ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2021.09.23 11:41
Ховає осінь в темну тогу
змарнілий обрій самоти.
Ти знаєш дещо, більше тОго
я б не змогла розповісти.

Не дочитав оповідання,
а зупинився на тире.
На півдорозі сподівання

Петро Скоропис
2021.09.23 11:24
Це вірші про те, як лежать на землі камені,
пересічні камені, половина яких не бачить сонця,
прості камені сірого кольору,
прості камені, камені без епітафій.

Камені, що приймають наш поступ,
білі під сонцем, а поночі – камені
подібні до великих о

Віктор Кучерук
2021.09.23 06:01
Сипнули клени листям поріділим
І тихий шурхіт тишу налякав,
Коли воно журливо затремтіло
На стеблах рано обважнілих трав.
Тіснилося, формуючись у килим
Холодний, різнобарвний і м’який, –
Суцільно покривало навіть схили
І в отвір проникало будь-яки

Олександр Сушко
2021.09.22 17:03
Під клобуком - темінь, у душі - черва,
За амвоном - пляшка недогону.
Втік Христос, а Матір Божа ледь жива -
Лавра у чортячому полоні.

Тут живе ненависть, тут - гніздо гріха,
Чорна лють до рідної країни.
Сіє смуту й розбрат патріарх-пахан,

Валентин Ліпчинський
2021.09.22 13:24
Шукаю дівчину-коханку,
Хоча б на ніч одну,
Шукаю з вечора до ранку,
Не знаю, чи знайду.

А навкруги дівчат багато -
Красивих, молодих,
Вони лиш пробують літати -

Володимир Бойко
2021.09.22 09:56
Краще голий король, ніж голе королівство. Краще Леся Українка, ніж Генадій Москаль. Краще Іван Заєць, ніж Павло Вовк. Краще файна кава, ніж паскудний Кива. Краще ЛГБТ, ніж КГБ. Краще ДБР, ніж ДНР. Краще бути забрьоханим, ніж забреханим.

Іван Потьомкін
2021.09.22 09:02
А діти виростуть.
От тільки б нам не старіть.
Щоб дівчина,
Яку ти оглядаєш так не по-батьківськи,
Не кинула, мов докір:
«Дядьку...»
Аби дружина наніч не сказала:
«А пам’ятаєш?..»

Віктор Кучерук
2021.09.22 08:08
Хрусне гілка, тукне дятел,
Зникне сойка завчасу, –
Доокола стільки свята,
Що з душі зникає сум.
У березовому гаї
Під ногами пружний мох, –
Серед віт пташа співає
Спозарана аж за двох.

Олександр Сушко
2021.09.22 02:46
Грушо! Прийшла пора
Всохнути. Чи не так?
З бивня слона - тура,
З тебе - крихкий штурпак.

Грушо! Моя рідня! Родиш із року в рік...
Вперше твій плід підняв прадід мій - січовик.

Ярослав Чорногуз
2021.09.21 23:46
Народ вкраїнський схильний до краси,
І радо помагав своєму пану --
Аристократу духу, не тирану
Перетворить на казку ці ліси,

Гаї, діброви, схили кам’янисті,
І річку Кам’янку, раніш — Багно,
Постало диво справжнє тут, воно --

Ігор Герасименко
2021.09.21 20:29
Борей за вікнами шумів
з Ямалу молодим шаманом.
А я тривожним і сумним
тремтів. Цього було замало:

скажені закружляли джини,
і джипів завищали шини –
зламалась українця мужність.

Віталій Білець
2021.09.21 17:49
Как дивен вечер в час осенний,
В окно стучится тишина…
Ручьем грядущих сновидений
Плывет обманчиво Луна.
Я эту тишь всем сердцем слышу,
И вновь рассказываю ей,
Как звезды сеются на крышу
Судьбы изменчивой моей.

Ігор Деркач
2021.09.21 11:16
Слухаю дощ ніччю німою
капає крапає накрапає
знаю
знущається
зі скупою сльозою
прощається
зі мною
вересень безповоротно

Олена Музичук
2021.09.21 11:07
Як там у тебе?
у мене й досі
небо як небо
осінь як осінь
бабине літо
нас оминає
і не чекає
танок сюїти

Олександр Сушко
2021.09.21 10:30
Не люблю мусонів. От пасати -
Те що треба, бо приносять мир.
Проти ночі краще не писати,
Бо до ранку буде хай Бог ми.

А якщо наважився - тримайся!
Не кажи, що не попереджав:
Від любовних сліз не буде спасу,

Віктор Кучерук
2021.09.21 10:17
Золотяться потроху дерева
І рудіють навкіл бур’яни, –
Затуманились дні вересневі
Та заглибились ночі у сни.
Віддаляється, меншає, гине,
Мов надія на щастя, тепло
І, на жаль, відчувається нині,
Як все більше холоне чоло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Марія Артамонова
2021.09.11

Алекс Міс
2021.07.31

Конрад Ренегат
2021.07.14

Наталія Чумак
2021.03.31

Іван Іванченко
2021.01.05

Марина Олексіївна
2020.12.03

Зозулько Зузулько
2020.10.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Серпень / Проза

