Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1918) /
Проза
Мистецький вогник акварелей Галини Отчич
Дивишся на її акварелі, і в душі запалюється вогник… Акварель дуже складна техніка письма, вимагає від художника майстерності, тонкого відчуття кольору. Художниця творить у різних техніках – акрилу, олії, акварелі… Чим вільніше себе почуває митець, невимушеніше, тим кращим буде результат творчості – на папері чи полотні. Звісно, треба володіти вмінням писати, додаючи до того – завзяття і любов.
Що ж таке любов? Не зашкодить прислухатися до думки Еріха Фромма, філософа, психолога і психоаналітика: «Любов – мистецтво, таке ж, як мистецтво жити. Якщо ми хочемо навчитися любити, ми повинні чинити так само, якби ми хотіли навчитися іншому мистецтву…
… Навчання мистецтву можна послідовно розділити на два етапи: перший – залучення до теорії; другий – опанування практики…
… Але поряд з теорією і практикою є ще третя складова, без якої не досягнути висот у будь-якій справі, - це одержимість нею, зосередженість на ній, надання переваги їй щодо всього іншого, повна самовіддача їй себе, своїх сил та думок».
Спитаймо себе: чому люди так мало досягли успіхів у мистецтві любові? Чи не тому, що важливішими для багатьох є – гроші, влада, успіх?! І величезні зусилля спрямовують на досягнення саме цих цілей. Життя без любові порожнє, а яке може бути мистецтво без неї?!
Дитинство… Заледве не всі основні властивості і особистісні якості людини формуються в ту, найкращу пору життя. Академік Іван Дзюба твердив: «Як багато залежить від дитинства, як враження дитинства можуть сформувати не лише психологічний, а й естетичний тип людини, спосіб сприйняття світу, а потім – і характер творчості».
Галина Отчич народжена у селі Романівка, Львівської області. Але дитячі роки, згодом, коли стала юнкою, пройшли на обширах Сріберної Землі, Закарпаття. Мешкала з батьками в різних селищах і містечках, - м.Виноградів, смт Королево, с. Кальник, м.Мукачево. Не дивно, що дитяча душа була заворожена надзвичайною красою довкілля.
Із розповіді мисткині (ч.1): «Моє дитинство – це був рай, я мала можливість бути сама собою, і водночас, вільною у пошуках захоплень і вподобань, мої батьки дуже багато часу віддавали праці. А у мене виникло бажання перевтілитися у птаху, щоб з високості оглянути красу місцевості. Пізніше побачила відтворення цієї казкової мальовничості Карпатії в роботах видатних закарпатських живописців – Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, Андрія Коцки, потім – Золтана Шолтеса, Івана Шутєва… Школяркою читала багато різної літератури, писала вірші, танцювала народні танці, грала на фортепіано, брала участь у театралізованих виставах, але мріяла стати художницею…».
Галина прагнула стати студенткою Ужгородського училища прикладного мистецтва, згодом, продовжити навчання у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. Батьки не хотіли щоб донька обрала професію художника. Тому поступила до Львівського політехнічного інституту, і не шкодує, що здобула фах архітектора. Перше місце праці – Музей народної архітектури та побуту у Львові, спеціальність: архітектор-ландшафтник.
Акварелі… Нині важко уявити, що якихось кілька століть тому акварельну техніку письма не сприймали всерйоз. Одначе, з бігом часу акварель завдяки непересічним здібностям багатьох художників завоювала почесне місце посеред інших технік малярського письма.
Поставмо наголос вдруге, - акварельний живопис вимагає великої вправності, майстерності митця. Прийом письма на вогкому папері називають «англійською аквареллю». Метод «а ля прима», - означає писати відразу, без будь-яких подальших змін. Писання «по сухому» художники переважно застосовують на пленерах, бо немає нагоди утримувати вогкість аркуша паперу. Лесування – прийом живописної техніки, котрий характерний багатошаровим нанесенням прозорих фарб…
Акварель дає можливість створювати ефект легкості, витонченості і тонких колірних переходів.
