ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Серпень / Проза

 АЛІСА В КРАЇНІ МРІЙ (I.)
Образ твору Аліса давно мріяла про подорож у ЦЮ країну. Вона навіть спакувала рожеві валізки. Їх виявилося чимало. Щоб не переплутати, Аліса дала кожній окрему назву. Потім дівчинка заплющила очі, натиснула на маленьку кнопулечку і…за якусь мить опинилася у країні Мрій.
Озирнувшись навколо, Аліса відчула себе майже щасливою. Вона стояла на зеленій шовковій травичці. Згори струменіло золотаве світло, відбиваючись у перламутрових мушлях, які лежали довкола.
Придивившись пильніше, Аліса виявила, що вся галявина просто всипана численними мушлями та равликами. Збоку пролягала рухлива жовтава доріжка.
- Хотіла б я на ній покататися, ледь встигла подумати дівчинка…Як раптом, з однієї мушлі виповз симпатичний білявий равлик. Він тримав на спині валізку і з дуже заклопотаним виглядом поспішав до тієї ж загадкової доріжки, яка так вабила Алісу. Залишивши валізку на доріжці, равлик повернувся у свою мушлю.
Так само вчинив і рудий равлик , і чорнявий, і равлик у капелюшку і ще багато інших…
Деякі були дуже сумними, і валізки у них теж були дуже сумного кольору. А деякі, навпаки, веселі та гомінкі. Тільки Алісу вони чомусь не помічали…
- Оце диво, подумала Аліса, Що ж то воно буде далі?
А далі дівчинка побачила, як інші равлики, але вже без валізок, поповзли на доріжку і почали уважно розглядати покинуті там валізки. Вони пробували їх на смак, на дотик, і, навіть нюхали, пускаючи сріблясту равлячу слинку. Що більше було слинки, тим цікавішою мала бути валізка…
Спантеличена Аліса подивилася угору, і лише тепер помітила, що у країні Мрій небо було світло-жовте, а зірки, навпаки, темні. І розміщені були вони на небі ніби в черзі за морозивом. Придивившись пильніше, вона помітила, що то були зовсім не зірки, а копії равликів, тільки різних розмірів, від дуже великих, до дуже дрібних.
Сонця тут не було взагалі. Був якийсь равлик, що називав себе сонцем.. Але валізки у нього були досить темними.
- Десь тут повинна бути і моя мушля, подумала Аліса. Дійсно, відшукати її було неважко і дівчинка заховалася у ній, залишивши свої валізки назовні. Вона збиралася трохи відпочити, але раптом почула сердитий і навіть грізний голос. Визирнувши у щілинку, Аліса несподівано побачила великі червоні губи. Вони сварилися і плювали на Алісині валізки вишневими кісточками. Аліса злякалася і обурилася одночасно:
- Але ж чому, чому ви плюєте на мої валізки, адже вони такі рожеві і новенькі…
- Кому потрібна така сила силенна валізок? - Грізно запитали губи. Тут навіть нормальним равликам немає місця!
-А як мені стати теж нормальним равликом? Запитала Аліса.
- Хто тобі тут що розкаже, дурепо? Відповіли губи, продовжуючи плюватися.
Аліса не посміла вийти і захистити свої валізки, бо губи були великі і за ними ховалися гострі міцні зуби.
Наплювавшись вволю, губи зникли.
Раптом знову з’явилися кілька рухливих равликів, які залишили нові валізки на жовтій доріжці. Мабуть ті валізки були змащені сиропом, чи шоколадом, бо ціла купа равликів сповзалися звідусюди і лизали, лизали їх несамовито, мало не відштовхуючи один одного. Скоро вже валізок не стало видно від блискучої сріблястої равлячої слинки.
Аліса помітила, що равлики - зірки в небі теж збільшуються. Їх господарі, підглядаючи за цим процесом з мушель, дуже з того тішились.
-Цікаво, чи є моя зірочка на небі?- подумала Аліса, виглядаючи зі своєї мушлі.
Десь далеко - далеко була ледь помітна крапочка, схожа на її равлика. А може то просто була кісточка від вишні?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-24 13:34:33
Переглядів сторінки твору 3951
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.824 / 5.25  (4.626 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.683 / 5.25  (4.439 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.04.06 21:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-25 00:02:16 ]
привіт! мене звати Маша ТВ Дідзе.. мене в лісу три ведмєді виховали я буду рада знайомству. А хто такий ваш Сер Пень? Татко?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-25 00:28:22 ]
А заходьте до мене тоже можете з татком, а зараз я іду спатики

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-25 07:37:41 ]
Привіт, дякую за запрошення. Але нема часу. багато справ, треба обживатися.Я тут без татка.
А тут бувають Чеширські коти і Солоні зайці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-08-25 14:01:20 ]
Черговий клон когось з ображених користувачів ПМу. Судячи з написаного, ображеного Чорнявої Жінкою і СонцеМісяцем. Таких ображених ще не було. Треба поритися в коментах, кому ця файна парочка могла так насолити.

З огляду на художню вартісність, писанина нічим не відрізняється від решти подібної "клонової" творчості. Але дяка авторові хоча б за дотримання літературних норм і за правильну пунктуацію. Хоч чимось радує - людина здається освічена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-25 16:01:10 ]
Максику! Та хiба з твоєю проникливiстю ти ще не зрозумiв, хто тут клонується? :) Це навiть равликам-початкiвцям не важко... Треба просто порiвняти не коменти, а час знаходження захисника i клона на ПМ та згадку про пм-реалiї :) Можна було б побiльше майстерностi та фантазiї, але... ну, не дано, шо поробиш... Сподiваюсь, бiльш великi форми даються краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-08-25 16:28:04 ]
Любонько, я наразі далекий від ПМ-реалій, як сонце від місяця, тому що тут коїлося і коїться останнім часом уявлення не маю, і мати не хочу. Знову ж таки, наполягаю на вживанні коректної літературної мови саме цього "клона". А про що йдеться цією, нехай і ЕЗОПізованою :)), мовою мені не цікаво. Просто впала в око спрямована "нелюбов" до обмеженого кола осіб. Навіть суржикуваті їжаки слобожанщини не дозволяли собі такого.