ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2018.05.26 14:23
Ой, жіноцтво! Тяжко нам, біда!
Стало складно підчепити мужа.
Я ж красива, моцна, молода,
Ще ніхто у ліжку не подужав.

Хлопче! Нащо вирячив баньки?
Шаснути бажаєш під сорочку?
Для початку грошенят підкинь

Іван Потьомкін
2018.05.26 12:04
Не знаю, как у кого, у меня сюжет рассказа чаще всего связан с каким-то событием. Так было и на этот раз. Накануне мне сделали операцию катаракты, а сегодня, когда сняли повязку, нужно было закапывать левый глаз. Супруга ушла на работу и попросила сос

Ігор Деркач
2018.05.26 06:31
Я на пароплаві «Фрідріх Енгельс».
І снує думок суцільна єресь, -
хто кого із палуби жене...
Я не розумію, що ся стало, -
з болем і надривом щось кричало:
«Громадяни, слухайте мене…»

Палуба хитається та стогне.

Галина Михайлик
2018.05.26 01:41
А серце обливалося керваво,
коли благословляла на війну.
Чи знало, чи напевне відчувало
рвучких обіймів поминальний сум.

А потім – світ перевернувся вдруге,
утратив колір, запахи і звук.
У відчаї – рятунок від наруги

Гренуіль де Маре
2018.05.25 21:24
Ти варила з троянди варення,
А думки сновигали по хаті:
Від «якби вже скоріше померти»
До «ще лампу ось розмалювати б».

Ти укотре хапалася неба –
Небо знов прикидалось фантомом
І цідилось байдуже крізь тебе,

Іван Потьомкін
2018.05.25 18:16
Не кожному, хто просить, подаю.
З часом навчився розрізнять професію й нужду…
…Попервах, як із найщасливіших країв
Мене фактично відпустили голим,
В центрі Єрусалима стрівсь мені прохач.
Хоча тої пори самому годилося б простягувати руку,
Не спиняюч

Микола Соболь
2018.05.25 15:49
Гортаю неминучу прохолоду
(До спогадів не тулиться тепло).
Художник день нове готує тло –
Пасьянсову перемішав колоду…
Та прийде час коли вже все одно.

Митарство словоблудне та спокуси –
Минули. У дорогу вируша,

Олександр Сушко
2018.05.25 14:05
Убережу невдаху-чоловіка
Од вибору ледачої жони:
У руки мавці устромляй мотику
І хай на грядці поле бур'яни.

У трудівниці видно лиш огузок,
А у валяки - завжди сонний час
Якщо від праці зменшується пузо -

Олена Музичук
2018.05.25 07:52
Зріє зело у городі.
Господи-Боже, єси.
Іскри роси на укропі,
наче веселка краси.

Вірую, вірю і знаю,
як, і коли, і чому
йду я стезею до раю,

Ночі Вітер
2018.05.24 11:29
Потреба в сповіді? Та храм згорів до тла.
Священник рясу кинув у багаття,
І хрест зів’яв, покорчило метал
Від сповідей і від химери щастя.

Не вірю я ні в біль в очах твоїх,
Ні в слово, що минулим пліснявіє,
Ні в праведне, ні в первородний гріх,

Тата Рівна
2018.05.24 09:24
Скрики скрипки
Скрипи ліжка
Хрипи втомленого тіла
Це – Великдень, – каже книжка.
Розговілись, як зуміли.

Ігор Деркач
2018.05.24 08:05
Коли, наповнений солодкою любов’ю,
Схиляв я голову свою перед тобою,
Моливсь на тебе, мила, думав: ти моя...
Ти знаєш, як відносився до слави я.
Ти знаєш світ, його падіння, злети -
Всю суєту, що докучає всім поетам.
Мене стомили бурі, я не відчув

Ігор Шоха
2018.05.24 07:25
Сиджу у темниці тісній і сирій.
За ґратами – воля. Орел молодий –
Мій вірний товариш махає крилом
І їжу криваву клює під вікном.

Клює тай киває мені у вікно,
Неначе зі мною задумав одно.
І зве мене поглядом, криком своїм,

Ярослав Чорногуз
2018.05.23 23:37
Усе частіш у вікна заглядає
В зелених шатах весняна краса.
Усе частіше я себе питаю:
Чи ми ще вдвох чи я лишився сам?