Квіти, квіткові композиції, - рясно представлені у доробку пані Галини, це окрема тема в живописі. У творчості сучасних художників квіти зберігають символічне значення, започатковане в далекі часи. Здавна вважалося, що у кожної людини є своя рослина, своя квітка, в залежності від дати народження. Є музика звуків і слів, яку люблять слухати люди, а є музика фарб і форм. Копіювання у мистецтві, - мастаків не бракує, а ось живо-писати, - це зовсім інша музика! Галині це вдається…
Філософія малярства… Спостереження Природи, її циклів, ритмів, архітектури, - один з принципів для осягнення космічної гармонії. Почуймо думку Хазрат Інайят Хана (філософ і суфій): «В творах мистецтва, незалежно від вкладеної в них майстерності і передавання ними ідей, існує деяке почуття; воно ніби в них і поза ними…
…В кожній картині, статуї промовляє голос її серця; в них є скритий голос, який постійно наголошує про ціль, з якою цей твір мистецтва був створений».
Які ж захоплення у художниці окрім головної справи життя – малювання? Адже вони непрямим способом, проте таки впливають на творця… Любов до музики, після малярства це друга любов, оскільки закінчила музичну школу по класу фортепіано, педагоги мали сподівання, що продовжить навчання в музичному училищі, відтак - у консерваторії. Вподобання в царині класики, то твори: Людвіга ван Бетговена, Йозефа Гайдна, Роберта Шумана, Франца Петера Шуберта, Фридерика Шопена, Йоганнеса Брамса. Хоча, її музичні смаки не обмежуються класичною музикою.
Читання книжок, дійсно, важко уявити буття без них. З українських письменників мисткиня віддає перевагу перш за все - творам Івана Франка, Ірини Вільде; із зарубіжних авторів називає імена – Оноре де Бальзака (геній!), Стефана Цвейга. Історична і пригодницька література входить у її коло вподобань.
Із розповіді мисткині (ч.2): «Колір, відчуття кольору, для мене дуже важливі… Тому захоплююся роботами Адальберта Ерделі. Вивчала творчість Фернана Леже, Робера Делоне. Імпонує живопис Михайла Врубеля, який відзначався високою працездатністю. Супрематизм Казимира Малевича надихає на створення абстрактних робіт. Дуже цікаве мені малярство Олекси Новаківського, Олени Кульчицької. Малюю усе життя, - олія на полотні, акрил на полотні, розпис на склі… З 2014 року, після перенесення складної операції, зосередилася на створенні акварелей, головна тема - «Квіти». Акварель повернула забуте відчуття смаку життя. Коли пишу квіти, я щаслива…».
Про досягнення, важливі події життя і творчості здібної художниці: 2017 рік – Голова української філії Міжнародного акварельного товариства IWS Ukraine, з 2019 року уповноважена представниця з акварельного мистецтва України в Mondial Art Akademia. Від 2021 року: віце-президент Буковинської акварельної асоціації. Дипломант міжнародних та всеукраїнських мистецьких виставок і фестивалів. В творчому доробку 8 персональних виставок…
Галина Отчич віддає перевагу активному способу відпочинку – це подорожі, в студентські роки походи в гори, перегодом – участь у пленерах. Для друзів, колег, шанувальників малярства любить організовувати різні мистецькі заходи, створювати атмосферу свята.
