ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха

Віктор Кучерук
2026.08.29 07:24
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Валерівна Кравчук (1985) / Проза

 Гноми

Казка - притча

Наталія

Далеко в краю лісовому, де безлюдне місце у горах, у печерах, під землею, там де збудовані підземні палаци жили – були гноми. Вони великі майстри знають таємниці гір. Перші гноми навчилися добувати руду і плавити метали. У місці з гномами жив одні гном – мудрець. Гном - мудрець володів давніми знаннями, і міг навчити людей майстерності, також гном - мудрець описував підземні міста: «Вгору тієї великої річки Оби люди ходять під землею інший рікою день і ніч, з вогнями і виходять на підземне озеро, і тому озері світло химерне і град великий».
Цей гном - мудрець передавав свої знання іншим гномам, як кажуть повчав, щоб уму- розуму набиралися. Так ось у надрах землі гноми зберігають скарби - дорогоцінне каміння та метали. Вони майстерні ремісники і можуть викувати чарівні предмети. Іноді гноми виходили на поверхню, так вони показували гному - мудрецю, чому вони навчилися в нього, і якщо гноми зустрінуть людину на поверхні земля, то лякали їх, тому що людина могла образити природу або допомагали людям у вигляді навчання. Навчали людей ковальській справі та ювелірній майстерності. Гноми зберігають і оберігають під землею незліченні скарби, але іноді вони можуть відкрити таємницю скарбу людині, якщо вона чимось заслужила на повагу гнома.
Тож гноми дбали про земні цикли протягом чотирьох пір року, очищаючи планету від отрут і забруднень, настільки небезпечні для фізичних тіл людини, тварин та рослинного життя. Вантаж карми людства, яку елементальні Духи Землі несуть за людину, настільки великий, що самі гноми переймають манери людини, стають дратівливими, буркотливими, доки не з'явиться гном - мудрець, який поведе їх правильним шляхом. Одного разу молодий гном так розлютився, що не міг вийти з цього стану і гномам довелося злого гнома виставити з міста, бо він нехтував всім що було зроблено гномами.
Трохи годом, коли промайнув час, виявляється, що цей злий гном міг так розлютилися на людину, що міг визвати землетрус.
Після землетрусу, в цих горах, печерах та під землею були виявлені нові родовища дорогоцінних каменів.
Коли це побачив гном - мудрець, то зрозумів, що вони даремно виставили злого гнома, тому що злий гном допомагав їм.
Але тільки гному - мудрецю було відомо, як побудувати зруйноване місто після землетрусу, і що робити, щоб незлити злого гнома, та де будувати підземні палаци, також міг передбачити меншу ймовірність землетрусу, тобто виникнення підземних поштовхів і коливаннь земної поверхні і не зруйнує велику частину палацу.

Використання літератури:
Зінчук М. Гном Бім. СУС —, новотвір. Записано 2008 року.


Контекст :


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2022-01-22 11:56:49
Переглядів сторінки твору 709
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.20 19:35
Автор у цю хвилину відсутній