ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2018.07.23 10:44
Доста гранатів, медуззя, анчоусів.
Погляди зваби - між ребер баранячих.
Глипає - сукню оцінює осінь:
"...як тебе звати Моніка... Аня... чи...".

2

Вечір. Увімкнено тьмяні світильники.

Микола Дудар
2018.07.23 10:01
Приходить вірш: - Пиши!
Пишу.
І шкрябаю потрохи
І щось видумую, грішу
Відстрілююсь "горохом"
Колеги заздрить по перу
Щодня по кілька віршів
Саджаю - зріжу, знов ору

Олександр Сушко
2018.07.23 07:44
Накричав поет на мене: - Геть!
Я - титан! А ти - зі скоморохів!
Будемо стрілятися на смерть!
То ж іду наїстися гороху.

Справа тут не в тещиних грибах,
В тому, хто ловкіше пише вірші.
Тільки от біда: його "труба"

Микола Соболь
2018.07.23 06:13
Місячне сяйво. Стиглі плоди.
Тінь. У гілках аромат «Амарето»…
Хиляться стрілки до часу біди.
Ой, невгамовна міледі. Вендета.

Море хлюпоче. Бажана мить…
Печиво з’їдено. Ми на матраці.
Чуєш, то доля далеко скрипить,

Володимир Бойко
2018.07.23 00:27
Жалкують всі, що молодість минає,
І струни рвуть, і клавіші терзають:
Ах, молодість в житті буває тільки раз!

Але ж і старість вдруге не буває,
Але про те ніхто не заспіває,
Бо після старості уже не буде нас.

Ігор Деркач
2018.07.22 22:17
Надіється іще кіношний брат,
що там, де Ойкумена неподільна,
його чекає нація підпільна.
Не може пережити вічний кат,
що Україна вже навіки вільна.

Що наші рубежі – це на віки,
що наша буйна слава – козаки,

Микола Дудар
2018.07.22 20:47
Дозволь чола торкнутись, Імператоре
Побути біля тебе твоїм Вечором…
Ти чуєш явори шепочуть: - Брате мій
Візьми і нас у свою течію…

Дозволь мені побути твоїм Простором? -
Одна з найкращих в світі здобича
Ти чуєш явори шепочуть: - Острове

Ігор Шоха
2018.07.22 20:33
            І
Хто очолює війну,
знаємо. Ємєля!
Я узяв цю новину
у Полішинеля.
Є й домашні вороги –
обрана «еліта»,
що намотує борги

Ярослав Чорногуз
2018.07.22 19:15
Плакучі верби понад ставом,
Троянд зарошених кущі…
Неначе пестощі дощів –
У срібних краплях величавих.

Невже круг мене ви, невже ви?
Ці ніжні розсипи немов –
Красуні білі і рожеві,

Світлана Майя Залізняк
2018.07.22 17:41
Хочу миру - не війнушки.
Затихають крупорушки,
вимирають села дальні,
йде людва у сповідальні...

Павучок чатує муху.
Пиво витіснить сивуху.
Шоко-лад тягучий в чані.

Олександр Сушко
2018.07.22 16:54
Бреше з амвона пописько на паству,
А чи поет-бракороб не такий?
Авторський наголос - мовне шахрайство,
Крапле неправда лукава з руки.

Сухо в кебеті, проріха у торбі,
Чуб накриває поцвілий кашкет.
Наче-неначе, мовби-немовби -

Віктор Кучерук
2018.07.22 11:56
На липовім цвіті настояне літо
лоскоче у ніздрях повітрям хмільним,
а сонце уроче – засліплює очі
і зрячий – стаю безпорадно сліпим.
Лиш чую щомиті, в небесній блакиті,
дзвінке щебетання веселих пташин, –
і хочеться жити, між співів та цвіту,
без

Вікторія Торон
2018.07.22 09:27
Кругові
Ніби в колі коліщата, як спіралі висхідні
Без кінця і без початку на верткім веретені
Ніби куля – сніжним схилом і увись – у літній день
Навкруг місяця рухлива безупинна карусель
Як годинник, чиї стрілки від

Ігор Деркач
2018.07.22 08:11
Не цікаво у цьому кіно,
де весну переписує літо
і немає мені все одно
ні привіту, ні дружнього звіту.

Не співає охляла душа,
переповнена вщерть самотою.
Орошає сльоза... Ороша?:)

Микола Соболь
2018.07.22 05:48
Садок потопає у квітах
І тішить плодами мене.
Десь зорі летять по орбітах,
Десь вітер холодний задме…
А я повертаюся знову
В найкращий куточок землі,
Де мати мені колискову
Співала у ріднім селі.

