказала мати донці не вигоди ти з дому поки не вияснить, що це за дива такі кояться в її домі.
Трохи згодом коли всі заспокоїлися молода жінка почала шукати цю стару жінку по чуткам, які гуляли в селі. Молода жінка знайшла стару жінку та побачила свою доньку яка сиділа на її руках та стара жінка розповідала історію, «що в палаці жили мисливці, які полювали на Саламандру. В ціх мисливців нічого не виходило, бо в них руки згоріли по самі локті. Молода жінка зацікавилася історією і почала слухати стару жінку обіймаючи свою доньку.
Знайшовся один мисливець, який одного разу запалив вогонь, минув час і вогонь почав гаснути, я розігнав залишки диму. І потім язик полум'я лише ледь здригнувся від руху повітря. А це означає, що в моє багаття залізла Саламандра. Я водою почав гасити вогонь, перевірити є щось чи ні. Так можна дізнатися, коли згорить дерево. Якщо згоріле дерево продовжує горіти, то це означає, що там у вогні у вас сидить Саламандра».
Після закінчення історії молода жінка промовила, вже пізно нам час додому, а стара жінка відповіла:
- почекайте Саламандра робить кокони, які слуги при дворі розмотували та ткали з ниток тканини та одягу.
Молода жінка про себе подумала, а ось в чому справа і відповіла:
- нам час вже йти додому
- до зустрічі.
Стара жінка сказала теж до зустрічі, але я вам де що скажу:
«“Фізіологус” має значення, як саламандра - холодний птах, що живе в вулкані і не згорає. Можливо це пов'язано з легендою про міфічного Фенікса. Це доводить, що Фенікс воскресіння в тілі, а тіло саламандри може існувати у вогні».
Молода жінка відповіла:
- треба йти у вас добре, а дома ще краще.
Використання літератури:
Повх Л. Саламандра йде у мандри : вірші для дітей / Л. Повх ; ілюстр. М. Ходанич. – Ужгород : Всеукраїнське державне видавництво, 2011. – 79 с. : ілюстр.
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
