ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.02.27
15:23
Не дисидент я і не політв‘язень,
за булаву гетьманську не борець,
не научився говорити в‘яззю,
іти по трупам до чужих сердець…
Не ліз на трактор взимку на Майдані,
на східнім фронті небо не тримав,
та і у складі жодного із кланів
за булаву гетьманську не борець,
не научився говорити в‘яззю,
іти по трупам до чужих сердець…
Не ліз на трактор взимку на Майдані,
на східнім фронті небо не тримав,
та і у складі жодного із кланів
2021.02.27
12:03
Щезає в сивині туману
вітрил оранжевий міраж
та утлий човник оріґамі,
який іде на абордаж
в обійми свого капітана
сомнамбулою по воді...
і обірвалася тоді
струна між нашими серцями
вітрил оранжевий міраж
та утлий човник оріґамі,
який іде на абордаж
в обійми свого капітана
сомнамбулою по воді...
і обірвалася тоді
струна між нашими серцями
2021.02.27
11:58
Я не була твоя Ассоль…
Билиною біля причалу
за неї я зіграла роль,
коли нежданого чекала.
Надія, віра і любов
мене за обрій поманили...
я уявляла знов і знов
у гавані його вітрила.
Билиною біля причалу
за неї я зіграла роль,
коли нежданого чекала.
Надія, віра і любов
мене за обрій поманили...
я уявляла знов і знов
у гавані його вітрила.
2021.02.27
08:39
Зринув ранок на день
з круговерті туману.
Ніч загине
в найдальшому вирі від нас.
Знов одурена ти,
біла, мов порцеляна,
ніби статуя
біля вікна на весь час.
з круговерті туману.
Ніч загине
в найдальшому вирі від нас.
Знов одурена ти,
біла, мов порцеляна,
ніби статуя
біля вікна на весь час.
2021.02.27
07:19
Мовчиш укутавшись у плед.
Потріскує вогонь в каміні.
А губи від вина кармінні
стають солодшими за мед.
Нехай хурделиця мете
Дороги всі назад закриті.
Прекрасна ти в своєму скиті…
Потріскує вогонь в каміні.
А губи від вина кармінні
стають солодшими за мед.
Нехай хурделиця мете
Дороги всі назад закриті.
Прекрасна ти в своєму скиті…
2021.02.26
19:25
І начебто до розпачу пристало…
І начебто нечіпаний ніким…
І більшає увага до металу,
І зменшується попит до музик.
Закутий в день - праобразом братання…
Навіщо вам переспів й пересказ?
Ти визвеш на двобій себе востаннє.
І начебто нечіпаний ніким…
І більшає увага до металу,
І зменшується попит до музик.
Закутий в день - праобразом братання…
Навіщо вам переспів й пересказ?
Ти визвеш на двобій себе востаннє.
2021.02.26
17:34
Ще лютий місяць надворІ,
Мороз тріскучий на зорі,
Але удень яскраве сонце
Весняно світить у віконце.
На хідниках довбають лід,
Асфальт скидає сніжний гніт,
До сонця гріє сіру спину,
Мороз тріскучий на зорі,
Але удень яскраве сонце
Весняно світить у віконце.
На хідниках довбають лід,
Асфальт скидає сніжний гніт,
До сонця гріє сіру спину,
2021.02.26
11:19
Скрип у гарби гучніш
у гущі тіней узбіч,
гучніш, що далі вони
від колючок стерні.
У колії від коліс
підвід – і обід, і вісь
горластіш, що далі луг,
і листя густіш округ.
у гущі тіней узбіч,
гучніш, що далі вони
від колючок стерні.
У колії від коліс
підвід – і обід, і вісь
горластіш, що далі луг,
і листя густіш округ.
2021.02.26
10:55
Усіх турбує доля краю...
а влада не відповідає
на запитання: « Чий же Крим...
чому Феміда ще сліпа є...
якою карою лякає...
........................................?»
Ще не осів Майдану дим,
а неуку нема науки
а влада не відповідає
на запитання: « Чий же Крим...