Марія Дем'янюк
2018.07.21 15:46
Звільнилася від пут і вільна:
Свого я серця королівна,
Де сосни небо підпирають,
Відрадно солов'ї співають,
І вітровій із сині гір,
Шепоче стишене повір...
Цілую небеса шовкові,
Палахкотіння пурпурові,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Маша Кішка
2018.07.09

Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01

Одарка Любомир
2018.06.26

Оксана Винник Ксенька
2018.06.25

Александра Макуха
2018.06.14

Ясен Лад
2018.06.08

Юлія Джа
2018.05.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Серпень / Проза

 ПОЛІТ НАД ГНІЗДОМ ДРАКОНА (VIII)
- Не плач, я допоможу тобі, мила дівчинко, сказав Маг. Опівночі ти полетиш зі мною і побачиш те, чого ніхто і ніколи не бачив у цій країні. Ти побачиш Лігво Дракона, і Шабаш відьом, які не є відьмами, а а є лише жертвами Великої Зеленої Жаби. Цю істоту ніхто і ніколи не бачив, але час від часу вона виповзає зі свого лігва і частинками поселяється у живі істоти, будь це равлик чи людина, чи навіть сама богиня Афродіта Небесна, якій належить моє бідне серце.
І тоді з ними кояться страшні речі. Готуйся, Алісо Я прийду за тобою опівночі. Але запам’ятай: той, хто побачив це дійство, або назавжди залишає країну, або назавжди залишається у ній равликом.
Аліса залишилась одна. Оце так! - подумала вона. Домандрувалася, дівчинка…Погано тобі було сидіти вдома і читати добрі казочки про
Кроликів та котиків.
Але виходу не було. Дівчинка почала збиратися в дорогу. Вона заплела кіски, одягла найкращу сукню і почала зав’язувати черевички. Раптом у двері постукали. Перед нею стояв фіолетово – променистий равлик РеМ. Він був дуже схвильований .
Алісо, сказав РеМ, сьогодні мені наснився страшний сон. Це трапилось зі мною вперше. Раніше мені ніколи не снилося ніяких снів, бо я, взагалі то Робот- аналізатор. А нам сни не повинні снитися.
Сон, розказаний Ремом був дійсно жахливий:
"По сторонам костра были вбиты рогатки, на эти рогатки уложили отягощенные мясом шампура. Мы все еще были живы и начали корчиться. когда пламя лизнуло кожу. О, это совсем не легкая смерть и не быстрая, даже для таких хрупких и незащищенных созданий, как мы. Корчась и задыхаясь, я сумел вспомнить о том, что толкалось мне в мозг и душу, когда я шел от мертвой Алисы: это не конец, будет еще тоннель... А раз так... То когда-нибудь, где-нибудь... Пусть через тысячи лет, через все превращения и муки... Господи, прости мне хулу на тебя... Господи, воля твоя!.. "
Алісі було страшно, але вона вперто вирішила іти до кінця. Заспокоївши схвильованого РеМа, дівчинка попросила тримати за неї два схрещених пальця: вказівний і середній, це завжди допомагало у скрутних ситуаціях.
РеМ пообіцяв тримати пальці на обох руках. Потім він дав Алісі крихітний прилад з кнопочкою, який міг врятувати її у найскрутнішу хвилину. Нарешті РеМ пішов.
Стрілки годинника невпинно наближалися до 12 години ночі. Рівно о 12 .00 з*явився МАГ. Він був одягнений у червону туніку. Наказавши Алісі зменшитись до розмірів равлика, він узяв її на долоню , прошепотів магічне заклинання, якому його навчила колишня богиня Афродіта Небесна:
За кудрявою горой
[умца-умца-ум-ца-ца]
Кракозябра ходіт злой
[ене-бене-карамболь]
Куріт сорную траву
[ту-ту-ру-ту-ту-ту-ту]
Патаму что ідіот...
...Трах-ібі-дох!
Все спрацювало!
Якусь мить він зовсім спрозорів і полетів, бо потрібно було поспішати. Аліса сиділа у нього на долоні.
У розщілині скель, на краю великої рівнини ПМ лісу, вже безліч років жив Дух Дракона, якому здавалося, що він сторожить Сили Землі. Як розповіли записи, знайдені у старих мурашниках, колись він був просто Драконом, який досивів до повної прозорості, і порозумітися із яким не було жодної можливості.
МАГ завжди оминав ці місця, але тепер йому потрібно було негайно рятуватися від великого нещастя, а також виконати обіцянку, яку він дав сміливій дівчинці, що сиділа у нього на правій долоні….





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-31 16:50:14
Переглядів сторінки твору 3194
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.940 / 5.5  (4.626 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.795 / 5.5  (4.439 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.04.06 21:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-31 17:02:37 ]
Якусь мить він зовсім спрозорів і полетів, бо потрібно було поспішати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-08-31 20:12:51 ]
Гарненько :)

А ще там були старі копальні, зі слідами предтеч :(((
http://maysterni.com/publication.php?id=19361
http://maysterni.com/publication.php?id=19362

Де були заховані деякі із старовинних таємниць ПМ країни. Про них навіть говорити остерігалися. Таємниці припадали пилом забуття, але кінцево не зникали. Час від часу жаский зір якоїсь із них пробивався нізвідкіля і знову зникав у нікуди. Але весна і літо у такі роки були короткими і прохолодними...