ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.04
08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
2024.05.04
05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
2024.05.02
19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
2024.05.02
12:35
Велике пошанування до батька й матері,
бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого…
Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою,
навіть якщо живеш милостинею"
Раббі Шимон бар Йохай
Давно це сталось. Тоді, як в І
2024.05.02
11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
2024.05.02
10:26
Літери
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
2024.05.02
10:19
Нотатки дружини письменника
Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч
2024.05.02
08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
2024.05.02
08:05
Голубі троянди
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
2024.05.02
05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Чорнява Жінка (1965) /
Публіцистика
АНТИПО-4, або Щоденник Антипоетичного змагання
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
АНТИПО-4, або Щоденник Антипоетичного змагання
09.03.08
Вихідний на галявині антипоетичних змагань
пройшов майже спокійно.
Щоправда, були таки полуночні спалахи образи
на непроханих гостей:
00.30
Госпожа Любовь, зачем ко мне пришли,
Порвали душу без того пустую?
Может незачем вы чусвтво принесли,
Зовёте вдаль безликую, немую...?
але після прощеної молитви начебто попустило,
і навіть тінь отця Гамлета намуркотіла симпатичний мотивчик
і закликала рятувати душі…
12.12 Сезонний розпродаж у Золотому секс-шопі…
13.06 Секс-шоп не залишив байдужим, навіть озадачив:
Ніжний поцілунок
з губ запам’ятали…
15.26 Сеанс тотемного вигнання смердючих вужей з душі,
шашелів-червів з розуму і духу…
20.01 Надихавшись парами натхнення,
притихлі перегонівці
зголосили мобілізацію. Почалося масове
поповнення «потєшних полків», перевірка зброї, як то:
шаблі, шашки, нагаї, списи і т. п. (Невже знову погром?!)
Залунали сакраментальні питання про запроданість,
супроводжувані роздиранням одягу і шкіри на грудях…
20.26 Підготовка до палкої ночі…(а чого так довго чекати?)
І любов йому даруєш,
Щоб вставало на світанку.
20.27 Тінь отця Гамлета поділилася спогадами про рай
(а і справді гарно у тому ідеальному світі!)
21.02 – 21.45 Киснева подушка у вигляді Є. Плужника
і М. Фішбейна (Шото пізно, РМ!)
22.41 Свято на галявині!!! До нас спустився нєбожитель
і зовсім навіть по-зємному почав скаржитися:
Наїхали москалі! Рятуйте!!!
Наїхали москалі,
Як вовки на стерво
І пророчили тоді –
"Козацтво померло."
23.24 Легкий стогін перед ніччю:
Не віднайдене щастя
Пропадає з туги
На забутих вже властях
Де неволі сади
І галявина поснула….
(Далі буде. Сьогодні ж.)
10.03.08
10.31 Ранок розпочався безхмарно, навіть мрійливо,
з намагання осмислення предмету під назвою «Поезія»:
слова не просто стоять в ряд
фантазій дух, душі польоти
і чистих дум легкий заряд.
11.35 Ближче до обіду спостерігалося напруження думок
у напрямі: «Ти хто? А сам ти хто?» з неодмінним у цьому випадку пошуком ворогів:
А, може, ми самі є дурні,
свої не платимо борги?
Шукаємо ту правду в урні
серед заклятих ворогів.
12.01 Важкий мислітєльний процес перервало веселе цокання коханого:
Тебе, любий, дорога чекає
Манить золотом, блиском підков
12.40 Нарешті прокинулися ополченці, і розпочався запис добровольців до Руху опору, майстерно замаскований під романтичний п’ятистопні строфи-максими:
Торую свій шлях безнадійно до мудрості витоків,
поклавши дошкульний язик на жертовний вівтар,
і мови моєї, віднині ще більш соковитої,
краплинами-сім’ям займаю незайманий пар.
Зійдуть, не зійдуть – не вагаюсь, як діва незаймана.
Роблю свою справу, мовчанням гартуючи дух.