 ОСТАННЄ КОЛО (IX)
Образ твору Маг робив уже третє коло над гніздом Дракона. Втретє він запросив дозвіл на посадку. Дракон зловісно мовчав. У мага закінчувалось пальне. Він почав падати вниз на гострі скелі. Аліса трималася з останніх сил.
За мить до катастрофи, Маг напнув мантію, взявшись руками за обидва кінці і упіймав вітер. Падіння уповільнилось. Вітром його однесло далі від небезпечних скель і Маг приземлився у кратері згаслого вулкана. Здавалося, небезпека катастрофи минулася. В ту ж мить повітря затріпотіло від ударів потужних крил. Поруч з Магом приземлився Великий Дракон.
- тут мала бути повітряна катастрофа. Де вона? Я прилетів за трофеями, - сказав Драк.
- катастрофи немає, сказала Аліса, але я Вам подарую замість трофеїв свій іграшковий годинничок.
Драк розчаровано погодився. Він почепив годинничок на палець правої ноги.
- скоро починається вистава. Ви повинні купити квитки. Сказав Драк. - але у нас немає грошей,- відповіла Аліса
- беріть у кредит під 250 відсотків річних, -запропонував Драк..
Аліса погодилась
Дракон видав квитки, пластикові кредитні картки і, підступно посміхаючись, полетів геть.
Аліса зайняла місце, щоб дивитися виставу.
Маг почав готуватися. Він витягнув з кишені пентакль, посох, меч та кубок. Тепер він мав усі масті і був справжнім старшим арканом№1 на ймення МАГ.
За хвилину на скутерах - бананах підлетіли ще два старших аркани; №2 Папесса та №3 Імператриця. Отже, їх було троє. Вистава почалася. Настала черга виходу Великої Зеленої Жаби. Аліса закрила очі від жаху. Але страхи були марними. Жаба виявилася молодою жінкою приємної зовнішності. Її видавали лиш очі, які світилися жовтим, лихим зажерливим вогнем. Вона почала тасувати аркани і кидати їх на червону скатертину. Разом з картами на стіл падали жовті іскри з Жабиних очей, отруюючи все навколо зловісним димом.
В залежності від позиції, в якій випадали аркани, мінялись їхні ролі, сутності, фізичні та ментальні тіла. За кілька хвилин Аліса побачила як вони перетворюються на Машу, богиню перемоги Ніку, богиню краси Афродіту, Вишню, Сонце, Місяць, трьох ведмедів і…багато інших сублімаційних плям та дУхів. Аліса вже збилася з рахунку і перестала розуміти хто де є і де є хто. Перетворення супроводжувалося шумом, бісівськими криками, реготом, співом, сміхом, заклинаннями, прокльонами, жартами, цитатами, освіченнями. Особливо брутальна лайка звучала, коли аркани випадали у зворотній позиції. Але Аліса, помітивши цю закономірність , закривала вуха і чекала на черговий варіант, коли аркани випадали у більш сприятливій комбінації. Дівчинка розуміла:
це діє отруйний зелений дим Зеленої Жаби і співчувала її жертвам.
Дійство тривало до сходу сонця. Як тільки перші промені торкнулися обрію, Жаба зникла, всі три аркани перетворилися на звичайних маленьких равликів, а кратер на лісову доріжку.
Алісі залишалося кілька хвилин, щоб вирішити свою долю. Вона, як попереджав Маг, повинна була визначитися, чи залишитися равликом, чи повернутися додому. Зробивши останнє зусилля, Аліса написала на рожевому листочку прощальні слова і пришпилила його до пенька. Потім вона натиснула на кнопку приладу, який отримала від РеМа. За мить вона була вже дома. За склом монітора не неї уважно дивилися знайомі равлики. Алісі здалося, ніби вони лукаво їй посміхаються.
Серпень залишився в літі. Почався Вересень.





Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-01 21:27:29
Переглядів сторінки твору 5250
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.877 / 5.63  (4.626 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.733 / 5.63  (4.439 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.04.06 21:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-02 09:18:56 ]
Дуже гарненько, подумав досвідчений читач-равлик і поправив руками-вусиками окуляри, - утім, поповзу я до початків цієї історії, перечитаю її знову. Дівчатка ж бо виростають, і наступного літа вони бачитимуть уже зовсім інші речі. І хто зна чим тоді все обернеться.
Як це казав тут хтось - "сarpe diem"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-09-03 08:17:01 ]
Щасливо! :)
Боюсь навіть уявити, якою побачу цю дівчинку наступного разу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-09-03 10:46:03 ]
А й справді - почався Вересень - равлики відлітають у теплі краї! :)
Па-па! До наступних зустрічей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-07 22:01:20 ]
Пройшло зовсім небагато часу, і Аліса дізналася, що в країні Пташиних Мрій з’явилися круки. Це клоновані зеленою жабою Яць, Бесна, та Нявка. Аліса, що перебуває зараз у Країні ПО, на превеликий жаль, не може повернутися, вона може лише послати вісточку і коротеньке чарівне слово, яке знешкоджує круків. Це слово: Киш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 13:13:10 ]
Усім недолугим поетам пропонується нетлєнний зразок лірики. Читайте і научайтесь.
Літо, моє, літонько,
ти принеси на крилоньках
гроно багряне вечора
та прохолоди рай...
Як ти втомило спекою,
шумом та шалом запахів,
як же я хочу, літечку,
всьому покласти край!
Та запірнути глибоко
в поліфонію осені,
слухати пісню Шуберта
і малювать пастель
стану душі, що міниться,
але завжди однакова...
В тому й то - суть, лiтенькy,
тому й кохаю осінь я...

©2008 Інґвар Олафсон


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 13:20:24 ]
Вибачте, Пане Олафсоне, а що таке "запірнути",
якщо не секрет?