ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Івченко
2021.02.25 23:07
Троянда кольору бордо бродить кімнатою.
Вже п’ятий день її краса про вас нагадує,
манливо тягнеться до уст і перетягує
хороше до хороших всіх людей.

За вами сумувала… Ви писали кленами -
кому вже як дано… А я ходила венами
широких рік і дні з

Євген Федчук
2021.02.25 20:48
Дядьку Степане, ви ж були
Із нашим князем Святославом.
Русі з ним здобували славу.
І, кажуть, бачили, коли
Загинув він від печенігів.
Вже сивий, хоч і не старий
Степан в отвіт заговорив.
А голос в нього, наче крига:

Вікторія Лимар
2021.02.25 15:13
Лютень, як завжди, весні на заваді.
Всесвіт надасть саме їй перевагу!
Риси ж зимові втрачають наснагу,
підпорядковані діючій владі.

Крига під сонцем зникає повільно.
З неї мерщій через всі перешкоди
вперто збігають струмочками води!

Олена Побийголод
2021.02.25 13:39
Початкове слово
про Вітьку Корабльова
й дружка його одвічного
Ваню Диховичного.

Що не так із п’ятим «А»? -
Як зірвавсь зі швори весь!
Віра Павлівна сама

Домінік Арфіст
2021.02.25 12:19
віє вітер по Волині
студить зболені долоні
виє біль по Україні
скачуть коні… скачуть коні…
назбирала собі болю
від кісток народу Леся...
той прикличе собі долю
хто ім’ям землі назветься…

Микола Соболь
2021.02.25 10:35
Чи лютувати наостанок?
Сиділа, думала зима,
запалювало сонце ранок,
холодний парував туман…
І крига над рікой скрипіла
іще не бачивши весни
яке кому здавалось діло
які ріка дивилась сни.

Ігор Шоха
2021.02.25 10:10
Дівча... Наївне і святе –
за це недугою розп'яте –
це юна Леся... а проте
вона, на подив ескулапів,
жива і досі... між гігантів
дедалі вищою росте...
.........................................
а я люблю її за те,

Віктор Кучерук
2021.02.25 08:40
І приливи, і відливи,
І веселе, і сумне, –
Роблять мужнім і щасливим
Непоборного мене.
Тиша гине в джеркотняві.
Світло пхається крізь смерк, –
І життя пала яскраво,
Як барвистий феєрверк.

Сергій Гупало
2021.02.25 08:04
Далеко не йди, звідти важко вертатись
А легко жаліти себе і мене
Піди отуди, в темні гори, у Татри,
У тім закордонні, де я – мов Еней.

А вдома печаль – снігом віє торішнім
I вчені поети, мов чайки, ячать,
Сумненькі пісні, вічні сало і вишні,

Микола Дудар
2021.02.25 07:58
А я мовчу… шельмує вітер
Ще мить, і я забуду хто я
В ночі ніхто, ніде, не квітне
А опік вже… здаюсь без бою

Йдемо туди, де відгоріло
І знаю, нас там не чекають
І вперше я ось так невміло

Сергій Губерначук
2021.02.25 06:00
Слід свідчити відверто і задарма.

Якщо церковний жертовник
у місті Содом –
запліснявілий, –
потреба на анкети відпадає,
натомість є Содом.

Дума Козак
2021.02.24 22:02
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Віталій Білець
2021.02.24 20:42
За все приходиться платити !
Якщо не зараз, то колись –
Нестерпно, страшно стане жити,
Ковтати згірклих років слизь…

В порок уляпатись не важко.
П’ючи гнилий дурман спокус –
Розіб’єшся, блудлива пташко,

Юлія Івченко
2021.02.24 18:53
Гординя – підлий гріх, а пиха – сліпота.
Ми рвали тих дітей, мов простирадла.
Дубіли душами ущент, як золота орда
рудим розлученням наносили їм травми,
Самі труїлися образами золи.

Червінці дзвенькали услід і їхав дах.
Ми зрозуміли, що не можна

Микола Дудар
2021.02.24 14:11
З мене пляшка… Віп-шампанське
З тебе - усмішка, і досить
І гулятимо по-панські
Напів ситі, напів босі…

Цілуватимось на заздрість
Тим і тим… Давно забули
- Пам’ятаєш, як у Празі?..

Вікторія Лимар
2021.02.24 12:35
Без клоунады как-то скучно.
Очередной опять показ.
Ушли в негодованье тучки.
Как не комфортно им сейчас!

