ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Євген Федчук
2020.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андрей Мединский (1978) / Поеми

 ГОРОД (венок сонетов на могиле цивилизации)
Посвящается светлой памяти Егора Летова.

Это не было написано, как посвящение, но, несомненно и однозначно, под влиянием его творчества.

Егор умер 19.02.2008 года.



I

Под глянцем толстого мейк апа
Устало, путая дорогу,
Она брела, так одинока,
По пятнам будничного крапа.

В ее глазах маячил призрак
Недонадежды, ее крылья
Обрубками кровоточили
[такой печали верный признак].

Как неприветлив был тот вечер,
Она теряла нить событий,
Но не могла распутать нити…

И был случаен каждый встречный.
Ничем ее не потревожил
Мертвец с натянутою кожей.


II

Мертвец с натянутою кожей,
Страдая кашлем от чахотки,
С разорванною кашлем глоткой -
Он был живее прочих все же,

Когда рука касалась кисти,
А кисть – холста. Холст на мольберте,
[впитав его], подобен смерти,
Считавшей жизнь одной из Истин.

В руке, трясущейся в горячке,
Сжималась Истина в неволе
Чахоточной кровавой боли,

Рождая новый мир для зрячих,
Придуманный и невозможный,
Взорвавшись от смертельной дрожи…


III

Взорвавшись от смертельной дрожи,
Присущей метрополитену,
На станцию, цепляя стены,
Ввалился чудо-поезд божий!

Неся ответы на вопросы,
Спасенье всем тем, кто поверил,
Архангел, отворивший двери,
Зачем-то был замотан в простынь,

И продавал [святую книгу]:
Всего по пять рублей за штуку.
Он, простирая к небу руки,

Был смесью ангела с барыгой,
Пустившись в пляс на задних лапах
Себя когтями расцарапал…


IV

Себя когтями расцарапал,
Лишившись разума к рассвету,
Ты осветил свою планету
Простой сороковаттной лампой…

Твой взгляд - блуждающий и лунный;
Смех в спину [это были люди].
И[и]сус тебя, конечно, любит,
Для остальных ты полоумный…

Но ты был сильным поначалу:
Ты оставлял следы стихами,
И ветер рвал небес пергамент…

Но что-то в пустоте застряло,
И там часы остановились,
Где в небо устремлялись шпили...


V

Где в небо устремлялись шпили,
Сорвав последнюю одежду,
Я все искал примерно между
Своих лопаток птичьи крылья…

Но не было следов на коже,
А только вырванные перья.
Зачем я в крылья эти верил?
Зачем заставил верить, Боже?

И распрямив не крылья – руки,
Я сделал шаг Тебе на встречу,
До судороги рвал предплечья.

На миг остановились звуки.
Я расстояние измерил,
Угар пронзая в атмосфере…


VI

Угар пронзая в атмосфере,
Лучи любви смеялись смело
В пустынности его предела,
Принадлежащего химере.

И утренним волшебным светом
Спускались в сумрачную келью
Затворника, и на постели
Играла Муза. Жизнь поэта

Так просыпалась каждым утром,
И не было минут дороже
Чем та, что создана, похоже,

Для песни - верная минута
Для тех, кто запирает двери,
Не оставляя места вере…


VII

Не оставляя места вере,
Плелись в луга слепые овцы…
Прилавки рыночных торговцев -
Избыточность с приставкой «пере»…

Катился в кучку медный грошик
Прожорливой свинье-копилке,
Сливались шеи и затылки,
Как одинаковость похожих,

Ничем не отвлеченных мыслей.
И мозг считал, как калькулятор,
Нули до запятых в проклятых

Чужих карманах. Был завистлив
Ответ, чудовищный по силе,
Когда был выбор «или-или»…


VIII

Когда был выбор «или-или»
Во тьме скитаний заповедных
Беспамятства, не исповедав,
Его в земле похоронили,

Горстями зашвыряли глину
На метры вырытой могилы,
Обнявшись, пели, что есть силы.
И день привиделся пустынным,

А ночь, как вечность, но под утро
Земля застыла от мороза,
Из глаз Святых стекали слезы

И застывали перламутром.
Здесь ничего уже не будет,
Лишь вечно пьяный смутный будень.