чому Феміда ще сліпа є...
якою карою лякає...
........................................?»
Ще не осів Майдану дим,
а неуку нема науки
2021.02.26
09:53
Залишилось небагато
Потоптати ще доріг, –
На побляклім циферблаті
Стрілка стишує свій біг.
Вже зажуреним привітом
Світлофор зачервонів
І продовжує горіти
Він без зміни кольорів.
Потоптати ще доріг, –
На побляклім циферблаті
Стрілка стишує свій біг.
Вже зажуреним привітом
Світлофор зачервонів
І продовжує горіти
Він без зміни кольорів.
2021.02.26
08:04
Що таке «залога»?
Фінікійці,
філістимляни із сектора Ґаза,
семітологи,
що таке «залога»?
Я надумав від’їжджати до Венесуели, –
але
задник мого годинника погнутий,
Фінікійці,
філістимляни із сектора Ґаза,
семітологи,
що таке «залога»?
Я надумав від’їжджати до Венесуели, –
але
задник мого годинника погнутий,
2021.02.26
07:00
Диміло парою варення,
пахтіло літо за вікном…
Перепочинь хоч трохи, нене,
таким легким, обіднім сном.
А їй хіба до сну, а хоче ж…
Воно чи звариться саме?
Темніші нині стали ночі
та вітер прохолодний дме…
пахтіло літо за вікном…
Перепочинь хоч трохи, нене,
таким легким, обіднім сном.
А їй хіба до сну, а хоче ж…
Воно чи звариться саме?
Темніші нині стали ночі
та вітер прохолодний дме…
2021.02.25
23:07
Троянда кольору бордо бродить кімнатою.
Вже п’ятий день її краса про вас нагадує,
манливо тягнеться до уст і перетягує
хороше до хороших всіх людей.
За вами сумувала… Ви писали кленами -
кому вже як дано… А я ходила венами
широких рік і дні з
Вже п’ятий день її краса про вас нагадує,
манливо тягнеться до уст і перетягує
хороше до хороших всіх людей.
За вами сумувала… Ви писали кленами -
кому вже як дано… А я ходила венами
широких рік і дні з
2021.02.25
20:48
Дядьку Степане, ви ж були
Із нашим князем Святославом.
Русі з ним здобували славу.
І, кажуть, бачили, коли
Загинув він від печенігів.
Вже сивий, хоч і не старий
Степан в отвіт заговорив.
А голос в нього, наче крига:
Із нашим князем Святославом.
Русі з ним здобували славу.
І, кажуть, бачили, коли
Загинув він від печенігів.
Вже сивий, хоч і не старий
Степан в отвіт заговорив.
А голос в нього, наче крига:
2021.02.25
15:13
Лютень, як завжди, весні на заваді.
Всесвіт надасть саме їй перевагу!
Риси ж зимові втрачають наснагу,
підпорядковані діючій владі.
Крига під сонцем зникає повільно.
З неї мерщій через всі перешкоди
вперто збігають струмочками води!
Всесвіт надасть саме їй перевагу!
Риси ж зимові втрачають наснагу,
підпорядковані діючій владі.
Крига під сонцем зникає повільно.
З неї мерщій через всі перешкоди
вперто збігають струмочками води!
2021.02.25
13:39
Початкове слово
про Вітьку Корабльова
й дружка його одвічного
Ваню Диховичного.
Що не так із п’ятим «А»? -
Як зірвавсь зі швори весь!
Віра Павлівна сама
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...про Вітьку Корабльова
й дружка його одвічного
Ваню Диховичного.
Що не так із п’ятим «А»? -
Як зірвавсь зі швори весь!
Віра Павлівна сама
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2021.01.05
2020.12.03
2020.10.11
2020.08.13
2020.07.28
2020.07.02
2020.06.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Терещенко (1970) /
Проза
РІЗДВЯНИЙ КОЛОБОК
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РІЗДВЯНИЙ КОЛОБОК
(Композиція-ремікс для сцени
Для дітей, що дорослішають,
для дорослих, що бавляться казками.)
Дійові особи: дід, баба, Колобок,
Звірі: Ведмідь, Вовк, Лисиця.
ДІД:
Ну що старенька, скоро вже Різдво.
А в нас у холодильнику не густо,
Олії трохи. Пляшечка на двох.
І півлітрова баночка капусти.
А що в кладовці? Тут у нас мука,
Турецьких дріжжів маємо пакунок,
Чи не спекла б ти, жінко, колобка,
Хоч на Різдво побалувати шлунок.
БАБА:
Тобі, старий, лиш волі трохи дай,
Відразу прагнеш стати командиром.
(думає)
Мука, олія, дріжджі і вода...
Можливо й вийде порцій на чотири.
Ну що ж, умовив, то неси давай,
Усе що треба: миску, сіль і воду,
Муку з комірки. Буде коровай,
Чи колобок. Тим більше -є нагода.
(ідуть місити тісто, готувати колобок)
(Зявляється Колобок)
КОЛОБОК:
Я Колобок! Як гордо це звучить!
Я Колобок! Не птах і не тварина,
Румяний і легенький, мов пір’їна,
Ніде нічого в мене не стирчить,
Не маю рук я, і не маю ніг,
Вершина досконалості: оратор!
Мінімалізм нарешті переміг.
Малевич нишкне із його квадратом!
( обдивляється)
Щось я занадто швидко вистигаю...
Накритий стіл. Кутя стоїть, узвар,
Я стільки часу тут вже марно згаяв,
Пардон, старенькі... і оревуар!
(викочується з хати і
котиться далі, наспівуючи пісеньку)
Я Колобок! Як гордо це звучить!
Я Колобок! Не птах і не тварина,
М’якенький і легенький, мов пірїна,
Ніде нічого в мене не стирчить.....
...............................................
ВЕДМІДЬ:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...
КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.
ВЕДМІДЬ:
А я Ведмідь. У нас тут безробіття.
У Лісі криза. Холодно. Зима.
Я був у сплячці до цієї миті.
Та на Різдво прокинувся. Й дарма.
КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?
ВЕДМІДЬ
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й танцювати можу за харчі.
КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену..
(котиться далі, наспівуючи свою пісеньку)
ВОВК:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...
КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.
ВОВК:
Я Вовчик- Братік, будемо знайомі
У лісі криза. Холодно. Зима.
Все істивне скінчилося у домі.
У лісі теж провізії нема.
КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?
ВОВК:
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й затанцюю навіть за харчі.
КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену.
(котиться далі, наспівуючи свою пісеньку)
ЛИСИЦЯ:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...
КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.
ЛИСИЦЯ
А я Лисичка. Ось, цілуй но лапку,
У лісі криза. Холодно. Зима.
Я навіть продала свою канапку
І жодних меблів у норі нема.
КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?
ЛИСИЦЯ
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й затанцюю гарно за харчі.
КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену.
ЛИСИЦЯ:
Ходи но ближче, і скажи на вушко
Чи є у тебе, хлібчика цілушка..
КОЛОБОК:
Красуне, д`урні вже превелись,
Хоч і траплялись в казочках колись.
Збираймо групу: «Лісовий дубок»,
Країні й лісу треба КОЛОБОК!
(ідуть збирати звірів)
(У хатинці Дід з Бабою за столом.)
ДІД:
Ну що, стара, хоч на столі й не густо,
І хтось у нас поцупив колобка,
Та маємо узвар, кутю й капусту,
Чим не Різдво?
БАБА:
Ох, діду, не лукав!
Наш колобок був свіжий та румяний.
А ти його, розвеза, прозівав!
Вмикай но телевізор, капітане,
Подивимось кохання в Домі -2.
(Стукіт у двері)
ГОЛОС КОЛОБКА:
Господарю! Тут Колобок і звірі!
Гостинців купа, їжа і питво!
БАБА:
Це КОЛОБОК! І вірю і не вірю!
Таке буває лише на Різдво!
ДІД:
Іду, біжу, ворота відкривати,
Хвилююся. І ноги ніби з вати...