Набор для травли неуместен.
Словесный, неуклюжий смрад.
Вытьё по-волчьи всем известно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іван Іванченко
2021.01.05

Марина Олексіївна
2020.12.03

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Серпень / Проза

 ПОЛІТ НАД ГНІЗДОМ ДРАКОНА (VIII)
- Не плач, я допоможу тобі, мила дівчинко, сказав Маг. Опівночі ти полетиш зі мною і побачиш те, чого ніхто і ніколи не бачив у цій країні. Ти побачиш Лігво Дракона, і Шабаш відьом, які не є відьмами, а а є лише жертвами Великої Зеленої Жаби. Цю істоту ніхто і ніколи не бачив, але час від часу вона виповзає зі свого лігва і частинками поселяється у живі істоти, будь це равлик чи людина, чи навіть сама богиня Афродіта Небесна, якій належить моє бідне серце.
І тоді з ними кояться страшні речі. Готуйся, Алісо Я прийду за тобою опівночі. Але запам’ятай: той, хто побачив це дійство, або назавжди залишає країну, або назавжди залишається у ній равликом.
Аліса залишилась одна. Оце так! - подумала вона. Домандрувалася, дівчинка…Погано тобі було сидіти вдома і читати добрі казочки про
Кроликів та котиків.
Але виходу не було. Дівчинка почала збиратися в дорогу. Вона заплела кіски, одягла найкращу сукню і почала зав’язувати черевички. Раптом у двері постукали. Перед нею стояв фіолетово – променистий равлик РеМ. Він був дуже схвильований .
Алісо, сказав РеМ, сьогодні мені наснився страшний сон. Це трапилось зі мною вперше. Раніше мені ніколи не снилося ніяких снів, бо я, взагалі то Робот- аналізатор. А нам сни не повинні снитися.
Сон, розказаний Ремом був дійсно жахливий:
"По сторонам костра были вбиты рогатки, на эти рогатки уложили отягощенные мясом шампура. Мы все еще были живы и начали корчиться. когда пламя лизнуло кожу. О, это совсем не легкая смерть и не быстрая, даже для таких хрупких и незащищенных созданий, как мы. Корчась и задыхаясь, я сумел вспомнить о том, что толкалось мне в мозг и душу, когда я шел от мертвой Алисы: это не конец, будет еще тоннель... А раз так... То когда-нибудь, где-нибудь... Пусть через тысячи лет, через все превращения и муки... Господи, прости мне хулу на тебя... Господи, воля твоя!.. "
Алісі було страшно, але вона вперто вирішила іти до кінця. Заспокоївши схвильованого РеМа, дівчинка попросила тримати за неї два схрещених пальця: вказівний і середній, це завжди допомагало у скрутних ситуаціях.
РеМ пообіцяв тримати пальці на обох руках. Потім він дав Алісі крихітний прилад з кнопочкою, який міг врятувати її у найскрутнішу хвилину. Нарешті РеМ пішов.
Стрілки годинника невпинно наближалися до 12 години ночі. Рівно о 12 .00 з*явився МАГ. Він був одягнений у червону туніку. Наказавши Алісі зменшитись до розмірів равлика, він узяв її на долоню , прошепотів магічне заклинання, якому його навчила колишня богиня Афродіта Небесна:
За кудрявою горой
[умца-умца-ум-ца-ца]
Кракозябра ходіт злой
[ене-бене-карамболь]
Куріт сорную траву
[ту-ту-ру-ту-ту-ту-ту]
Патаму что ідіот...
...Трах-ібі-дох!
Все спрацювало!
Якусь мить він зовсім спрозорів і полетів, бо потрібно було поспішати. Аліса сиділа у нього на долоні.
У розщілині скель, на краю великої рівнини ПМ лісу, вже безліч років жив Дух Дракона, якому здавалося, що він сторожить Сили Землі. Як розповіли записи, знайдені у старих мурашниках, колись він був просто Драконом, який досивів до повної прозорості, і порозумітися із яким не було жодної можливості.
МАГ завжди оминав ці місця, але тепер йому потрібно було негайно рятуватися від великого нещастя, а також виконати обіцянку, яку він дав сміливій дівчинці, що сиділа у нього на правій долоні….





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-31 16:50:14
Переглядів сторінки твору 3876
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.940 / 5.5  (4.626 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.795 / 5.5  (4.439 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.04.06 21:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-31 17:02:37 ]
Якусь мить він зовсім спрозорів і полетів, бо потрібно було поспішати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-08-31 20:12:51 ]
Гарненько :)

А ще там були старі копальні, зі слідами предтеч :(((
http://maysterni.com/publication.php?id=19361
http://maysterni.com/publication.php?id=19362

Де були заховані деякі із старовинних таємниць ПМ країни. Про них навіть говорити остерігалися. Таємниці припадали пилом забуття, але кінцево не зникали. Час від часу жаский зір якоїсь із них пробивався нізвідкіля і знову зникав у нікуди. Але весна і літо у такі роки були короткими і прохолодними...