Війни, революції, різні катастрофи – викликають щонайменше сильні потрясіння у житті. Війна – це коли гинуть вояки, цивільне населення, діти, особи літнього віку; руйнуються будівлі, житла людей. Війна – це страждання, біль: духовний і фізичний…. Тому постає питання, чи доречно говорити і писати про мистецтво, коли у твоїй країні триває гаряча стадія масштабної війни? Вважаю, що так. Почасти затим, що в певних ситуаціях мистецькі твори можуть діяти як ліки, бо володіють цілющою силою…
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог, керівник ЛЕЛЕГ – 4(Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - картина Галини Отчич "Квітка мімози"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мистецький вогник акварелей Галини Отчич
Дивишся на її акварелі, і в душі запалюється вогник… Акварель дуже складна техніка письма, вимагає від художника майстерності, тонкого відчуття кольору. Художниця творить у різних техніках – акрилу, олії, акварелі… Чим вільніше себе почуває митець, невимушеніше, тим кращим буде результат творчості – на папері чи полотні. Звісно, треба володіти вмінням писати, додаючи до того – завзяття і любов.Що ж таке любов? Не зашкодить прислухатися до думки Еріха Фромма, філософа, психолога і психоаналітика: «Любов – мистецтво, таке ж, як мистецтво жити. Якщо ми хочемо навчитися любити, ми повинні чинити так само, якби ми хотіли навчитися іншому мистецтву…
… Навчання мистецтву можна послідовно розділити на два етапи: перший – залучення до теорії; другий – опанування практики…
… Але поряд з теорією і практикою є ще третя складова, без якої не досягнути висот у будь-якій справі, - це одержимість нею, зосередженість на ній, надання переваги їй щодо всього іншого, повна самовіддача їй себе, своїх сил та думок».
Спитаймо себе: чому люди так мало досягли успіхів у мистецтві любові? Чи не тому, що важливішими для багатьох є – гроші, влада, успіх?! І величезні зусилля спрямовують на досягнення саме цих цілей. Життя без любові порожнє, а яке може бути мистецтво без неї?!
Дитинство… Заледве не всі основні властивості і особистісні якості людини формуються в ту, найкращу пору життя. Академік Іван Дзюба твердив: «Як багато залежить від дитинства, як враження дитинства можуть сформувати не лише психологічний, а й естетичний тип людини, спосіб сприйняття світу, а потім – і характер творчості».
Галина Отчич народжена у селі Романівка, Львівської області. Але дитячі роки, згодом, коли стала юнкою, пройшли на обширах Сріберної Землі, Закарпаття. Мешкала з батьками в різних селищах і містечках, - м.Виноградів, смт Королево, с. Кальник, м.Мукачево. Не дивно, що дитяча душа була заворожена надзвичайною красою довкілля.
Із розповіді мисткині (ч.1): «Моє дитинство – це був рай, я мала можливість бути сама собою, і водночас, вільною у пошуках захоплень і вподобань, мої батьки дуже багато часу віддавали праці. А у мене виникло бажання перевтілитися у птаху, щоб з високості оглянути красу місцевості. Пізніше побачила відтворення цієї казкової мальовничості Карпатії в роботах видатних закарпатських живописців – Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, Андрія Коцки, потім – Золтана Шолтеса, Івана Шутєва… Школяркою читала багато різної літератури, писала вірші, танцювала народні танці, грала на фортепіано, брала участь у театралізованих виставах, але мріяла стати художницею…».
Галина прагнула стати студенткою Ужгородського училища прикладного мистецтва, згодом, продовжити навчання у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. Батьки не хотіли щоб донька обрала професію художника. Тому поступила до Львівського політехнічного інституту, і не шкодує, що здобула фах архітектора. Перше місце праці – Музей народної архітектури та побуту у Львові, спеціальність: архітектор-ландшафтник.
Акварелі… Нині важко уявити, що якихось кілька століть тому акварельну техніку письма не сприймали всерйоз. Одначе, з бігом часу акварель завдяки непересічним здібностям багатьох художників завоювала почесне місце посеред інших технік малярського письма.
Поставмо наголос вдруге, - акварельний живопис вимагає великої вправності, майстерності митця. Прийом письма на вогкому папері називають «англійською аквареллю». Метод «а ля прима», - означає писати відразу, без будь-яких подальших змін. Писання «по сухому» художники переважно застосовують на пленерах, бо немає нагоди утримувати вогкість аркуша паперу. Лесування – прийом живописної техніки, котрий характерний багатошаровим нанесенням прозорих фарб…
Акварель дає можливість створювати ефект легкості, витонченості і тонких колірних переходів.
