ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Новіцька (1981) / Критика | Аналітика

 Відкритий лист (сподіваюсь, він не стане епітафією)
Отже - "полюбляєте завдавати удар першою..."
Найперший удар належав по факту не мені. Але візьму на себе потребу відповідати за нього, бо з тими людьми я згодна (емоційні вибухи лишимо збоку, конкретні ж зауваги цілком справедливі. Маю на увазі щодо рим, збивок у ритмі, нагромадження описових моментів, складних мовних фігур, тобто значень поза необхідністю.)
"хочу Вас розчарувати...будь-яка критика-це найкраща для мене похвала..."
І ви цим думали мене розчарувати? Ну й логіка! Навпаки, тішуся, значить, сприймаєте критику як належне. Якщо ви тільки це серйозно сказали, а не для красивого слова. А щодо ударів, то один недурний чоловік написав: що не вбиває, те робить сильнішим.
Тепер те, що я думаю. Ця розмовочка-розбірочка - насправді буря у склянці води, яка, однак, не позбавлена серйозних підстав. Інакше я б за цю відповідь не бралася. А так маю стимул розібратися докладніше, що у ваших віршах "хорошо", а що "плохо". Оскільки, судячи з багаточисельних згадок про ножі та інші знаряддя тортур, ви ознайомлені з прикрістю дещо неприємне витримати, то буду говорити максимально прямо.
"Плохо". Уривковість речень (занудний прийом, коли постійний), трикрапки, що не додають патетики, а лишень маячать в очах, нездалі рими, повтори та назагал одноманітність тематики (зрештою, ваших віршів тут ще небагато), довжелезні речення зі "щоканням" - то надмір уривковості, то накручування фразеології на зміст, наче ниток у клубок, від чого виникає враження тотальної беззмістовності. Гіперготичність метафор і символів - на кожному кроці кров, жертви, агонія смерті, скелети, згвалтовані, зв'язані, побиті тіла та інша декадентщина. Я не готка, але готів сприймаю, коли їхня "мрачность" випливає з життєвого чи психологічного досвіду. А тут готика схожа на вернісаж, де продають попсову атрибутику. Я не уявляю, де треба жити - мабуть, у якомусь цілком відокремленому світі -, щоб у людини був такий чорний світогляд. Просто тобі вівісекція над усім видимим і невидимим та різною мірою святим, що зустрічаєш у житті. Звідки така жорстокість? я не про саме життя, з ним усе ясно, я про вашу власну психіку. Не випадково згадала про Ломброзо. Ви чули про його працю "Гениальность и помешательство"? Ломброзо, звичайно, пургу трусив, геній та маніяк аж ніяк не тотожні, але психічну підоснову "небезпечних" митців на кшталт нинішнього Мериліна Менсона змалював вичерпно й влучно. Якщо він випадково вгадав у своїх викладках, то сподіваюсь, вам до геніальності далеко. Вам також радила би сподіватись.
"Хорошо". Те, що ви вибрали ритм, зразком якого я зараз зацитую одну строфу:
повіки їх ховають в очах безумний страх,
на дошці гри у шахи вже хтось поставив шах,
тепер вони в кайданах, що їх тримає кат,
вони лише чекають, щоб хтось поставив мат....
Ви, мабуть, не знаєте, але цим важким маршовим розміром написаний середньовічний (готичний!) епос про героїв, як-от "Молодша Едда" чи "Пісня про Нібелунгів". Так що ритм ідеально пасує до стилю творів - в теорії, бо часто його ламаєте. Ще подобається розвиток теми вірша "Втеча на смітник". По-перше, тема не підслухана з якогось готичного аудіоальбому, а до болю актуальна, і плакатність картини сучасного міста з наркоманськими притонами - зовсім не така вже вигадка, як "чорні" сюжети мелодраматичних балад. По-друге, ви спромоглися вилізти з лірики "розбитих нервів та валер'янки" (у вашому випадку - абсенту) в панорамне зображення навколишнього світу. От тільки переапокаліптили і про ляльок крадених не варто.
Ось і все.
Ага. "Ви принаймні мої вірші прочитали...а я Ваші,на жаль:), ні..." А ви придивіться. Знайдете на сайті "роздвоєне копитце" (бо я там присутня як поет, тільки під іншим ім'ям) - можете зробити тріумфальне відкриття.




Найвища оцінка Сергій Татчин 5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олеся Гавришко 3 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-07 20:22:03
Переглядів сторінки твору 2029
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.583 / 4  (4.660 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 3.581 / 4  (4.703 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній