ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Інша поезія

 Казочка

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-14 22:40:53
Переглядів сторінки твору 45773
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:14:35 ]
антресольні мавпи гавкають на лампочки, аврора бабахає, штукатурка сиплеться з дамм на цербера єдиного вкляклого серед канканного вертепу благодійних скречів, хом.яки характерно зникають у напрямку сонця, їх досліджує луна від фальцету сопрано з прищіпкою в носі пробирається до нафані: кульки гупають просто в небо, лібідо командора фліртує з ребром нострадамуса, чикочікаві шнурки ляскають в ритмі yellow brick road


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:17:30 ]
хом.яки співають з-за краю неба фальшивими голосами:

Up above
Way down, deep inside

Wow, wow yehe
Wow, wow yehe


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:24:25 ]
Зачувши про лібідо командора хтозна-звідки приповзає підозріло пом"ята Афродіта, пошепки лається брудною лайкою, бере Газету і лупить нею мавпочок по дупках, підбирає шматочки Венери і складає до серванту, допомагє вініл-сету робити скретчі зубами і шарпає під ліжком, тривожачи знахабнілих докторів, бо десь там.. кажуть.. причаївся Нафаня, який винен у її пом"ятості..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:32:29 ]
Нафані шампуню більше не наливати!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-01 23:43:33 ]
лампочки не витримують і гавкають на мавпочек, а потім висмикують з себе вольфрамові спіральки і вішаються на них; у моторошному червоному аварійному освітленні блимають здичаілі очі останнього хом"ячка. який не встиг до сонця і тепер намагається залізти на плечі Венери, щоб здаватися Командором; лібідо залишає ребро нострдамуса і наближається до хом"ячка, який від цього починає роздуватися до розмірів кенгуру (Венера при цьому скиглить, бо хом"ячок роздувається всюди); кинуте ребро недобре хмикаючи, повзе до розстроєного фортеп"яна і залазить поміж клавіш першої октави... фортеп"яно у відповідь грає "Марсельєзу"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:53:01 ]
Марсельєза матеріалізується і виявляється дебелою жіночкою навколобальзаківського віку, бачить кальян і впізнає у ньому свою 10-літрову сулію, яку були вкрали наші нахабні дохторотрупи.. Вимагає повернення майна і відшкодування моральної шкоди прєсловутим лібідо-м командора, Хом"ячок, який необачно заполонив увесь підпаркетний простір, натикається на підпаркетний гвіздок...
БА_БАХ....!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-02 00:17:06 ]
БА_БАХ....!!!!! і всі провалюються у Підпаркеття, яке відрізняється від Пацтулья тільки жилеткою, сандалями і сатиновою сорочкою. Марсельєза застряє в стегнах, але кілька стрибків по ній хом"ячка-кенгуру дозволяють протиснутись їй далі. Тепер вона застряє в талії... Хом"ячок. який так і не встиг вскочити в Підпаркеття, рве від горя хутро на собі і волосся на Марсельєзі... Дохторотрупи радісно хіхікають і знов оволодівають кальяном. Лібідо в паніці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:33:45 ]
Пилосмок у нападі ревнощів почергово оволодіває дохторами. Дохтор Фройд після такого стресу сідає на триногий стілець, під яким колись, у доБАБАХові часи, цвіло і буяло Пацтульє, витягує з-за вуха механічний олівець і складає психоаналітичні карікатури на кожного з атлічівшихся у сьогоднішньому хеппенінґу.. Хутро Хом"ячка і волосся Марсельєзи характерно літає по екс-Пацтулью, первісні постармаґедонні пацтульники збирають пух-перо у мішки із слонячих шлунків і роблять собі ідолів..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:43:10 ]
DE|PHAZZ співає:

when life is high and life is low
break the seal and let it flow
keep it simple STUPID

(c)-до речі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-02 00:57:49 ]
ідоли оживають і починають міксувати разом з De PHAZZ:

Mix it right, shake it up
Be sure to serve it in a cup
Mix it right it's in your hands
To try to find the smoothest blend

Перепочивший Пилосмок залишає дохторів у спокої і пересувається до ідолів. Первісні постармагедонівські пацтульники туляться до тр. д-ра Фр. Хом"ячок чихає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 01:14:31 ]
Нафаня пішов на розборки до прищепки а-ля сопрано-пенсне.. птахи в обіймах з веселими зірками понеслися за світлим майбутнім пивом у вирій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:55:25 ]
залишкові занедбані ребра блюзово трусять попільничку з газетним трешом в пам.ять ламочкового суїциду - музика гавкотить і блямкає і звивається всіма кольорами - дохтори пірнають в напудрений дим - Венера крадеться за Афродітою - Марсельєза доходить до соло на двох гітарах з евкаліптовим присмаком - Богарт не з.являється на допомогу Командорові, портрет донни Анни зловісно мовчить - передостанній реп виконується півтверезим Нафаньою і електроскрипкою на 2 струни яку шанобливо виносять на балкон для кращої ностальгії - хто лишиться сьогодні без люка? суперквест натягає рожеві бутси


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:56:56 ]
БА-БАХ ніяк не відпустить Марсельєзу з трьома гітарами -
Марсельєза у відчаї!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-02 00:26:13 ]
Лібідо в паніці і Марсельєза у відчаї нарешті поєднуються... Хом"ячок з приреченим писком заповзає поміж грудей Марси і тихо плаче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:30:05 ]
налийте Нафані трохи шампуню.. хай підбадьориться, якщо Афродіта за?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:40:43 ]
Вічноцнотлива Афродіта й гадки не має, на що натякає СМ, питаючись у неї дозволу, тому па глупасті сваєй, виступає "за" і сама наливає шампуню Нафані у складені човником замурзані долонькиюю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:44:50 ]
Бравий Нафаня вистрибує з штанців і удає ніби кидає гранатою в залишки цербера! (ніхто не проти)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-02 00:47:27 ]
Нафаня в лихоманці милиться шампунем і тихо, але внятно шепоче: "Більше нікада-нікада!!!" і тулиться до вічноцнотливої Афродити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:25:21 ]
артилерія на підході. окопи в процесі. протигази наперевіс - вінілсет з відірваним боком ридає на 2х півонах - Командор віддає розпорядження перевішати лампочки заново. електроскрипка зачаюється на балконі із пляшкою нітрогліцерину. wreck'нуті гітари вищать і аплодують. генерал-бас підкручує вуса, кальян свистить замість чайника, жовті аскорбинові пилюлі займають місце хом.яків - всі натягнуті і страшно непопсові..

тік- тік- тік- так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-02 00:42:20 ]
хом"ячок вистрибує з грудей Марсельєзи і хутко береться за окопи; лампочки обіцяють подати скаргу в Грінпіс; нітрогліцерин виявився звичайним силікатним клеєм, черз що електроскрипка зробила собі сепуку; кальян досвистівся і почав вивчати Windows; Командор почав репити ре-мікс портрету донни Анни...

Цербер промуркотів: ну-ну...


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все