IX

Лишь вечно пьяный смутный будень
Стекал в рабочие кварталы
Здесь, как всегда, казалось мало
Дневного света, и на блюде

Пустого неба, вырывалась
Из сумерек луна, на крыши
Стекала желчь ее, неслышно
Набросив ночи покрывало.

В сырые, страшные подъезды
Входили сотни ног, скрипели
В потьмах потливые постели,

И плодородные невесты
Родили утром с перегаром,
Сменив полночные кошмары.


X

Сменив полночные кошмары
На торжество и свет небесный,
Он пел из подземелья песни
Под бряцанье своей гитары.

И сквозняки из перехода
Сдували прочь осипший голос,
А жизнь под струнами кололась,
И разбивались небосводы

Простой мечты, святой и юной.
И в кулаки сжимались руки,
Когда он, разрывая звуки

И пальцы до крови, о струны,
Сквозь свой мотив, простой и старый,
Терпел привычные удары.


XI

Терпел привычные удары,
Стихал и разгорался снова
В углях пейзажа городского
Огонь вселенского пожара.

И ветер, разбросав, как семя,
Его печальные останки,
Спасался, пожирая транки
Полудня, замедляя время.

От наркотических иллюзий
Сварился в собственном экстазе:
Где смерть замешана на джазе,

Где кровь замешана на блюзе,
И ничего уже не будет,
Где очень долго жили люди…


XII

Где очень долго жили люди,
Сменяя цепи поколений,
В церквях, стирая в кровь колени -
[их Бог простит, и Бог осудит]…

Но вера, будь слепая нечисть,
Хоть лоб разбей о пол церковный -
Пять индульгенций на целковый –
[душа чиста], а верить нечем.

И в апокалипсис играя,
Танцуя с присвистом канканы,
Хрипел дыханьем ураганным

Тот дьявол, что дошел до края,
И обезумевшим от храпа
Был город – хищник многолапый…


XIII

Был город – хищник многолапый!
Чужое существо! [неведом
Был демон], всем присущий, бедам -
Причиной. Тот спектакль из рампы

Гремел причудливым оркестром
С безумным пьяным дирижером
И блядским обнаженным хором -
[визгливый и дешевый вестерн].

Актеры публику играли,
Лилась сомнительная лажа,
И хохот грани эпатажа

В апофеозе [гениталий]
Солистки – полумертвой бабы
Под глянцем толстого мейк апа.


XIV

Под глянцем толстого мейк апа
Все стихло – город был разрушен…
Уныло догорали души…
И где-то в небе ангел плакал

На облаке, почти беззвучно…
А слезы – тихий серый дождик -
Нарисовал больной художник…
Поэт поймал случайный лучик…

И хрипло где-то тлел [анданте],
Среди разбросанных повсюду
Обломков мира, сквозь простуду

Печальный голос музыканта…
Она брела, так одинока,
Устало путая дорогу…


XV

Под глянцем толстого мэйк апа
Мертвец с натянутою кожей,
Взорвавшись от смертельной дрожи
Себя когтями расцарапал.

Где в небо устремлялись шпили,
Угар пронзая в атмосфере,
Не оставляя места вере,
Когда был выбор «или-или».

Лишь вечно пьяный смутный будень,
Сменив полночные кошмары,
Терпел привычные удары…

Где очень долго жили люди
Был город - хищник многолапый
Под глянцем толстого мэйк апа…


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-14 21:36:13
Переглядів сторінки твору 3798
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.662 / 5.5  (4.715 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.661 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.12.14 09:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-05-20 14:37:44 ]
Не полінувалася перечитати, не жалкую - сподобалося.
З теплом, Варя;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрей Мединский (М.К./М.К.) [ 2008-05-20 22:41:59 ]
Дякую, Варю) Особливо мабуть за те, що саме знайшли сили прочитати;))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Карпінська (М.К./Л.П.) [ 2009-11-16 00:25:42 ]
О, я, читая вас, не хотела однотипных браво, но это все таки заставило написать...
Это нечто, я в восторге. как всегда)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрей Мединский (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 10:33:44 ]
Спасибо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Трепез (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-25 16:53:37 ]
Кайфанула!