(заходить Колобок з командою)
КОЛОБОК:
Ми щойно, діду, із корпоративу,
Приватна група запросила нас,
То ми їх привітали так красиво,
Що вже і поп-зірками стали враз!
ВОВК:
І заробіток маємо пристойний:
Солодощі, і фрукти – перший клас,
Є здоба, і ковбаси, і напої
А надодачу- євро про запас.
ВЕДМІДЬ:
Давайте, діду, звернення в газету:
«Приватний підприємець КОЛОБОК
Організує виступ на банкетах,
Із колективом «Лісовий Дубок.»
ЛИСИЦЯ: (погладжуючи хвіст)
Пишіть, що все у групі натуральне,
Не маскі - шоу, і не татуаж
Засади наші – високоморальні,
Фольклор у звірів- вищий пілотаж.
КОЛОБОК:
Ну, що ж , панове, хутко до роботи,
Заносьте в хату речі для реприз,
Розкрутка групи- це моя турбота,
І у горі кута- мінімалізм!
( усе товариство хором співає пісню Колобка)
Наш Колобок! Як гордо це звучить!
Наш Колобок! Не птах і не тварина,
Легенький і м’якенький, мов пірїна,
Ніде нічого в нього не стирчить,
Не має рук він і не має ніг,
Вершина досконалості – оратор!
Мінімалізм нарешті переміг.
Малевич нишкне з його квадратом!
Лисиця танцює танець живота.
Вовк та Ведмідь виконують акробатичні етюди.
Баба з дідом їдять банани.
ЗАНАВІС:)))
Від автора:
Мораль цієї баєчки така:
Де б Україні взяти Колобка?
________________
Для дітей, що дорослішають,
для дорослих, що бавляться казками.)
Дійові особи: дід, баба, Колобок,
Звірі: Ведмідь, Вовк, Лисиця.
ДІД:
Ну що старенька, скоро вже Різдво.
А в нас у холодильнику не густо,
Олії трохи. Пляшечка на двох.
І півлітрова баночка капусти.
А що в кладовці? Тут у нас мука,
Турецьких дріжжів маємо пакунок,
Чи не спекла б ти, жінко, колобка,
Хоч на Різдво побалувати шлунок.
БАБА:
Тобі, старий, лиш волі трохи дай,
Відразу прагнеш стати командиром.
(думає)
Мука, олія, дріжджі і вода...
Можливо й вийде порцій на чотири.
Ну що ж, умовив, то неси давай,
Усе що треба: миску, сіль і воду,
Муку з комірки. Буде коровай,
Чи колобок. Тим більше -є нагода.
(ідуть місити тісто, готувати колобок)
(Зявляється Колобок)
КОЛОБОК:
Я Колобок! Як гордо це звучить!
Я Колобок! Не птах і не тварина,
Румяний і легенький, мов пір’їна,
Ніде нічого в мене не стирчить,
Не маю рук я, і не маю ніг,
Вершина досконалості: оратор!
Мінімалізм нарешті переміг.
Малевич нишкне із його квадратом!
( обдивляється)
Щось я занадто швидко вистигаю...
Накритий стіл. Кутя стоїть, узвар,
Я стільки часу тут вже марно згаяв,
Пардон, старенькі... і оревуар!
(викочується з хати і
котиться далі, наспівуючи пісеньку)
Я Колобок! Як гордо це звучить!
Я Колобок! Не птах і не тварина,
М’якенький і легенький, мов пірїна,
Ніде нічого в мене не стирчить.....
...............................................
ВЕДМІДЬ:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...
КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.
ВЕДМІДЬ:
А я Ведмідь. У нас тут безробіття.
У Лісі криза. Холодно. Зима.
Я був у сплячці до цієї миті.
Та на Різдво прокинувся. Й дарма.
КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?
ВЕДМІДЬ
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й танцювати можу за харчі.
КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену..
(котиться далі, наспівуючи свою пісеньку)
ВОВК:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...
КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.
ВОВК:
Я Вовчик- Братік, будемо знайомі
У лісі криза. Холодно. Зима.
