ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андрій Будкевич (1918) / Проза

 Мистецький вогник акварелей Галини Отчич
Образ твору Дивишся на її акварелі, і в душі запалюється вогник… Акварель дуже складна техніка письма, вимагає від художника майстерності, тонкого відчуття кольору. Художниця творить у різних техніках – акрилу, олії, акварелі… Чим вільніше себе почуває митець, невимушеніше, тим кращим буде результат творчості – на папері чи полотні. Звісно, треба володіти вмінням писати, додаючи до того – завзяття і любов.

Що ж таке любов? Не зашкодить прислухатися до думки Еріха Фромма, філософа, психолога і психоаналітика: «Любов – мистецтво, таке ж, як мистецтво жити. Якщо ми хочемо навчитися любити, ми повинні чинити так само, якби ми хотіли навчитися іншому мистецтву…

… Навчання мистецтву можна послідовно розділити на два етапи: перший – залучення до теорії; другий – опанування практики…

… Але поряд з теорією і практикою є ще третя складова, без якої не досягнути висот у будь-якій справі, - це одержимість нею, зосередженість на ній, надання переваги їй щодо всього іншого, повна самовіддача їй себе, своїх сил та думок».

Спитаймо себе: чому люди так мало досягли успіхів у мистецтві любові? Чи не тому, що важливішими для багатьох є – гроші, влада, успіх?! І величезні зусилля спрямовують на досягнення саме цих цілей. Життя без любові порожнє, а яке може бути мистецтво без неї?!

Дитинство… Заледве не всі основні властивості і особистісні якості людини формуються в ту, найкращу пору життя. Академік Іван Дзюба твердив: «Як багато залежить від дитинства, як враження дитинства можуть сформувати не лише психологічний, а й естетичний тип людини, спосіб сприйняття світу, а потім – і характер творчості».

Галина Отчич народжена у селі Романівка, Львівської області. Але дитячі роки, згодом, коли стала юнкою, пройшли на обширах Сріберної Землі, Закарпаття. Мешкала з батьками в різних селищах і містечках, - м.Виноградів, смт Королево, с. Кальник, м.Мукачево. Не дивно, що дитяча душа була заворожена надзвичайною красою довкілля.

Із розповіді мисткині (ч.1): «Моє дитинство – це був рай, я мала можливість бути сама собою, і водночас, вільною у пошуках захоплень і вподобань, мої батьки дуже багато часу віддавали праці. А у мене виникло бажання перевтілитися у птаху, щоб з високості оглянути красу місцевості. Пізніше побачила відтворення цієї казкової мальовничості Карпатії в роботах видатних закарпатських живописців – Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, Андрія Коцки, потім – Золтана Шолтеса, Івана Шутєва… Школяркою читала багато різної літератури, писала вірші, танцювала народні танці, грала на фортепіано, брала участь у театралізованих виставах, але мріяла стати художницею…».

Галина прагнула стати студенткою Ужгородського училища прикладного мистецтва, згодом, продовжити навчання у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. Батьки не хотіли щоб донька обрала професію художника. Тому поступила до Львівського політехнічного інституту, і не шкодує, що здобула фах архітектора. Перше місце праці – Музей народної архітектури та побуту у Львові, спеціальність: архітектор-ландшафтник.

Акварелі… Нині важко уявити, що якихось кілька століть тому акварельну техніку письма не сприймали всерйоз. Одначе, з бігом часу акварель завдяки непересічним здібностям багатьох художників завоювала почесне місце посеред інших технік малярського письма.