Мовчання поміж нами затяглося,
Чекаємо, хто перший зробить крок…
Була любов чи просто нам здалося,

Вікторія Лимарівна
2018.05.23 22:33
Сонечко вийшло – пройшла непогода…
Гарна дівоча приваблива врода.
Як усміхнешся – сердЕнько співає!
Рідна онуко, тебе я вітаю!!!
Дзвоник останній - дороги безмежні
Світ відкривають - і ти незалежна!

Маєш життєві шляхи прокладати:

Анастасія Поліщук
2018.05.23 21:31
І все безперервно, по колу, невпинно:
Будинок, робота, кафе, може, ринок,
Дорога назад навмання.
Як не дивно, повернешся знову в будинок.
З почином!
Ти можеш іти на концерти, в театри,
На площі, до парку читати Петрарку,
До сотні речей можеш мати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Ілюк / Критика | Аналітика

 КЛАНИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Сучасна українська література, як і політика, поділилась на клани, певні угрупування і шукає подібних собі, аби виділитись серед інших не лише їм притаманною якістю (стилем, формою, змістом і т.д.), а й кількістю собі подібних.
Цих течій (себто кланів) декілька найбільш промовистих:
- Література, представлена в інтернеті.

- Література (статусна) старої генерації ще за радянщини сформованої Національної спілки письменників.

- Література так званих феноменів ("Станіславський феномен"), породжена в часи розвалу Союзу, коли всім здавалося, що ніхто вже не напише стандартної радянської поезії та прози, тому не напише вже нічого, аж тут з"являються веселі молоді люди, які дозволяють собі епатажно виступати перед читачами та використовувати ненормативну лексику в своїх текстах (чим і привертають увагу).

- Література масового читача (як її ще називають "курчача") для розваги серед буденності та сірості втомлених мегаполісників, які готові повчити українську мову саме з легеньких, простеньких сюжетів чи детективних пафосних варіацій на урбаністично-реалістично-жахливу тему...

- І література російськомовна, якою захоплюється та частина України, що не може ніяк переключитись на мову цієї ніби незалежної держави.

- А також регіональна література, яку читають свої, знайомі, друзі, пишуть свої регіональні районні газетки, обговорюють на примітивних літвечірках фальшивими компліментами і потім красиво обмивають відповідними напоями для настрою, щоб не геть було гірко від такого часопроведення.

Всі ці течії самодостатні, практично не пересікаються між собою, перманентно успішні, малорентабельні та однаково залежні від мети. Було б важливо дізнатись мету цих течій! Що вони несуть масовому читачу, чи просто СВОЄМУ читачу?

Я даю перелік сайтів тих, які є більш промовистими за змістом, і їхній напрям легко визначити серед вищеподаного переліку.

www.inlit.com.ua

www.potyah76.org.ua

http://artvertep.com/authors

http://www.nspu.org.ua/

www.lib.proza.com.ua

http://termitnik.dp.ua/


От я подумала собі щойно: навіщо я це пишу, навіщо я дивлюсь поглядом спостерігача і що хочу сказати цією критикою? Безумовно, для кожного покупця знайдеться свій товар і на кожен товар - свій покупець.
Але чи такою я сподівалась побачити українську літературу, захоплено зачитуючись іноземною протягом шкільних і студентських років?
Боюсь, що ні.
Її можна охопити декількома годинами сидіння в інтернеті, а висновок один: МАЙЖЕ НЕМА ЩО ЧИТАТИ!
Люди добрі, ви практично нічого дійсно суттєвого не несете своєму читачу! Складається враження, що більшість реально пише лише для себе, для власного самовдоволення, для того, щоб привернути до себе увагу, попиячити потім з друзяками, і заявити колись в якусь заблудшу камеру, що "я єсмь великий український поет!" Чи швидше "поєт"...
Дивуюсь я...
Складається іноді враження, що навіть серед російськомовних літсайтів більше змісту і сутності текстів, ніж серед наших таких вже чудесно-розрекламованих специфічною, майже нелітературною, ЗАТЕ ЯКОЮ ОРИГІНАЛЬНОЮ (?) ніби українською мовою...
Чому воно так?
Період перехідний? Вже ж вилізли з підліткового віку (17 ж бо років незалежності!)... Чи для держави то один вік, а для літератури зовсім інший?..
Заперечити цьому, звісно, можна, і я б хотіла це заперечення отримати... Аргументоване!
Подобається мені лише об"ємний сайт http://maysterni.com - тут багато оригінального, можливо завдяки умінню авторів поєднати минулі досягнення української літератури (повага до класиків) та вже нова генерація тих поетів, які йдуть шляхом пошуку своєї ніші в літературі.