Як діва, такій же за духом сакральне «Пізнай мене»
спроможний сказати душі я у плетиві рук.
НАХдохтур тут, правда, розгледів признаки панспермії… Йому видніше, на те й він док…
15.15 Посеред мобілізаційних дій кревний брат небожителя вирішив нагадати про вічне… Цікаво, артистом Вчителя ще ніхто не називав…
Ти не помер ти все живий
Артист ти за всі покоління
Родиш поеми нашіх мрій
А мрії це дубова скриня
Слово це кайдан падіння
Шумить лутить шукає надій…
15.23 У перегони вступають важковики.
І це вам не «ля-ля», «кроф-любофф».
Питання на рівні: Quo vadis? Камо грядиши?
Хто ми? Куди йдемо? Що там, за поворотом?
І далі, прямо по рейках передвиборчого соцреалізму…
Нє-нє, нам туди не треба, ми там вже були…
Наближалась фієста… Де ти, Золота???
(Далі буде. Ще сьогодні)
17.05. Гумореска……………………………
Ні, нічого… Просто я дала слово одній людині не чипати іншу людину… Намагаюся дотримати слова…
19.41 Золота запізнилася майже на 3 години. Скоріше за все, репетирувала повільне роздягання поглядом з маняками. А на маняків був кастинг…
22.24 Останній сплеск гормональної активності перегонівців, пов’язаний з масовим ураженням телепатією…
Відбій був раннім і похмурим. А у всьому винні знов таки ті знахабнілі Тварюки, у яких з’являється все більше риторичних запитань…
________________________________________________________
Байдужий Місяць розливав своє тривожне сяйво на галявину… Витоптана травичка, яку ще недавно пофарбували в зелений колір, під цим сяйвом здавалася багнюкою, в якій валялися списи, шаблі, нагаї, трещотки, пукалки і ще багато чого… Холодний нічний вітер ганяв уламки чогось, схожого на паркан… А за парканом гостро пахло морем. Свіжим, живим, справжнім… І чекала бригантина з Малиновими вітрилами (бо рожеві пішли на бинти)…
– А нах нам все це потрібно? – поставив і своє риторичне питання доктор Критус Нахман…
Вихідний на галявині антипоетичних змагань
пройшов майже спокійно.
Щоправда, були таки полуночні спалахи образи
на непроханих гостей:
00.30
Госпожа Любовь, зачем ко мне пришли,
Порвали душу без того пустую?
Может незачем вы чусвтво принесли,
Зовёте вдаль безликую, немую...?
але після прощеної молитви начебто попустило,
і навіть тінь отця Гамлета намуркотіла симпатичний мотивчик
і закликала рятувати душі…
12.12 Сезонний розпродаж у Золотому секс-шопі…
13.06 Секс-шоп не залишив байдужим, навіть озадачив:
Ніжний поцілунок
з губ запам’ятали…
15.26 Сеанс тотемного вигнання смердючих вужей з душі,
шашелів-червів з розуму і духу…
20.01 Надихавшись парами натхнення,
притихлі перегонівці
зголосили мобілізацію. Почалося масове
поповнення «потєшних полків», перевірка зброї, як то:
шаблі, шашки, нагаї, списи і т. п. (Невже знову погром?!)
Залунали сакраментальні питання про запроданість,
супроводжувані роздиранням одягу і шкіри на грудях…
20.26 Підготовка до палкої ночі…(а чого так довго чекати?)
І любов йому даруєш,
Щоб вставало на світанку.
20.27 Тінь отця Гамлета поділилася спогадами про рай
(а і справді гарно у тому ідеальному світі!)
21.02 – 21.45 Киснева подушка у вигляді Є. Плужника
і М. Фішбейна (Шото пізно, РМ!)
22.41 Свято на галявині!!! До нас спустився нєбожитель
і зовсім навіть по-зємному почав скаржитися:
Наїхали москалі! Рятуйте!!!
Наїхали москалі,
Як вовки на стерво
І пророчили тоді –
"Козацтво померло."