Поставмо наголос вдруге, - акварельний живопис вимагає великої вправності, майстерності митця. Прийом письма на вогкому папері називають «англійською аквареллю». Метод «а ля прима», - означає писати відразу, без будь-яких подальших змін. Писання «по сухому» художники переважно застосовують на пленерах, бо немає нагоди утримувати вогкість аркуша паперу. Лесування – прийом живописної техніки, котрий характерний багатошаровим нанесенням прозорих фарб…

Акварель дає можливість створювати ефект легкості, витонченості і тонких колірних переходів.
Квіти, квіткові композиції, - рясно представлені у доробку пані Галини, це окрема тема в живописі. У творчості сучасних художників квіти зберігають символічне значення, започатковане в далекі часи. Здавна вважалося, що у кожної людини є своя рослина, своя квітка, в залежності від дати народження. Є музика звуків і слів, яку люблять слухати люди, а є музика фарб і форм. Копіювання у мистецтві, - мастаків не бракує, а ось живо-писати, - це зовсім інша музика! Галині це вдається…

Філософія малярства… Спостереження Природи, її циклів, ритмів, архітектури, - один з принципів для осягнення космічної гармонії. Почуймо думку Хазрат Інайят Хана (філософ і суфій): «В творах мистецтва, незалежно від вкладеної в них майстерності і передавання ними ідей, існує деяке почуття; воно ніби в них і поза ними…
…В кожній картині, статуї промовляє голос її серця; в них є скритий голос, який постійно наголошує про ціль, з якою цей твір мистецтва був створений».

Які ж захоплення у художниці окрім головної справи життя – малювання? Адже вони непрямим способом, проте таки впливають на творця… Любов до музики, після малярства це друга любов, оскільки закінчила музичну школу по класу фортепіано, педагоги мали сподівання, що продовжить навчання в музичному училищі, відтак - у консерваторії. Вподобання в царині класики, то твори: Людвіга ван Бетговена, Йозефа Гайдна, Роберта Шумана, Франца Петера Шуберта, Фридерика Шопена, Йоганнеса Брамса. Хоча, її музичні смаки не обмежуються класичною музикою.

Читання книжок, дійсно, важко уявити буття без них. З українських письменників мисткиня віддає перевагу перш за все - творам Івана Франка, Ірини Вільде; із зарубіжних авторів називає імена – Оноре де Бальзака (геній!), Стефана Цвейга. Історична і пригодницька література входить у її коло вподобань.

Із розповіді мисткині (ч.2): «Колір, відчуття кольору, для мене дуже важливі… Тому захоплююся роботами Адальберта Ерделі. Вивчала творчість Фернана Леже, Робера Делоне. Імпонує живопис Михайла Врубеля, який відзначався високою працездатністю. Супрематизм Казимира Малевича надихає на створення абстрактних робіт. Дуже цікаве мені малярство Олекси Новаківського, Олени Кульчицької. Малюю усе життя, - олія на полотні, акрил на полотні, розпис на склі… З 2014 року, після перенесення складної операції, зосередилася на створенні акварелей, головна тема - «Квіти». Акварель повернула забуте відчуття смаку життя. Коли пишу квіти, я щаслива…».

Про досягнення, важливі події життя і творчості здібної художниці: 2017 рік – Голова української філії Міжнародного акварельного товариства IWS Ukraine, з 2019 року уповноважена представниця з акварельного мистецтва України в Mondial Art Akademia. Від 2021 року: віце-президент Буковинської акварельної асоціації. Дипломант міжнародних та всеукраїнських мистецьких виставок і фестивалів. В творчому доробку 8 персональних виставок…

Галина Отчич віддає перевагу активному способу відпочинку – це подорожі, в студентські роки походи в гори, перегодом – участь у пленерах. Для друзів, колег, шанувальників малярства любить організовувати різні мистецькі заходи, створювати атмосферу свята.

Війни, революції, різні катастрофи – викликають щонайменше сильні потрясіння у житті. Війна – це коли гинуть вояки, цивільне населення, діти, особи літнього віку; руйнуються будівлі, житла людей. Війна – це страждання, біль: духовний і фізичний…. Тому постає питання, чи доречно говорити і писати про мистецтво, коли у твоїй країні триває гаряча стадія масштабної війни? Вважаю, що так. Почасти затим, що в певних ситуаціях мистецькі твори можуть діяти як ліки, бо володіють цілющою силою…

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог, керівник ЛЕЛЕГ – 4(Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).

На фото - картина Галини Отчич "Квітка мімози"






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-06-17 22:15:38
Переглядів сторінки твору 438
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.10 19:18
Автор у цю хвилину відсутній