ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XXI
painting with blood Десь біль розсіявся, і засіяло
на людній вулиці убоге свято.
Плювали щиро, "Розіпни!" – кричали.
По мамі – серця край, стигмат – по тату.

Кривавить під короною опала,
лицем розчуленим торує вдяка.
Яса на вістря гостре враз упала,
на мить закинулась любов, мов якір.

Тих мов не віднайти – в письмі чи усно,
котрі передали би смерті радість.
Трояндне миро витікає з рани

і змите небо у червленім гусне.
Зірок роздмухані горять лампади,
у діжці бродить тісто для помани*.

* помана - поминальна паска/калач з хрестом

25 Вересня 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Тамара Ганенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Іван Редчиць 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-25 20:21:51
Переглядів сторінки твору 4365
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.789 / 5.33  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 23:24:03 ]
Болюче-болюче, Юрчику... Сильно.
(перевірте- передалИ? а чи є обоє).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-25 23:30:36 ]
От так, Тамарцю, маєте рацію.
Наголос таки над `и`, але це легко виправити.
Дякую за уважне перечитання.
З лю`
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 18:48:21 ]
Рада здатися в пригоді, ЛЮ:) І сподіваюсь, тісто гарненько підійде (на наступну квіточку до вінка), поки я повернусь із відпустки:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 23:43:44 ]
"Смерті радість" - мороз по шкірі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-26 00:24:21 ]
Так воно часом буває, коли вона приносить легкість...
Дякую, з теплом
ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-09-26 01:58:45 ]
І бродить в’яло тісто для помани,
й пісок тече між пальців в річку Лету,
але несу подяку я і шану
із свічкою до божого портрету.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-26 06:46:59 ]
Слава Ісусу Христу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 02:03:28 ]
глибоко й цікаво... викликає роздуми.
Юрчику, а тісто для поминальної паски направду бродить ? Чомусь думала досі, що дріжджів до нього не додають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-26 06:41:29 ]
Привіт Оксанцю,
Є різні рецепти випікання поминальної паски - все залежить від регіону, де її випікають, як
також від бажання мати її смачною чи пістною.
Окрім того помана може бути і будь-яким калачем. Мені хотілося вложити дріжджі в неї оскільки
рядок виражає небажання рости... Далі промовчу.
Ось ще пару слів з нету:
У Карпатському регіоні, зокрема на Покутті, Гуцульщині та Буковині, на Провідну неділю дають за "поману".
— Господині випікають
калачі й дають їх разом із запаленою свічкою якійсь людині. Якщо це близька людина, то до того додаєть­ся хустина, а чоловікові — сорочка. Якщо ж це прос­то знайома людина, то до калача і свічки додають носовичок.
Ці речі дають із словами, наприклад, "Це тобі за "поману" — за Михайла". А беруть із словами: "Най Бог прийме". Той, хто взяв за "поману", користую­чись тим, що йому подару­вали, повинен згадувати про небіжчика Михайла.
With love
LU :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 12:08:27 ]
Гаразд, Юрчику, я не буду акцентувати увагу на церковних рецептурних традиціях. Оскільки маємо Слово і уяву плюс бажання автора через метафору донести нам своє бачення світу...
Хочу відмітити вишуканий стиль сонету, тонку ноту смутку... Щодо римування.. Я тільки навчаюся написанню сонетів і хочу відшукати риму до слів "радість", "кривавить", "рани", "потали"..

Одразу питання до колег по перу: чи можливий сонет без римування (не маю на увазі саме цей твір і незнайдені мною рими) ?
Буду вдячна за відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 18:52:49 ]
Оксані: можливий. То залежить який Ви хочеет творити, - класичний чи модерний. Новаторський сонет має різні, "розшатані", форми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 18:34:47 ]
Тамарі: Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 08:15:03 ]
Вітаю, п.Юрію!
Сьогодні я ще раз переконався, що другий катрен і
терцети потребують більшої уваги...
Здається, що рими самі просяться на своє місце...
Поверніться до них і послухайте...
Зі щирим пошанівком І.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 17:34:28 ]
Дякую, пане Іване, за щире та професійне слово.
Дещо виправив вірша. Гадаю, що на краще.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 20:41:59 ]
Приєднуюсь і вітаю...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 21:44:50 ]
Дякую за приєднання і привітання...
З теплом,
ЛЮ