ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Рецензії

 Блукаючи лісом ПМ
Ліс був гарний. Найкращою тут була відсутність одноманітності. Вабила око швидка зміна пейзажів. Флора була нічогенька – приблудній кішці сподобалась. Траплялись, правда, місцинки, де їй було незатишно, але ж туди можна і не ходити. Залишалось з’ясувати, що тут за фауна. Сороки щось про їжаків та партизан скрекотіли. Кішка зачаїлась у заростях пустун-трави і почала спостерігати. Мимо пробіг , весело вимахуючи хвостом і хитро виблискуючи очима, якийсь пес. Слідом за ним, брязкаючи залізяччям, прогуркотіла танкетка, час від часу бахкаючи услід тій чи іншій необачній пташці, та тим що горохом об стіну – видно звикли. Між пострілами танкіст горлав , щоб Сірко, хулєра, вертав додому - у танкетки пального не вистачить, доведеться додому рачки повзти, бо оковитої, якраз, достатньо. Кішка зробила висновок, що танкетка з танкістом і той неслухняний пес є представниками місцевої фауни і продовжила спостерігати – кортіло побачити партизан і їжаків. Партизани виявились доволі миролюбними, займались тим, що бігали лісом, вигукуючи гасла та розвішували листівки на деревах. Коли ці листівки потрапляли на очі єдиному лісовому санітару-вовку, той хижо клацав зубами і тягнув їх до свого лігва, яке місцеві мешканці чомусь назвали клінікою. Земля навколо лігва була всіяна залишками листівок і пір’ям, але кісток ніде не було видно. Кішка дізналась, що лісовий санітар інколи полює на пташок, які літають занадто низько, але не їсть їх, а тільки пір’я висмикує, щоб, як нове відросте, подалі від землі тримались. Партизани вовка поважали і за роздерті листівки не дуже ображались. Їжаки були якісь втаємничені, мали власну організацію з посадами і відділами, але для сторонніх діяльність цієї організації була малопомітною, так само, як і її присутність у лісі. Щоб вивчити їхні звички треба було спостерігати довго, але кішці це заняття набридло і вона перебралась на лісову галявину, що рясно поросла солодким кохай-зіллям та жорсткою сум-травою. Тільки-но почала вмощуватись, аби на сонечку погрітись, як почувся тріск і між деревами, ламаючи гілки, пролетіла якась штучна чудасія, на ходу звинувачуючи пташок у недостатній майстерності співу. Вона прилетіла десь з краю лісу і мала на боці надпис «Антипо». Заінтригована кішка вирушила на розвідку і з’ясувала, що та чудасія гніздиться на якомусь вітрильнику, що тирчіть за парканом і спостерігає за лісом у перископ. З наявності вітрильника було зрозуміло, що десь тут багато води, а кішки хоч і полюбляють рибу, але зайвий раз у воду не лізуть, тож вона вирішила за краще повернутись до лісу. Помандрувавши іншою стежиною потрапила у місце, де на поверхню землі виходили прозорі джерельця аналітики. Пити хотілось вже давно, тож кішка не тільки втамувала спрагу, а ще й за своєю котячою звичкою знайшла час порозважатись, порівнюючи смак джерел. Смак виявився різним – від просто води до води з різними присмаками. Та рідко яка кішка залишається біля води надовго. Мандруючи далі натрапила на затишну місцинку, вкриту м’якою травицею взаємоцьомчиків. У цьому місці пташки виспівували особливо старанно, до того ж їх було на диво багато, тож кішці спало на думку, що тут затишно і можна залишитись на відпочинок. Вмостившись зручненько, вона почала прислухатись до пташиного співу, та прилетіло двійко-трійко зозуль, які одна поперед одною нахвалялись, як вони вдало до чужих гніздечок лазять. Кішка зозуль не любила, тож була вже нагострила пазурі, щоб обпатрати хоч одну з тих злощасних птах, та подумала, що це ж на дерево шкрябатись треба, а їй і тут, унизу, добре. І нащо їй ті зозулі, якщо у лісі мишей повно. Мишей і справді було так багато, що вони траплялись навіть у гніздечках пташок, розташованих у найвищому ярусі лісу. А їй, безпородній зайді, багато не треба. Тож кішка потягнулась, сховала пазурі і згорнулась клубочком, муркочучи собі під ніс свої невибагливі котячі пісні. Ліс здався їй досить цікавим, тут можна залишитись надовго.




Найвища оцінка Наталя Терещенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-07 19:03:11
Переглядів сторінки твору 4698
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-07 19:33:15 ]
Гарним кицям небезпечно самим блукати хащами. Мають бути поруч вірні тигри, леви, тиранозаври, чи там спейс-бої?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-06-07 20:29:12 ]
Та ця киця така, що й тиранозавра замордує.От і тримається від усіх подалі - щоб не поранити випадково.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-07 19:54:43 ]
А ще гарним кицям не треба лякатися отих "штучних чудасій", бо там, де вітрильник, не тільки вода, але й свіжий вітер. А там, де вітер, там не заболотиться. А нашо нам в лісі болото? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-06-07 20:37:47 ]
Чорнявко, не "чудасій" - води у великій кількості. А у болоті теж життя є. Як і болото в лісі... Та й вітер буває різним.:)Не зважай - я негативістка, але не зла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-07-11 16:43:06 ]
Яка ж розумниця, ця ваша киця, пані Тетяно!Склала справжній путівник, та ще й так колоритно. Відразу виникла думка : А хто ж я? Мабуть партизан..Але ж ні, тут Зеньо Збиток класифікував иене як Жабу чи Мегеру. Тож можете додати до фауни ще один вид.
А взагалі, якщо казати серйозно, то це найкращий ліс у моєму житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-05 20:22:56 ]
Нині флора і фауна таки інша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2020-01-05 20:23:44 ]
...взаємоцьомчики ті самі.........)