Квіти, квіткові композиції, - рясно представлені у доробку пані Галини, це окрема тема в живописі. У творчості сучасних художників квіти зберігають символічне значення, започатковане в далекі часи. Здавна вважалося, що у кожної людини є своя рослина, своя квітка, в залежності від дати народження. Є музика звуків і слів, яку люблять слухати люди, а є музика фарб і форм. Копіювання у мистецтві, - мастаків не бракує, а ось живо-писати, - це зовсім інша музика! Галині це вдається…
Філософія малярства… Спостереження Природи, її циклів, ритмів, архітектури, - один з принципів для осягнення космічної гармонії. Почуймо думку Хазрат Інайят Хана (філософ і суфій): «В творах мистецтва, незалежно від вкладеної в них майстерності і передавання ними ідей, існує деяке почуття; воно ніби в них і поза ними…
…В кожній картині, статуї промовляє голос її серця; в них є скритий голос, який постійно наголошує про ціль, з якою цей твір мистецтва був створений».
Які ж захоплення у художниці окрім головної справи життя – малювання? Адже вони непрямим способом, проте таки впливають на творця… Любов до музики, після малярства це друга любов, оскільки закінчила музичну школу по класу фортепіано, педагоги мали сподівання, що продовжить навчання в музичному училищі, відтак - у консерваторії. Вподобання в царині класики, то твори: Людвіга ван Бетговена, Йозефа Гайдна, Роберта Шумана, Франца Петера Шуберта, Фридерика Шопена, Йоганнеса Брамса. Хоча, її музичні смаки не обмежуються класичною музикою.
Читання книжок, дійсно, важко уявити буття без них. З українських письменників мисткиня віддає перевагу перш за все - творам Івана Франка, Ірини Вільде; із зарубіжних авторів називає імена – Оноре де Бальзака (геній!), Стефана Цвейга. Історична і пригодницька література входить у її коло вподобань.
Із розповіді мисткині (ч.2): «Колір, відчуття кольору, для мене дуже важливі… Тому захоплююся роботами Адальберта Ерделі. Вивчала творчість Фернана Леже, Робера Делоне. Імпонує живопис Михайла Врубеля, який відзначався високою працездатністю. Супрематизм Казимира Малевича надихає на створення абстрактних робіт. Дуже цікаве мені малярство Олекси Новаківського, Олени Кульчицької. Малюю усе життя, - олія на полотні, акрил на полотні, розпис на склі… З 2014 року, після перенесення складної операції, зосередилася на створенні акварелей, головна тема - «Квіти». Акварель повернула забуте відчуття смаку життя. Коли пишу квіти, я щаслива…».
Про досягнення, важливі події життя і творчості здібної художниці: 2017 рік – Голова української філії Міжнародного акварельного товариства IWS Ukraine, з 2019 року уповноважена представниця з акварельного мистецтва України в Mondial Art Akademia. Від 2021 року: віце-президент Буковинської акварельної асоціації. Дипломант міжнародних та всеукраїнських мистецьких виставок і фестивалів. В творчому доробку 8 персональних виставок…
Галина Отчич віддає перевагу активному способу відпочинку – це подорожі, в студентські роки походи в гори, перегодом – участь у пленерах. Для друзів, колег, шанувальників малярства любить організовувати різні мистецькі заходи, створювати атмосферу свята.
Війни, революції, різні катастрофи – викликають щонайменше сильні потрясіння у житті. Війна – це коли гинуть вояки, цивільне населення, діти, особи літнього віку; руйнуються будівлі, житла людей. Війна – це страждання, біль: духовний і фізичний…. Тому постає питання, чи доречно говорити і писати про мистецтво, коли у твоїй країні триває гаряча стадія масштабної війни? Вважаю, що так. Почасти затим, що в певних ситуаціях мистецькі твори можуть діяти як ліки, бо володіють цілющою силою…
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог, керівник ЛЕЛЕГ – 4(Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - картина Галини Отчич "Квітка мімози"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Світло: його велика роль у творчості Ірини Токарської"
• Перейти на сторінку •
"Коротке слово про традиції Закарпатської школи малярства*"
• Перейти на сторінку •
"Коротке слово про традиції Закарпатської школи малярства*"
Про публікацію