Що так впливає на українців? Вони ж мають безліч оригінальності в собі, але завжди її подають не так, майже все роблять не так... І тому й література не така якісна, як в інших країнах...
Немає СТИЛЬНИХ відкриттів, повсякчас немає чистоти в писанні, немає вишуканості, немає стилю благородності, проте є пафос, самолюбування і епатаж...

Та неможливо виїхати на європейський рівень (маю на увазі ВИСОКИЙ!) з ТАКИМ багажем. Ніхто того не визнаватиме... Його і в Україні мало хто знає і визнає... Стільки ваших прихильників, є більше ста - і то й добре? А хто ці СТО? Любі друзяки?

Принаймні тішить одне - Є КУДИ РОЗВИВАТИСЯ! Є можливість РУХАТИСЬ ДО ДОСКОНАЛОСТІ, шукати нові обрії!
Сподіваюсь лише, знайдуться й ті, хто СПРАВДІ ШУКАТИМЕ, а не клонуватиме чужі помилки та напрямки кланованої (узурпованої кланами та угрупуваннями?) української літератури...
Зрештою, надія є завжди...
ПИШІМО! Але з кожним днем все краще й краще:)))

Контекст : Персональний сайт автора



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Контекст Персональний сайт автора
Дата публікації 2008-06-29 00:54:11
Переглядів сторінки твору 8230
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.991 / 5.5  (4.696 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.888 / 5.5  (4.548 / 5.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.12.04 21:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-29 12:47:59 ]
Олю, знаєте, у нас на сайті одним із цікавих феноменів є тернопільський поетичний.

Василь Цибульський, Леся Романчук, Ганна Осадко, Петро Сорока, Золота Жінка, Зоряна Замкова, Тетяна Дігай, Пасічник Наталія, Вячеслав Семенко, Руслан Доротяк і інші. Я ними просто зачарований.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-29 12:55:06 ]
Олю, на вашому сайті я побачив дуже цікаву розвідку. Здається "Секс і Література".
Ця тема, звичайно, для декого може бути цікавою своєю скандальністю, для декого певною грою із підсвідомістю-свідомістю.

Як на вашу думку, якщо секс є стимулятором, то певно до якоїсь межі? І, напевно, більше стосується молодіжного літпроцесу, аніж зрілих письменників? Як ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-29 15:24:17 ]
Багато з чим можна, на жаль, погодитись...
Олю, у мене кілька питань виникло:
1) чи вважаєте Ви себе учасницею літпроцесу?
2) для кого пишете Ви самі (не занурюючись у філософський аспект), бо адресність не є критерієм справжньості, чи не так? :)
3) чому Ви називаєте свої прозові роздуми трактатами (на Вашому сайті)?
4) і назвіть, б.л., хоча б пару імен укр. і зарубіжних, кого Ви читаєте із задоволенням (поезію і прозу).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-30 00:58:28 ]
Доброго здоров’ячка, пані Олю!
Загалом, справді із сумом доводиться з багатьма моментами, висловленими у цих міркуваннях, погодитися.
Хоч, відверто кажучи, негарно воно якось так відерто протиставляти себе іншим.
І пишу про це не через те, що шапка горить... Ведучи мову про європейськість, мусимо не забувати й про толерантність (особливо розпіарену і в рідних для Вас Чернівцях).
Оце відмежування: "Люди добрі, ви практично нічого дійсно суттєвого не несете своєму читачу! Складається враження, що більшість реально пише лише для себе, для власного самовдоволення, для того, щоб привернути до себе увагу, попиячити потім з друзяками, і заявити колись в якусь заблудшу камеру, що "я єсмь великий український поет!" Чи швидше "поєт"...
Дивуюсь я..." якось не пасує.
:(

З іншого боку, можливо, зачепивши саме в такий спосіб за живе, вдасться сколихнути щось у нутрі...
Хоча навряд. Бо читають переважно ті, хто й пише.
Але... Як Ви слушно зауважили, "ПИШІМО"!

Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-30 14:17:39 ]
Усім дякую за реакцію. Це якось несподівано написалось. Може я й неуважно переглянула наші українські літсайти, та відчулось мені саме так: ніби пишемо, а самі не знаємо для кого - таке іноді складається враження. Та в принципі це провокація. А провокації тактовними бувають рідко...
Я захоплююсь журналом "Всесвіт", де можна ознайомитись з різними світовими поетами та прозїками - напевно, все ж, на фоні їхніх творчих здобутків - наші виглядають, м"яко кажучи, скромніше...
ні, учасницею літпроцесу не вважаюю себе, бо недокінця розумію, навіщо себе вважати учасницею літпроцесму чи будь-якого іншого літугрупування, течії, чи релігійної конфесії...
Пишу, бо пишеться, бо відчуваю, що мушу написати. Друкуюсь рідко, і теж швидше заради друзів, ніж заради того, що написано...
Трактатами називаю роздуми, бо вони випадають з будь-якого іншого визначення. Хоч їх можна назвати будь-як: навіть просто МОЇМИ роздумами і не більше...
Улюблені атвори: Анатоль Франс, Герман Гессе, Рільке, Селінджер... Багато інших... я печетила в свій час безліч хорошої літератури, зокрема індійської теж...
Дякую за запитання.
Посилання на вказаних феноменів обов"язково перегляну:)))
Щодо сексу і літератури - теж провокація, може й до зрілих авторів в тому числі (Чи вас вже Секс не цікавить - лише література? жартую:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-06-30 20:02:41 ]
Секс - передусім!
Все інше - ревнощі за хорошим сексом!
Одна прикрість, тут наші можливості у порівнянні з бажаннями такі обмежені, а там - безмежні, безкраї, необмежені, зате з бажаннями дууууже важко. :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-07-01 21:22:22 ]
"Секс - передусім!" - оце так тема для Літа :))Ех, треба було підказати Редакції Майстерень Тему № 10...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-06-30 21:09:48 ]
А я би додала ще пару гілок у перелік:
- література, яка масово виставлена у книжкових магазинах
- література виняткова або рідкісна - та, що є у переліках, але в моменті змітається із книжкових полиць книгарень...
- література улюблена - та, яку носиш із собою і читаєш усюди при першій-ліпшій нагоді, незважаючи на вагу книги... :))

Перелік можна продовжити до безконечності.
Але. Мене, передовсім, вражає деяке блюзнірство деяких книгарень, коли на полиці із написом "Українська поезія" викладаються твори явно російських поетів.
У квітні на такому стелажі було усього лиш 2 книги української поезії - Іван Малкович. Поезія та Антологія української поезії. У травні не було жодної книги української поезії, зате українськими поетами були Пушкін, Лермонтов (нічого не маю проти них, однак...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-30 22:38:29 ]
Згідна, пані Оксано! Книг на світі стільки - безліч, а от яка нам до рук потрапляє - ось це вже доля:))) Колись я приходила до бібліотеки, і вибирала книгу ніби навмання - та, яка сама опинялась в руках... Зазвичай, інтуїція спрацьовувала - книга вартувала того, щоб бути прочитаною...
Прикро, що ситуація саме з українською літературою в усіх відношеннях бажає кращого, в першу чергу розповсюдження, ... але й зміст та форма також слід завжди вдосконалювати. Звідси і моя ніби провокація чи таки провокація... Це те, що дійсно кидається в очі і потребує аналізу, усвідомлення та виправлення ситуації настільки це можливо.
Є ще й така література, яку читають лише двоє... мксимум декілька. І для них це й стає справжнім одкровенням. Але саме таку літературу ніяк не хочеться критикувати, аналізувати чи коментувати. Вона просто є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-30 22:43:53 ]
"А там - безмежні, безкраї..." - це про літературу? Цікаво... Знаєте, з точки зору бажань я літературу ніколи не розглядала. В мені один вірш може народжуватись 7 років. Хоч я на нього ніц не чекаю. Просто весь час крутиться в голові перший рядок, а всі решта за 5 хвилин можуть дописатись, але років через 7-8.... а буває пишеш сам не знаєш звідки і чому...
А секс - це так, раз, два і відчуваєш подяку тіла.
В чому тут можуть пересікатись література і секс? У даному контексті вони, здається на різних берегах чи як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-01 18:51:44 ]
А чого ж, між кланами сучасної української літератури дуже навіть спостерігаються певні любощі.