Все істивне скінчилося у домі.
У лісі теж провізії нема.
КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?
ВОВК:
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й затанцюю навіть за харчі.
КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену.
(котиться далі, наспівуючи свою пісеньку)
ЛИСИЦЯ:
Привіт, малий! Ти їстивний, здається...
Так гарно пахнеш. І рум’янець є...
КОЛОБОК:
Я тут у справах, поза конкуренцій.
Я Колобок, а як ім’я твоє?.
ЛИСИЦЯ
А я Лисичка. Ось, цілуй но лапку,
У лісі криза. Холодно. Зима.
Я навіть продала свою канапку
І жодних меблів у норі нема.
КОЛОБОК
Куди ж тебе, подіти, ну й турбота!
Підеш до мене в справу на почин?
ЛИСИЦЯ
А ти мені заплатиш за роботу?
Я й затанцюю гарно за харчі.
КОЛОБОК
Та без проблем, сиди, чекай на мене,
Візьму тебе на професійну сцену.
ЛИСИЦЯ:
Ходи но ближче, і скажи на вушко
Чи є у тебе, хлібчика цілушка..
КОЛОБОК:
Красуне, д`урні вже превелись,
Хоч і траплялись в казочках колись.
Збираймо групу: «Лісовий дубок»,
Країні й лісу треба КОЛОБОК!
(ідуть збирати звірів)
(У хатинці Дід з Бабою за столом.)
ДІД:
Ну що, стара, хоч на столі й не густо,
І хтось у нас поцупив колобка,
Та маємо узвар, кутю й капусту,
Чим не Різдво?
БАБА:
Ох, діду, не лукав!
Наш колобок був свіжий та румяний.
А ти його, розвеза, прозівав!
Вмикай но телевізор, капітане,
Подивимось кохання в Домі -2.
(Стукіт у двері)
ГОЛОС КОЛОБКА:
Господарю! Тут Колобок і звірі!
Гостинців купа, їжа і питво!
БАБА:
Це КОЛОБОК! І вірю і не вірю!
Таке буває лише на Різдво!
ДІД:
Іду, біжу, ворота відкривати,
Хвилююся. І ноги ніби з вати...
(заходить Колобок з командою)
КОЛОБОК:
Ми щойно, діду, із корпоративу,
Приватна група запросила нас,
То ми їх привітали так красиво,
Що вже і поп-зірками стали враз!
ВОВК:
І заробіток маємо пристойний:
Солодощі, і фрукти – перший клас,
Є здоба, і ковбаси, і напої
А надодачу- євро про запас.
ВЕДМІДЬ:
Давайте, діду, звернення в газету:
«Приватний підприємець КОЛОБОК
Організує виступ на банкетах,
Із колективом «Лісовий Дубок.»
ЛИСИЦЯ: (погладжуючи хвіст)
Пишіть, що все у групі натуральне,
Не маскі - шоу, і не татуаж
Засади наші – високоморальні,
Фольклор у звірів- вищий пілотаж.
КОЛОБОК:
Ну, що ж , панове, хутко до роботи,
Заносьте в хату речі для реприз,
Розкрутка групи- це моя турбота,
І у горі кута- мінімалізм!
( усе товариство хором співає пісню Колобка)
Наш Колобок! Як гордо це звучить!
Наш Колобок! Не птах і не тварина,
Легенький і м’якенький, мов пірїна,
Ніде нічого в нього не стирчить,
Не має рук він і не має ніг,
Вершина досконалості – оратор!
Мінімалізм нарешті переміг.
Малевич нишкне з його квадратом!
Лисиця танцює танець живота.
Вовк та Ведмідь виконують акробатичні етюди.
Баба з дідом їдять банани.
ЗАНАВІС:)))
Від автора:
Мораль цієї баєчки така:
Де б Україні взяти Колобка?
________________
| Найвища оцінка | Іван Фірко | 6 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Редакція Майстерень | 5.5 | Любитель поезії / Майстер-клас |
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0887 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0887 seconds