23.24 Легкий стогін перед ніччю:
Не віднайдене щастя
Пропадає з туги
На забутих вже властях
Де неволі сади
І галявина поснула….
(Далі буде. Сьогодні ж.)
10.03.08
10.31 Ранок розпочався безхмарно, навіть мрійливо,
з намагання осмислення предмету під назвою «Поезія»:
слова не просто стоять в ряд
фантазій дух, душі польоти
і чистих дум легкий заряд.
11.35 Ближче до обіду спостерігалося напруження думок
у напрямі: «Ти хто? А сам ти хто?» з неодмінним у цьому випадку пошуком ворогів:
А, може, ми самі є дурні,
свої не платимо борги?
Шукаємо ту правду в урні
серед заклятих ворогів.
12.01 Важкий мислітєльний процес перервало веселе цокання коханого:
Тебе, любий, дорога чекає
Манить золотом, блиском підков
12.40 Нарешті прокинулися ополченці, і розпочався запис добровольців до Руху опору, майстерно замаскований під романтичний п’ятистопні строфи-максими:
Торую свій шлях безнадійно до мудрості витоків,
поклавши дошкульний язик на жертовний вівтар,
і мови моєї, віднині ще більш соковитої,
краплинами-сім’ям займаю незайманий пар.
Зійдуть, не зійдуть – не вагаюсь, як діва незаймана.
Роблю свою справу, мовчанням гартуючи дух.
Як діва, такій же за духом сакральне «Пізнай мене»
спроможний сказати душі я у плетиві рук.
НАХдохтур тут, правда, розгледів признаки панспермії… Йому видніше, на те й він док…
15.15 Посеред мобілізаційних дій кревний брат небожителя вирішив нагадати про вічне… Цікаво, артистом Вчителя ще ніхто не називав…
Ти не помер ти все живий
Артист ти за всі покоління
Родиш поеми нашіх мрій
А мрії це дубова скриня
Слово це кайдан падіння
Шумить лутить шукає надій…
15.23 У перегони вступають важковики.
І це вам не «ля-ля», «кроф-любофф».
Питання на рівні: Quo vadis? Камо грядиши?
Хто ми? Куди йдемо? Що там, за поворотом?
І далі, прямо по рейках передвиборчого соцреалізму…
Нє-нє, нам туди не треба, ми там вже були…
Наближалась фієста… Де ти, Золота???
(Далі буде. Ще сьогодні)
17.05. Гумореска……………………………
Ні, нічого… Просто я дала слово одній людині не чипати іншу людину… Намагаюся дотримати слова…
19.41 Золота запізнилася майже на 3 години. Скоріше за все, репетирувала повільне роздягання поглядом з маняками. А на маняків був кастинг…
22.24 Останній сплеск гормональної активності перегонівців, пов’язаний з масовим ураженням телепатією…
Відбій був раннім і похмурим. А у всьому винні знов таки ті знахабнілі Тварюки, у яких з’являється все більше риторичних запитань…
________________________________________________________
Байдужий Місяць розливав своє тривожне сяйво на галявину… Витоптана травичка, яку ще недавно пофарбували в зелений колір, під цим сяйвом здавалася багнюкою, в якій валялися списи, шаблі, нагаї, трещотки, пукалки і ще багато чого… Холодний нічний вітер ганяв уламки чогось, схожого на паркан… А за парканом гостро пахло морем. Свіжим, живим, справжнім… І чекала бригантина з Малиновими вітрилами (бо рожеві пішли на бинти)…
– А нах нам все це потрібно? – поставив і своє риторичне питання доктор Критус Нахман…
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Найвища оцінка | Критус Нахман | 6 | Любитель поезії / Любитель поезії |
Найнижча оцінка | Володимир Мацуцький | 4 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"ДЗЕРКАЛО НЕ ВИННЕ (Рубаї)"
• Перейти на сторінку •
"АНТИПО-3, або Щоденник Антипоетичного змагання"
• Перейти на сторінку •
"АНТИПО-3, або Щоденник Антипоетичного змагання"
Про публікацію