Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.17
09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
2026.08.17
06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
2026.08.16
23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
2026.08.16
23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
2026.08.16
21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”
2026.08.16
21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.
Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.
Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими
2026.08.16
19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук
2026.08.16
19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
2026.08.16
18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.
Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.
Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
2026.08.16
13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
2026.08.16
13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
2026.08.16
11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки
(Минуло двадцять років.)
Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід
2026.08.16
06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
2026.08.15
23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
2026.08.15
23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
2026.08.15
21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Гуцуляк (1969) /
Рецензії
Романтична егоїстка: Знаки не для всіх
Контекст : В ЖЖ тут
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Романтична егоїстка: Знаки не для всіх
Анотація до роману «Адепт» івано-франківських письменників Володимира Єшкілєва та Олега Гуцуляка впевнено зараховує твір до сучасної елітарної літератури. І з цим твердженням можна погодитися, адже книжка навряд чи відповідатиме інтелектуальним силам пересічного читача, серед улюблених шкільних та університетських предметів якого не було історії та філософії. «Роман знаків», як його охрестили самі автори, настільки обтяжений іншомовними іменами персонажів та географічними назвами, що подекуди видається цілком доцільним додати до вміщених наприкінці твору кількох географічних мап Русі, Хазарії та Єгипту, ще й сюжетну мапу.
Автори наповнили роман культурологічними деталями, а також філософськими роздумами та авантюрними пригодами шукача єдиного Бога. Герой зветься Олексій-Ратибор Склавин з племені полян, він – молодий жрець язичницького Даждьбога. На тлі змін в історії своєї країни – Русі хазарського періоду – обдарований пророчим баченням Ратибор навчається лікарської справи у хазарського мудреця, водночас стаючи свідком війни Хазарії з варягами, тогочасними господарями Русі. Розгадуючи символи, числа, видіння та знаки, Ратибор щоразу змінює власне ім’я та водночас відкриває все розмаїття іпостасей єдиного Бога. Міцна й нездоланна віра підбадьорює його у подорожі аж до храму єгипетської богині Кадеш, кінцевого пункту пошуків заповіту легендарного пророка Єремії. Саме там, наприкінці шляху, сходить на Склавина розуміння одночасності кінця Знаку і початку Бога, того єдиного, пошукам якого він присвятив роки.
«Адепт» має цікаві, хоч і нелегкі для сприйняття форму та зміст, однак оригінальний композиційний задум Єшкілєва та Гуцуляка дещо полегшує орієнтацію на сюжетній місцевості. Перша частина роману викладена у вигляді древнього рукопису, друга ж – це переказ видінь, що їх нібито ввижались упорядникам тексту. Обом авторам вдалося надати текстові ознак стародавнього сказання про людину, незламність її віри.
Твір припаде до душі шанувальникам письменницької творчості Єшкілєва, підкріпленої потужним історико-культорологічним та релігієзнавчим дослідженням. А завдяки володінню словом та динамічному авантюризмові фабули цей роман знаків сподобається також і поціновувача історичних пригод. Хай як би претензійно звучав термін «елітарна література», призначення її насправді полягає не тільки у задоволенні естетичних потреб «еліти», себто інтелектуальної аудиторії та окремих фахівців. Вона також призначається для здатних глибоко осмислювати сенс прочитаного, тих, хто цінує якісну прозу і бере до рук книжку не для того, аби просто вбити час.
Автори наповнили роман культурологічними деталями, а також філософськими роздумами та авантюрними пригодами шукача єдиного Бога. Герой зветься Олексій-Ратибор Склавин з племені полян, він – молодий жрець язичницького Даждьбога. На тлі змін в історії своєї країни – Русі хазарського періоду – обдарований пророчим баченням Ратибор навчається лікарської справи у хазарського мудреця, водночас стаючи свідком війни Хазарії з варягами, тогочасними господарями Русі. Розгадуючи символи, числа, видіння та знаки, Ратибор щоразу змінює власне ім’я та водночас відкриває все розмаїття іпостасей єдиного Бога. Міцна й нездоланна віра підбадьорює його у подорожі аж до храму єгипетської богині Кадеш, кінцевого пункту пошуків заповіту легендарного пророка Єремії. Саме там, наприкінці шляху, сходить на Склавина розуміння одночасності кінця Знаку і початку Бога, того єдиного, пошукам якого він присвятив роки.
«Адепт» має цікаві, хоч і нелегкі для сприйняття форму та зміст, однак оригінальний композиційний задум Єшкілєва та Гуцуляка дещо полегшує орієнтацію на сюжетній місцевості. Перша частина роману викладена у вигляді древнього рукопису, друга ж – це переказ видінь, що їх нібито ввижались упорядникам тексту. Обом авторам вдалося надати текстові ознак стародавнього сказання про людину, незламність її віри.
Твір припаде до душі шанувальникам письменницької творчості Єшкілєва, підкріпленої потужним історико-культорологічним та релігієзнавчим дослідженням. А завдяки володінню словом та динамічному авантюризмові фабули цей роман знаків сподобається також і поціновувача історичних пригод. Хай як би претензійно звучав термін «елітарна література», призначення її насправді полягає не тільки у задоволенні естетичних потреб «еліти», себто інтелектуальної аудиторії та окремих фахівців. Вона також призначається для здатних глибоко осмислювати сенс прочитаного, тих, хто цінує якісну прозу і бере до рук книжку не для того, аби просто вбити час.
Контекст : В ЖЖ тут
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Любов Загоровська: Два світи поезії Олега Гуцуляка"
• Перейти на сторінку •
"Андрій Пясецький : Апокрифічний літопис"
• Перейти на сторінку •
"Андрій Пясецький : Апокрифічний літопис"
Про публікацію