Ось наприклад той самий Яворівський, коли взнав того року, що ми збираємось проводити своє "Web-Єднання", то протрактував його, за свідками очевидців, вельми конкретно, найбільш адекватним для міжстатевих стосунків словом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-02 10:23:45 ]
З боку Яворівського? А хто його знає, чи він так кохається насправді, чи тільки іронія у нього і залишилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-03 21:10:40 ]
Ясно:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-07-11 18:43:39 ]
Перечитав з цікавістю, бо подібне приходило в голову і раніше.Як навчитись писати вірші, які б зацікавили в однаковій мірі і інтернетного (високорівневого)читача і масового? Як українську поезію зробити авторитетною на різних поверхах суспільства, щоб в сім"ї, чи на молодіжній тусовці вважалось моветон не знати сучасних поетів?Чи елітна поезія буде і далі возноситись
" в облаки" , а масова - нескінченно наближатися до нуля? Як може молодий чоловік полюбити музичну класику, її не чуючи.Поети 18 - 20х років йшли на зібрання людей, змагалися, їх любили, освистували,
їх обожнювали і виганяли, але не були БАЙДУЖІ.
Може і тепер варта вийти на плоші, створити публічні центри ( на подобу футбольним фанатам),
де почути поезію і прочитати свою міг би кожен бажаючий? А може таке вже є і я винаходжу ровер?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-11 22:48:24 ]
Щось ніби огранізовують, зокрема, в Києві. Нещодавно "Країна мрій" проводилась, там здається читали поезію, а от хто читав - це вже питання. СВОЇ-ВИЗНАНІ, бажано ті, що на той момент у Києві, або запрошені до Києва через "голову"-організатора того чи іншого клану (якщо в контексті статті:).
http://inlit.com.ua/node/2147 - ось ссилочка на короткий огляд цієї події в Києві.
На ній не була, не знаю, настільки захоплено зустрічали слухачі це дійство, може їм і справді все вельми сподобалось, але тусівка тут була явно СВОЇХ, і будь-хто з бажаючих виступити напевно не могли.
Ідея таких своєрідних змагань - це ПРОСТО СУПЕР! І здійснювати її можна не лише вживу, а ось таким чином, як це ЗАРАЗ відбувається на сайті Майстерень. Он-лайн. Тут теж присутнє це відчуття змагання поетів. Але хочу тут до свого вірша звернутись, який недаремно опублікувала на ПМ: "Індійські мотиви" - в ньому якраз і йдеться про змагання поетів, про норовливу богиню Дургу, (гніву та справедливості), про інших богів, які повсякчас вмішуються в цей процес ЗМАГАННЯ ПОЕТІВ, але насправді для кожного поета МЕТА _ ДОСЯГНУТИ МУДРОСТІ МАНАСАРОВАРА! Мудрості КРАСИ найпрекраснішого озера в світі, що знаходиться в недосяжних Гімалаях.
Якщо мета саме така - благородна і чиста - досягнення ТІЄЇ КРАСИ Поетичного Моветону ймовірне навіть без визнання і без публічних аплодисментів, чи не так?
А от долучати молодь до цих процесів, це звісно бажано, але це справа індивідуальна - батьків, оточення, в якому вони виростають, частково ШКОЛИ, де повинна зароджуватись повага до Літератури. Хочеться вірити, що воно вже десь так є або буде ще обов"язково:)))
І насамперед - ТРЕБА ПИСАТИ! Щоб потім було що показати і залишити у спадок нащакам, вірно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-11 22:57:22 ]
Ще зауважу, що далеко не кожен поет - хороший декламатор і не кожен може так налаштуватись на виступ, щоб харизма доповнювала зміст вірша, і вплинути, і зацікавити голосом-зовнішністю, впевненістю... Бо на слух поезія сприймається інакше, ніж при особистому читанні.
Далебі, один і той же вірш, прочитаний у різний віковий період, може абсолютно по-різному вплинути на читача. Містика Слова ще ніким недосліджена таїна, але насправді кожен поет досліджує її власною шкурою і відчуттями і цю свою таїну відкриває для себе в кожному своєму вірші чи тексті. Ось Ви, пане Вячеславе, описали декількома реченнями життя в Нью-Йорку, а я й досі в шоці - ніби побувала ТАМ!
Для мене напкрилад, кожна оформлена думка в речення вже відпрацьовує певну містику самоподачі, бо чому я передала в словах так, а не інакше - знає саме вона, а не я.
Ось такий дивний містичний вальс (поетичних чи) прозово-аналітичних образів та думок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ілюк (М.К./Л.П.) [ 2008-07-11 22:59:09 ]
Хоч насправді все ніби набагато простіше: написали, прочитали, прокоментували... А з часом виявляється, не все так просто: і тут є своя таїна...